ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" грудня 2010 р.
Справа № 16/139
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/139
за позовом: Науково-виробничого підприємства "Укртрансакад", м. Дніпропетровськ
до відповідача: Департаменту житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград
про стягнення 78 454,92 грн.,
представники сторін:
від позивача - Пінчук О.П. , довіреність № 1242 від 12.03.08 р.;
від відповідача - Кривенко М.П. , довіреність № 60 від 12.01.10 р.
Науково-виробниче підприємство "Укртрансакад" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 60 000,00 грн., пені в сумі 5 041,44 грн., інфляційних втрат в розмірі 9 226,45 грн. та 3% річних в розмірі 4 187,03 грн.
22.12.10 р. позивачем подано до суду клопотання про уточнення розрахунку пені № 296 від 21.12.10 р., згідно якого просить стягнути з відповідача пеню в сумі 17531,36 грн. за період з 05.06.2009 р. по 11.08.2009 р. (а.с. 56,57).
Фактично поданий позивачем розрахунок пені є уточненням періоду нарахованої позивачем пені на суму основного боргу, однак загальна сума пені, що зазначена у даному розрахунку, перевищує суму зазначеної в позові пені.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Оскільки позивачем не надано суду відповідної заяви про збільшення розміру позовних вимог, зокрема, в частині пені, господарський суд розглядає позовні вимоги у розмірі, що зазначений в позові позивачем (а.с. 2-5).
Що ж стосується періоду нарахування пені, господарський суд приймає до уваги наданий позивачем 22.12.10 р. розрахунок (а.с. 56, 57).
Разом з цим, позивачем не надано суду доказів направлення вказаної заяви відповідачу, а також сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, а тому господарський суд не приймає її до розгляду та розглядає вимоги в редакції позовної заяви № 242 від 15.11.10 р. (а.с. 2-5).
Згідно письмових пояснень по суті спору від 23.12.10 р., наданих у судовому засіданні 24.12.10 р. представником відповідача, Департамент житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради позовні вимоги визнає частково, а саме - в частині стягнення суми основної заборгованості. Вимоги позивача стосовно стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідач відхиляє пояснюючи це тим, що причиною несвоєчасної оплати за виконані позивачем роботи стала відсутність невикористаних бюджетних асигнувань. Посилаючись на норми ст. 614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 218, 233 Господарського кодексу України відповідач вказує, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем вживалися всі можливі заходи щодо погашення заборгованості.
Крім того, за твердженням відповідача, позивачем не вірно розраховано розмір пені, а саме не вірно вказано період, за який вона підлягає нарахуванню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступні обставини.
25.03.09 р. між науково-виробничим підприємством "Укртрансакад" (далі - Виконавець) та Департаментом житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (далі - Замовник) укладено договір № 101/8 "Робочий проект "Капітальний ремонт мосту через річку Інгул по вул. Кропивницького у м. Кіровограді" (далі за текстом - Договір, а.с. 12-14).
Відповідно до умов Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе розробку робочого проекту по об'єкту: "Капітальний ремонт мосту через річку Інгул по вул. Кропивницького у м. Кіровограді". Замовник приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані роботи, згідно з умовами цього Договору (п.п. 1.1.-1.2. Договору).
Пунктами 1.3. - 1.4. Договору визначено, що термін виконання визначається за календарним планом робіт (Додаток № 2), який складає невід'ємну частину цього Договору. Корегування термінів виконання робіт допускається за особливими умовами сторін.
Виконання проектної продукції здійснюється у відповідності до вимог завдання на проектування (Додаток 10), яке є невід'ємною частиною цього Договору.
У розділі 2 Договору сторони погодили вартість робіт та порядок розрахунків за Договором.
Так, згідно п.п. 2.1. - 2.3. Договору, вартість проектної продукції, виконаної згідно з цим Договором, визначена на підставі доданих кошторисів на ПР (розрахованих згідно з ДБН Д.1.1-7-2000 на момент укладання Договору), та складає відповідно до протоколу про договірну ціну (Додаток 1), який є невід'ємною частиною цього Договору, - 153238,00 грн., а також, відповідно до Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "про податок на додану вартість" - 20% ПДВ, що становить 30647,60 грн. Таким чином, загальна вартість проектної продукції за Договором, включаючи ПДВ, складає 183 885,60 грн.
Джерела фінансування - кошти міського бюджету.
До початку робіт Замовник перераховує Виконавцю попередню оплату у розмірі 50% договірної ціни, що складає 91 942,80 грн. протягом 15 банківських днів з дати укладання договору. Виконавець розпочинає роботи після отримання попередньої оплати. остаточна оплата за виконані роботи здійснюється після отримання попередньої оплати. Остаточна оплата за виконані роботи здійснюється Замовником після завершення робіт, не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання акта здачі - приймання робіт.
Відповідно до п. 3.1. Договору, перелік матеріалів проектної продукції, що підлягають після їх закінчення оформленню і здаванню Виконавцем Замовнику визначається відповідно до ДБН А.2.2-3-2004.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що після завершення робіт Виконавець передає Замовнику акт здавання - приймання проектної продукції, проектно-кошторисну документацію на українській мові в чотирьох примірниках.
Термін дії Договору розпочинається з моменту підписання Договору обома сторонами, триває до повних взаєморозрахунків. Договір діє до 31.12.2009 року (п. 11.1 Договору).
Договір підписаний повноважними представниками Замовника та Виконавця, скріплений круглими печатками сторін.
Сторонами також підписано протокол угоди про договірну ціну на проектну продукцію Робочий проект "Капітальний ремонт мосту через річку Інгул по вул. Кропивницького у м. Кіровограді" (Додаток 1 до Договору), що є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між Виконавцем і Замовником (а.с. 15).
Згідно згаданого протоколу, загальна вартість проектної продукції за Договором, включаючи ПДВ, складає 183 885,60 грн.
Сторонами погоджено календарний план робіт (додаток 2 до Договору).
Відповідно до змісту Додатку 2 до Договору, проектно-кошторисна документація повинна бути виготовлена Виконавцем протягом п'яти місяців після одержання попередньої оплати згідно з п. 2.3. Договору (а.с. 16).
Повноважними представниками Виконавця підписано також додатки №№ 3-9 до Договору, що являють собою відповідно зведений кошторис на проектні роботи на суму 153238,00 грн., кошторис № 1 на проектні роботи на суму 108 449,00 грн., кошторис № 2 на виконання робіт на суму 2 706,00 грн., кошторис № 3 на обстеження усередненого залізобетонного моста на суму 50 348,77 грн., кошторис № 4 вартості робіт по обстеженню мосту через річку Інгул по вул. Кропивницького в м. Кіровограді. Робочий проект. на суму 31563,33 грн., кошторис № 5 витрат на відрядження на суму 10 520,00 грн., кошторис на виконання роботи на суму 183 885,60 грн. (а.с. 17-23).
Замовником затверджено, а Виконавцем узгоджено завдання на проектування (Додаток 10 до Договору, а.с. 24-25).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за якими регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається з Акту виконаних робіт № 1 від 25.05.09 р. та акту здавання-прийняття документації від 25.05.09 р., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, розробивши робочий проект по об'єкту "Капітальний ремонт мосту через річку Інгул по вул. Кропивницького у м. Кіровограді" на загальну суму 183885,60 грн. (а.с. 26-27).
Вказані Акти підписані повноважними представниками Замовника та Виконавця, скріплені круглими печатками позивача та відповідача.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В порушення вимог закону та умов Договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, за надані позивачем послуги розрахувався частково в сумі 123885,60 грн., що підтверджується копією банківської виписки (а.с. 28).
Таким чином, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи складає 60000,00 грн. (183 885,60 грн. - 123 885,60 грн. = 60 000,00 грн).
Існування за відповідачем заборгованості в сумі 60 000,00 грн. станом на 01.12.09 р. підтверджується також підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 29).
Протягом 2009 -2010 років позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості, на підтвердження чого позивачем надано до суду копії вказаних вимог за № 86/1 від 15.06.09 р., № 27 від 03.02.10 р., № 119 від 23.06.10 р., № 178 від 22.09.10 р., № 200 від 12.10.10 р., а також докази їх одержання відповідачем (а.с. 30-39).
Однак, відповідач відповіді на вимоги не надав, заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Доказів сплати суми боргу в розмірі 60000,00 грн. відповідач до суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Згідно письмового відзиву на позов, відповідач визнав існування за Замовником заборгованості за Договором в сумі 60000,00 грн.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5041,44 грн., інфляційні втрати в сумі 9 226,45 грн. та 3% річних в сумі 4 187,03 грн.
