Рішення № 133779410, 16.06.2025, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/491/25

Провадження № 2/691/497/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л. П., за участю секретаря судового засідання Харук Л. Ю., представника відповідача Циби Д. М. (участь в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

В квітні 2025 року представник позивача ТОВ "СВЕА ФІНАНС" Владко Р. О. звернувся до Городищенського районного суду Черкаської області з позовом, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року, з огляду на те, що позичальником було порушено умови вказаного договору та станом на дату складання позовної заяви несплачена заборгованість складає 55 125,00 грн.

Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що 17.05.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТРУМ" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023, шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовим ідентифікатором W0266.

Відповідно до Розділу 1 Договору про надання фінансового кредиту, ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" збов`язувався надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 15 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, базова процентна ставка становить 2,5% на день. ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, платіж здійснено 15.06.2023 у сумі 4455,00 грн, що свідчить про прийняття укладеного кредитного договору, який створив дня нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

03.07.2023 року між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" та ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" (новий кредитор) було укладено Договір факторингу № 3072023, за умовами якого первісний кредитор передав Фактору (новому кредитору), а Фактор прийняв права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками та Клієнтом. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 3072023, в тому числі було відступлено і заборгованість до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26116-05/2023.

29.11.2023 року між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (змінена назва ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (позивач) укладено Договір факторингу № 01.02-79/23, яке відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 26116-05/2023 в розмірі 55 125,00 грн, з них: заборгованість по тілу кредиту - 15000,00 грн; заборгованість по відсотках - 40125,00 грн.

У зв`язку з цим, ТОВ "СВЕА ФІНАНС" для захисту прав та інтересів передбачених законом, звернулося до суду з позовом, про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 55 125,00 грн. Судові витрати, пов`язані з розглядом позовної заяви, у встановленому законодавством порядку покласти на відповідача, та стягнути їх в повному обсязі на користь позивача.

23.04.2025 в справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання для розгляду позову по суті, сторонам встановлені строки для надання відзиву (десять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі), відповіді на відзив, заперечення (п`ять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі).

Відповідач ОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.04.2025 року отримала 25.04.2025, що підтверджено даними АТ "Укрпошта", рекомендований лист 0610248419914.

26.05.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Циби Д. М. надійшов відзив на позовну заяву. Вказує, що позов не визнають та заперечують проти нього в повному обсязі. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 виконувала умови договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі. Останній платіж було здійснено 15.06.2023 у сумі 4455,00 грн. Позивач додав до позову Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвеструм" (нова редакція), а також графік погашення кредиту, де зазначено що перший платіж повинен бути сплачений до 17.06.2023 року в сумі 4455 грн, що за інформацією позивача і було зроблено відповідачем по справі, а наступний строк сплати був 17.07.2023. Відповідно до ч. 6,5 Правил визначено, що у разі порушення Клієнтом строку повернення кредиту Товариство має право: без згоди Клієнта передати третім особам свої права шляхом укладення договору передачі прав вимоги. Тобто станом на 03.07.2023 року, відповідно до доданих документів позивачем, відповідач не порушив сплати кредиту по графіку, та відповідно у ТОВ "ФК "Інвеструм" не виникло право укладати договір факторингу з іншим підприємством, без згоди відповідача. Однак, в порушення вищевикладеного, 03.07.2023 року був укладений договір факторингу, між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТРУМ", та на підставі цього Договору Фактор стає новим кредитором в зобов`язаннях, що виникли та отримує права вимоги по зобов`язанням за Основними договорами, в тому числі права також грошових вимог до Боржників по сплаті боргу за Основними договорами, строк платежу за якими настав, а приймання - передачі вимоги по Основним договорам, які виникнуть в майбутньому, з моменту підписання Сторонами Акту відповідно до додатку № 2 до цього Договору. Також в додатках надана копія договору факторингу № 01.02.79/23 від 29.11.2023 року відповідно до якого "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", та ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА", де відповідно до п. 2.1. Договору, Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Загальний розмір заборгованостей складає 118 535 171 грн, згідно з Реєстром боржників, який складається сторонами в паперовому вигляді та у формі електронного документа. Реєстр боржників на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід`ємною частиною цього Договору. Реєстр боржників у формі електронного документа передається клієнтом фактору на електронному носії і повинен повністю відповідати Реєстру боржників на паперовому носії, підписаному сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у Реєстрі боржників на паперовому носії та Реєстру боржників на електронному носії, перевагу має інформація Реєстру боржників на паперовому носії. Разом із тим, позивач не надав копію реєстру прав вимоги, який засвідчує передачу прав вимоги саме до відповідача за кредитним договором первісним кредитором до позивача. Оскільки позивач не надав доказів переходу права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора - ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТРУМ" до ТОВ "СВЕА ФІНАНС" обґрунтовано переконані, що позовні вимоги є недоведеними, та не підлягають задоволенню. Позивачем не було надано належних і допустимих доказів щодо переходу прав вимоги від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТРУМ" до ТОВ "СВЕА ФІНАНС", що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач ТОВ "СВЕА ФІНАНС" своїм процесуальним правом на подання відповіді на відзив не скористався.

У судове засідання представник позивача ТОВ "СВЕА ФІНАНС" Владко Р. О. не з`явився. З позовом до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Інших за змістом заяв (клопотань) на адресу суду не надходило

Відповідач ОСОБА_1 будучи належно повідомленою, про дату, час та місце судового засідання не з`явилася, без повідомлення причин. В суді діє через представника.

12.06.2025 в судовому засіданні представник відповідача, адвокат Циба Д. М. підтримав відзив на позов, та зазначив, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі і вважають, що у позивача немає підстав для звернення до суду з даним позовом. Позивач звертаючись до суду з позовом не мав (не набув) права звернення (вимоги) до відповідача ОСОБА_1 , оскільки вона не порушила умов кредитного договору, як вбачається з матеріалів справи, згідно графіку, платіж мав відбутися 15.07.2023. Первинний кредитор ТОВ "Інвеструм" порушив право передачі зобов`язання третім особам, яке не настало. В подальшому заборгованість була передана ТОВ "Росвен Інвест Україна". До позову був доданий реєстр боржників, в списку ОСОБА_1 не має. Відповідно до матеріалів, які подані позивачем, не вбачається підтвердження укладення з відповідачем кредитного договору та отримання ОСОБА_1 коштів за вказаним договором, а саме квитанції щодо отримання кредитних коштів. Тому, підтвердити чи спростувати факт отримання коштів відповідачем, не є можливим. Вказує, що дані висновки були зроблені ним, як представником відповідача, із тих матеріалів (доказів), які наявні в підсистемі "Електронний суд", і підтвердити чи спростувати факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1 , як і його виконання, сплати кредиту, немає можливості. Враховуючи надані до позову матеріали, позивач не набув права звернення до суду. Вважають за необхідне просити суд відмовити позивачу у задоволенні позову про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Суд, дослідивши надані докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатості та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, вислухавши аргументи та доводи представника відповідача, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, прийшов наступних висновків.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) звернув увагу на те, що невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 55125,00 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України. Та, розглядається в спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах (постанова ВП ВС від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 частини 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". Та, положення Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справ і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частина 12 статті 11 Закону передбачає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, із дослідження паперової копії електронного договору, що 17.05.2023 15:43:41 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТРУМ" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "ФК "Інвеструм" укладено електронний Договір про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023, який підписаний одноразовим ідентифікатором W0266, що направлений на НОМЕР_2, тобто в порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Так, після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://bananacredit.com.ua, ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" 17.05.2023 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 "Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)" (Додатку 2 до "Положення про здійснення установами фінансового моніторингу", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107). Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://bananacredit.com.ua), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

17.05.2023 року ОСОБА_1 , після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, натиснула кнопку "З умовами договору (оферти) згоден".

ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" зі своєї сторонини, правило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор W0266 на номер телефону НОМЕР_2 (що було зазначено нею у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий в свою чергу нею було введено/відправлено кредитору у відповідному розділі сайту, чим вона прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023, на умовах визначених цією офертою.

Згідно умов Договору про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року, сума кредиту складає 15000,00 грн (п. 1.1. Договору); строк кредиту 360 днів, дата надання кредиту 17.05.2023, наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування, дата погашення кредиту 10.05.2024 (п. 1.2. Договору); процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору (п. 1.4.1. Договору).

Відповідно до п. 1.5. Договору клієнт зобов`язується сплачувати проценти - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору.

Умови п.1.6. Договору визначають, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731-21хх-хххх-7690, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.

Порядок укладення договору визначає Розділ 2 Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 3.2. Договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим правочином здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно.

У Розділі 4 Договору визначені права і обов`язки сторін.

Розділ 8 Договору містить відомості про відповідача, як клієнта за правочином, і у ньому, зокрема, зазначені ПІБ, ІПН, номер, серія паспорту, дата видачі, адреса, номери мобільного телефону, номер рахунку.

Інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом зазначена у паспорті споживчого кредиту.

Електронним підписом ОСОБА_1 (W0266) підписані Заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ "ФК "Інвеструм", Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023, в якому визначений Графік платежів за укладеним правочином.

Так, Договір про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів. В ньому зазначено суму кредиту, дату видачі та строк повернення, розмір процентів та умови кредитування. Позичальник ініціював укладення такого договору, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора.

З`ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що факт укладення відповідачем ОСОБА_1 з первісним кредитором ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТРУМ" Договору про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023, є доведеним та укладеним із дотриманням вимог ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Підстав вважати, що вказаний кредитний договір не був підписаний відповідачем у суду немає та стороною відповідача зворотнього не доведено.

ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало 17-05-2023 15:45:02 позичальнику грошові кошти на суму 15000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника ОСОБА_1 , маска картки НОМЕР_1 , яку вона вказала при оформленні кредиту, номер транзакції в системі iPay.ua - 239079154, що підтверджується листом надавача платіжних послуг ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" (ліцензія на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку № 21/788-рк від 01.05.2023 року видана Національним Банком України) за Вих. № 2919_25031818484007 від 18.03.2025.

Підстав вважати, що кредитні кошти за договором не були перераховані на платіжну картку відповідача у суду немає та стороною відповідача зворотнього не доведено.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Ураховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Відповідач ОСОБА_1 усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед ТОВ "ІНВЕСТРУМ ГРУП", здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за процентами за договором № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року, шляхом здійснення платежу зазначеного у розрахунку заборгованості за кредитним договором, що є додатком до позовної заяви (останній платіж було здійснено 15.06.2023 у сумі 4455,00 грн), тіло кредиту сплачено не було, наступний платіж за відсотками по кредиту мав бути сплачений 15.07.2023.

Сплачуючи кредит, відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц, а саме: "Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу".

В подальшому відповідач ОСОБА_1 не здійснила платіж, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Досліджуючи довідку розрахунок про стан заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року, боржник ОСОБА_1 має заборгованість, яка становить 55 125,00 грн, з них: заборгованість по тілу кредиту - 15000,00 грн; заборгованість по відсотках - 40125,00 грн. Період нарахування з 17.05.2023 по 29.11.2023.

Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований стороною відповідача.

Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або процентів матеріали справи не містять.

Суд, щодо переходу прав вимоги за кредитним договором, зазначає таке.

Відступлення права вимоги, за нормами діючого законодавства, означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

За приписами пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі 6-459цс17 та у постанові Верховного Суду України від 24 квітня 2018 року у господарській справі № 914/868/17.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини 1 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до підпункту 4.1.4 Розділу 4 Договору про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року, товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку, з чим відбудеться заміна сторони - кредитодавця за цим договором, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

03.07.2023 року між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", було укладено Договір факторингу № 3072023, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт передав Фактору, а Фактор прийняв права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у Клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками та Клієнтом.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 3072023 від 03.07.2023 року, в тому числі було відступлено і заборгованість до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26116-05/2023 (додаток № 1 до Договору факторингу № 3072023 від 03 липня 2023 року, порядковий номер 24508), на суму боргу 21750,00 грн (15000.00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 6750.00 грн заборгованість за відсотками).

29.11.2023 року між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (нині ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" (позивач), зміна назви (найменування) Товариства Рішенням № 1 від 25.03.2024 року, зареєстрованим в реєстрі за № 179), було укладено Договір факторингу № 01.02-79/23, відповідно до умов якого ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги від ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" за Кредитними договорами та сплачує ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Перерахування коштів за Договором факторингу № 01.02-79/23 від 29.11.2023 підтверджується копією Платіжної інструкції № 9387 від 30.11.2023 року, на суму 2471426,86 грн.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-79/23 від 29.11.2023, Додаток 1, порядковий номер 5042, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 26116-05/2023 (станом на дату цього відступлення права вимоги) складає 55 125,00 грн.

Оскільки Додатки 1 (Реєстри Боржників) до відповідних Договорів факторингу є досить об`ємним документом і містять дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеного позивачем надано копії Договорів факторингу і копії Витягів з Додатків 1, які містять дані стосовно саме заборгованості ОСОБА_1 за договором № 26116-05/2023.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд, звертає увагу, що договір факторинг № 3072023 від 03.07.2023 року між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" (первісний кредитор) та ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" як і договір факторингу № 01.02-79/23 від 29.11.2023 року між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (нова назва ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (позивач), не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, не спростована.

Відтак позивач, надавши витяг до договору факторингу, що стосується відступлення прав вимоги за кредитним договором, до відповідача ОСОБА_1 , підтвердив фактичні обставини у справі щодо переходу права вимоги за кредитним договором.

Таким чином, твердження представника відповідача, що договори факторингу були укладені з порушенням, оскільки на момент передачі прав у відповідача не було порушення строку повернення кредиту, не знайшли свого підтвердження, оскільки позивачем надані належні та допустимі докази переходу права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" до ТОВ "СВЕА ФІНАНС", та умовами договору передбачений такий перехід прав, без згоди клієнта, не залежно від того чи наявне порушення строку повернення кредиту.

При вирішенні даного спору, суд приймає до уваги, що саме Договір про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року, є основним джерелом доказів наявності кредитних правовідносин з відповідачем ОСОБА_1 , так як визначають їх зміст, а договір факторингу в частині, наданій позивачем, безумовно підтверджує наявність в останнього права вимоги до відповідача за укладеним з попереднім кредитором кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 , після відступлення права грошової вимоги, не здійснила, як вбачається з розрахунку заборгованості, жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача ТОВ "СВЕА ФІНАНС" ("РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА", ні на рахунки ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ", ні на рахунки ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП".

Згідно сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02.11.2021 року № 905/306/17, від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15.04.2024 року в справі № 2221/2373/12).

Суд вважає, що із представлених суду доказів, в тому числі: Заявки-анкети клієнта ОСОБА_1 на отримання фінансового кредиту ТОВ "ФК "Інвеструм"; Договору про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023; Додатку № 1 (Графік платежів) до Договору про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023; Паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит); Інформаційного повідомлення споживача; Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвеструм" (нова редакція) за 2021 рік; Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 26116-05/2023 від 17.05.2023; листа - довідки ТОВ "Універсальні платіжні рішення" Вих. № 2919_250318184007 від 18.03.2025; Договору факторингу № 3072023 від 30 липня 2023 року; Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу, за Вих. № 1710202401 від 17.10.2024 року, Додатку № 1 до Договору факторингу № 3072023 від 03.07.2023 року, який містить підпис та печатку ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП"; Договору факторингу № 01.02-79/23 від 29.11.2023; Платіжної інструкції № 9387 від 30.11.2023, призначення платежу Оплата фінансування зг. Договору факторингу № 01.02-79/23 від 29.11.2023; Реєстру боржників до договору факторингу від 29.11.2023 № 01-02-79/23, Додаток № 1 до договору; Витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 29.11.2023 № 01.02-79/23, та інші, позивачем доведені заявлені позовні вимоги, а саме, факт укладання договору про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року з ОСОБА_1 та договору факторингу № 01.02-79/23 від 29.11.2023 року, з урахуванням договору факторингу № 3072023 від 03.07.2023 року, факт набуття права вимоги за вказаними договорами та факт наявності заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 55 125,00 грн, шляхом надання належних та допустимих доказів, які містяться в матеріалах справи та не спростовуються доводами наведеними у відзиві на позов.

Згідно правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 44/9519/12 (№ 14-10цс18) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.

Згідно з статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов'язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 року у справі № 219/7527/16-ц).

Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц).

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що умовам укладеного договору № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року вони відповідають, відсотки нараховані за період користування кредитним коштами та в межах дії договору і з урахуванням погодженої між сторонами процентної ставки.

З наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушила умови Договору про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року, укладеного з ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ", добровільно отримані в борг кошти не повернула, а тому стягненню з неї підлягає заборгованість у розмірі 55 125,00 грн, з них: заборгованість по тілу кредиту - 15 000,00 грн; заборгованість по відсотках - 40 125,00 грн, та після відступлення позивачу права грошової вимоги, не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості. Відсутність повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги не є перешкодою для вирішення спору, зазначена умова в аспекті приписів ст. 1077 ЦК України, яка регламентує зміст договору факторингу, не є необхідною умовою для виникнення правовідносин, обумовлених таким правочином. Крім того, позичальник вправі доводити суду про виконання ним зобов`язань перед попереднім кредитором, що, за обставин цієї справи, не має місця.

Відтак усі посилання представника відповідача про недоведеність позивачем набуття права вимоги щодо договору № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року, суд оцінює критично, як такі, що не відповідають обставинам справи.

Згідно положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Та, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України позивачем надані докази, які підтверджують порушення умов договору і представником відповідача вони не спростовані.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ " СВЕА ФІНАНС" підлягають до задоволення.

У зв`язку задоволенням позову на відповідача, у відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України слід покласти відшкодування зі сплати судового збору на користь позивача, в сумі 2422,40 грн.

Враховуючи вимоги процесуального закону та правові висновки Верховного Суду, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12.06.2025, є дата складення повного судового рішення, а саме 16.06.2025.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 509, 516, 525, 526, 530, 536, 611, 629, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 274, 275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 37616221, адреса 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 26116-05/2023 від 17.05.2023 року в розмірі 55 125 (п`ятдесят п`ять тисяч сто двадцять п`ять) грн, з них: заборгованість по тілу кредиту - 15 000,00 грн; заборгованість по відсотках - 40 125,00 грн, а також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. П. Синиця