Постанова № 13379007, 22.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2010 року Справа № 2а-7761/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Пляшкової К.О.,

при секретарі:Зацепіній Ю.В.,

за участю представників

позивача:не зявився,

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до приватного підприємства «Леон і Компанія» про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю у сумі 50128,23 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до приватного підприємства «Леон і Компанія» про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю у сумі 50128,23 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач ПП «Леон і Компанія» перебуває на обліку в Алчевській ОДПІ як платник податків з 16.06.2005. відповідачем подано заяву до Буринського відділення Конотопської МДПІ про взяття на облік платником місцевих податків.

За платником станом на 20.09.2010 рахується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 50128,23 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком податкового боргу, корінцями податкових повідомлень-рішень, податковими деклараціями з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, копіями першої та другої податкових вимог.

У звязку з чим позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 50128,23 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.37).

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався (а.с.43, 47,50).

З огляду на положення ст.128 КАС України, з урахуванням того, що відповідач повторно не забезпечив явку свого повноваженого представника у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У розумінні Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535 податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Статтею 2 вищезазначеного Закону України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ПП «Леон і Компанія» зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 16.06.2005 за № 1384102 0000 000590 (а.с.6).

З договору оренди землі від 26.09.2007 (а.с.9) вбачається, що відповідач є орендарем земельної ділянки під обєктами нерухомості (паливний склад), яка знаходиться в м. Буринь, вул. Червоноармійська, 7, площею 30248 кв.м.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації становить 2038343 грн.

З розрахунку податкової заборгованості по ПП «Леон і Компанія» вбачається, що станом на 20.09.2010 за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 50128,23 грн. (а.с.5), у тому числі: самостійно визначені податкові зобовязання 35495,67 грн., штрафні санкції 12262,57 грн., пеня 2369,99 грн.

У відповідності зі ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.З податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Так, ПП «Леон і Компанія» самостійно визначено суми податкових зобовязань по податку за землю у розмірі 35495,67 грн. податковою декларацією № 413 від 27.01.2009 та уточнюючою декларацією № 5609 від 07.07.2009, податковою декларацією № 490 від 25.01.2010 та уточнюючою декларацією № 5189 від 27.07.2010 (а.с.12-21).

Позивачем 02.02.2010 проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати орендної плати за землю ПП «Леон і Компанія», за результатами якої складено акт № 000014152/0 від 02.02.2010 (а.с.24).

На підставі акту перевірки № 000014152/0 від 02.02.2010 позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000461520/0 від 11.03.2010 на суму 12225,76 та № 0000471520/0 від 11.03.2010 на суму 36,81 грн. (а.с.27).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем у визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» порядку не оскаржено.

У звязку з несвоєчасністю сплати податкового зобовязання відповідачу нарахована пеня за кожний день прострочки податкових зобовязань в сумі 2369,99 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості по пені (а.с.33).

Згідно з п.п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

Статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобовязання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Так, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідач - ПП «Леон і Компанія» має узгоджений податковий борг, який ним у добровільному порядку не погашений, за несвоєчасну сплату якого нараховані штрафні санкції та пеня.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що позивачем вжито заходів для погашення податкового боргу ПП «Леон і Компанія». Так, на юридичну адресу відповідача позивачем направлено першу № 1/189 від 03.12.2008 та другу № 2/2 від 13.01.2009 податкові вимоги, які відповідачем отримано відповідно 12.12.2008 та 21.01.2009, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці поштового відправлення (а.с.30, 31).

Такі заходи не призвели до сплати ПП «Леон і Компанія» податкового боргу.

Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На час розгляду справи податкова заборгованість з земельного податку, що склалася за відповідачем не сплачена.

Враховуюче викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до приватного підприємства «Леон і Компанія» про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю у сумі 50128,23 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Леон і Компанія" (94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, 195, код 33553954) борг у сумі 50128,23 грн. (п"ятдесят тисяч сто двадцять вісім гривень двадцять три копійки) по сплаті орендної плати за землю на користь місцевого бюджету м. Буринь (р/р 33219812700067)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 29 листопада 2010 року.

СуддяК.О. Пляшкова