Постанова № 13378850, 20.09.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2010 року Справа № 2а-682/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого-судді Т.І. Ясенова

при секретарі - Яременко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом           Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор"

про                     про стягнення заборгованості по коштах загальнообовязкового держєавного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездаиності та витратами, зумовленими похованням

ВСТАНОВИВ:

Виконавча дирекція Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до суду з адміністративним позовом до ТОВ „Агро-Гарант-Цукор”, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках до Фонду в розмірі 67262,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” перебуває на обліку як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням в Кіровоградській міській виконавчій дирекції обласного відділення Фонду. Відповідач, виплачуючи заробітну плату працівникам підприємства впродовж 2008-2009 років, страхові внески до Фонду в повному обсязі не перераховував. Постановою господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2008 року з відповідача стягнено заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 8310,73 грн. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 року з відповідача стягнено заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 24851,73 грн. Прострочена заборгованість в розмірі 100424,85 грн. включає в себе суму вже стягненої заборгованості на підставі вищезазначених постанов суду. Таким чином стягненню підлягає сума у розмірі 67262,39 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на їх безпідставність, обґрунтовуючи тим, що фінансові санкції були застосовані під час дії мораторію, який введено 19.02.2008 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області, тому відповідне їх стягнення є безпідставним та таким, що не ґрунтується на законодавстві.

Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ч.1 ст.9 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18 січня 2001 року N 2240 (далі за текстом –Закон №2240) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Частиною 5 ст.10 Закону №2240 визначено, що робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Згідно п.1.3 Положення „Про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності”, затвердженого Головою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001р. № 42, відділення Фонду діє як регіональна структура Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і є юридичною особою.

П.1.1 Положення „Про виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі”, затвердженого розпорядженням Голови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.10.2001 р. № 71(далі за текстом - Положення) визначено, що виконавчі дирекції відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі (далі виконавчі дирекції відділень Фонду) є робочими органами Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень.

ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням.

Згідно п.2 ч.2 ст.27 Закону № 2240 страхувальник зобов'язаний: нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п.2.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління ФССзТВП від 26.06.01 р. №16 (далі Інструкція), обов’язковому взяттю на облік в якості страхувальника Фонду підлягають: 2.1.1. Підприємства, установи, організації, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, в особі власника або уповноваженого ним органу. 2.1.2. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи страхувальників, зазначених в підпункті 2.1.1, що не мають статусу юридичної особи і самостійно проводять розрахунки з оплати праці, інші суб’єкти господарської діяльності, що використовують працю найманих працівників і не мають статусу юридичної особи.

Згідно п. 4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 р. № 16, із змінами та доповненнями, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно базового Закону. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Відповідно до пп.4.1 п.4 Інструкції страхувальники, зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, щомісяця нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов’язкових платежів.

Відповідач, виплативши працівникам підприємства заробітну плату впродовж 2008 -2009 років, страхові внески до Фонду в повному обсязі не перерахував.

Заборгованість за відповідачем станом на початок 2009 року склала 26327,93 грн. та нараховано і утримано внесків в сумі 592,29грн.

Рішенням про застосування фінансових (штрафних) санкцій, за несвоєчасність сплати страхових внесків нараховано пеню в сумі 7915,00 грн., не прийнято до зарахування витрат суму в розмірі 444,15 грн. та накладено штраф в розмірі 65145,48 грн., які підлягали зарахуванню до бюджету Фонду в звіті Ф4-ФСС з ТВП.

Згідно поданого страхувальником звіту Ф4-ФСС з ТВП за 2009 рік, станом на 01.01.2010 року відповідач має заборгованість по коштах Фонду в розмірі 100424,85 грн., в тому числі прострочену заборгованість, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 20 січня 2010 року.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 29 липня 2008 року по справі № 18/120 з відповідача стягнено заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 8310,73 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009          року по справі № 2-а-3226/08 з відповідача стягнено заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 24851,73 грн. Прострочена заборгованість в розмірі 100424,85 грн. включає в себе суму вже стягненої заборгованості на підставі рішень суду. Таким чином, стягненню підлягає сума у розмірі 67262,39 грн. (100424,85 - 8310,73 - 24851,73 = 67262,39)

Наведені вище обставини підтверджуються також актом звірки взаємних розрахунків, довідкою –розрахунком на коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працевлаштування ТОВ „Агро-Гарант-Цукор”.

Згідно ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 19.02.2008р. по справі №10/43 судом порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача відповідно до ст.11, п.п.4-6 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” .

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. №2343-XII (далі за текстом –Закон №2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 Закону №2343-XII, встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), стосуються вимог, зобов’язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення застосовуються з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 Закону.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв’язку із чим у нього виникають права та обов’язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Невиконання таких зобов’язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов’язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Сума заборгованості, яка підлягає стягненню складається з сум нарахованих страхових внесків та фінансових санкцій застосованих до відповідача до введення в дію мораторію.

Доказів погашення відповідачем заборгованості у добровільному порядку суду не надано.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно доч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Гарант-Цукор” (код ЄДРПОУ 31975271, р/р 260076923 в ОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 323538) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (кодЄДРПОУ 26070328, р/р 37176001002812 в УДК в Кіровоградській області, МФО 823016) заборгованість в розмірі 67262 (шістдесят сім тисяч двісті шістдесят дві)грн. 39 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено 30 липня 2010 року.

Суддя (підпис)

З оригінолом згідно:

Суддя Т.І. Ясенова