Ухвала суду № 133786482, 04.02.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2517/18

н/п 6/953/46/26

УХВАЛА

"04" лютого 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» - Костюченко Марії Ігорівни про поновлення терміну для усунення недоліків,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернувся до Київського районного суду м.Харкова із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), якою просить суд видати дублікат виконавчого листа № 640/2517/18 від 10.07.2018 року, виданий Київський районний суд м. Харкова про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 справу передано для розгляду головуючій судді С.М. Лисиченко.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26.12.2025 заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26.01.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про видачу дубліката виконавчого листа, боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) - залишено без руху та надано заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали. Відкладено розгляд заяви до 09-20 години 17.02.2026.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 26.01.2026 про залишення заяви без руху отримано ТОВ «Дебт Форс» через підсистему «Електронний суд» 31.01.2026.

Таким чином останнім днем усунення недоліків заяви, відповідно, є 06.02.2026.

У зазначений термін електронним шляхом 02.02.2026 до суду від представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» - Костюченко Марії Ігорівни надійшла заява про поновлення терміну для усунення недоліків.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно із п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. При цьому документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.126 ЦПК України).

Як зазначено вище, ухвалою суду від 26.01.2026 заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали. Враховуючи те, що вказану ухвалу отримано 31.01.2026, останнім днем усунення недоліків заяви, відповідно, є 06.02.2026.

Відтак суд приходить до висновку про те, що хоч заявником і виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 26.01.2026 проте у зазначений в цій ухвалі строк недоліки заяви усунуто не було.

При цьому представником заявника заявлено клопотання про поновлення строку на усунення недоліків зави.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У ст.127 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак суд, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подала таку заяву, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими доказами.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Частиною 1 ст.44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (постанова Верховного Суду від 03.12.2018 року у справі № 904/5995/16).

У заяві про поновлення процесуального строку на усунення недоліків заяви представник ТОВ «Дебт Форс» просить врахувати ті обставини, що представники ТОВ «ДЕБТ ФОРС» мають велику навантаженість в судових засіданнях, підготовці різного роду процесуальних документів, постійні ракетні обстріли м. Києва з боку росії та відключення електропостачання, у зв`язку з чим вважає, що строк на усунення недоліків у справі № 640/2517/18 пропущений з поважних причин є незначним та підлягає продовженню, оскільки заявник не звільнений від обов`язку вчинити процесуальну дію, пов`язану, серед іншого, з поданням заяви про усунення недоліків. Просить суд визнати причину продовження процесуального строку для подання заяви про усунення недоліків та продовжити Товариству процесуальний строк для подання заяви про усунення недоліків.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

При цьому, суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.

Виходячи з наведеного, враховуючи пояснення представника заявника в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для усунення недоліків, суд вважає поважними причини пропуску заявником процесуального строку для усунення недоліків та з метою дотримання завдань та основних завдань цивільного судочинства, зокрема змагальності та диспозитивної, а отже вважає можливим продовжити заявнику процесуальний строк для отримання інформації та усунення недоліків заяви.

Керуючись ст.127 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» - Костюченко Марії Ігорівни про поновлення терміну для усунення недоліків - задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» процесуальний строк для усунення недоліків у поданій заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про видачу дубліката виконавчого листа, боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) до 12 лютого 2026 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - С.М. Лисиченко