Постанова № 133809220, 03.02.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/575/26

Номер провадження 3/523/687/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2026 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши адміністративні матеріали відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , громадянин України, неповнолітній не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- пропритягнення до адміністративної відповідальності по ст. 126 ч.2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшов матеріал (протокол серії ЕПР1 № 557804 від 03.01.2026р.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , за ознаками ч. 2 ст. 126 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03 січня 2026 року о 01:13 год. рухаючись за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, 57, керував транспортним засобом марки "Volkswagen jetta", номерний знак НОМЕР_2 , без посвідчення водія відповідної категорії, не маючи права керування транспортним засобом.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не з`явилася, причини неявки до суду невідомі, про дату та час розгляду справи повідомлено належним чином співробітником поліції під-час зупинки т/з, та за номером телефону, котрий зазначений в справі, будь-яких клопотань чи заяв про перенесення дати слухання справи від особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення до суду не надано, як і не надано будь-яких доказів, що могли б виключати вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП. Таким чином ОСОБА_1 проявив байдужість до результатів розгляду даної справи.

Статтею 6 Конвенції "Про захист прав і основоположних свобод людини", яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Це право включає в себе доступ до правосуддя за Конституцією України.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, отже зазначеній особі було відомо про існування судового провадження відносно неї. Проте зловживаючи своїми правами особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не вжила належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження та з`явитись до суду для розгляду складеного протоколу про адміністративне правопорушення по суті.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді даної категорії справ присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

З огляду на вище викладене та з метою не допуску затягування строків розгляду адміністративної справи та можливості уникнення особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у зв`язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП, судом прийнято рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення без участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Провина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, відеозаписом, тощо.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Проте, ч. 2 ст. 13 КУпАП визначено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив вказане адміністративне правопорушення у віці від 16 до 18 років.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 скоїв грубе правопорушення, яке у випадку його не виявлення працівниками поліції, могло потягнути за собою тяжкі наслідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП, підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер правопорушення, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Водночас, у ході розгляду справи, судом, у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.

Із врахуванням вищезазначених обставин справи, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , слід застосувати стягнення в межах санкції ч.2 ст. 126 КУпАП, у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 126, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Постановив:

За вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , судовий збір на користь Державної судової адміністрації України в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп. за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК в Одеській обл./Суворовський р-н/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA848999980313080149000015001; Код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя