Постанова № 13379714, 29.11.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-7926/10/2270/3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКоваля Р.Й.

при секретаріТимощуку І.П.

за участі: представника позивача

відповідача

представника відповідачаЛазарука Ю.В.

ОСОБА_4.

ОСОБА_3. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Красилівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття <3-тя особа >до ОСОБА_4 <3-тя особа >про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в поданій до суду позовній заяві зазначив, що відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» 22 грудня 2008 року громадянину ОСОБА_4 було надано статус безробітного. Під час обміну інформацією між державною службою зайнятості та держав-ним реєстратором про осіб зареєстрованих як субєкти підприємницької діяльності і які перебувають на обліку в державній службі зайнятості, було виявлено факт приховання підприємницької діяльності ОСОБА_4 з 28 березня 2005 року і який не скасував підприємницьку діяльність на момент реєстрації в державній службі зайнятості. Внаслідок подання відповідачем неправдивої інфомації щодо його зайнятості йому було надано комплекс послуг Красилівським районним центром зайнятості, а саме виплачено допомогу по безробіттю в сумі 11506 грн. 07 коп.

Наказом директора районного центру зайнятості від 6 вересня 2010 року за № 156 було прийняте рішення про направлення відповідачу повідомлення про повернення коштів на рахунок центру зайнятості та вказані терміни повернення коштів, але у вказаний термін кошти не надійшли, що свідчить про небажання відповідача відшкодувати заподіяну шкоду. Тому позивач просить винести рішення про примусове стягнення з ОСОБА_4. зазначених коштів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, підтвердив зазначені в позовній заяві обставини.

Відповідач та його представник проти позову заперечили, вважаючи, що будь-які підстави для задоволення позову відсутні, так як ОСОБА_4, хоча і був зареєстрований як приватний підприємець, підприємницькою діяльністю не займався, не отримував ніякого доходу від здійснення підприємницької діяльності. Також при зверненні до центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного ОСОБА_4 повідомляв спеціалістів центру про те, що він зареєстрований як приватний підприємець і якщо мала місце незаконна виплата допомоги по безробіттю, то вона сталася з вини посадових осіб районного центру зайнятості.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307, допомога по безробіттю надається застрахованим і незастрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними.

У статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» зазначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом «б» ч. 3 ст. 1 даного Закону визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що 15 грудня 2008 року ОСОБА_4 звернувся до Красилівського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю і 22 грудня 2008 року йому було надано статус безробітного відповідно до його заяви від 22 грудня 2008 року, де він зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує і не має права на пенсію. За час перебування на обліку, з 22 грудня 2008 року по 13 жовтня 2009 року, він отримував допомогу по безробіттю; всього ним було отримано допомоги по безробіттю в сумі 11506 грн. 07 коп.

Як слідує із копії акту № 108 від 3 вересня 2010 року розслідування обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на момент звернення до центру зайнятості та надання статусу безробітного ОСОБА_4 приховав той факт, що він був зайнятою особою був зареєстрований як фізична особа-підприємець, тому відповідно до чинного законодавства він не міг бути визнаний безробітним і це призвело до безпідставної виплати ОСОБА_4 вищезазначеної допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 36 цього ж Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Заперечення ОСОБА_4. проти позову судом до уваги не прийняті, так як останній власноручно підписав заяву, де було зазначено, що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує і не має права на пенсію, і перед підписанням даної заяви він повинен був і міг цю заяву прочитати. Дана заява є основним документом, на підставі якого ОСОБА_4 було надано статус безробітного та виплачено допомогу по безробіттю.

Зазначені обставини також підтвердили допитані як свідки ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

Що стосується посилання відповідача на те, що він не займався у вказаний період підприємницькою діяльністю та не отримував від цього будь-яких доходів, то вони не мають значення для вирішення спору, оскільки правомірність надання ОСОБА_4 статусу безробітного та виплата допомоги по безробіттю повязана не з отриманням (чи неотриманням) доходу від здійснення підприємницької діяльності, а з реєстрацією особи як приватного підприємця.

Особа не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю, якщо вона зареєстрована як приватний підприємець. Фізична особа-підприємець може стати на облік у центрі зайнятості і матиме право на отримання допомоги по безробіттю лише після того як у визначеному законом порядку припинить підприємницьку діяльність.

Юридичний факт припинення підприємницької діяльності, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» потребує підтвердження шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до частини третьої статті 46 зазначеного Закону фізична особа позбавляєть-ся статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Лише після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа матиме право набути в установленому порядку статусу безробітного та отримувати допомогу по безробіттю.

За таких умов суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, у звязку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи зазначене, на підставі ст. 2, п. «б» ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайня-тість населення», ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307,

керуючись ст.ст. 7 12, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 100, 158 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Красилівського районного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Красилівського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (код ЄДРПОУ 22986941, р/р 37176300901279, банк ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 11506 (одинадцять тисяч пятсот шість) грн. 07 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 3 грудня 2010 року.

Суддя< для копії >Р.Й. Коваль

< для копії >< для копії >