Постанова № 13378932, 20.12.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року Справа № 2а-4034/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря: Господарікова М.О.

представників:

позивача Турчанова О.В.

відповідача Гавриленко О.М.

Скрипника О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонек”

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2010 року № 0000422330/0, суд - ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонек" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати видане Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 року № 0000422330/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спеціалістами Кіровоградської ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Сонек" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої було встановлено завищення податкового кредиту за період, що перевірявся в сумі 3500,00 грн.

Так позивачем було зазначено, що у квітні 2009 року ТОВ «Сонек» включено до реєстру отриманих податкових накладних та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість податкову накладну від 21.04.2009 року № 163 виписану ПП «Єлісаветград - Кіровоград» на придбання трансформаторної підстанції на загальну суму 21 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 3500,00 грн.

Податковий кредит не визнаний перевіркою у зв'язку з тим, що: триває розслідування кримінальної справи № 24-541 відносно посадових осіб ПП «Єлісаветград-Кіровоград»; ПП «Єлісаветград-Кіровоград» відсутнє за юридичною адресою; ПП «Єлісаветград-Кіровоград» не має зареєстрованого права власності на нерухоме майно та транспортні засоби.

За вказаних вище обставин перевіркою зроблено висновок, що правочин, укладений між ТОВ «Сонек» і ПП «Єлісаветград-Кіровоград» не спричинив реального настання юридичних наслідків, порушує публічний порядок і є нікчемним.

На думку позивача відповідний висновок є передчасним та помилковим.

Реальні правові наслідки правочину між ТОВ «Сонек» і ПП «Єлісаветград-Кіровоград» настали, що підтверджується платіжним дорученням від 21.04.09р. № 264 про перерахування на користь ПП «Єлісаветград-Кіровоград» 21 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3500,00 грн.; видатковою накладною про отримання ТОВ «Сонек» від ПП «Єлісаветград-Кіровоград» трансформаторної підстанції.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 06.10.2010 року № 0000422330/0 прийнято всупереч вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, надав заперечення, вважає доводи позивача такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому просить в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Сонек" відмовити в повному обсязі. В обгрунтування зазначивши, що з фактів, досліджених під час перевірки вбачається, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Сонек" та ПП «Єлісаветград-Кіровоград»є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Отже, підприємством здійснювались дії без мети реального настання наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, а тому у ТОВ "Сонек" відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з ПП «Єлісаветград-Кіровоград»в розумінні п.7.4 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість".

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 746426, довідки АА № 014897 з ЄДР підприємств та організацій України (а.с. 33,34) товариство з обмеженою відповідальністю "Сонек" зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської Ради.

На підставі направлень від 02.09.2010 року № 404 та від 10.09.2010 року № 428, виданих Кіровоградською ОДПІ, згідно з п.1 ст. 11-1 ЗУ "Про державну податкову службу України" та, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Сонек" з питань дотримання вимог податкового законодавтсва за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року (а.с. 45,46).

В судовому засіданні встановлено, що за результатами проведеної виїзної документальної перевірки ТОВ "Сонек" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року складено акт від 22.09.2010 року №28/2330/33520384, який надіслано рекомендованим листом позивачу та отримано ним 25.09.2010 року, відповідно до повідомлення про вручння (а.с. 47,48).

В зазначеному акті Кіровоградською ОДПІ зроблено висновок про порушення ТОВ «Сонек» пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту на загальну суму 3500,00 грн.

Такі висновки податкової служби ґрунтуються на наступному.

Перевіркою встановлено, що ПП „Єлісаветград-Кіровоград" зареєстровано на підставну особу ОСОБА_4, який надав пояснення, що здійснив перереєстрацію підприємства на своє імя без мети здійснення господарської діяльності, податкову звітність він не складав та до податкових органів не надавав. При цьому слід врахувати, що перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Сонек» з ПП «Єлісаветград-Кіровоград» в квітні 2009 року. Декларація з ПДВ за вказаний період надавалась підписана ОСОБА_4

Додаток К1 до декларацій з податку на прибуток до органів ДПС вищезазначеного підприємства не надавався, що свідчить про відсутність основних засобів на підприємстві, амортизаційні відрахування не нараховувались.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Сонек» та ПП «Єлісаветград-Кіровоград» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до п.1. ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2. ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пунктом 19 статті 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України. Згідно статті 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансфери.

