Ухвала суду № 133654631, 29.01.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1627/25

Провадження №2/155/56/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

(про витребування доказів)

29 січня 2026 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання Задурській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Горохів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18232,64 гривні.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 03 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12 грудня 2025 року від представника позивача Боденко А.А. у системі «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування у АТ КБ «ПриватБанк» доказів. Зокрема, представник позивача просить поновити строк на подання клопотання про витребування доказів та витребувати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за 18 квітня 2024 року. Клопотання обґрунтоване тим, що під час ознайомлення з матеріалами справи в системі «Електронний суд» було встановлено, що через технічні причини до суду не було направлено клопотання про витребування доказів. У зв`язку з цим, представник позивача вважає ці обставини поважними. Також зазначає, що позивач не має можливості самостійно отримати дані докази від банку у зв`язку з тим, що дана інформація є банківською таємницею та відсутня згода відповідача на розкриття банківської таємниці. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України. Згідно з ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду. З огляду на наведене, просить клопотання задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, у поданому 12 грудня 2025 року клопотанні про витребування доказів просила розгляд справи поводити у її відсутність.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, в поданій 23 січня 2026 року заяві просила розгляд справи відкласти, оскільки вживає заходів щодо врегулювання з позивачем даного спору.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Положеннями ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність розглянути клопотання представника позивача про витребування доказів. Інший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із змісту ч. 2 ст. 77 ЦПК України вбачається, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Сторона позивача заявила про важливість доказів, які просить витребувати. У поданому клопотанні конкретизувала значення та мету одержання таких доказів, вказала причину неможливості подання таких доказів самостійно, зокрема, те, що витребувана інформація є банківською таємницею, розголошення якої третім особам заборонено.

При цьому суд звертає увагу, що право заявити клопотання про витребування доказів може бути реалізовано на етапі підготовчого провадження, до початку розгляду справи по суті.

Крім того, за змістом ст. 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У відповідності до ч. 2-4 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Згідно з ч. 5 ст. 127 ЦПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Виконавши свій обов`язок, представник позивача заявила клопотання з вимогою поновити строк на подання клопотання про витребування доказів, пояснивши причини такого пропуску через технічні причини під час ознайомлення з матеріалами справи в системі Електронний суд.

Щодо поновлення процесуальних строків суд зазначає, що згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Залишення без розгляду заяви представника позивача в даному випадку суперечило б завданню цивільного судочинства та не відповідало б конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що саме засада змагальності є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Відтак, з метою з`ясування обставин справи, які мають істотне значення для правильного її розгляду, прийняття законного рішення, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Оскільки витребувані докази мають вагоме значення для вирішення даної цивільної справи, тому суд дійшов висновку про необхідність їх витребування та відкладення розгляду справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. 84, 223, 258, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів задовольнити.

Поновити представнику позивача ОСОБА_2 строк на подання клопотання про витребування доказів.

Витребувати від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д) докази, а саме: виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за 18 квітня 2024 року.

Витребувану інформацію належить направити на адресу Горохівського районного суду Волинської області (45701, місто Горохів, вулиця Шевченка, 29 Луцького району Волинської області) в десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Судове засідання у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відкласти на 08 годину 30 хвилин 12 березня 2026 року.

Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомити учасників справи, шляхом направлення ухвали.

Ухвала не підлягає окремому від рішення суду оскарженню.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.