Ухвала суду № 133778178, 30.01.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16796/24

1-кс/569/948/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене першим заступником Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідча, у рамках кримінального провадження №12024181010002082 від 03.09.2024, ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 4 ст. 190 КК України, звернулася до суду із вказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що 25.10.2019 ОСОБА_5 відповідно до розпорядження сільського голови № 87 к була прийнята на посаду державного реєстратора виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області з 01.11.2019 та з вказаного часу до моменту звільнення 19.05.2023, відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» набула та здійснювала повноваження державного реєстратора.

Відповідно до Посадової інструкції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Корнинської сільської ради, затвердженої розпорядженням сільського голови ОСОБА_7 № 9 к від 05.02.2021, ОСОБА_5 , мала правовий статус та повноваження:

1.1 Державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Корнинської сільської ради (надалі - державний реєстратор) є посадовою особою місцевого самоврядування, призначається на посаду та звільняється з посади сільським головою, відповідно до встановленого законодавством порядку.

1.2 Державний реєстратор діє відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень» (далі - Закон). Державний реєстратор здійснює виконання повноважень, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах, визначених законодавством України.

2.2 Державний реєстратор відповідно до покладених на нього завдань здійснює:

2.3 Щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимог законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрований речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

2) відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

3) відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

4) відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

5) наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

6) наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягав державній реєстрації;

7) перевіряє документа на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

8) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законом порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрацію прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником;

9) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

10) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

11) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень»;

12) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

13) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

14) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

15) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

16) здійснює інші повноваження, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень».

2.4 Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Приблизно в грудні 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , працюючи державним реєстратором виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, тобто, особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, будучи обізнаною із законодавством України в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, діючи з особистих мотивів, зловживаючи своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, перебуваючи в м. Рівне, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, вирішила вчинити ряд дій щодо забезпечення незаконної державної реєстрації прав на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_8 , за відсутності правовстановлюючих документів для здійснення таких реєстраційних дій, а в подальшому видати офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення та по своїй правовій природі буде недостовірним.

Реалізація злочинного умислу ОСОБА_5 передбачала вчинення ряду необхідних для доведення злочину до кінця діянь, по завершенню яких вдалося б досягти незаконної реєстрації права власності за ОСОБА_8 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 5610100000:01:061:0162 та 5610100000:01:061:0163, які розташовані у АДРЕСА_1 , однак останньому не належали, та за правом спадщини за законом померлого 30.05.2018 власника ОСОБА_9 мали б належати неповнолітньому ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином покійного власника майна і єдиним спадкоємцем.

Приступивши до безпосередньої реалізації зазначеного злочинного плану, ОСОБА_5 , зловживаючи своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 22.12.2021 прийняла від ОСОБА_8 заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за реєстраційним номером 50076664 та 50076772, а також завідомо підроблене рішення Рівненського міського суду від 20.03.2019, яке містило недостовірні відомості щодо нібито встановленого факту проживання ОСОБА_8 однією сім`єю з його двоюрідним братом ОСОБА_9 у період з 2008 по 2018 роки та визнання ОСОБА_8 спадкоємцем четвертої черги.

В цей же день, 22.12.2021, в період з 18 год. 32 хв. по 18 год. 33 хв., державний реєстратор ОСОБА_5 , зареєструвала дві заяви ОСОБА_8 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за реєстраційним номером 50076772 та 50076664 з доданими до заяв підробленими рішення суду та розпочала процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

При цьому, розпочавши вищевказані процедури державної реєстрації, ОСОБА_5 діяла свідомо в порушення Закону та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок), оскільки пунктами 1 та 2 ч.3 ст. 10 Закону, п. 12 Порядку передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили. Згідно ч. 4 ст. 31-1 Закону передбачено, що інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень (далі - Реєстр судових рішень) здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України. Також відповідно до п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.10.2016 № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (далі - Прикінцеві та перехідні положення Закону) до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Однак, державний реєстратор ОСОБА_5 не перевірила наявність Рішення суду в Реєстрі судових рішень та не направила запит до Рівненського міського суду Рівненської області з метою отримання копії рішення суду, засвідченої в установленому законодавством порядку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону визначено підстави для зупинення розгляду заяви, зокрема, неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013.

Таким чином, державним реєстратором ОСОБА_5 умисно порушено вимоги пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1666-VIII, статей 3, 10, 23 Закону, пункту 12 Порядку, оскільки не направлено запит до Рівненського міського суду Рівненської області щодо отримання копії рішення суду від 20.03.2019 у справі № 569/12710/18.

Продовжуючи свої дії, 24.12.2021, ОСОБА_5 , з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_8 у вигляді незаконно набутого нерухомого майна (двох земельних ділянок), діючи умисно та знаходячись в м. Рівне (точне місце перебування в ході досудового розслідування не встановлено), зловживаючи своїми повноваженнями, що виразилось в умисному порушенні вимог ст. 10, 18, 23, 24, 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 1666-VІІІ від 06.10.2016, ст. 3, 10, 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за допомогою комп`ютера, використовуючи особистий ключ з електронним цифровим підписом та власний ідентифікатор доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно «rv00vk0506», в період з 14 год. 00 хв. по 14 год. 02 хв., здійснила внесення до Державного реєстру речових прав відомостей про державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна -земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:061:0163, площею 0,1551 га, що знаходиться м. Рівне по вул. Новодвірській, на підставі завідомо підробленого рішення Рівненського міського суду від 20.03.2019 №569/12710/18, на підставі якого у ОСОБА_8 нібито виникло право власності на вказану земельну ділянку, тобто незаконно зареєструвала право власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_8 , прийнявши рішення №62571764 від 24.12.2021 щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером № 2545364256060.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, в цей же день, 24.12.2021, ОСОБА_5 , діючи умисно та знаходячись в м. Рівне (точне місце перебування в ході досудового розслідування не встановлено), зловживаючи своїми повноваженнями, що виразилось в умисному порушенні вимог ст. 10, 18, 23, 24, 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1666-VІІІ від 06.10.2016, ст. 3, 10, 23 Порядку державної реєстрації речових прав, за допомогою комп`ютера, використовуючи особистий ключ електронного цифрового підпису та власний ідентифікатор доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно «rv00vk0506», в період з 14 год. 03 хв. по 14 год. 04 хв., здійснила внесення до Державного реєстру відомостей про державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:061:0162, площею 2,7726 га, що знаходиться м. Рівне по вул. Новодвірській, використовуючи для цього підроблене рішення Рівненського міського суду від 20.03.2019 № 569/12710/18, на підставі якого у ОСОБА_8 нібито виникло право власності на вказану земельну ділянку, тобто незаконно зареєструвала право власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_8 , прийнявши рішення №62572031 від 24.12.2021 щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером № 2545374556060.

Як наслідок, в результаті умисних дій особи, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, а саме державного реєстратора ОСОБА_5 , яка зловживаючи своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, тобто умисно, в порушення вимог законодавства України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, безпідставно внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно завідомо неправдиві відомості, що призвело до незаконної державної реєстрації права власності за ОСОБА_8 на земельні ділянки з кадастровими номерами 5610100000:01:061:0162 вартістю 2 628 425 грн. та 5610100000:01:061:0163 вартістю 121 009 грн., які мали б за правом спадщини за законом померлого власника належати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинила правам та інтересам потерпілого тяжкі наслідки, тобто наслідки, які більше ніж у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, а саме заподіяла майнову шкоду на загальну суму 2 749 434 грн.

29.01.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено фактичні дані та здобуто достатні докази, щодо інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, які повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 ;

- актом за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора ОСОБА_5 ;

- відомостями від ДП «Національні інформаційні системи» щодо проведених реєстраційних дій державним реєстратором ОСОБА_5 в Державних реєстрах Міністерства Юстиції України, що зафіксовані протоколом огляду від 28.01.2026;

- показаннями представника потерпілого ОСОБА_11 згідно протоколу допиту від 15.01.2026;

- висновками судових земельно-оціночних експертиз;

- іншими матеріалами, що містяться у кримінальному провадженні № 12024181010002082 від 03.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 4 ст. 190 КК України.

Покликаючись на викладені обставини, слідчий вказує на необхідність у застосуванні щодо відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та для забезпечення її явки до органу досудового розслідування та своєчасного проведення слідчих дій по кримінальному провадженню, слідча просить також покласти на останню обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідча та прокурор в судовому засіданні повністю підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`янання щодо відносно ОСОБА_5 , просили його задоволити з підстав викладених у ньому, покликаючись на наявність заявлених ризиків.

Підозрювана в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та надані матеріали, приходить до наступного висновку.

З урахуванням заяв учасників судового розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024181010002082 від 03.09.2024, ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 4 ст. 190 КК України.

В межах даного кримінального провадження, за вищевказаних обставин, 29.01.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину, про яке йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо, вчинила злочин.

Відповідно до п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

Під час розгляду клопотання, слідчим доведено наявність заявлених ним ризиків, а саме те, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є забезпечення виконання останнім покладених на неї процесуальних обов`язків, а також перешкоджання заявленим ризикам, а саме те, що ОСОБА_5 має можливість безперешкодного виїзду за кордон, є достатні підстави вважати, що вона може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ввраховуючи те, що особа підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, існують об`єктивні ризики можливості підозрюваної незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ухилятись від досудового розслідування або судового розгляду. Тому, у разі не обрання особі запобіжного заходу, це не забезпечить її своєчасне з`явлення до слідчого та суду на виклики для проведення слідчих та інших процесуальних дій.

Також встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, перебуває у декретній відпустці та підтримує міцні соціальні зв`язки, а також на утриманні має малолітню дитину, тому на даний час є необхідність у застосуванні найбільш м`якого виду запобіжного заходу особистого зобов`язання, який дасть можливість запобігти зазначеним ризикам.

Згідно з положенням Конвенції про захист прав людини, а також загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію й підвищення гарантій захисту прав особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до переконання про застосування відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваної вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, а прокурор під час його розгляду довели про наявність достатніх даних застосувати до підозрюваної саме такий вид запобіжного заходу.

Крім того, суд приходить до переконання про розумність підозри і вважає, що "розумність підозри, на якій ґрунтується арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо, вчинила злочин". "Для розумної підозри у значенні статті 5 параграфу 1 (с) потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей Кримінального Кодексу які визначають злочинну поведінку".

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

За таких умов, з точки зору достатності та взаємозв`язку обставин справи слід зазначити, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Застосування відносно ОСОБА_5 найбільш м`якого запобіжного заходу особистого зобов`язання може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України та забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить спроби перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 179 КПК України: особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу; підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати; контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

Враховуючи надані та досліджені в судовому засіданні матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 196, 376, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.03.2026.

Покласти на підозрювану ОСОБА_12 наступні обв`язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчих, якими здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12024181010002082, а також прокурорів, якими здійснюється процесуальне керівництво чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з особами, які допитані як свідки у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатися за межі Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження.

Встановити строк дії ухвали та покладених обов"язків до 29.03.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу на виконання правити до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя