Ухвала суду № 133770928, 03.02.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/743/25

Провадження №6/155/1/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

03 грудня 2025 року до Горохівського районного суду Волинської області надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своєї заяви вказала, що 10.11.2025 року у справі №155/743/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до неї, Горохівським районним судом Волинської області судове рішення, яке підлягає виконанню і яке набуде законної сили 11.12.2025 року. Зазначила, що на даний час не має можливості сплатити вказану суму в повній мірі одним платежем, оскільки на даний час в неї наявне велике боргове навантаження (загальна сума боргів становить близько 300000 гривень). Також вказує, що має обмежений рівень доходів, при цьому відсутні значних активи або заощадження. Крім того, їй необхідно сплачувати комунальні послуги, оплачувати придбання продуктів харчування та медикаментів (для лікування хронічних хвороб). З огляду на наведене, просить суд врахувати складне матеріальне становище через високе боргове навантаження, відсутність умисного ухилення від виконання зобов`язань, а також необхідність забезпечення права на її гідне життя та життя її малолітніх дітей та погодити розстрочку виконання судового рішення у справі №155/743/25 строком на 12 місяців, з щомісячною сплатою рівними частинами у розмірі 3400 гривень та погашенням судових витрат позивача у розмірі 2025,37 гривень на кінець 12-го місяця.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилась, однак у заяві до суду просила розгляд справи проводити без її участі. Заявлені вимоги просила задовольнити та розстрочити суму виплат.

Представник ТОВ «Споживчий центр» будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Будь яких заяв, клопотань, чи заперечень не подавав.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 10 листопада 2025 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором №01.09.2024-100001230 від 06.09.2024 року в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок та витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2025 (дві тисячі двадцять п`ять) гривень 37 копійок.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про розстрочення виконання вищевказаного рішення суду, посилалась на скрутне матеріальне становище, що підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами.

Так, відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 23 листопада 2017 року, серії НОМЕР_2 від 30 серпня 2019 року та серії НОМЕР_3 від 01 лютого 2024 року на утриманні відповідачки ОСОБА_1 перебуває троє неповнолітніх дітей, відповідно, син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.56-58).

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25 листопада 2025 року, основним доходом відповідачки ОСОБА_1 за період з жовтня 2023 року по вересень 2025 року є соціальні виплати з відповідних бюджетів та заробітна плата.

Як вбачається з звіту щодо кредитного рейтингу ОСОБА_1 станом на 02 грудня 2025 року, загальна заборгованість останньої становить 290928,95 гривень, з яких поточна прострочена заборгованість становить 236423,07 гривні (а.с.59, 60).

ОСОБА_1 15 січня 2026 року подала клопотання про зупинення виконання рішення суду до вирішення питання про розстрочку.

Суд не бере вказане вище клопотання до уваги, оскільки останнє є не обґрунтованим та не містить жодних доказів на підтвердження існування обставин викладених у ньому.

Відповідно до положень закріплених в ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно з ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявниця стверджує, що через складне матеріальне становище у неї на даний час не має можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі, а тому просить суд врахувати дані обставини та погодити розстрочку виконання судового рішення у справі №155/743/25 строком на 12 місяців, з щомісячною сплатою рівними частинами у розмірі 3400 гривень та погашенням судових витрат позивача у розмірі 2025,37 гривень на кінець 12-го місяця.

Оцінюючи доводи заявника щодо істотності обставин для розстрочення вищезгаданого рішення, на предмет обґрунтованості та відповідності положенням ч. 3 ст. 435 ЦПК України, суд вважає такі обставини достатніми для розстрочки рішення суду від 09 жовтня 2025 року.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити, розстрочивши виконання рішення Горохівського районного суду Волинської області від 10 листопада 2025 року строком на 12 місяців, починаючи з дня набрання ухвалою суду законної сили, встановивши спосіб і порядок сплати щомісячних платежів, що сприятиме виконанню судового рішення.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Горохівського районного суду Волинської області від 10 листопада 2025 року у цивільній справі №155/743/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок шляхом погашення заборгованості рівними частинами, строком на 12 (дванадцять) місяців, починаючи з дня набрання ухвалою суду законної сили, встановивши спосіб і порядок сплати щомісячних платежів у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок та погашенням судових витрат позивача у розмірі 2025 (дві тисячі двадцять п`ять) гривень 37 копійок на кінець дев`ятого місяця.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв