Постанова № 13378511, 20.12.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 рокуСправа № 2а-2954/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Похилій В. Д.,

за участю представника позивача Семенюк Л. В., представників відповідача Бугайова А. О., Мирончук Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» звернулося з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 12.10.2010 року № 0000292302/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сум 27135 грн. та № 0000282302/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2010 року в розмірі 60790 грн.

У клопотанні від 20.12.2010 року позивачем відкликав адміністративний позов у частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 12.10.2010 року № 0000282302/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2010 року в розмірі 60790 грн., у звязку з чим ухвалою суду від 20.12.2010 року позов у цій частині залишено без розгляду.

Позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 12.10.2010 року № 0000292302/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сум 27135 грн. обґрунтовані тим, що висновки податкового органу в акті перевірки про те, що господарські операції з ВАТ «Волиньобленерго», ТзОВ «ТД «Поларт Трейд» не пов'язані з господарською діяльністю ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» є безпідставними. Позивач вважає, що правомірно відніс до складу податкового кредитку суми ПДВ, сплачені (нараховані) вищевказаним контрагентам в складі витрат за надані послуги, оскільки останні безпосередньо повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції (робіт, послуг) та підтверджуються відповідними первинним документами.

Представник позивача у засіданні суду підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Відповідач у запереченні на адміністративний позов позовні вимоги ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» не визнав, зазначивши, що податковим органом при проведенні перевірки позивача встановлено, що позивач мав господарські відносини з ВАТ «Волиньобленерго» та ТзОВ «ТД «Поларт Трейд». При проведенні перевірки ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» не надано перевіряючим документів, які б підтверджували зв'язок понесених позивачем витрат по укладених з вищезазначеними товариствами договорах із господарською діяльністю платника податку. Луцька ОДПІ вважає, що дані послуги неможливо віднести до тих, що стосуються господарської діяльності підприємства, тому позивачем завищено податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з вищезазначеними товариствами.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, наведені у запереченні на позов, просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня по 31 січня 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 2726/23-3/00382027 від 12.05.2010 року, у висновках якого зазначено, що перевіркою не підтверджено відображене позивачем у декларації за лютий 2010 року бюджетне відшкодування та встановлено, зокрема, порушення ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого товариством завищено податковий кредит лютого 2010 року на суму ПДВ 60527 грн. внаслідок включення витрат, що не підтверджують звязок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку, п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» завищено податковий кредит лютого 2010 року на суму ПДВ 167 грн. внаслідок включення витрат, що не підтверджені податковими накладними, п. п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результатаі чого підприємством занижено суму податку, що підлягає до сплати в бюджет у розмірі 20873 грн.

На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 12.10.2010 року № 0000292302/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сум 27135 грн., в т. ч. 20873 грн. основного платежу та 6262 грн. штрафних санкцій.

Згідно із пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як встановлено судом на підставі податкових накладних від 28.02.2010 року 7200/529-2, № 7201/529-2 ВАТ «Волиньобленерго» надало позивачу електроенергію на загальну суму 50125,17 грн., в т. ч. ПДВ 8359 грн., за яку позивач розрахувався повністю, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Судом також встановлено, що 20 квітня 2009 року між ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» (комітентом) та ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» (комісіонером) укладено договір комісії № 1-к. Предметом договору є укладення з третіми особами за винагороду договорів на закупівлю на внутрішньому ринку сировини для виготовлення кондитерських виробів. Згідно зі звіту про виконання зобовязань по договору комісії від 27.02.2010 року комісіонером було виконано доручення комітента по купівлі сировини у лютому 2010 року. За результатами виконання договорк сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 та виписано податкову накладну від 27.02.2010 року № 166 із зазначенням вартості комісійної винагороди.

Факт поставки ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» на адресу позивача сировини відповідно до договору комісії підтверджується дослідженими в судовому засіданні податковими та видатковими накладними за лютий 2010 року. Товариством здійснювались розрахунки за сировину відповідно до платіжних доручень, які є в матеріалах справи.

Крім того, 27 серпня 2009 року між позивачем (комітентом) та ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» (комісіонером) було укладено договір комісії № 4, предметом якого є укладення з третіми особами договорів на реалізацію на внутрішньому ринку кондитерських виробів . Відповідно до звіту про виконання зобов'язань по даному договору комісії від 27.02.2010 року комісіонером виконано доручення комітента по продажу кондитерських виробів у лютому 2010 року. За результатами виконання договору сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 та виписано податкову накладну від 27.02.2010 року № 167 із зазначенням вартості комісійної винагороди.

На підтвердження факту реалізації кондитерських виробів комісіонером позивач надав реєстри виданих та податкових накладних по ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» за лютий 2010 року та виписки по банківському рахунку товариства про здійснення оплати за кондвироби згідно договору № 4 від 27.08.2009 року.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні договори та документи, що підтверджують їх виконання, суд дійшов висновку, що перевіряючими в акті перевірки безпідставно зроблено висновок про відсутність детального переліку наданих відповідно до договорів послуг та їх конкретного зв'язку із специфікою діяльності ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер».

Із врахуванням досліджених в судовому засіданні первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за вищезазначеними господарськими операціями суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту, виходячи, зокрема, з того, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є подальше використання товарів (основних фондів) отриманих в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно із статтею 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під господарською діяльністю законодавець визначає будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Досліджені судом первинні документи спростовують висновки відповідача стосовно їх невідповідності вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, податкові накладні, акти виконаних робіт та звіти про виконану роботу містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, сума податкового кредиту позивача сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих контрагентами позивача за господарськими операціями на основі укладених та виконаних угод, що встановлено судом.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що товариство в листопаді 2009 року продало власні основні засоби, а тому безпідставним є включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням електроенергії, оскільки як вбачається з матеріалів справи згідно укладеного позивачем договору оренди від 12.01.2010 року із ТзОВ «Поларт-Інвест» товариство орендувало комплекс приміщень з розташованим на ньому обладнанням та зобов'язане було вносити оплату комунальних послуг згідно лічильників.

Безпідставними є також посилання Луцької ОДПІ на відсутність зв'язку отриманих позивачем послуг із господарською діяльністю товариства, оскільки такі послуги стосувались діяльності ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» по виготовленню, реалізації, просуванню на ринку тощо кондитерських виробів. При цьому суд враховує ту обставину, що основним видом діяльності товариства за КВЕД є виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає безпідставними та такими, що не базуються на фактичних обставинах справи, висновки відповідача в акті перевірки від 12.05.2010 року.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу статті 2 КАС України прийняття рішення обґрунтовано зобовязує субєкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх і безумовних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 12.10.2010 року № 0000292302/3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 27 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддяО. О. Андрусенко