Рішення № 13376127, 23.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2010Справа №2-18/3603-2009 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь (юридична адреса: АДРЕСА_1 м. Сімферополь, 95000; поштова адреса: АДРЕСА_2, м. Сімферополь, 95047)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», м. Сімферополь (вул. Г. Сталінграда, 12, м. Сімферополь, 95047).

Про визнання договору укладеним та стягнення 145773,10 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_2. представник, довіреність від 07.07.2009р.

Від відповідача Ткаченко Т.В. нач. юр. відділу, довіреність від 11.10.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Сімферополь позивач, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», м. Сімферополь відповідача, в якій просить визнати договір укладеним та стягнути з відповідача на користь позивача 140048,51 грн., з яких 135195,13 грн. сума неповернутих коштів з урахуванням індексу інфляції, 4853,38 грн. сума 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 536, 1212 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 01.07.2008р. відповідач надав позивачу бланк договору поставки, позивач підписав даний бланк. Починаючи з 01.07.2008р., відповідач за заявками позивача здійснював поставки товару, а позивач перераховував кошти, всього було перераховано 660000,00 грн. У вересні 2008 року відповідач припинив поставку товару, 18.09.2008р. та 30.09.2009р. позивач направив відповідачу лист, вимагаючи повернути залишок коштів. Протягом грудня 2008 року лютого 2009 року відповідач повернув позивачу 313583,32 грн., але на момент припинення взаєморозрахунків, 30.09.2008р., залишок суми передплачених коштів складав 496833,52 грн. 27.01.2009р. позивач, шляхом заліку зустрічних вимог, придбав у відповідача тару на суму 84430,20 грн. Таким чином, станом на 15.03.2009р., сума неповернутих відповідачем коштів складає 98820,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

03.08.2009р. від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд продовжив строк розгляду справи. Також, 03.08.2009р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що дії відповідача відповідають нормам діючого законодавства.

Ухвалою господарського суду від 07.12.2009р. провадження у справі було зупинено до вирішення повязаної з нею іншої справи № 2-27/6228-2009.

18.03.2010р. до господарського суду надійшло клопотання від представника ФОП ОСОБА_1., в якому позивач повідомляє суд, що 21.12.2009р. - 10.02.2010р. господарським судом АР Крим було винесено рішення у справі № 2-27/6228-2009, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

23.03.2010р. ухвалою господарського суду провадження у справі було поновлено.

15.04.2010р. від ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» надійшли заперечення на письмові пояснення позивача, в яких зазначено, що платіжним дорученням № 1239 від 16.06.2009р. відповідач перерахував позивачу 14940,00 грн., у звязку з чим, сума заборгованості відповідача складає 125108,51 грн. 03.03.2010р. відповідач направив на адресу позивача заяву про припинення зобовязань за рахунком зустрічної однорідної вимоги в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України. Сума грошових зобовязань, які були припинені згідно зазначеної заяві, склала 125108,51 грн. Таким чином, відповідач просить суд припинити провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору. Суд залучив до матеріалів справи дані заперечення відповідача, а також документи додані до нього.

26.07.2010р. до господарського суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якої він просить прийняти дану заяву про зміну предмета позову до розгляду; стягнути з ВАТ «Пивобезалкогольный комбінат «Крим» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. кошти, перераховані як передоплата за товар, у розмірі 83 880,00 грн., стягнути з відкритого акціонерного товариства «Пивобезалкогольный комбінат «Крим» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. індекс інфляції в розмірі 56 407,02; стягнути з ВАТ «Пивобезалкогольный комбінат «Крим» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. 3% річних за користування коштами в розмірі 5 486,08 грн. Суд вважав за можливе прийняти дану заяву до свого розгляду.

26.07.2010р. до господарського суду від позивача надійшла заява про зміну розміру позовних вимог, в якої позивач просить визнати договір поставки кегового й фасованого пива між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. і ВАТ «Пивобезалкогольный комбінат «Крим» визнати укладеним 01.07.2008р.; стягнути з ВАТ «Пивобезалкогольный комбінат «Крим» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти, перераховані як передоплата за товар, у розмірі 83 880,00 грн.; стягнути з ВАТ «Пивобезалкогольный комбінат «Крим» на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1. індекс інфляції в розмірі 56407,02 грн.; стягнути з ВАТ «Пивобезалкогольный комбінат «Крим» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. 3% річних за користування коштами в розмірі 5486,08 грн. Суд вважав за можливе прийняти дану заяву до свого розгляду.

