Постанова № 13381187, 22.12.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 року Справа № 2а-2813/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагуна А.В.;

при секретарі Джебко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення та зобовязати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Кіровоградського гарнізону (далі по тексту прокурор), діючи в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони України), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (далі - КЕВ м. Кіровограда) звернувся до адміністративного суду з позовом до Кіровоградської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування рішення Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 №3157 «Про передачу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 безоплатно у власність земельних ділянок по АДРЕСА_1)»та зобовязати Кіровоградську міську раду повернути Міністерству оборони України незаконно вилучену земельну ділянку площею 90 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що оскаржуваним рішенням порушено право постійного користування КЕВ м. Кіровограда на земельну ділянку, яка надана в користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 22.10.1993. Крім того, оскільки на думку прокурора, надана в користування земельна ділянка, відноситься до земель оборони то зазначеним рішенням також порушено право Міністерства оборони України на використання землі.

Прокурор, представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та надали пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог зазначивши, що відповідач при прийняті оскаржуваного рішення діяв у межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Військовий прокурор, на думку представника відповідача, не має законних підстав для представництва інтересів держави у суді по даній справі, оскільки земельна ділянка, надана в користування КЕВ м. Кіровограда, знаходиться в комунальній власності та не є землею оборони. Крім того, на думку відповідача, прокурор відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»не може представляти інтереси держави в суді у справах де відповідачем є субєкт владних повноважень.

Представником відповідача зазначено, що КЕВ м. Кіровограда не має права постійного користування земельною ділянкою, оскільки відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 22.10.1993, земельна ділянка надана Кіровоградській КЕЧ району, яка була реорганізована. Тому, відповідно до вимог чинного законодавства України новостворена юридична особа (КЕВ м. Кіровограда) повинна була звернутися до Ради з клопотанням про надання згоди на розробку проекту відведення та вчинити дії відповідно до ст.123 Земельного кодексу України, до отримання державного акту на право постійного користування.

Щодо зобовязання повернути земельну ділянку, представник відповідача зазначив, що оскільки земельна ділянка була надана в користування місцевою Радою, а не Міноборони України то вказана позовна вимога є надуманою тому провадження в цій частині підлягає закриттю відповідно до ст.157 КАС України.

Заслухавши пояснення прокурора, сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Конституційний суд України рішенням №10-рп/2010 від 01.04.2010 в аспекті конституційного подання вирішив:

- положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;

- положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;

- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Рішення Конституційного суду України є обовязковим для виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.

З огляду на викладене дана справа є публічно-правовим спором і відповідає визначенню справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), яке наведене у п.1 ч.1 ст.3 КАС України, а тому на підставі п.1 ч.1 ст.17 КАС України суд вважає справу прийнятну до розгляду.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України, частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що прокурор забезпечує представництво інтересів держави в суді у випадках передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів державиє наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ч. 2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997, № 280/97-ВР, спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

На підставі рішення Кіровоградської міської ради від 14.04.1993 №269 Кіровоградській КЕЧ району (переформована у КЕВ м. Кіровограда) надано в постійне користування земельна ділянка 1,13 га. під будівництво житлових будинків та обєктів соцкульбуту на розі вулиць АДРЕСА_1 мікрорайоні. Рішенням Кіровоградської міської ради від 10.03.1994 №195 вказана вище земельна ділянка збільшена на 1, 645 га. Тобто загальний розмір наданої позивачу в користування земельної ділянки складає 2,775 га. (а.с.7-13).

Відповідно до розділу 1 Положення про квартирно - експлуатаційний відділ м. Кіровограда, затвердженого 03.01.2006, КЕВ м. Кіровограда є юридичною особою та структурним підрозділом Південного територіального КЕУ, яке контролюється Головним квартирно експлуатаційним управлінням Генерального штабу Збройних сил України (а.с.117)

Згідно рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №157 від 09.02.2006 визначено замовником на будівництво житлових будинків на розі вул. Маршала Конєва та вул. Космонавта Попова Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України та надано відповідний дозвіл на будівництво (а.с.113)

З огляду на викладене суд критично ставиться до твердження відповідача, що оскаржуваним рішенням не порушено інтереси держави, а саме Міноборони України та відсутність у військового прокурора повноважень на здійснення представництва у суді.

Таким чином, підставою звернення прокурора до суду з даним позовом стало завдання шкоди інтересам держави в особі Міноборони України, що виявилось у порушенні земельного законодавства, а саме в порушенні права користування земельною ділянкою субєкта господарювання збройних сил України.

Так, рішенням Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 №3157 «Про передачу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 безоплатно у власність земельних ділянок по АДРЕСА_1)»затверджено проект землеустрою та передано зазначеним вище фізичним особам земельні ділянки площею 30 кв.м. кожному для будівництв індивідуальних гаражів за рахунок земель житлової та громадської забудови (а.с.14-15).

Головним управлінням Держкомзему у Кіровоградській області на вимогу військової прокуратури Кіровоградського гарнізону проведено перевірку щодо законності будівництва гаражів біля житлового будинку АДРЕСА_2, за результатами якої складено Акт від 18.08.2010. (а.с.123, 202-208).

Відповідно до зазначеного Акту перевірки встановлено, що 4 обєкти - капітальні, одноповерхові гаражі, розташовані біля житлового будинку АДРЕСА_2 знаходяться в межах земельної ділянки КЕВ м. Кіровограда, яка надана відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 22.10.1993.

