Рішення № 13376514, 17.12.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2010 р.

Справа № 6/123

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/123

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Авіспак", м. Вінниця, вул. Пирогова, 150,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Номінал Груп", м. Кіровоград, вул. Гоголя, 131, кв. 83,

про стягнення 44360,93 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Волошенюк О.В., довіреність № б/н від 01.12.2010,

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіспак" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Номінал Груп" заборгованості в сумі 44360,93 грн, з яких 40075,00 грн основного боргу, 2010,84 грн пені, 1888,97 грн інфляційних, 386,12 грн 3 % річних.

Представником позивача в судовому засіданні 17.12.2010 позовні вимоги підтримано повністю.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов в розумінні статті 59 Господарського процесуального кодексу України та інших витребуваних документів до суду не подав.

Конверт з примірником ухвали суду від 29.11.2010 про порушення провадження у даній справі повернуто органом поштового зв'язку на адресу суду з відміткою на конверті "Організація вибула".

Господарським судом враховується, що вказаний процесуальний документ було направлені судом за адресою відповідача, яка вказана в позовній заяві позивачем та яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.12.2010 стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Номінал Груп" та довідкою від 07.12.2010 № 14-14115 Головного управління статистики у Кіровоградській області, які містяться в матеріалах справи. Відповідно до вказаних витягу та довідки місцезнаходженням відповідача є: м. Кіровоград, вул. Гоголя, 131, кв. 83.

Окрім того, господарським судом додатково направлено ще один примірник ухвали суду від 29.11.2010 за адресою відповідача, зазначеною ним у договорі, а саме: м. Кіровоград, вул. Леніна, 8, оф. 3, що підтверджується списком внутрішніх згрупованих відправлень, належним чином засвідчену копію якого долучено до матеріалів справи.

Відомості щодо отримання відповідачем ухвали від 29.11.2010 про порушення провадження у справі за вказаною адресою відсутні, як і органом поштового зв'язку не повернуто поштовий конверт із вказаною ухвалою.

Поряд з тим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки направляв судові акти за місцем реєстрації відповідача.

Відповідач у справі несе відповідальність за всі процесуальні наслідки неподання ним відомостей стосовно зміни свого місцезнаходження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Авіспак" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Номінал Груп" (покупець) укладено договір від 21.07.2010 № 1/45 (далі за текстом - Договір).

За умовами даного Договору сторонами погоджено, що продавець надає покупцеві замовлену ним продукцію, відповідно до накладних, забезпечуючи кожну партію всіма необхідними відвантажувальними документами і документами, що засвідчують його якість (пункт 1.1).

Покупець зобов'язався прийняти і оплатити замовлений ним товар у відповідності з умовами Договору (пункт 1.2).

Розділом 2 Договору сторони погодили, що оплата за наданий товар здійснюється покупцем у безготівковій формі або готівкою через касу продавця у встановленому законодавством порядку. Форма оплати: відтермінування оплати строком до 7-ми календарних днів з моменту отримання (пункт 2.1).

Ціна на товар вказується в накладній і є ціною за якою продавець надає товар покупцеві. В ціну входить вартість тари, упаковка і маркування.

Термін дії Договору, відповідно до пункту 5.1: з моменту його підписання і до 31.12.2010.

Як свідчать матеріали справи (а.с. 12-13), продавцем належно виконано умови укладеного Договору.

Згідно видаткової накладної від 22.07.2010 № AV-0000183 та на підставі довіреності від 22.07.2010 № 04 продавцем передано покупцеві товар, а саме - пластикові стакани всього на суму 40575,00 грн.

Поміж тим, покупець зобов'язання щодо оплати отриманого товару у визначений Договором строк не виконав, оплату товару не провів.

Господарський суд враховує, що згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Умови даного Договору поставки погоджені сторонами в результаті вільного волевиявлення, договір підписаний повноважними представниками сторін та їх підписи скріплено відтисками печаток.

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу

Згідно з диспозицією частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України на договір поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 11.10.2010 № 11/10/2010 стосовно сплати боргу, яку направив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Номінал Груп" 12.10.2010 (а.с. 16).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Номінал Груп" після направлення на його адресу вказаної претензії, 21.10.2010 було здійснено часткову оплату отриманого товару в сумі 500,00 грн.

Решта заборгованості відповідача складає 40075,00 грн.

Жодних інших проплат за отриманий згідно Договору товар від відповідача на користь позивача не надходило.

При цьому, відповідачем направлено позивачеві відповідь на лист від 26.10.2010, що за своїм змістом є відповіддю на претензію позивача, у якій товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Номінал Груп" не заперечує наявність боргу перед товариством з обмеженою відповідальністю "Авіспак".

Разом з тим, за правилами частини 1 статті 530 якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 40075,00 грн господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 1888,97 грн інфляційних за серпень-жовтень 2010 року та 386,12 грн 3 % за період з 30.07.2010 по 20.10.2010 із суми 40575,00 грн та з 21.10.2010 по 22.11.2010 із суми 40075,00 грн.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведену вище правову норму, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування збитків від інфляції та 3 % річних (а.с. 10), господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1888,97 грн інфляційних збитків та 386,12 грн 3 % річних заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2010,84 грн пені за період з 30.07.2010 по 20.10.2010 із суми 40575,00 грн та з 21.10.2010 по 22.11.2010 із суми 40075,00 грн.

Суд враховує, що пунктом 4.5 Договору сторони погодили, що при порушенні виконання термінів фінансових зобов'язань, вказаних в Договорі, винна сторона сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 статті 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, приписи Господарського кодексу України не містять обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах та передбачають можливість встановлення їх розміру сторонами у договорі, крім випадків, коли такий розмір встановлено законом.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За вказаною нормою Цивільного кодексу України сторонами у Договорі в якості відповідальності за порушення термінів фінансових зобов'язань передбачено такий вид неустойки як пеня, а не штраф, як то вказано сторонами у Договорі.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам Договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Номінал Груп" пені в сумі 2010,84 грн за період з 30.07.2010 по 20.10.2010 із суми 40575,00 грн та з 21.10.2010 по 22.11.2010 із суми 40075,00 грн підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Номінал Груп" (25006, м. Кіровоград, вул. Гоголя, буд. 31, кв. 83, ідентифікаційний код 36978130, р/р 26005060606037 в ПриватБанк м. Кіровоград, МФО 323583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авіспак" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 150, ідентифікаційний код 35996960, п/р 26006000248540 у ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023) - 40075,00 грн основної заборгованості, 2010,84 грн пені, 1888,97 грн збитків від інфляції, 386,12 грн 3 % річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 443,61 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г.Кабакова

Повне рішення складено 21.12.2010