З урахуванням обставин справи та для повного, всебічного і обєктивного розгляду обставин справи суд за своєю ініціативою, керуючись ст. 41 ГПК України та Розясненнями Вищого господарського суду України від 11.11.1998р. за №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз», у цілях правильного та усестороннього розгляду справи, призначив у справі судово-економічну експертизу, провадження якої доручити Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Чехова, 55-а, м. Сімферополь, 95000), у звязку з чим провадження у справі зупинив.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2010 р. провадження у справі було зупинено.

08.12.2010 р. до господарського суду надійшли копії матеріалів дійсної справи з висновком судово-економічної експертизи № 2601 від 29.11.2010р., у звязку із чим суд поновив провадження у справі.

22.12.2010 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог щодо визнання укладеним договору поставки кегового та фасованого пива між позивачем та відповідачем з 01.07.2008 року.

Суд приймає таку заяву до свого розгляду.

23.12.2010 року представники сторін у судовому засіданні надали суду заяви, відповідно до яких між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» у липні 2008 року жодних інших договорів, крім договорів дистрибуції фасованого пива № Ф-172 та дистрибуції кегового пива № К-172 від 04.07.2008 року, не укладалося.

Суд залучає такі заяви до матеріалів справи.

Слухання справи відкладалося, у справі судом оголошувалася перерва з 20.12.2010 року по 22.12.2010 року та з 22.12.2010 року по 23.12.2010 року. у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (дистрибютор) та Відкритим акціонерним товариством «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (компанія) укладено договір дистрибуції фасованого пива № Ф-172.

Відповідно до пункту 2.1 договору дистрибютор зобовязується надати компанії послуги по дистрибуції пива, тобто закупати продукцію відповідно до плануємого щомісячного обсягу продаж, за свій рахунок приймати, зберігати, здійснювати дистрибуцію продукції, своєчасно сплачувати продукцію по відповідній ціні, у встановлений строк повертати оборотну тару, не перевищувати встановлені кредитні ліміти, проводити акції і т.і.

Також, 04.07.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (дистрибютор) та Відкритим акціонерним товариством «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» (компанія) укладено договір дистрибуції кегового пива № К-172.

Відповідно до пункту 2.1 договору дистрибютор зобовязується надати компанії послуги по дистрибуції пива, тобто закупати продукцію відповідно до планує мого щомісячного обсягу продаж, за свій рахунок приймати, зберігати, здійснювати дистрибуцію продукції, своєчасно сплачувати продукцію по відповідній ціні, у встановлений строк повертати оборотну тару, не перевищувати встановлені кредитні ліміти, проводити акції і т.і.

Звертаючись з позовом до суду (з урахуванням заяв), позивач просить суд стягнути з відповідача суму передплати за товар у розмірі 83880,00 грн., інфляційну суму у розмірі 56407,02 грн. та 3% річних у сумі 5486,08 грн. При цьому позовні вимоги мотивовані тим, що передплата була здійснена позивачем на підставі договору дистрибуції кегового пива № К-172 від 04.07.2008 року та договору дистрибуції фасованого пива № Ф-172 від 04.07.2008 року, що вказано позивачем у заяві про зміну предмету позову № 456 від 12.07.2010 року, яка була прийнята судом до розгляду (а.с. 62 т. 2).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підстава позову це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права повязують виникнення, зміну чи припинення прав та обовязків субєктів спірного матеріального правовідношення.

Предметом позову у справі є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача певної суми.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду. При цьому, необхідною умовою виникнення цивільних прав та обовязків на підставі рішення суду є встановлення такої можливості в актах цивільного законодавства. Статтею 12 вказаного Кодексу унормовано, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Відповідно до приписів статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Приписами статті 15 цього Кодексу зумовлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як виходить з тексту заяви про зміну предмету позову, в обґрунтування своїх вимог про стягнення з відповідача суми переплати у розмірі 83880,00 грн., позивач посилається саме на те, що кошти у сумі 660000,00 грн. були перераховані відповідачу в рахунок оплати товару за договорами дистрибуції кегового пива № К-172 від 04.07.2008 року та дистрибуції фасованого пива № Ф-172 від 04.07.2008 року. Позивач пояснює, що відповідачем не виконані у повному обсязі зобов'язання за договорами дистрибуції кегового пива № К-172 від 04.07.2008 року та дистрибуції фасованого пива № Ф-172 від 04.07.2008 року, щодо передання продукції позивачу, та не повернув позивачеві кошти за недопоставлену продукцію у повному обсязі.

Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на стягнення з відповідача коштів передплати у сумі 83880,00 грн. він повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на стягнення цих коштів. Отже, умовами задоволення такого позову є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту здійснення передачі позивачем відповідачу певної суми коштів передплати у виконання договорів дистрибуції кегового пива № К-172 від 04.07.2008 року та дистрибуції фасованого пива № Ф-172 від 04.07.2008 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Для повного, всебічного і обєктивного розгляду обставин справи суд за своєю ініціативою, керуючись ст. 41 ГПК України та Розясненнями Вищого господарського суду України від 11.11.1998р. за №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз», у цілях правильного та усестороннього розгляду справи, призначив у справі судово-економічну експертизу. На вирішення експерта було поставлене наступне питання: Чи підтверджується документально сума переплати у розмірі 83880,00 грн. з боку ФОП ОСОБА_1. на користь ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» на підставі договору № К-172 поставки кегового пива від 04.07.2008р. та договору № К-172 поставки фасованого пива від 04.07.2008р.? При позитивної відповіді чітко вказати суму переплати по кожному з договорів.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 2601 від 29.11.2010 року, який приймається судом як належний та допустимий доказ у дійсній справі, документально підтверджується сума передплати фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» станом на 01.07.2009 року у розмірі 83880,00 грн.

Як вказано у експертному висновку, визначити за яким договором виникла переплата, не є можливим, оскільки на дослідження експерту були надані два договори: договір № К-172 поставки кегового пива від 04.07.2008р. та договір № К-172 поставки фасованого пива від 04.07.2008р., у той час, як в накладних, які підтверджують поставку пивобезалкогольної продукції не вказаний номер і дата договору, на підставі якого здійснювалася поставка, також наряду з поставкою пива здійснювалася поставка і іншої продукції (мінеральної води і напоїв). У платіжних дорученнях, які підтверджують перерахування позивачем передплати відповідачу у сумі 16023000,00 грн., вказаний договір № К- від 07.07.2008 року і договір № Ф- від 08.07.2008 року, а на дослідження надані договори № К-172 поставки кегового пива від 04.07.2008р. та № К-172 поставки фасованого пива від 04.07.2008р. У платіжних дорученнях, які підтверджують повернення відповідачем коштів позивачеві у сумі 328523,32 грн., не вказаний № і дата договору, на підставі якого здійснене повернення.

Судом у судовому засіданні досліджені платіжні доручення, на підставі яких, як вказує позивач, їм була здійснена переплата продукції за договорами № К-172 поставки кегового пива від 04.07.2008р. та № К-172 поставки фасованого пива від 04.07.2008р. (а.с. 10-14 т. 1), а саме: платіжні доручення № 63 від 12.09.2008 року на суму 90000,00 грн., № 1798 від 10.09.2008 року на суму 60000,00 грн., № 1800 від 10.09.2008 року на суму 150000,00 грн., № 1828 від 12.09.2008 року на суму 90000,00 грн., № 1806 від 11.09.2008 року на суму 270000,00 грн.

У звязку із чим суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Технологія облікового процесу господарської діяльності суворо послідовна. Кожна господарська операція відображається на підставі документів, оформлених належним чином. Тому документація є першим етапом облікового процесу, початком руху облікової інформації і являє собою спосіб первинного відображення об'єктів бухгалтерського обліку за допомогою якого здійснюється безперервне спостереження за ними.

Використання документації, складеної з додержанням юридичних вимог, надає бухгалтерським даним силу доказів.

Засоби підприємства, стан майна, капіталу, зобов'язання та фінансові результати в процесі його діяльності перебувають у безперервному русі й змінах. Господарські процеси складаються з відповідних дій, які називаються господарськими операціями.

Для одержання інформації про діяльність підприємства, про зміни у засобах, викликані господарськими процесами, необхідно реєструвати кожну господарську операцію.

Така реєстрація здійснюється за допомогою документів шляхом суцільного і безперервного документування.

Первинні документи є письмовим свідоцтвом підтвердження господарської операції і мають юридичне значення як доказ законності її здійснення та правильності записів у регістрах бухгалтерського обліку.

Складання первинних облікових документів і відображення на їх підставі господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, здійснюється відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88.

Первинні документи, зокрема на паперових носіях інформації, для набуття ними юридичної сили повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; назву підприємства, від імені якого складено документ, код форми документа; дату й місце складання; зміст господарської операції; вимірювачі господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисті підписи, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, суд звертає увагу на пункти 7.4 договорів № К-172 поставки кегового пива від 04.07.2008р. та № К-172 поставки фасованого пива від 04.07.2008р., а саме: при оплаті дистрибютор зобовязаний вказувати у призначенні платежу «за кегове (фасоване) пиво, договір №» і номер дійсного договору.

Проте у таких платіжних дорученнях у графі «призначення платежу» вказано: оплата за пивобезалкогольну продукцію відповідно до договору № Ф- від 08.07.2008 року.

У той час, як позивач у своїй заяві про зміну предмету позову та у судових засіданнях наполягає, що передплата була здійснена саме на підставі договорів № К-172 поставки кегового пива від 04.07.2008р. та № К-172 поставки фасованого пива від 04.07.2008р.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені пеними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що позивач не надав суду жодного доказу того, що передплата була їм здійснена за пивобезалкогольну продукцію на підставі договорів № К-172 поставки кегового пива від 04.07.2008р. та № К-172 поставки фасованого пива від 04.07.2008р., у звязку із чим у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача передплати за пивобезалкогольну продукцію у сумі 83880,00 грн., здійснену, як вказує позивач, на підставі договорів № К-172 поставки кегового пива від 04.07.2008р. та № К-172 поставки фасованого пива від 04.07.2008р.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

23.12.2010 року представники сторін у судовому засіданні надали суду заяви, відповідно до яких між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» у липні 2008 року жодних інших договорів по поставці товару, крім договорів дистрибуції фасованого пива № Ф-172 та дистрибуції кегового пива № К-172 від 04.07.2008 року, не укладалося.

Отже позивач не позбавлений права звернутися до суду з іншою позовною заявою про стягнення вказаних коштів, вказавши іншу підставу позову.

Оскільки не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача коштів у сумі 83880,00 грн., то, як наслідок, не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційної суми у розмірі 56407,02 грн. та 3% річних у сумі 5486,08 грн.

Крім того, 22.12.2010 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог щодо визнання укладеним договору поставки кегового та фасованого пива між позивачем та відповідачем з 01.07.2008 року.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Судом встановлено, що відмова позивача від частини позовних не порушує чиї-небудь законних прав та охоронюваних законом інтересів, через що клопотання позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову.

Таким чином, суд припиняє провадження у справі щодо позовних вимог про визнання договору поставки кегового і фасованого пива між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. і ВАТ «Пивобезалкогольный комбінат «Крим» укладеним 01.07.2008р.

Судові витрати, у тому числі і витрати за проведення судової експертизи, відносяться на позивача на підставі статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки позивач сплатив аванс за проведення судової експертизи у сумі 5155,20 грн. (п/д № 1804 від 08.09.2010 року), а вартість проведеної судової експертизи становить 6444,00 грн., відповідно до калькуляції (а.с. 83 т. 2), то з позивача на користь експертної установи підлягає стягненню 1288,80 грн. (6444,00-5155,20).

23.12.2010 року у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.12.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 49, 78, п. 4 ст. 80, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Прийняти відмову позивача від частини позовних вимог щодо визнання договору поставки кегового і фасованого пива між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. і ВАТ «Пивобезалкогольный комбінат «Крим» укладеним 01.07.2008р.

2.Припинити провадження у справі щодо позовних вимог про визнання договору поставки кегового і фасованого пива між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. і ВАТ «Пивобезалкогольный комбінат «Крим» укладеним 01.07.2008р. на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

3.У позові щодо стягнення суми передплати у розмірі 83880,00 грн., інфляційної суми у розмірі 56407,02 грн. та 3% річних у сумі 5486,08 грн. відмовити.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь (АДРЕСА_1 м. Сімферополь, 95000; ІПН НОМЕР_1) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Чехова, 55-а, м. Сімферополь, 95000; р/р 31252272210502, банк ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405, отримувач: КримНДІСЕ) 1288,80 грн. за проведення судово-економічної експертизи у справі № 2-18/3603-2009.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.