Постанова № 13378439, 21.12.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3298/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Пігулі І.Ю.,

за участю представників позивача Любчич Н.П., Новак Т.В.,

представника відповідача Костюка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «СМП»до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 05 листопада 2010 року №0001192301/0/1079 ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМП» (далі ТзОВ «СМП», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції (далі Нововолинська ОДПІ, відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 05.11.2010року №0001192301/0/1079 в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 88811грн. 23коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Нововолинською ОДПІ проведена виїзна позапланова перевірка ТзОВ «СМП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за липень 2010 року, про що складено акт №1301/86/2301/31401373 від 05.10.2010 року. На підставі вказаного акту перевірки Нововолинською ОДПІ 05.11.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0001192301/0/1079, яким ТзОВ «СМП» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 296037грн. 42коп. (у тому числі за основним платежем 197358грн. 28коп., за штрафними санкціями 98679грн. 14коп.). Позивач не погоджується з розміром застосованої штрафної санкції та вважає неправомірним податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 88811грн. 23коп., з огляду на таке.

В акті перевірки №1301/86/2301/31401373 від 05.10.2010 року податковим органом зроблені висновки про заниження ТзОВ «СМП» податку на додану вартість в червні 2010 року на суму 197358грн. 28коп. Дане порушення виникло через допущення розбіжностей по розрахунках коригування неприйнятих актів виконаних робіт контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волиньпродукт» (далі ТзОВ «ТД «Волиньпродукт»), а саме замість суми податку на додану вартість в розмірі 1993грн. 52коп. у додатку №1 до декларації з податку на додану вартість позивачем відображено суму 199351грн. 80коп. На підтвердження фактичних даних про суму податку, що підлягала включенню до декларації з податку на додану вартість у червні 2010 року, позивачем надано під час перевірки такі первинні документи: реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні отримані та видані, акти виконаних робіт, розрахунки коригувань. Позивач погодився з допущеним порушенням та заниженням податку на додану вартість у розмірі 197358грн. 28коп., проте вважає, що таке порушення є наслідком арифметичної помилки платника податку і розмір штрафної санкції повинен застосовуватися відповідно до норм підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а не згідно із пунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону, як визначив відповідач. Позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 05.11.2010року №0001192301/0/1079 в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 88811грн. 23коп.

В судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 05.11.2010року №0001192301/0/1079 в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 88811 грн. 23 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 21.12.2010 року (а.с.44-46), та пояснив, що за результатами позапланової виїзної перевірки (акт перевірки №1301/86/2301/31401373 від 05.10.2010 року) встановлено порушення ТзОВ «СМП» підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 197358грн. 28коп. Порушення полягає в тому, що відповідно до податкової накладної №197 від 31.05.2010 року ТзОВ «ТД «Волиньпродукт» отримало від позивача енергоносії на загальну суму 11961грн. 11коп., в тому числі податок на додану вартість 1993грн. 52коп., який включений до податкових зобовязань декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, проте відповідне коригування відображене у податковій декларації за червень 2010 року в іншому розмірі 199351грн. 80коп., що не відповідає фактичній сумі реалізованого ТзОВ «СМП» товару (електроенергії). Така помилка не є арифметичною, оскільки останню не можна виявити в процесі проведення камеральної перевірки, під час проведення якої досліджуються лише дані податкової звітності. В даному випадку помилку виявлено позаплановою виїзною перевіркою при співставленні даних податкової декларації з податку на додану вартість з первинними документами (податковою накладною №197 від 31.05.2010 року). Суму податкового зобовязання визначено позивачу на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а нарахування штрафної санкції здійснено у розмірі, передбаченому підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону. Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «СМП» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 21.05.2001 року (а.с.27). Відповідач з 25.05.2001 року знаходиться на обліку як платник податків у Нововолинській ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 14.06.2010 року №42 (а.с.28), 08.06.2001 року був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що видане Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №02607863 (а.с.29).

Нововолинською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «СМП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за липень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року, про що складено акт №1301/86/2301/21401373 від 05.10.2010 року (а.с.7-20). Перевіркою встановлено порушення підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 197358грн.28коп. Дане порушення стало наслідком неправильного відображення податкових зобовязань з податку на додану вартість по господарській операції продажу ТзОВ «СМП» електроенергії для ТзОВ «ТД «Волиньпродукт» згідно з виписаною позивачем податковою накладною №197 від 31.05.2010 року. Так, ТзОВ «ТД «Волиньпродукт» отримало від позивача енергоносії на загальну суму 11961грн. 11коп., в тому числі податок на додану вартість 1993грн. 52коп., який включений до складу податкових зобовязань декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, проте відповідне коригування відображене у податковій декларації за червень 2010 року в іншому розмірі 199351грн. 80коп., що не відповідає фактичній сумі реалізованого ТзОВ «СМП» товару (електроенергії) і є більше на суму 197358грн. 28коп. (199351грн. 80коп. 1993грн. 52коп. = 197358 грн. 28 коп.).

05.11.2010 року на підставі акту перевірки №1301/86/2301/21401373 від 05.10.2010 року Нововолинська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0001192301/0/1079, яким ТзОВ «СМП» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 296037грн. 42коп. (у тому числі за основним платежем 197358грн. 28коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 98679грн.14коп.) (а.с.21).

Позивач оскаржує вказане податкове повідомлення-рішення лише в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 88811грн. 23коп.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач Нововолинська ОДПІ довела правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зокрема, щодо розміру застосованої штрафної санкції відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з огляду на таке.

Згідно із пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

При цьому, пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №925/11205, передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється за місцезнаходженням субєкта господарювання чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що в період з 19.10.2010 року по 01.11.2010 року державними податковими ревізорами-інспекторами Нововолинської ОДПІ на підставі направлення №343/2301 від 19.10.2010 року та наказу Нововолинської ОДПІ №394 від 18.10.2010 року проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «СМП» відповідно до затвердженого плану перевірки (а.с.7). В акті перевірки №1301/86/2301/21401373 від 05.10.2010 року (фактична дата складання акту 05.11.2010 року) висвітлені показники, які відображалися субєктом господарювання у податковій звітності з податку на додану вартість, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання. При цьому, порушення, описане в акті №1301/86/2301/21401373 від 05.10.2010 року, виявлене і встановлене при перевірці первинних документів шляхом співставленні їх даних з відповідними даними податкової звітності з податку на додану вартість, що не заперечує позивач. За таких обставин, відображення ТзОВ «СМП» податкових зобовязань (їх коригування) з податку на додану вартість у червні 2010 року в іншому розмірі (меншому на 197358 грн. 28 коп.), ніж це зазначено в податковій накладній №197 від 31.05.2010 року, виписаній позивачем (продавцем) ТзОВ «ТД «Волиньпродукт» (покупцю), що мало наслідком заниження податкового зобовязання на суму 197358грн. 28коп., на думку суду, не можна вважати арифметичною помилкою у розумінні підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на чому наполягає позивач.

Відповідно до розяснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. №06-10/167, листа Державної податкової адміністрації України від 06.07.2001 року №9018/7/23-3317 щодо визначення поняття «арифметична помилка або описка» під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, яких припустився платник податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні обєкта оподаткування з метою визначення податкових зобовязань з податку, збору, обовязкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, яких припущено при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру або перенесено підсумок з додатка тощо).

На думку суду, позивач не допустив помилки у виконанні арифметичних дій при обчисленні обєкта оподаткування з метою визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість при заповненні декларації з податку на додану вартість (додавання або вирахування відповідних рядків) чи описки при перенесенні даних із додатків декларації, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації.

Крім того, застосування штрафної санкції з підстав, про які зазначає позивач, а саме відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може мати місце лише у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, тобто внаслідок проведення камеральної перевірки і виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. В даному випадку Нововолинською ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка не лише даних податкової звітності з податку на додану вартість, а й первинних документів бухгалтерського та податкового обліку платника податків, дослідження яких і дало можливість податковому органу виявити порушення податкового законодавства, а відтак застосування штрафної санкції повинно здійснюватися у розмірі, визначеному підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому, на думку суду, розмір застосованої до позивача штрафної санкції обрахований податковим органом вірно, з дотриманням підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, виходячи зі змісту наведених норм чинного законодавства України та враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 05.11.2010 року №0001192301/0/1079 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 98679грн. 14коп., а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 05 листопада 2010 року №0001192301/0/1079 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 24 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх