Постанова № 13378679, 22.04.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-8121/09/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 р.                                                                                 м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю.,

при секретарі - Длугаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Будпромвирсервіз"

до Державної податкової інспекції у Малинському районі

про визнання частково недійсними рішень про застосування штрафних санкцій та стягнення 6054,50 грн.,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Будпромвирсервіз" звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та частково скасувати рішення начальника ДПІ в Малинському районі про застосування штрафних санкцій №0004292340 від 06.07.09 року в частині застосування штрафної санкції на суму 2734 грн. та рішення начальника ДПІ в Малинському районі про застосування штрафних санкцій №0004282340 від 06.07.09 року в частині застосування штрафної санкції на суму 3320,50 грн. та стягнути 6054,50грн. коштів сплачених за штрафними санкціями визначеними вищезазначеними рішеннями.

Позивач вказує в позові, що товариством не порушувались норми п.п. 1, 2, 5 ст.13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", так як фіскальні чеки роздруковувались на повну суму покупки через РРО та видавались покупцям. Крім того, ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на думку позивача, не передбачає можливості застосування штрафних (фінансових) санкцій за невідповідність розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів. Зазначає, що при проведенні попередніх перевірок посадові особи податкового органу не вказували на невідповідність форми розрахункового документу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Надала суду заперечення проти доводів позовної заяви, в яких зазначено про безпідставність заявлених вимог та правомірність проведеної перевірки і висновків податкових інспекторів про порушення позивачем п.1, п.2, п.5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області 06.12.1993 року. Місцезнаходження, згідно свідоцтва про державну реєстрацію – Житомирська область, м.Малин, вул. І. Огієнка, 63. Перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Малинському районі.

Судом встановлено, що 21.06.2009 року, працівниками ДПІ в Малинському районі, відповідно до плану перевірок та на підставі направлень на перевірку, була проведена перевірка, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ТОВ «ВКП Будпромвирсервіс» в двох торгових точках, у магазині «Вікторія» та у магазині по вул. Огієнко , 63, що належать позивачу.

За результатами вказаної перевірки були складені акти № 0521/06/30/23/13581180 від 21.06.2009 року ( магазин «Вікторія») та № 0522/06/30/29/13581180 від 21.06.09 року (магазин по вул. І. Огієнко, 63), згідно з висновками яких були встановлені порушення п.п. 1,2,5,11,13 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема в актах вказано, що: реєстраторами розрахункових операцій друкуються та видаються розрахункові документи не встановленої форми - відсутній обов’язковий реквізит: «індивідуальний податковий номер платника ПДВ». У магазині «Вікторія» роздруковано та видано розрахунковий документ не встановленої форми на суму 596,10 грн., а у магазині по вул. І. Огієнко, 63 на суму 478,80грн.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення, передбачене п.п. 11, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивачем не оскаржується, крім того як вбачається з платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, позивачем сплачені штрафні санкції.

На підставі вищевказаних актів, відповідачем - ДПІ в Малинському районі винесено рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 06.07.2009 року №0004282340 на суму 3887,50грн. (магазин «Вікторія») та від 06.07.09 року №0004292340 на суму 2820грн. (магазин по вул. І. Огієнко, 63), які позивачем оскаржуються, відповідно в частині – 3320,50грн. та 2734грн., за порушення вимог п.п. 1, 2, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як вбачається з матеріалів справи, для здійснення розрахунків позивачем використовуються реєстратори розрахункових операцій DATECS MP-500, серійний №90010240 та MINI 60004 серійний № ПА64104134 зареєстровані та опломбовані у встановленому порядку, на момент проведення перевірки цілісність пломб не порушено, переведені у фіскальний режим роботи. Забезпечено друкування та зберігання фіскальних звітних чеків та використання режиму попереднього програмування. Що підтверджується актами перевірок та не заперечується відповідачем.

За результатами перевірок від 21.06.2009 року працівниками ДПІ в Малинському районі було встановлено, що реєстраторами розрахункових операцій, які використовуються позивачем на місці розрахунків роздруковано та видано розрахункових документів не встановленої форми на загальну суму 596,10грн та 478,80грн., а саме: в розрахункових документах відсутній обов’язковий реквізит: «індивідуальний податковий номер платника ПДВ».

Вказані обставини розцінені органом державної податкової служби, як порушення вимог п.п. 1,2,5 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв’язку із чим, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені п. 1 ст.17 даного Закону.

Відповідно до п.п. 1,2,5 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-          проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

-          видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

-           у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Пунктом 1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

З аналізу даної норми вбачається, що вона поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, які зобов’язані проводити розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. У разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій за їх наявності чи відсутності застосовується фінансова санкція відповідно до п.1 ст.17 Закону. Фінансова санкція за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій, застосовується до СПД, які здійснюють діяльність із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, але при цьому не проводять реєстрацію розрахункових операцій.

Невідповідність роздрукованого суб`єктом підприємницької діяльності розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 1.12.2000 року №614, за умови використання на місці проведення розрахунків РРО, зареєстрованого, опломбованого та введеного у фіскальний режим роботи у встановленому порядку, не є порушенням в розумінні п.п. 1,2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і відповідно не може бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої п. 1 ст.17 цього Закону.

Оскільки позивач, проводив розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням та видачею відповідних чеків (копії яких містяться в матеріалах справи), які крім зазначення «індивідуального номера платника ПДВ», містили всі обов’язкові реквізити для даного виду розрахункових документів, що дають можливість встановити суб’єкта підприємницької діяльності та ідентифікувати операцію по продажу товару, що такий документ підтверджує, а тому суд дійшов висновку, вказані фіскальні чеки, по своїй формі і змісту відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 218 ГК України підставою для господарської відповідальності учасника господарських відносин, в тому числі для застосування і господарських санкцій, є вчинене таким субє’ктом господарське правопорушення.

В силу ч. 2 вказаної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками.

В даному випадку, відсутні як склад правопорушення, що дає підстави для притягнення до відповідальності за п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так і вина позивача у вчиненні порушення, на яке посилається орган державної податкової служби. Наявність будь-яких негативних наслідків для будь-кого з учасників господарських відносин не вбачається. Порушення позивачем вимог закону при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового обігу відсутні.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснив, товариство не має право самостійно вводити обов’язкові реквізити фіскального чека в реєстратор розрахункових операцій, оскільки такі роботи виконуються відповідними центрами сервісного обслуговування.

Враховуючи наведене, суд вважає помилковим посилання відповідача на формальну невідповідність роздрукованого підприємством касового чеку у зв’язку з відсутністю певних окремих реквізитів (індивідуальний номер платника ПДВ), як на підставу для застосування штрафних санкцій за оспорюваними рішеннями, оскільки ст. 17 вищевказаного Закону не передбачає такий склад податкового правопорушення, як невідповідність роздрукованого суб’єктом підприємницької діяльності розрахункового документа вимогам та не містить відсилочної норми з цього приводу.

З огляду на викладене на думку суду, податковий орган безпідставно та необгрунтовано визначив позивачу порушення, вимог п.п.1, 2, 5 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та прийняв неправомірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які підлягають частковому скасуванню.

Щодо позовної вимоги ТОВ "Виробничо - комерційне підприємство "Будпромвирсервіз" про стягнення 6054,50 грн., коштів сплачених товариством по рішеннях №0004292340 та №0004282340 від 06.07.09 року, суд прийшов до висновку про її необгрунтованість та відмовив в задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків. Разом із тим, у разі позитивного вирішення справи на користь платника податків відповідні податкові повідомлення та вимоги вважаються відкликаними на підставі пункту "в" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Сплачені (стягнуті) на погашення такого податкового боргу суми можуть за відповідних обставин набути статус надмірно сплачених і підлягають поверненню платникові податків у порядку, визначеному пунктами 15.3, 15.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Зокрема, пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та у ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої Державне казначейство України за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надміру зараховані до бюджету. Позивачем не подано суду доказів звернення до ДПІ з заявою про повернення на його банківський рахунок коштів сплачених відповідно до платіжних доручень №1435 та №555 від 23.07.09 року та відмови ДПІ у задоволенні цієї вимоги. За таких обставин, на думку суду, позивач не позбавлений можливості звернутись до податкового органу, щодо повернення сплачених коштів, а у випадку відмови має право звернутись до суду за захистом свого порушеного права на виплату цих коштів.

Така правова позиція підтверджується також, листом ВАСУ від 28.09.2009 р. N 1275/10/13-09.

Керуючись Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 86, 158 - 163, 254 КАС України

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення начальника ДПІ в Малинському районі про застосування штрафних санкцій №0004292340 від 06.07.09 року в частині застосування штрафної санкції на суму 2734 грн. та рішення начальника ДПІ в Малинському районі про застосування штрафних санкцій №0004282340 від 06.07.09 року в частині застосування штрафної санкції на суму 3320,50 грн.

В частині стягнення з ДПІ в Малинському районі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Будпромвирсервіз" 6054,50грн. в позові - відмовити.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення її повного тексту. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 27 квітня 2010 р.