В частині нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідач позовні вимоги не визнає, вказуючи, що згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідач стверджує, що ним вживалися заходи щодо погашення заборгованості. так, було зареєстровано фінансове зобов'язання на 2010 рік (КЕКВ 2133), що обліковується у складі кредиторської заборгованості, про що свідчить пояснювальна записка до річного фінансового звіту на 2009 рік, яка завізована відповідним органом Державного казначейства України ( а.с. 76-83).
Також відповідач зазначає, що відразу після прийняття місцевого бюджету, відповідачем направлялися листи до міського голови з проханням виділити кошти на погашення кредиторської заборгованості, що рахувалася за Замовником по Договору.
Оскільки саме відсутність невикористаних бюджетних асигнувань стала причиною несвоєчасної оплати виконаних Виконавцем робіт, Замовником вжито всіх можливих заходів щодо належного виконання зобов'язання, посилаючись на норми ст.ст. 216, 218 та 233 Господарського кодексу України, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
В силу ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, що також визначено і ст. 229 Господарського кодексу України.
Саме поняття грошового зобов'язання не наводиться ані в Господарському, ані в Цивільному кодексах, втім головна особливість грошових зобов'язань полягає в тому, що вони мають специфічний предмет - гроші, які завжди є в обігу, у зв'язку з чим їх відсутність не розглядається як обставина, яка виключає відповідальність боржника. Цим пояснюється особливість відповідальності за порушення грошових зобов'язань, яка полягає в тому, що учасник господарських відносин у разі такого порушення не звільняється від відповідальності через неможливість його виконання. Це правило не містить ніяких виключень, тому що відповідальність за неповернення грошових коштів розглядається як абсолютна. Це означає, що боржнику не надано можливості уникнути її ні за яких умов, навіть при посиланні на відсутність своєї вини, дію обставин непереборної сили тощо.
Тому підставою відповідальності за грошовим зобов'язанням є сам факт порушення зобов'язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, і відсутність у боржника необхідних коштів.
Виходячи з положень вищезазначених норм закону господарський суд не погоджується з висновком відповідача про звільнення його від відповідальності за неналежне виконання взятого на себе зобов'язання, у зв’язку з відсутністю вини відповідача у порушення зобов’язання.
Господарський суд приходить до висновку, що відповідачем не були вжиті всі залежні від нього заходи, спрямовані на належне виконання взятого на себе зобов’язання за Договором.
На підставі викладених обставин та зазначених норм законодавства, відповідач повинен нести відповідальність за порушення виконання ним зобов’язання перед позивачем.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до 4.2. Договору, у відповідності до діючого законодавства України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки, але не більше 10% від загальної суми цього Договору.
Разом з цим, як встановлено господарським судом та зазначено відповідачем у письмових поясненнях, при здійсненні розрахунку пені позивачем не вірно визначено період нарахування: з 18.05.10 р. по 15.11.10 р., тоді як пеня повинна розраховуватися за період з 05.06.09 р. по 03.12.09 р. та складати відповідно - 5041,44 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 05.06.09 р. по 03.12.09 р. в сумі 5 041,44 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Так як розрахунок 3% річних в сумі 4187,03 грн. є обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи (а.с. 10-11), вказана вимога підлягає задоволенню.
Але під час здійснення розрахунку інфляційних втрат позивачем допущено помилку, в результаті чого дещо завищено суму нарахування.
Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, сума втрат від інфляції, що підлягає стягненню з відповідача складає 8842,50 грн.
Враховуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В іншій частині вимоги позивача є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (25022, м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 41, п/р 35416011003853 в УДК м. Кіровоград, МФО 823016, код ЄДРПОУ 34448896) на користь науково-виробничого підприємства "Укртрансакад" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна, 2 буд. 9, п/р26003050300136 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32406215) заборгованість в сумі 78 070,97 грн., з яких 60 000,00 грн. - основний борг, 8 842,50 грн. - інфляційні втрати, 5 041,44 грн.- пеня, 4 187,03 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 780,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,82 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Суддя Л.С. Коротченко
Повне рішення складено - 29.12.2010 року.
Судове рішення № 13376733, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 24.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/139. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: