Рішення № 13376913, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10 Справа№ 32/189 (2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ромстал Україна”, м.Київ.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт Будування”, м.Городок Львівська область.

Про стягнення 37 142,08 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Фещенко А.А. представник (довіреність №0111/10 від 01.11.2010р.).

Від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Ромстал Україна”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт Будування”, м.Городок Львівська область про стягнення 37 142,08 грн., з яких 26 590,05 грн. основний борг, 5 720,63 грн. пеня, 2659,01 грн. штраф, 1 308,30 грн. інфляційні втрати, 864,09 грн. 3% річних.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 30.11.2010р. замінено неналежного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Універсал-Захід”, м.Городок Львівська область, до якого був первісно поданий позов, належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Еліт Будування”, м.Городок Львівська область та відкладено розгляд справи на 21.12.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду від 30.11.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору. Про розгляд справи 21.12.2010р. відповідачу було відомо, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №81500 0093515 9 від 08.12.2010р. вручено 15.12.2010р. та №79021 0157066 4 від 08.12.2010р. вручено 11.12.2010р.

Станом на 21.12.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

20.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ромстал Україна” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсал-Захід” (18.12.2009р. переіменоване на ТзОВ „Еліт Будування”; покупець) було укладено договір поставки №2007/09Ф (далі по тексту договір поставки), відповідно до якого постачальник зобовязувався поставляти покупцеві товари, а покупець зобовязувався прийняти та оплатити товар у відповідності до положень цього договору.

Згідно п.6.1. договору поставки форма оплати безготівкова. Покупець сплачує 90% вартості поставленого товар на протязі 2-х банківських днів з моменту поставки. Решту вартості поставленого товару (10%) на протязі 30 днів з моменту поставки.

Відповідно до п.6.2. договору поставки всі проведені покупцем проплати будуть зараховуватись у рахунок погашення заборгованості за відвантажений, проте неоплачений товар за попередній період. У випадку систематичного прострочення оплати товару (три рази), наступна поставка товару призупиняється постачальником і не провадиться до дати повного погашення покупцем суми неустойки (штраф, пеня) за порушення зобовязань, заборгованості за поставлений товар.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 26 590,05 грн. згідно видаткових накладних: №ЛВ-0000890 від 27.07.2009р. на суму 7406,70 грн.; №ЛВ-0000895 від 28.07.2009р. на суму 19 183,35 грн.

Проте відповідач оплату за товар у строки визначені сторонами в п.6.1 договору, не провів, отже порушив свої зобовязання згідно договору.

02.04.2010р. ТзОВ „Ромстал Україна” звернулось до відповідача з претензією вих. №0204/10, проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Відтак, основний борг становить 26590,05 грн.

Позивач керуючись умовами п.9.1. та п.9.3. договору нарахував відповідачу 5 720,63 грн. пені та 2659,01 грн. штрафу.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 1 308,30 грн. інфляційних втрат та 864,09 грн. 3% річних.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 37 142,08 грн., з яких 26 590,05 грн. основний борг, 5 720,63 грн. пеня, 2659,01 грн. штраф, 1 308,30 грн. інфляційні втрати, 864,09 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем зобовязань по договору підтверджується видатковими накладними на загальну суму 26590,05 грн., а саме: №ЛВ-0000890 від 27.07.2009р. на суму 7406,70 грн.; №ЛВ-0000895 від 28.07.2009р. на суму 19 183,35 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи). Товар був отриманий представниками відповідача Тищенко Андрієм Федоровичем (паспорт серії КА №НОМЕР_1 від 08.05.1997р., виданий Яворівським РВ УМВС України), згідно довіреності №390/09 від 27.07.2009р. (оригінал оглянуто судом).

Проте відповідач оплату за товар у строки визначені сторонами в п.6.1 договору, не провів, отже порушив свої зобовязання згідно договору.

02.04.2010р. ТзОВ „Ромстал Україна” звернулось до відповідача з претензією вих. №0204/10, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 26 590,05 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 1 308,30 грн. та три проценти річних на загальну суму 864,09 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим договором, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені покупець сплачує постачальнику штраф за порушення порядку оплати, визначеного у даному договорі, у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що нарахування та сплата неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання грошових зобовязань за цим договором здійснюється без обмеження певним строком, потягом усього періоду від дня, коли грошові зобовязання повинні були виконані, до дня їх фактичного виконання.

Відтак з відповідача підлягає стягненню 5 720,63 грн. пені та 2659,01 грн. штрафу.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627, 629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43,33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт Будування” (81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Львівська, 659-А/1; код ЄДРПОУ 33667309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ромстал Україна” (04655, м.Київ, вул.Новоконстянтинівська, 4а; ЄДРПОУ 32346937) 26 590,05 грн. основного боргу, 5 720,63 грн. пені, 2659,01 грн. штрафу, 1 308,30 грн. інфляційних втрат, 864,09 грн. 3% річних, держмито в сумі 371,42 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя