Постанова № 13378613, 24.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2010 р. справа № 2а-24931/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Кірієнка В.О.

при секретаріЛоминог А.М.

за участю:

представників позивача Лукашенко М.В.

представника відповідача Карташева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас - Мегацентр» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень № 0000772342/0 від 28.09.2010 року та № 0000782342/0 від 28.09.2010 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас - Мегацентр» звернувся Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень № 0000772342/0 від 28.09.2010 року та № 0000782342/0 від 28.09.2010 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, актом невиїзної документальної перевірки № 1198/23/331161896 від 10.09.2010р. Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька встановлено неможливість перевірки контрагенту ТОВ «Донбас - Мегацентр» - ТОВ «ЧОСО» у звязку із його відсутністю за юридичною адресою, відсутністю доказів у ТОВ «Донбас - Мегацентр» факту перевезення придбаного товару. На підставі зазначеного даний правочин був визнаний нікчемним та визначено що валові затрати та податковий кредит за ПДВ, сформовані за даними господарської діяльності, не є компенсацією за фактично придбані послуги, які використовуються у господарській діяльності, тобто безпідставно сформовано валові витрати та податковий кредит по ПДВ.

Податковим органом були видані податкові повідомлення рішення від 28.09.2010 року за № 0000772342/0 від 28.09.2010 року та № 0000782342/0 від 28.09.2010 року із визначенням суми податкового зобовязання на загальну суму 35545,50 грн.

Позивач не погоджується із висновками податкового органу, просив скасувати зазначені податкові повідомлення рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги аналогічно викладеному в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засідання проти задоволення позову заперечував, вважав рішення податкового органу прийнятими в межах закону, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що згідно акту № 693/23-111/33654415 від 07.07.2010р. про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЧОСО» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.2008р. по 30.04.2010р. не встановлений факт передачі товарів (робіт, послуг) від ТОВ «ЧОСО» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), довіреностей, документів що підтверджують транспортування, зберігання товарів (робіт, послуг) та інших первинних документів. Також не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ «ЧОСО» підприємствам покупцям, що свідчить про те що правочин між ТОВ «ЧОСО» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас - Мегацентр» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень № 0000772342/0 від 28.09.2010 року та № 0000782342/0 від 28.09.2010 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів /обовязкових платежів/, а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька, є субєктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Судом, встановлено, що у відповідності до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ із змінами та доповненнями, ДПІ у Петровському районі м. Донецька було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Донбас - Мегацентр» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ЧОСО» у період травня 2010 року, за результатами якої складено акт № 1198/23/33161896 від 10.09.2010 року. Під час перевірки були встановлені наступні порушення:

-пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 13165,00 грн. за другий квартал 2009 року;

- пп. 7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 10532.00 грн., в тому числі за травень 2009 року в сумі 10532,00 грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення - рішення від 28 вересня 2010р. № 0000772342/0, яким визначено у розмірі 19747,5 грн. податкових зобов'язань з податку на прибуток, у тому числі, за основним платежем в сумі 13165,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 6582,5 грн., та податкове повідомлення - рішення від 28 вересня 2010р. № 0000782342/0, яким визначено у розмірі 15798,00 грн. податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у тому числі за основним платежем 10532,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 5266,00 грн. Вищезазначені податкові повідомлення рішення надіслані позивачу супровідним листом від 29.09.2010 року за № 20051/10/23-213.

Паралельно Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОСО» (контрагента позивача), на підставі якої складений акт № 693/23-111/33654415 від 07.07.2010р. про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЧОСО» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.2008р. по 30.04.2010р. Перевіркою було встановлено що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що стверджує запит на встановлення місцезнаходження № 12057/8/23-113 від 24.06.2010 року, акт про відсутність посадових осіб за юридичною адресою від 23.06.2010 року № 168/23-111/33654415 та акт щодо не встановлення місцезнаходження № 175/23-111/33654415 від 06.07.2010 року.

Окрім того, при перевірці ТОВ «ЧОСО» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у періоді з 01.03.2008р. по 15.04.2010р., в розумінні ст. 3 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість».

У даному акті перевірки також зазначено, що Додаток К1 до декларації з податку на прибуток до органів державної податкової служби не надавався, що свідчить про відсутність основних засобів на підприємстві, амортизаційні відрахування відсутні. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від ТОВ «ЧОСО» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), довіреностей, документів що підтверджують транспортування, зберігання товарів (робіт, послуг) та інших первинних документів. Також не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ «ЧОСО» підприємствам покупцям, договір укладений між підприємствами ТОВ "Донбас-Мегацентр" та ТОВ «ЧОСО» до перевірки не був наданий.

В результаті зазначеного податковим органом було зроблено висновок, що правочини між ТОВ «ЧОСО» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Вищезазначені факти підтверджують надані на запити ДПІ Орджонікідзевського району м. Маріуполя відповіді, а саме Управління Пенсійного фонду України Орджонікідзевського району м. Маріуполя про ненадходження з 30.06.2005 року від ТОВ «ЧОСО» сум страхових внесків (лист від 16.09.2010 року № 15948/02), Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України про звітність ТОВ «ЧОСО» з 27.08.2009 року по теперішній час стосовно відсутності фінансово-економічної діяльності (лист від 14.09.2010 року № 49-24/383), Донецького обласного відділення Маріупольської міської виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про не проведення перерахування страхових внесків ТОВ «ЧОСО» з моменту реєстрації (лист від 21.09.2010 № 29-03-1458).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

При цьому, необхідною умовою для віднесення витрат до валових, є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника, понесені підприємством витрати повинні бути спрямовані на отримання прибутку.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг) і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 1 ст. 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлен частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, вказаний правочин має ознаки нікчемності.

За змістом ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена у Довідці «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року» зазначено, що відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу,місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Окрім того у Довідці «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року» зазначено, що за загальним правилом нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, кому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки.

Відповідно до ст.2 Закону України “ Про державну податкову службу в Україні ”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів /обовязкових платежів/, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Отже, враховуючи вищезазначені норми, а також факт відсутності у ТОВ «ЧОСО» необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, зазначена угода дійсно має ознаки нікчемності. Зазначене також стосується і взаємовідносин ТОВ "Донбас - Мегацентр" з ТОВ «ЧОСО» є нікчемними, валові витрати та податковий кредит з ПДВ ТОВ "Донбас - Мегацентр", сформовані за вказаними взаємовідносинами не є компенсацією за фактично придбані послуги, які використовуються у господарській діяльності підприємства.

Крім того судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази щодо товарного руху у господарській діяльності позивача.

Так, у правових відносинах позивача з ТОВ «ЧОСО» відсутній договір. Позивач під час судового розгляду зазначив, що дані правовідносини носили усний характер, а умовами поставки товару був склад продавця. Між тим, суд зазначає, що у подальшому цей товар був реалізований ТОВ "Донбас - Мегацентр" (продавець) - покупцю ТОВ «Торговий дом Легон» згідно договору № Р-71/29 купівлі-продажу від 14 січня 2009 року, підпунктом 3.1 якого зазначені умови поставки склад продавця (позивача), але під час судового розгляду виявлено відсутність складських приміщень та відсутність доказів щодо правових підстав знаходження реалізуємого товару на складі згідно договору № Р-71/29 купівлі-продажу від 14 січня 2009 року.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач виконував свою господарську діяльність без мети настання правових наслідків, оскільки позивачем не надано доказів стосовно руху товарно-матеріальних цінностей та здійснення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України, а відповідачем зроблені висновки та прийнято оскаржуване рішення саме на підставі наданих документів.

Відповідно до статті 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача скасування податкових повідомлень рішень № 0000772342/0 від 28.09.2010 року та № 0000782342/0 від 28.09.2010 року як прийнятих неправомірно, не відповідають вимогам діючого законодавства та не ґрунтуються на доказах наданих у справі, бо прийняті податковим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас - Мегацентр» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень № 0000772342/0 від 28.09.2010 року та № 0000782342/0 від 28.09.2010 року - відмовити в повному обсязі.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 24 грудня 2010 року в присутності сторін.

Повний текст постанови буде складений 28 грудня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.