Крім того, частиною 2 статті 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обовязкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обовязковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримується з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обовязкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок невірного визначення податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Отже, працівниками Кіровоградської ОДПІ було зроблено висновок про те, що підприємством здійснювались дії без мети реального настання наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, підприємством, на думку працівників Кіровоградської ОДПІ, було порушено статтю 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Сонек» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з ПП «Єлісаветград-Кіровоград» в розумінні п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи те, що у ПП «Єлісаветград-Кіровоград» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби то операції цих підприємств не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Виходячи з вищенаведеного, підприємства-постачальники здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Отже, підприємством були здійснені операції без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначений договір відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім того, в ході перевірки, працівниками Кіровоградської ОДПІ було зазначено, що статут ПП „Єлисаветград-Кіровоград" є фіктивним правочином (зареєстрованим на підставну особу), та таким, що вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином (ст. 234 ЦК України).

Тобто, його статут не відповідає загальним вимогам, а саме: невідповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі та вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які мали настати на підставі цього правочину. Дотримання вказаних вимог є необхідним для чинності правочину.

Судом дані твердження відповідача не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Реальні правові наслідки правочину між ТОВ «Сонек» і ПП «Єлісаветград-Кіровоград» настали, що підтверджується платіжним дорученням від 21.04.09р. № 264 про перерахування на користь ПП «Єлисаветград-Кіровоград» 21000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3500,00 грн.; видатковою накладною про отримання ТОВ «Сонек» від ПП «Єлісаветград-Кіровоград» трансформаторної підстанції /а.с. 32/.

В даному випадку, особою, уповноваженою за сплату податку на додану вартість є ПП «Єлісаветград-Кіровоград», а не ТОВ «Сонек».

Крім того, перевіркою не вказано правових підстав, за яких не визнано податковий кредит в сумі 3500,00 грн. (норми законодавства якими обґрунтовується відповідний висновок - не регулюють відносин, пов'язаних зі сплатою ПДВ).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (основних фондів) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так реальність вчиненого правочину з приводу купівлі ТОВ «Сонек» трансформаторної підстанції підтверджується також інвентаризаційними описами, що були надані позивачем в судовому засіданні /а.с.84-85,88-89/.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Для надання правової оцінки щодо заявлення позивачем до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, яке є різницею між сумою податкового кредиту, необхідно застосувати положення Закону України «Про податок на додану вартість», якими регламентується порядок визначення податкового кредиту та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п.п. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4, п.7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону, відповідно до якого платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

З матеріалів справи не вбачається жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками по ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність можливість включення до податкового кредиту сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), від їх фактичної сплати до бюджету продавцем товарів (робіт, послуг). У зв`язку з чим, посилання відповідача на відсутність у позивача права на податковий кредит у звязку з не підтвердженням перерахування до бюджету сум податку на додану вартість по ланцюгу придбання є необґрунтованим.

Суд не приймає в якості доказу, пояснення ОСОБА_4 (а.с. 73-75), так як з повідомлення сторін, триває розслідування кримінальної справи № 24-541 відносно посадових осіб ПП «Єлісаветград-Кіровоград», жодного доказу про існування даної кримінальної справи та про її стан на момент розгляду справи сторонами надано не було.

Згідно з позицією інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку , яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність всіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або/ бюджетне відшкодування.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що правочин між ТОВ «Сонек» і ПП «Єлісаветград-Кіровоград» є реальним, документи, що надають право на формування податкового кредиту оформлені належним чином, тому відсутні жодні підстави стверджувати, що ТОВ «Сонек» зависило суму податкового кредиту.

В даному випадку, позивач зміг довести правомірність звернення до суду з позовними вимогами, а тому за таких обставин суд приходить до висновку, що Кіровоградською ОДПІ було неправомірно нараховано штрафні санкції в сумі 5250,00 грн.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 06.10.2010 року № 0000422330/0, яким визначено ТОВ «Сонек»суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 5250,00 грн., в тому числі за основним платежем 3500,00 грн., за штрафними санкціями 1750,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом