Рішення № 13376918, 10.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.10 Справа№ 7/170

за позовом відкрите акціонерне товариство “Науково-виробниче підприємство «Каскад”

до відповідача 1:Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

третя особа 1: ОСОБА_1

третя особа 2: Департамент економічної політики Львівської міської ради

про продовження договору оренди

за позовом: прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі:

позивача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики

до відповідача 1: відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство ”Каскад”

відповідача 2: СПД ФО ОСОБА_1

третя особа: Департамент економічної політики Львівської міської ради

про виселення з приміщень і стягнення неустойки, завданої невиконанням обов”язку наймача щодо повернення речі наймодавцеві

ціна позову: 1404,46 грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від прокурора Лящук Т.І., помічник прокурора, посвідчення №НОМЕР_1;

позивача (за первісним позовом) - Головка О.М., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача 1 (за первісним позовом) Н.Мелян, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача 2 (за первісним позовом) ОСОБА_2, довіреність в матеріалах справи;

від третьої особи 2 Марусевич Р.Я., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Прокурор Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі управління комунальної власності депарматенту економічної політики звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Каскад»про виселення з приміщень і стягнення неустойки, завданої невиконанням обов”язку наймача щодо повернення речі наймодавцеві.

Право звернення та позовні вимоги мотивовані, зокрема, розрахунком суми боргу, розрахунком орендної плати, договором на оренду нежитлових приміщень від 19.08.1993р., актом обстеження нежитлового приміщення, повідомленнями від 25.01.2010р., 02.02.2010р., 07.12.2009р., довідкою про включення Відповідача в ЄДРПОУ, довідкою Відповідача від 30.08.2007р., довідкою ЛКП «Граніт»від 26.05.2010р., рішенням господарського суду Львівської області від 27.10.2010р. у справі №29/104, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2009р. по справі №29/104, ст.121 Коснтитуції України, ст.ст.5, 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/170 від 27.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12год. 30хв. 18.10.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/170 від 18.10.2010р., 08.11.2010р., та від 18.11.2010р. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/170 від 08.11.2010р. залучено в якості третьої особи ОСОБА_1. та департамент економічної політики Львівської міської ради. Ухвалою господарського суду Львівської області Ухвалою господарського суду Львівської області №7/170 від 30.11.2010р., враховуючи заяву ФОП ОСОБА_1, залучено в якості співвідповідача за первісним позовом СПД ФО ОСОБА_1., про що не заперечили інші учасники процесу.

30.11.2010р. ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Каскад»подано зустрічну позовну заяву до Позивача за первісним позовом, відповідно до якої ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Каскад»просить в задоволенні первісного позову відмовити, та визнати договір №2139 від 07.09.1993р. поновленим на тих самих умовах і на той самий термін, а саме з січня 2010р. по січень 2015р.

Право звернення та позовні вимоги зустрічного позову мотивовані, зокрема, доказами сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, ухвалою про розяснення рішення від 22.02.2010р. по справі №29/104, претензією віж 24.03.2010р., актами звірки розрахунків станом на 31.03.2010р. та 30.06.2010р., рахунками та податковими накладними за січень, лютий, березень, травень, червень, жовтень 2010р., ст.ст.16, 764 Цивільного кодексу України, ст.20, ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ст.ст.17, 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.1, 54, 60 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.11.2010р. оголошено перерву до 15год. 00хв. 10.12.2010р. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/170 від 30.11.2010р., яку оголошено в судовому засіданні, прийнято зустрічну позовну заяву.

Представникам Учасників протягом розгляду справи оголошено права та обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, дані реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та письмові повідомлення про оголошення ухвал), зазначено, що права та обовязки Учасників визначено ст.ст.20, 22, 27, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Прокурор в судове засідання зявився, позовні вимоги первісного позову підтримав повністю, проти зустрічного заперечив.

Протягом розгляду справи Прокурором подано витяг про включення Відповідача в ЄДРПОУ.

Представник Позивача (за первісним позовом) в судове засідання зявилась, позовні вимоги первісного позову підтримала повністю, проти позовних вимог зустрічного позову заперечила.

Протягом розгляду справи представником Позивача за первісним позовом подано наступні документи: копію списку рекомендованих листів №131; клопотання про продовження строку розгляду справи; копію довідки про включення Позивача (за первісним позовом) в ЄДРПОУ; копію довіреності на право здійснення представництва; копію наказу управління комунального майна №243-С від 20.12.2006р.; копію акту №73 від 07.02.2008р.; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; оригінали списків рекомендованих листів з долученням поштових квитанцій №112 від 08.12.2009р., №136 від 02.02.2010р., та №131 від 25.01.2010р.

Представник Відповідача 1 за первісним позовом в судове засідання зявилась, проти первісного позову заперечила, зустрічні позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Відповідача 1 за первісним позовом подано копії довіреностей на право здійснення представництва, копії платіжних документів про сплату орендної плати, та відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні первісного позову з наступних підстав.

Так, протягом січня-листопада Відповідач 1 за первісним позовом отримував від Позивача за первісним позовом щомісячні рахунки та податкові накладні на оплату за укладеним договором оренди; 31.03.2010р. та 30.06.2010р. складались акти звірки взаєморозрахунків, визначено розбіжності, які Відповідачем 1 сплачені. Також, Позивачем за первісним позовом надсилались претензії по сплату заборгованості, в яких зазначалось, що у випадку несплати договір оренди буде припинено в судовому порядку. Заборгованість по оренді ніколи не була більшою, ніж за три місяці; станом на час розгляду справи заборгованість з орендної плати по укладеному договорі відсутня. Отже, протягом 2010р. між Сторонами продовжували існувати договірні стосунки. Враховуючи те, що термін укладеного договору оренди становить 5 років, мотивуючи ст.764 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», представник Відповідача 1 зазначає, що термін дії договору оренди повинен бути продовжено до січня 2015року. Щодо скерованих Позивачем за первісним позовом повідомлень про припинення дії договору, то Відповідач 1 зазначив, що зі змісту даних повідомлень слідує, що вони направлялись за іншим договором. Відповідач 1 у відзиві також зазначає, що в силу ст.ст.213, 651 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», одностороння відмова від договору не допускається. Також, Відповідач 1 заперечив надходження до нього повідомлень про припинення дії договірних стосунків. Також, Відповідач 1 зазначив, що в силу ст.ст.785, 795 Цивільного кодексу України, права вимагати неустойку у Позивача за первісним позовом не виникло.

Представник Відповідача 2 за первісним позовом в судове засідання зявився, проти позову заперечив, позовні вимоги зустрічного позову підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представник Відповідача 2 за первісним позовом надав наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; копії довіреності та передоручення; заяву про продовження строку вирішення спору; акт від 30.11.2007р., лист Відповідача 2 за первісним позовом начальнику ЛКП №Граніт»заяву директору ЛКП «Граніт»; прийманльно-здавальний акт №1463 від 14.11.2007р., рахунок від 10.12.2007р., квитанцію №6370, лист від 22.04.1993р., договір про постачання електричної енергії №69680 від 12.12.2007р. з додатками.

Також, представником Відповідача 2 за первісним позовом подано відзив на первісний позов, згідно яким Відповідач 2 заперечує первісний позов та просить задоволити зустрічну позовну заяву. У відзиві, зокрема, зазначається, що Відповідач 2, як суборендар, був та має намір бути суборендарем спірного приміщення; у правовому статусі суборендаря перебував з письмового дозоволу Позивача за первісним позовом, виконував роботи по ремонту, в тому числі капітальному, суборендованого приміщення.

Представник Третьої особи 1 в судове засідання зявився, надав копію довіреності на право здійснення усні пояснення, згідно яких у задоволенні первісного позову просить відвомити, зустрічні позовні вимоги підтримав.

Представник Третьої особи 2 в судове засідання зявилась, надала усні пояснення, згідно яких позовні вимоги первісного позову підтримала повністю, у задоволенні зустрічних позовних вимог просить відмовити.

Протягом розгляду справи представником Третьої особи подано копію довіреності на право здійснення представництва та довідки про включення Третьої особи в ЄДРПОУ.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України “Про прокуратуру”. Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.10.2008р. по справі №29/104 за позовом прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача 1: відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Каскад», відповідача 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за зустрічним позовом ВАТ «НВП «Каскад»до відповідача Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, за участю третьої особи ФОП ОСОБА_1 про визнання права на володіння та користування нежитловими приміщеннями, отриманими за договором оренди, та Постановою Львівського апеляційного господарсьвокого суду від 17.03.2009р. по справі №29/104, які набрали законної сили, встановлено наступне.

Так, 02 січня 1990 року між ЖЕК300 Управління житлово-комунального господарства Львівського міськвиконкому (орендодавець) та Головним монтажно-технологічним управлінням “Південь” Монтажна дільниця № 6 (орендар) укладено договір оренди № 026, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення під індексами № 1,2,3 за адресою м. Львів, пл. Я.Мудрого, 3 (сучасна назва пл. Кн. Святослава), площею 61,8 кв.м. для використання під склад; термін дії договору визначено з січня 1990 року по січень 1995 року. В звязку із створенням Фонду комунального майна м. Львова, вищезазначений договір було переоформлено із новим орендодавцем 07.09.1993 року за № 2139, при цьому термін дії договору (далі Договір оренди) також визначено з січня 1990 року по січень 1995 року.

Судом встановлено, що правонаступником орендодавця є Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, а правонаступником орендаря ВАТ “НВП “Каскад”.

Управлінням комунального майна прийнято наказ від 20.12.2006р. №243-с, яким дозволено орендарю ВАТ "НВП "Каскад", який орендує нежитлові підвальні приміщення площею 61,8 кв. м на підставі договору оренди №2139, передати у суборенду фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 нежитлові підвальні приміщення для складу.

Термін дії Договору оренди від 17.09.1993 року визначений з січня 1990 року по січень 1995 року. Тобто, за відсутності заперечень наймодавця у встановлений строк, даний договір подовжувався на термін до січня 2000 року, січня 2005 року, січня 2010 року.

5-річний термін дії Договору оренди визначений як в договорі № 026 від 02.01.1993 року, так і в договорі № 2139 від 07.09.1993 року.

Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України, до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу; позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

З наведених норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що прокурор та третя особа є учасниками в судовому процесі, проте не є сторонами; сторонами ж є позивач та відповідач.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі склад сторін у справі №29/104 (рішення господарського суду Львівської області від 27.10.2008р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2009р. по якій наведені вище) та у справі №7/170, суд приходить до висновку, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду справи №29/104 не доводяться знову при вирішенні справи №7/170.

Крім того, Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2009р. по справі №29/104, яка набрала законної сили, вирішено визнати за ВАТ “НВП “Каскад”право на користування до січня 2010 року нежитловими підвальними приміщеннями під індексами № 1,2,3, загальною площею 61,8 кв.м., в буд. № 3 на пл.Кн. Святослава в м. Львові, одержані ним за договором оренди № 2139 від 07.09.1993р., укладеним між Фондом комунального майна м.Львова та Державним підприємством монтажно-технологічного управління “Південь”.

Згідно ч.1 ст.45, ч.5 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2009р. по справі №29/104 набрала законної сили та є обовязковою до виконання.

Прокурор у позовній заяві зазначає про припинення дії Договору оренди, і, відповідно, виселення ВАТ «НВП «Каскад»із нежитлових приміщень за адресою пл.Кн.Святослава, 3 загальною площею 61,8м2.

Відповідач 1 за первісним позовом, заперечуючи позовні вимоги Прокурора, просить у зустрічному позові відмовити, визнати договір №2139 від 07.09.1993р. поновленим на тих самих умовах і на той самий термін, а саме з січня 2010р. по січень 2015р.

Мотивуючи доводи про припинення строку дії Договору оренди з січня 2010р., Прокурором у первісному позові та додатках до нього зазначено, що Відповідачу 1 за первісним позовом скеровувались повідомлення про припинення договірних стосунків, в тому числі від 07.12.2009р. №2302-4492, 25.01.2010р. №2302-вих-104, 02.02.2010р. №2302-вих-151.

З даного приводу суд зазначає наступне.

1.Згідно матеріалів справи, в тому числі доданої до первісного позову копії довідки про включення Відповідача 1 до ЄДР, місцезнаходженням ВАТ «НВП «Каскад»є 03151, м.Київ, пр.-кт Повітрофлотський, 54.

Проте, відповідно до наданих Позивачем за первісним позовом та наявних в матеріалах справи списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №№112, 131, 136, та поштових квитанцій про відправлення таких, Позивачем скеровувались наведені вище повідомлення про припинення договірних стосунків від 07.12.2009р. №2302-4492, 25.01.2010р. №2302-вих-104, 02.02.2010р. №2302-вих-151 за адресою 03151, м.Київ, пр.-кт Повітрофлотський, 5, тобто не за адресою Відповідача 1, відомою Позивачу.

2.Крім того, у зазначених повідомленнях про припинення договірних стосунків від 07.12.2009р. №2302-4492, 25.01.2010р. №2302-вих-104, 02.02.2010р. №2302-вих-151 міститься запис про припинення дії договору №2139 від 31.12.1995р., проте, як зазначено вище, між Сторонами укладено (переоформлено) Договір оренди № 2139 від 07.09.1993 року.

3.24.03.2010р. за №2302-641 Управлінням комунальної власності скеровано ВАТ «НВП «Каскад»претензію на підставі договору оренди №2139 від 07.09.1993р. (далі Претензія). У Претензії, з посиланням на ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п.5 Договору оренди, зазначалось про необхідність погашення заборгованості зі сплати орендної плати (яка не є неустойкою в розумінні ст.785 Цивільного кодексу України, та яку Прокурор просить стягнути з Відповідача 1). Також, у Претензії зазначалось, що у разі незадоволення вимог, Орендодавець вимушений буде звернутися в суд з метою розірвання договору оренди.

З наведенного вбачається, що після спливу місяця з січня 2010р. Позивач за первісним позовом визнавав діючим Договір оренди, та, відповідно, зобовязання за ним існуючими, та вимагав сплату орендної плати за ним, та у випадку несплати такої, мав намір щодо розірвання договору (відповідно до вимог ст.ст.651, 652, 654 Цивільного кодексу України, розірвання можливе лише договору, дія якого не припинена).

4.Відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків та податкових накладних, виданих Позивачем за первісним позовом, за період січень - березень, травень, червень, жовтень 2010р., Позивачем за первісним позовом здійснювались нарахування Відповідачу 1 за первісним позовом плати за фактичне використання приміщень за договором №2139 від 07.09.1993р., про що безпосередньо зазначено в описаних рахунках та податкових накладних. При цьому суд зазначає, що розміри нарахувань, зазначені в описаних рахунках та податкових накладних, відповідають розмірам нарахувань, вказаних у розрахунку суми боргу, долученому до позовної заяви (які вказані в розрахунку окремо від сум, визначених ст.785 Цивільного кодексу України).

Крім того, згідно даних рахунків та податкових накладених, Позивачем за первісним позовом згідно договору №2139 від 07.09.1993р. складались акти звірки розрахунків станом на 31.03.2010р. та 30.06.2010р.

З наведенного вбачається, що оскільки Позивачем за первісним позовом протягом січня-жовтня 2010р. продовжувались нарахування орендної плати згідно умов Договору оренди, то ним і визнавалась дія Договору оренди протягом зазначеного періоду, тобто більше місяця після січня 2010р. Також, оскільки Позивачем за первісним позовом попереджалось Відповідача 1 про можливість розірвання Договору оренди, то ним визнавалось, що дія Договору оренди не припинена.

Щодо доводів Прокурора про те, що Позивач за первісним позовом заперечував проти продовження поновлення Договору оренди, підтвердженням чого є виражена ним позиція при розгляді справи №29/104, суд зазначає, що дані доводи не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, та існування заперечення, право на яке мав Позивач за первісним позовом протягом одного місяця (з січня 2010р.) після закінчення терміну дії Договору оренди (в силу дії норм ст.764 Цивільного кодексу України), при розгляді справи не встановлено та Учасниками не доведено.

Відповідно до абзацу 1 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Проте, згідно абзацу 2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, оскільки орендні відносини між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем 1 за первісним позовом виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України та продовжували існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України, суд застосовує норми цього нормативно-правового акту.

Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Проте, відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі вимоги ст.764 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд приходить до висновку про необхідність відмови у первісному позові в частині позовної вимоги про виселення ВАТ «НВП «Каскад»із нежитлових приміщень за адресою пл.Кн.Святослава, 3 загальною площею 61,7м2, та про часткове задоволення позовної вимоги зустрічного позову, виклавши в наступній редакції, а саме визнати за ВАТ «НВП «Каскад»право на користування до січня 2015р. нежитловими підвальними приміщеннями під індексами №1, 2, 3, загальною площею 61,8м2, в буд.№3 на пл.Кн.Святослава у м.Львові, одержані ним за договором оренди №2139 від 07.09.1993р., укладеним між Фондом комунального майна м.Львова та Державним підприємством монтажно-технологічного управління «Південь».

При цьому суд зазначає, що в силу ст.764 Цивільного кодексу України договір оренди не визнається поновленим, а вважається таким, а поновлення договору оренди виражається у визнанні продовження права користування, тому, у задоволенні зустрічної позовної вимоги судом відмовлено частково.

Щодо позовної вимоги первісного позову в частині стягнення з ВАТ «НВП «Каскад»на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради неустойку, завдану невиконанням обовязку наймача щодо повернення речі наймодавцеві в сумі 1404,46грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, у разі припинення договору найму.

Право ж наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, відповідно до ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, виникає у випадку, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення, згідно з якими Договір оренди не припинив свою дію, відповідно, у Відповідача 1 не виникло обовязку щодо повернення орендованого за Договором оренди майна, у Позивача за первісним позовом право вимоги сплати неустойки не виникло, а відтак, позовна вимога первісного позову стягнення з ВАТ «НВП «Каскад»на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради неустойки, завданої невиконанням обовязку наймача щодо повернення речі наймодавцеві в сумі 1404,46грн. до задоволення не підлягає.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

10.12.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.12.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за первісним позовом слід залишити за державою, судові витрати за зустрічним позовом покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.121, 129 Конституції України, ст.ст.2, 43, 45, 47, 18, 20, 21, 33-35, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.629, 764, п.4 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України, ст.ст.17, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд -

В И Р І Ш И В:

1.У первісному позові відмовити повністю.

2.В зустрічному позові відмовити частково.

3.Визнати за відкритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Каскад»(03151, м.Київ, пр.-кт Повітрофлотський, 54, ідентифікаційний код 21632282) право на користування до січня 2015р. нежитловими підвальними приміщеннями під індексами №1, 2, 3, загальною площею 61,8м2, в буд.№3 на пл.Кн.Святослава у м.Львові, одержані ним за договором оренди №2139 від 07.09.1993р., укладеним між Фондом комунального майна м.Львова та Державним підприємством монтажно-технологічного управління «Південь».

4.Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) на користь відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Каскад»(03151, м.Київ, пр.-кт Повітрофлотський, 54, ідентифікаційний код 21632282) 85грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя