Рішення № 13376965, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10                                                                                           Справа№ 32/180 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м.Львів.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Конар”, с.Довге Стрийський район, Львівська область.

Про стягнення 350 928,73 грн. та повернення майна.

За участю представників сторін:

від позивача: Цицик О.І. –представник (довіреність № 739 від 17.12.2010р.).

від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м.Львів звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Конар”, с.Довге Стрийський район, Львівська область про стягнення 350 928,73 грн., з яких 135 523,93 грн. основний борг, 25 499,49 грн. 25% річних та 6 853,41 грн. інфляційні нарахування та повернення самоскиду КРАЗ-65055 реєстраційний № ВС 4567АК 2005р. та реєстраційний №ВС 4568 АК 2005р.

Ухвалою суду від 07.10.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.11.2010р. Ухвалами суду від 02.11.2010р. та 23.11.2010р. розгляд справи відкладено, з підстав вказаних в даних ухвалах. В судовому засіданні 06.12.2010р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 21.12.2010р. у зв»язку з намірами відповідача укласти мирову угоду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 02.11.2010р., 23.11.2010р. та 06.12.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, доказів укладення мирової угоди суду не надав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору.

Станом на 21.12.2010р. від відповідача відзив, докази сплати боргу, повернення майна, докази укладення мирової угоди, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд,-

встановив:

23.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Конар” (лізингоодержувач), було укладено договір №468/0209 фінансового лізингу (оренди), відповідно до якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (далі – лізинг) майно (надалі –майно), а саме: самоскид КРАЗ-65055, 2005р.в., 2 штуки.

Відповідно до п.1.2. договору майно, що передається в лізинг на підставі наданої лізингоодержувачем заявки. Назва цього майна, вартість, тип, модель, інші індивідуальні ознаки та експлуатаційні характеристики, комплектність, технічний стан, тощо, вказані у додатку №1, який є невід’ємною частиною даного договору. Майно перебуває в заставі на період дії договору лізингу. Заставодержателем майна виступає банк, кредитними ресурсами якого користується лізингодавець. Застава припиняється з виконанням договору лізингу.

Згідно п.2.6. договору передача здійснюється за актом прийому-передачі (додаток №2), який підписують уповноважені представники сторін. Доручення на отримання ТМЦ буде достатнім доказом наявності повноважень представника лізингоодержувача. Лізингоодержувач повинен підписати акт прийому-передачі в місці передачі та передати один його примірник лізингодавцю. Зазначений акт з моменту підписання обома сторонам стає невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.4.3. договору розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у додатку №3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід’ємною частиною.

Згідно п.6.2.3. договору лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

На виконання умов договору №468/0209 фінансового лізингу (оренди), Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” передало Товариству з обмеженою відповідальністю „Конар” в лізинг за актом прийому-передачі від 10.03.2009р. (додаток №2 до договору): самоскид КРАЗ-65055, 2005р.в. (д/н ВС 4568 АК; кузов: Y7А65055050800695; колір: оранжевий) вартістю 129166,67 грн.; самоскид КРАЗ-65055, 2005р.в. (д/н ВС 4567 АК; кузов: Y7А65055050800693; колір: оранжевий) вартістю 129166,67 грн., всього вартість з ПДВ становить 310000,00 грн.

Підписавши акт прийому-передачі від 10.03.2009р. (додаток №2 до договору) сторони підтвердили, що майно знаходиться у справному стані та задовольняє вимоги лізингоодержувача.

В зв»язку з тим, що відповідач систематично порушує строки сплати лізингових платежів, станом на 29.07.2010р. борг складає 135523,93 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу та повернення майна (27.05.2010р. № 257; 06.08.2010р., 05.10.2010р.), які залишені останнім без відповідачі та задоволення.

За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань на підставі п.9.2. договору №468/0209 фінансового лізингу позивач нарахував відповідачу 25% річних, які згідно поданого ним розрахунку становлять 25 499,49 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати, які згідно поданого ним розрахунку становлять 6853,41 грн.

Отже, загальна заборгованість відповідача становить 350 928,73 грн., з яких 135 523,93 грн. основний борг, 25 499,49 грн. – 25% річних та 6 853,41 грн. інфляційні нарахування.

Крім того, позивач ставить вимогу про повернення переданих відповідачу самоскидів.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначені в Законі України «Про фінансовий лізинг»від 16.12.1997р. № 723/97-ВР із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - це договір лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №468/0209 фінансового лізингу (оренди), Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” передало Товариству з обмеженою відповідальністю „Конар” в лізинг згідно акту прийому-передачі від 10.03.2009р.: самоскид КРАЗ-65055, 2005р.в. (д/н ВС 4568 АК; кузов: Y7А65055050800695; колір: оранжевий); самоскид КРАЗ-65055, 2005р.в. (д/н ВС 4567 АК; кузов: Y7А65055050800693; колір: оранжевий).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.3. договору розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у додатку №3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.6.2.3. договору лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач систематично порушує строки сплати лізингових платежів, відтак станом на 29.07.2010р. борг з лізингових платежів складає 135 523,93 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 135 523,93 грн.є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.9.2. договору сторони погодили, що лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх зобов’язань згідно даного договору, а саме: за порушення термінів сплати лізингових платежів –проценти в розмірі 25% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, незалежно від терміну тривання порушення.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 25499,49 грн. 25% річних. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 6 853,41 грн. інфляційних втрат.

В п.п.2). п.5.1. договору сторони передбачили, що лізингодавець має право вимагати повернення у безспірному порядку майна, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом одного чергового строку.

Відповідно до п.п.2). п.6.2. договору лізингоодержувач зобов»язаний у разі несплати лізингових платежів протягом одного чергового строку на вимогу лізингодавця повернути йому майно у безспірному порядку.

За умовами п.9.1. договору лізингодавець має право односторонньо припинити дію даного договору письмовим повідомленням, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом одного чергового строку.

Позивач неодноразово (27.05.2010р., 06.08.2010р., 05.10.2010р.) надсилав відповідачу попередження про сплату боргу, припинення договору та повернення майна, які залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відтак, позивач правомірно ставить вимогу про повернення переданого в лізинг майна.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 16 ЗУ «Про фінансовий лізинг», ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 785, 806 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Конар” (82486, Львівська область, Стрийський район, с.Довге, вул.Липова Алея, 7; р/р 26003301430065 у філії відділення «Промінвестбанк»; МФО 325387; код ЄДРПОУ 13839322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія «Лізинговий дім” (юридична адреса: 79000, м.Лвів, вул. Банківська, 5; поштова адреса: 79057, м.Львів, вул.Коновальця, 103/605; р/р 260060134500 у Першій ЛФ АТ «Кредобанк»; МФО 325365; код ЄДРПОУ 31730064) 135 523,93 грн. основного боргу, 25 499,49 грн. 25% річних, 6 853,41 грн. інфляційних нарахувань, держмито в сумі 3 509,30 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю „Конар” (82486, Львівська область, Стрийський район, с.Довге, вул.Липова Алея, 7; код ЄДРПОУ 13839322) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія «Лізинговий дім” (юридична адреса: 79000, м.Лвів, вул. Банківська, 5; поштова адреса: 79057, м.Львів, вул.Коновальця, 103/605; код ЄДРПОУ 31730064) самоскид КРАЗ-65055, 2005р.в. (д/н ВС 4568 АК; кузов: Y7А65055050800695; колір: оранжевий) та самоскид КРАЗ-65055, 2005р.в. (д/н ВС 4567 АК; кузов: Y7А65055050800693; колір: оранжевий).

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя