Рішення № 13376529, 21.12.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2010 р.

Справа № 17/90

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді С. В. Таран, розглянувши матеріали справи №17/90

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград

до відповідача: Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, с. Новомиколаївка Новгородківського району Кіровоградської області

про стягнення 1082,20 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брали, хоча ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було належним чином сповіщено про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01679691 від 08.12.2010 року (а.с. 56), а також клопотанням про розгляд справи за його відсутності №4581 від 20.12.2010 р. (а.с.65);

від відповідача - участі не брали, хоча Новомиколаївська сільська рада була належним чином сповіщена про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01679799 від 08.12.2010 року (а.с. 57), а також розпискою сільського голови від 06.12.2010 р. (а.с.55).

Дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Кіровоградський облавтодор") подано позов про стягнення з Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (далі - Новомиколаївська сільська рада) 759 грн. боргу, 137,38 грн. пені, 146,64 грн. інфляційних втрат, 39,18 грн. 3% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 759 грн. основного боргу (а.с.48).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

На підставі договору №165 від 14.11.2008 року (далі - договір №165 від 14.11.2008 року - а.с. 9-13, 60-62), укладеного між Новомиколаївською сільською радою ("замовник") та дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ("підрядник"), позивачем в листопаді місяці 2008 року виконувались підрядні роботи (ремонт вулично-шляхової мережі в с. Новомиколаївка Новгородківського району Кіровоградської області), що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт форми №Кб-2в від 10.12.2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 від 30.11.2008 р., підписаними відповідачем без зауважень та скріпленими печаткою Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (а.с. 14-15, 63, 67).

Відповідно до пунктів 11.1, 11.2 договору №165 від 14.11.2008 року підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) і подає їх для підписання замовнику; замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання; оплата виконаних робіт здійснюється протягом 20 днів з дня підписання документів замовником.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарського договору застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, за виконані позивачем підрядні роботи з ремонту вулично-шляхової мережі с. Новомиколаївка в обумовлений договором №165 від 14.11.2008 р. строк не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 759 грн.

Однак після порушення провадження у справі відповідачем повністю сплачено зазначену суму заборгованості, про що свідчить платіжне доручення №1 від 02.12.2010 року (а.с. 59) та банківська виписка по рахунку відповідача (а.с. 64).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність предмета спору по даній справі в частині стягнення 759 грн. боргу, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до вимог статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути також з відповідача 137,38 грн. пені.

Відповідно до пункту 14.3 договору №165 від 14.11.2008 року за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Кінцевим терміном проведення розрахунків за виконані підрядні роботи є 31.12.2008 р., оскільки відповідно до пункту 11.2 договору №165 від 14.11.2008 р. замовник зобов'язався здійснити оплату протягом 20 днів з дня підписання акта приймання виконаних робіт та довідки про їх вартість. Прострочення виконання зобов’язання щодо проведення розрахунків за виконані підрядні роботи згідно акту виконаних робіт від 10.12.2008 р. виникло з 1 січня 2009 року. З 01.01.2009 року мають нараховуватися штрафні санкції і припиняються нарахування 01.07.2009 року.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені за період з 01.01.2009 року по 01.07.2009 року в сумі 137,38 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 39,18 грн. за період з 01.01.2009 року по 20.09.2010 року та інфляційні збитки в сумі 146,64 грн. за період з січня місяця 2009 року по серпень місяць 2010 року, оскільки згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 80, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення з Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області на користь дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 759 грн. основного боргу припинити.

Стягнути з Новомиколаївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (28216, Кіровоградська область, Новгородківський район, с.Новомиколаївка, вул. Радянська, 4, р/р №35427024001336 ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 22221753) на користь дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, р/р №26004370017701 в ФАБ "Південний" м. Кіровоград, МФО 383170, ідентифікаційний код 32039992) - 137,38 грн. пені, 146,64 грн. інфляційних втрат, 39,18 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Таран