Постанова № 13379040, 11.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2010 року Справа № 2а-7402/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Сіряцькому А.С.

за участю сторін:

прокурора Грек М.В.

представника

Алчевської ОДПІ Цуцкова І.В.

представник відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи ,-

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 1886209,93 грн., у томі числі податкові зобовязання в сумі 1884712,09 грн. та пеня 1497,84 грн., звернувши стягнення на активи боржника.

В судовому засіданні 11.11.2010 прокурор надав заяву про збільшення позовних вимог, у якій зазначив, що з моменту подачі позову до суду сума збору за забруднення навколишнього природного середовища збільшилася та складає 2813760,61 грн., з якої пеня складає 1497,84 грн., яку прокурор просив стягнути з відповідача шляхом звернення стягнення на активи боржника.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради 17.04.2003 за №26230157ю0010134.

Підприємство перебуває на податковому обліку в Перевальському відділенні Алчевської ОДПІ з 05.06.2003.

Станом на 30.09.2010 Державне підприємство «Ровенькиантрацит» допустило податкову заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2813760,61 грн., з якої пеня складає 1497,84 грн.

З метою погашення податкового боргу податковим органом відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/28 від 02.04.2009 та №2/38 від 26.06.2009.

У звязку з несплатою відповідачем суми податкового боргу у добровільному порядку позивач звернувся з позовом до суду.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що станом на 30.09.2010 Державне підприємство «Ровенькиантрацит» допустило податкову заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2813760,61 грн. Тому прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість шляхом звернення стягнення на активи.

У судовому засіданні представник Алчевської ОДПІ позов підтримав, надав пояснення аналогічні поясненням прокурора, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, причини неявки суду не повідомив.

Тому суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач Державне підприємство «Ровенькиантрацит» зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алчевської міської ради 18.06.1993 за №13841200000000605 (а.с. 15).

Підприємство перебуває на податковому обліку в Перевальському відділенні Алчевської ОДПІ з 05.06.2003 (а.с. 14).

Згідно податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009-2010 роки, наданих представником Алчевської ОДПІ в судовому засіданні, заборгованість ДП «Ровенькиантрацит» станом на 30.09.2010 складає 2813760,61 грн.

З метою погашення податкового боргу податковим органом відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/28 від 02.04.2009 (а.с.46) та №2/38 від 26.06.2009 (а.с.49).

09.09.2009 Алчевською ОДПІ прийнято рішення №31729/240 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок його податкового боргу (а.с. 51).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом п.1.3. ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка)- це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійне узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але несплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України” органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181, який є спеціальним Законом з питань оподаткування, та регламентує, поряд з іншими, порядок погашення зобов'язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з обов'язкових платежів, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Згідно ч. 2 п. 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У п. п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 зазначеного Закону визначено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.6.2.1 ст.6 Закону №2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги.

Як встановлено в судовому засіданні, податкова заборгованість у розмірі 2813760,61 грн. є узгодженою, що підтверджується податковими розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009-2010 роки, та відповідачем до теперішнього часу не сплачена. Тому суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення з державного підприємства «Ровенькиантрацит» податкової заборгованості у розмірі 2813760,61 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про звернення стягнення на активи підприємства, суд приходить до наступного.

Активами платника податків за змістом п.1.7 ст.1 Закону № 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України № 2181- III не можуть бути використані як джерела погашення податкового обргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішеннм органу стягнення:

б) активи, які належать на правах власності іншим особам та перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків;

е) майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

За змістом п.п 2.3.1 п. 2.3 статті 2 Закону № 2181, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Згідно п. 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 із змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно п.п 4.1 п.4 Статуту відповідача майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджується зазначеним майном на умовах, встановлених цим Статутом, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству.

Згідно статті 10 частини 3 Закону України «Про підприємства в Україні» майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством (крім казенного), належить йому на праві повного господарського відання.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом субєкта підприємництва, який володіє, кристується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що правовий режим активів Державного підприємства «Ровенькиантрацит», а саме правомочність щодо господарського відання, не дозволяє здійснити стягнення податкового боргу за рахунок його активів.

За таких обставин, в задоволенні позову в частині звернення стягнення на активи слід відмовити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Уточнений адміністративний позов Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2813760,61 грн., звернувши стягнення на активи боржника, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» в доход Державного бюджету України суму податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2813760,61 грн., в тому числі основний платіж 2812262 грн. 79 коп., пеня 1497,82 грн. (р/р 33113329700247 «Збір за забруднення навколишнього природного середовища», одержувач УДК в Перевальському районі, банк одержувача ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, ід. код 24046917).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено у повному обсязі 07 грудня 2010 року.

СуддяВ.В. Матвєєва