Постанова № 13379045, 23.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2010 року Справа № 2а-7608/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді Матвєєвої В.В.,

при секретарі Сіряцькому А.С.,

за участю сторін:

представника позивачаШевальє Д.В.

представника відповідача Клиновського Д.В.

за участю прокурора Петрової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Екоенергія» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Екоенергія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010 № 0001708012/0.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську проведена документальна невиїзна перевірка з питань повноти обчислення податку на додану вартість ЗАТ «Екоенергія» за квітень 2010 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений акт № 1094/08-3/34621464 від 07.09.2010, в якому зазначено про виявлені порушення з боку позивача.

Позивач підписав акт із запереченнями, однак відповідач, розглянувши заперечення, у своєму листі № 17509/10/08-217 від 24.09.2010 року «Щодо розгляду заперечення», дійшов висновків щодо обгрунтованості результатів перевірок та про відсутність підстав для задоволення заперечень позивача.

На підставі акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення - рішення №0001708012/0 від 29.09.2010, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 1705,20 грн., у тому числі за основним платежем 1218,00 грн., за штрафними санкціями 487,20 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення №0001708012/0 прийнято відповідачем незаконно з наступних підстав.

За результатами перевірки встановлено завищення ЗАТ «Екоенергія» відємного значення по податку на додану вартість за квітень 2010г. на суму 1218,00 грн. та заниження податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 1218,00 грн., чим порушено п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У ході перевірки на підставі листа ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 07.09.2010 №9999/7/26-0131 встановлено, що контрагент позивача, яким є товариство з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія», має ознаки «транзитності».

Між ЗАТ «Екоенергія» та ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» був укладений договір поставки №760, предметом якого є поставка біметалевих опалювальних радіаторів у кількості 85 штук на загальну суму 7310,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1218,33 грн. На виконання договірних зобовязань позивачем на користь ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» були перераховані грошові кошти у сумі 7310,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1218,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.04.2010 №20.

Згідно умов договору №760 ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» було поставлено позивачу біметалеві опалювальні радіатори відповідно до видаткової накладної №1190 від 29.04.2010. Поставлений товар був зарахований на баланс ЗАТ «Екоенергія».

Вищенаведене свідчить про фактичне здійснення позивачем господарської операції, а саме придбання товару для використання його у будівництві блоку №1 газотурбінної станції комбінованого циклу у м. Алчевську.

Тому включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, що була сплачена підприємством за придбання біметалевих опалювальних радіаторів у сумі 1218,33 грн. є правомірним.

Згідно висновку акту перевірки від 07.09.2010 унеможливлюється підтвердження факту виникнення податкового кредиту ЗАТ «Екоенергія», оскільки згідно листа ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 07.09.2010 №9999/7/26-0131 контрагент позивача, яким є товариство з обмеженою відповідальністю «Загальноукраїнська торгівельна компанія», має ознаки «транзитності».

Позивач не згоден з викладеним в акті, оскільки повноважними особами ЗАТ «Екоенергія» при укладенні договору була здійснена перевірка реєстраційних документів постачальника. Позивачу контрагентом були надані свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», довідку про взяття на облік платника податків, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке на теперішній час не анульоване та є дійсним.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.10.2010 ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» є реальним субєктом господарювання юридичною особою, яка здійснює підтвердження статусу відомостей про юридичну особу, у стадії припинення юридичної особи не знаходиться.

Крім, того поставка товару (виконання робіт) була підтверджена належним чином складеними документами, передбаченими договорами, в т. ч. податковими накладними ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія». Сплата вартості отриманого товару та робіт підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Отримавши податкові накладні, які підтверджують постачання товару, та оплативши вартість товару, позивач отримав право на податковий кредит.

Отже, з боку позивача не мало місця порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.9.1, 5.9.2 п.5.9, п.5.10, п.п.5.12.2 п.5.12 ст. 5 «Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166.

За таких обставин у відповідача не було підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 1218 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що СДПІ ВПП у м. Луганську, згідно п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 7.7.5. п.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ЗАТ «Екоенергія» з питань повноти обчислення податку на додану вартість ЗАТ «Екоенергія» за квітень 2010 р., за результатами якої складено акт № 1094/08-3/34621464 від 07.09.2010.

Право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету.

Перевіркою достовірності відображених показників поданих позивачем деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2010 року встановлено завищення задекларованих підприємством у рядку 10.1 показників за квітень 2010 року у суму 1218,33 грн.

У ході відпрацювання ланцюгу постачання продукції ЗАТ «Екоенергія» встановлено, що постачальником 1-ї ланки ланцюгу постачання є ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія». У складі податкового кредиту ЗАТ «Екоенергія» заявлені операції по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом, які не відображалися у податкових зобовязаннях відповідних періодів цього контрагента.

Окрім того, ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 07.09.2010 №9999/7/26-0131 була надана інформація щодо наявності ознак «транзитності» контрагента та відсутності обсягів продажу в деклараціях з ПДВ у відповідних періодах.

В результаті чого данні обставини не дають можливості встановити факт сплати податку до бюджету, що є безперечною умовою для отримання бюджетного відшкодування. Просив відмовити у задоволенні позову.

Прокурор у судовому засіданні проти позову заперечував, надав пояснення аналогічні поясненням представника відповідача, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство «Екоенергія» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алчевської міської ради 13.11.2006 за № 1384 102 0000 001631, перебуває на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та є платником податку на додану вартість (а.с.66,67,84).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ЗАТ «Екоенергія» з питань повноти обчислення податку на додану вартість ЗАТ «Екоенергія» за квітень 2010 р., за результатами якої складено акт № 1094/08-3/34621464 від 07.09.2010 (а.с. 9-17).

У акті перевірки зазначено, що у ході відпрацювання ланцюгу постачання продукції встановлено, що постачальником позивача є ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія», яке має ознаки «транзитності», про що ГВПМ СДПІ по роботі ВПП у м. Луганську складено довідку від 07.09.2010 (а.с.122).

У звязку з чим податковим органом був зроблений висновок, що позивачем було порушено п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На зазначений акт перевірки позивачем були подані заперечення від 21.09.2010 (а.с.18), але у своєму листі № 17509/10/08-217 від 24.09.2010 року «Щодо розгляду заперечення» відповідач дійшов висновків щодо обґрунтованості результатів перевірок та про відсутність підстав для задоволення заперечень позивача (а.с. 21-23).

На підставі акту перевірки № 1094/08-3/34621464 від 07.09.2010 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 № 0001708012/0, згідно якого визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 1705,20 грн., у тому числі за основним платежем 1218,00 грн., за штрафними санкціями 487,20 грн.

Відповідно до п. 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Так, відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як вбачається із змісту п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно довідки АБ №067025 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності позивача є виробництво та передача електроенергії.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору №760 ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» було поставлено позивачу біметалеві опалювальні радіатори, що підтверджується податковою накладною №1190 від 29.04.2010 (а.с.62). Поставлений товар був зарахований на баланс ЗАТ «Екоенергія». Згідно довідки від 29.09.2010 зазначені радіатори у кількості 85 штук знаходяться у сховищі ЗАТ «Екоенергія» (а.с.63).

Наявність у позивача усіх необхідних документів, підтверджуючих суму податку, включену до складу податкового кредиту, підтверджуються актом виїзної непланової документальної перевірки ЗАТ «Екоенергія» № 1094/08-3/34621464 від 07.09.2010 (а.с. 9-16), за яким було складено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 29.09.2010. У акті не міститься вказівка про відсутність таких документів у позивача.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» укладено договір поставки № 760 від 30.04.2010, згідно якого ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» зобовязалося поставити позивачу товар згідно додатку до даного договору, які узгоджуються сторонами додатково і є частиною цього договору. Згідно специфікації № 1 від 30.04.2010 ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» поставляє позивачу біметалеві опалювальні радіатори у кількості 85 штук за на загальну суму 7310,00 грн., у тому числі ПДВ 1218,33 грн.

Факт постачання біметалевих опалювальних радіаторів позивачу та сплати за нього підтверджується податковою накладною, виданою ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» позивачу (а.с.62), платіжним дорученням про перерахування коштів за отриманий товар (а.с.59), товарно-транспортною накладною (а.с.61).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету контрагентом у другому ланцюгу постачання товару.

Підпункт 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Із аналізу норм Закону України “Про податок на додану вартість» вбачається, що Законом передбачено лише обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну. Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем було сплачено за поставку біметалевих опалювальних радіаторів, одержано від ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» податкову накладну, та отримано товар, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ за.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за таких обставин покупець не може нести відповідальність а ні за несплату податків продавцями та третіми особами, а ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку чи третьою особою у другому ланцюгу постачання. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Як встановлено в судовому засіданні, на час здійснення господарських операцій (укладення договорів поставки), за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагент позивача ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія» була включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Основною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали відомості відносно «тарнзитності» ТОВ «Загальноукраїнська торгівельна компанія». Податкове законодавство не містить поняття «транзитності» підприємства, а також не визначає відповідальності одного підприємства за відсутність за юридичною адресою іншого підприємства у звязку з чим позивач не може нести відповідальність за несплату податків продавцями.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням 29.09.2010 № 0001708012/0 визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 1705,20 грн., у тому числі за основним платежем 1218,00 грн., за штрафними санкціями 487,20 грн. на підставі акту перевірки, висновками якого встановлено порушення третіми особами (контрагентами платника податків) податкової дисципліни.

Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Екоенергія» про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010 № 0001708012/0 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає доводи податкового органу щодо неможливості відшкодування заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум з підстав не підтвердження сплати податку на додану вартість одним з постачальників товару ланцюгу постачання, оскільки якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту за заявлені до бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем виконані усі вимоги Закону України „Про податок на додану вартість”. Судом встановлено факт здійснення позивачем господарської операції та дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Проаналізувавши надані суду пояснення та наявні докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення 29.09.2010 № 0001708012/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 1705,20 грн., у тому числі за основним платежем 1218,00 грн., за штрафними санкціями 487,20 грн.

Навпаки, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення було винесено з порушенням вимог чинного законодавства. За таких обставин зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про податок на додану вартість», суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов закритого акціонерного товариства «Екоенергія» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення 29 вересня 2010 року № 0001708012/0, про визначення суми податкового зобовязання ЗАТ «Екоенергія» по податку на додану вартість за основним платежем 1218грн., за штрафними санкціями 487грн.20коп., а всього на 1705грн.20коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ЗАТ «Екоенергія» судовий збір у сумі 3грн. 40коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2010 року.

СуддяВ.В. Матвєєва