Згідно ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийняті оскаржуваного рішення не прийняв до уваги, що надані фізичним особам земельні ділянки під будівництво індивідуальних гаражів, належать на праві постійного користування позивачу (КЕВ м. Кіровограда) згідно Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 22.10.1993, який зареєстровано у встановленому законодавством порядку (а.с.98), тобто оскаржуване рішення є незаконним та підлягає касуванню.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що КЕВ м. Кіровограда не має права постійного користування земельною ділянкою, оскільки відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 22.10.1993 земельна ділянка надана Кіровоградській КЕЧ району, яка була реорганізована виходячи з наступного.

Законом України "Про Збройні Сили України" військовим формуванням дозволено здійснення господарської діяльності у відповідності із Законом України "Про господарську діяльність в Збройних Силах України". Статтею 3 цього Закону визначено, що перелік видів діяльності, здійснення яких дозволяється суб'єктам господарської діяльності у Збройних Силах України, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Крім того, статтею 4 цього ж Закону передбачено обов'язковість реєстрації військових частин (закладів, установ, організацій Збройних Сил України) як суб'єктів господарської діяльності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України N 749 від 03.05.2000 затверджено Порядок реєстрації військових частин як суб'єктів господарської діяльності, у відповідності з яким військові частини (заклади, установи, організації Збройних Сил України), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій України з метою здійснення господарської діяльності у Збройних Силах України, звертаються до Міністерства оборони України для реєстрації їх як суб'єктів господарської діяльності і можуть здійснювати таку діяльність лише після отримання відповідного свідоцтва.

Відповідно до п. 8 вказаної вище Постанови за рішенням Міноборони господарська діяльність військової частини може бути припинена. У цьому разі військова частина виключається з реєстру, про що Міноборони повідомляє у п'ятиденний термін податковий орган та орган Державного казначейства за місцезнаходженням військової частини.

Пунктом 9 Постанови передбачено, що у разі зміни виду господарської діяльності проводиться перереєстрація військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах, про що вносяться зміни у відповідне свідоцтво про реєстрацію. Перереєстрація військової частини у цьому разі проводиться на підставі подання за встановленим зразком, до якого додається нова реєстраційна картка.

Згідно з п.10 Постанови у разі зміни умовного або дійсного найменування військова частина протягом п'яти днів з дати прийняття відповідного рішення, а у разі зміни місцезнаходження - протягом п'яти днів з дати завершення передислокації подає до Міноборони нову реєстраційну картку, на підставі якої вносяться зміни у свідоцтво про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах.

Як встановлено з матеріалів справи, 29.08.2001 зареєстровано Кіровоградська квартирна-експлуатаційна частина району (в подальшому - Кіровоградська КЕЧ району) місцезнаходження м. Кіровоград, провулок Училищний, 8, як субєкт господарської діяльності у Збройних силах України та присвоєно ідентифікаційний код 08541051 (а.с.109).

Відповідно до директиви Міністра оборони України Д-322/1/014 від 30.06.205 Кіровоградську КЕЧ району переформовано на попередніх фондах в КЕВ м. Кіровоград з 01.11.2005 (а.с.108).

Міноборони України видана нова довідка ЄДРПО №97/05 від 22.11.2005 та свідоцтво про реєстрацію від 13.07.2010, згідно яких Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда, зареєстровано за адресою м. Кіровоград, провулок Училищний,8, ідентифікаційний код 08541051 (а.с.20,111).

З огляду на те, що на час переформування військової частини у 2005 році діяв Цивільний кодекс України від 16.01.2003, № 435-IV, тому обґрунтування представника відповідача свої заперечень з посиланням на положення Цивільного кодексу Української РСР при визначенні понять ліквідації та реорганізації юридичної особи є безпідставним.

Відповідно до ст. 90 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV, що діяв на час переформування військової частини, юридична особа може змінювати своє найменування в порядку передбаченому законом.

Згідно ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що фактично відбулося зміна назви субєкта господарської діяльності у Збройних силах України з Кіровоградська КЕЧ району на КЕВ м. Кіровоград та зміна видів господарської діяльності, в звязку з чим була проведена перереєстрація.

Тобто посилання представника відповідача на припинення права користування земельною ділянкою Кіровоградською КЕЧ району в звязку з її припиненням (реорганізацією, ліквідацію) згідно із ст.141 Земельного кодексу не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України оспорюванне рішення від 16.02.2010 №3157 дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобовязання відповідача повернути Міноборони України незаконно вилучену земельну ділянку площею 90 кв.м . то суд виходить з наступного.

Відповідно до досліджених в судовому засіданні доказів, Міноборони України є лише замовником будівництва на спірній земельній ділянці, а право користування земельною ділянкою, відповідно до державного акту, надано КЕВ м. Кіровограда. Враховуючи, що суд скасовуючи оскаржуване рішення поновив порушене право постійного користування земельною ділянкою КЕВ м. Кіровограда, тому в задоволенні позовної вимоги про зобовязання відповідача повернути Міноборони України незаконно вилучену земельну ділянку площею 90 кв.м. належить відмовити.

Судових витрат, які б підлягали стягненню на користь позивачів судом не встановлено.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 року №3157 "Про передачу громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_1 безоплатно у власність земельних ділянок по вул. АДРЕСА_1

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі 22.12.2010.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А. В. Сагун