Постанова № 13375753, 14.12.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-7908/10/2270/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.

при секретаріРозумняк О.В.

за участі:

представників позивача:

представників відповідача:Вагінова Д.С., Кушнірука Д.В.

Войцехівського В.П., Пінтак О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" <3-тя особа >до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Колективне підприємство "Цивільжитлобуд" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0004862301/0/7211, №0004872301/0/7212, №0004882301/0/7213 від 20.10.2010 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі акта від 28.09.2010р. № 9272/23-5/01274231 «Про результати планової виїзної перевірки КП «Цивільжитлобуд», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому прийняла податкові повідомлення-рішення № 0004862301/0/7211, №0004872301/0/7212,№0004882301/0/7213 від 20.10.2010р.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому представники позивача в судовому засіданні просили скасувати податкові повідомлення рішення так як вони суперечать законодавству.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, вважають його таким, що не підлягає задоволенню, а тому просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - Колективне підприємство "Цивільжитлобуд" зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та включено до ЄДРПОУ №01274213.

На підставі направлення від 25.08.2010 року № 000073, виданого ДПІ у м. Хмельницькому, була проведена планова виїзна перевірка колективного підприємства "Цивільжитлобуд" відповідно до якої був складений акт № 9272/23-5/01274231 від 28.09.2010 року про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2010 року. Відповідно до акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому було прийняте податкове повідомлення-рішення 0004862301/0/7211 від 20.10.10 р. яким визначено податкове зобов'язання за платежем: інші платники податку на прибуток на суму 187500 грн., з яких 125000 грн. за основним платежем та 62500 грн. за штрафними санкціями, податкове повідомлення-рішення №0004872301/0/7212 від 20.10.2010 року яким визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 796001 грн., з яких 50267 грн., за основним платежем та 293334 грн., штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення №0004882301/0/7213 від 20.10.2010 р., яким відповідачем визначено податкове зобовязання з податку на прибуток за основним платежем: орендна плата з юридичних осіб на суму 60771 грн., з яких 40514 грн. за основним платежем та 20257 грн. штрафних санкцій.

В акті перевірки ДПІ у м. Хмельницькому зазначено, що податок на прибуток занижений на загальну суму 125000 грн. в результаті порушення вимог Закону України від 28.12.94 № 334/94 - ВР "Про оподаткування прибутку прибутку підпримств".

В ході судового розгляду встановлено, що контрагентами Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" були ТОВ "БК "Славутич - 2005", ТОВ "Консалтингова фірма "ЄВРОТОРГПРОГРЕС", ТОВ "Геліодар".

Відповідно до ліцензії Інспекції Державного архітектурного будівельного контролю у Хмельницькій області надано право Колективному підприємству "Цивільжитлобуд" займатись господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури. Щодо даного факту представники відповідача не заперечували.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1. Закону "Про оподаткування прибутку", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Чинним законодавством, зокрема, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 та ст.11 Закону "Про оподаткування прибутку" не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат. Водночас правила ведення податкового обліку, встановлені ст.11 згаданого Закону, не містять вказівок щодо того, що валові витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) мають бути підтверджені тільки: актами приймання продукції; транспортними документами (зокрема, товарно-транспортними накладними).

Щодо актів приймання продукції за кількістю, відповідач посилається на п.5 Інструкції № П-6, згідно з яким у всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюються пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування та ваги вантажу або кількості місць даним, вказаним в транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачене правилами, що діють на транспорті, одержувач зобов'язаний вимагати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта - при доставці вантажу автомобільним транспортом).

Відповідно, згідно Інструкції П-6, акти приймання продукції за кількістю складаються лише у випадках виявлення недостачі, ушкодження або псування вантажів, це було передбачене також і Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу від 14.10.97р. №363.

У зв'язку з тим, що при одержанні товару (арматури) від ТОВ «БК «Славутич-2005» недостачі, ушкодження або псування арматури виявлено не було, відповідно складання актів, які б фіксували ці обставини у відповідності до Інструкції П-6, не вимагається (не передбачено чинним законодавством).

Щодо транспортних документів то вони не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача в акті перевірки на наказ Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.95р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким затверджена форма товарно-транспортної накладної (яка, на думку відповідача, є документом, необхідним для підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних товарно - матеріальних цінностей, оскільки вищезазначений наказ в порушення вимог Указу Президента України від 03.10.92р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», а також п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України.

Спільним наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.96 №228/253 була затверджена Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи. Проте вимоги вказаної Інструкції стосовно того, що товарно-транспортна накладна типової форми №-ТН - це єдиний доку мент, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку (п.2.3)., але дія вказаної Інструкції було призупинена згідно рішення Держпідприємництва від 16.10.1998р. №17-02/10, а 31 травня 2006 року її взагалі було виключено із реєстру нормативно-правових актів згідно висновку Міністерства юстиції України від 15.05.2006р. №10/68. Таким чином, відмінено вимоги щодо визначення товарно-транспортної накладної в якості бланка суворої звітності.

Що стосується Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997р., на які також посилається відповідач, то вони регулюють питання організації роботи автотранспорту як галузі господарства і містять вказівки саме для перевізників, тобто цей акт не регулює питання податкового обліку, до яких відноситься визначення валових витрат.

За відсутності форми та порядку оформлення товарно-транспортних накладних, їх обов'язковості, відповідач не має жодних правових підстав вимагати від КП «Цивільжитлобуд» їх наявності для правомірності винесення витрат підприємства до валових витрат.

Крім цього, відповідно до листа директора ТОВ «Консалтингова фірма «ЕВРОТОРГПРОГРЕСС» поставка товару здійснювалась автомобільним транспортом продавця.

Видаткова накладна №530 від 30.06.09р. із реквізитами ТОВ «БК «Славутич-2005», якою оформлена поставка ТМЦ, відповідає вимогам, що пред'являються до оформлення первинного документу ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містить всі необхідні реквізити та є відповідним підтверджуючим документом.

Закон "Про оподаткування прибутку" зазначає, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п.5.11 ст.5). Отже, твердження відповідача про необхідність актів приймання продукції та транспортних документів (зокрема, товарно-транспортних накладних) для визначення валових витрат встановлює додаткові обмеження для підприємства, що суперечить нормам чинного податкового законодавства.

Відповідно, немає підстав для визначення КП «Цивільжитлобуд» податкового зобов'язання та застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій за пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІП «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями в розмірі 62500 грн.

В акті перевірки зазначено, що податок на додану вартість занижений на загальну суму 502667 грн. у порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями (далі Закон про ПДВ).

Донарахування податку на додану вартість щодо операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей (арматури) в постачальників: ТОВ «БК «Славутич-2005», ТОВ «Консалтингова фірма «ЕВРОТОРГПРОГРЕСС», ТОВ «Геліодар» в акті обґрунтовується наступним: відсутність документів якості (відповідності) та документів з транспортування в результаті досліджень Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України робиться висновок про те, що" виробника чи імпортера поставленої арматури не встановлено»;відсутність «документів щодо оплати чи оприбуткування ТМЦ ТОВ «Геліодар» та ТОВ «Консалтингова фірма «ЕВРОТОРГПРОГРЕСС» Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.1 Закону України «Про ПДВ» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.6 Закону України «Про ПДВ» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

КП «Цивільжитлобуд» правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані на вартість товарів отриманих від ТОВ «БК «Славутич-2005», ТОВ «Консалтингова фірма «Евроторгпрогрес», ТОВ «Геліодар». Вказаними постачальниками товарів (будматеріалів) КП «Цивільжитлобуд» були видані податкові накладні: №530 від 30.06.2009р. (ТОВ «БК «Славутич-2005» сума податкового кредиту 100000грн.); №42811 від 28.04.2010р. (ТОВ «Геліодар», сума податкового кредиту 200000грн.); №280403 від 29.04.2010р. (ТОВ «Консалтингова фірма «Евроторгпрогрес», сума податкового кредиту 200000грн.). Факт отримання КП «Цивільжитлобуд» придбаних товарів та їх оприбуткування підтверджується накладними №530 від 30.06.2009р., №42811 від 28 квітня 2010р., від 29 квітня 2010р., договорами купівлі-продажу, даними головної книги, оборотно-сальдовими відомостями, розшифровкою показників додатку К1/1 декларації.

В ході судового засідання встановлено, що віднесення до складу валових - витрат нарахованих у зв'язку з придбання товарно-матеріальних цінностей (арматури) у ТОВ "БК "Славутич - 2005", податкового кредиту, нарахованого у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "БК "Славутич - 2005", ТОВ "Консалтингова фірма "ЄВРОТОРГПРОГРЕС", ТОВ "Геліодар", правомірності нарахування земельного податку підтверджуються документами які засвідчують отримання товарно-матеріальних цінностей, їх використання в господарській діяльності КП "Цивільжитлобуд", а саме дозволами на будівництво, переліком робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, видатковими накладними та податковими накладними від ТОВ "Будівельна компанія "Славутич - 2005", договір куплі продажу від 20.04 2010 року, плановими калькуляціями на виготовлення будівельних матеріалів.

Одним із доказів, що між КП "Цивільжитлобуд" та ТзОВ "Геліодар" проводилась господарська товарна діяльність є той факт, що відбулось повернення товару, про що свідчить накладна про повернення товару №033 від 03.11.2010 року, яка підтверджується довіреністю № 48 та розрахунком № 1.

Також, про поставку та отримання товарів від контрагентів свідчить ряд документів, які вказують на те що з отриманих товарів здійснювалось будівництво приміщень та будинків.

Відповідно, немає підстав для визначення КП «Цивільжитлобуд» податкового зобов'язання та застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій за пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в розмірі 293334 грн.

В акті перевірки зазначено, що не нараховано та не сплачено орендної плати за земельну ділянку в сумі 40513,56 грн. в порушення ст.13 Закону України від 03.07.92р. № 2535-ХП «Про плату за землю» із змінами та доповненнями.

Донарахування орендної плати за земельну ділянку в акті обґрунтовується тим, що Договір оренди землі № 874 від 08.01.2003р. станом на кінець перевірки не розірвано, однак КП «Цивільжитлобуд» не нараховується та відповідно не сплачується орендна плата за земельну ділянку по вул. Геологів, 17, загальною площею 0,37 га.

Згідно договору №874 оренди земельної ділянки від 08 січня 2003 року КП «Цивільжитлобуд» була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,37 га., за адресою: м. Хмельницький, вул. Геологів, 17, із них 0,1895га - під виробничу базу та 0,1805га - під проектування ринку.

Згідно ст.13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ч.4,5 ст.14 Закону України «Про плату за землю» за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.

Згідно ст.15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності до умов нотаріально посвідчених договорів купівлі - продажу від 12.02.2008 року КП «Цивільжитлобуд» передало у власність ТОВ «Мега-Онікс» приміщення бази ВГМ площею 620,1 кв.м. за адресою: М.Хмельницький, вул.Геологів, 17 та асфальтобетонне покриття загальною площею 1805м.кв., яке розплановане на 229 торговельних павільйонів і металевих контейнерів в кількості 47шт., за адресою: м. Хмельницький, вул.Геологів, 17. Таким чином право власності на об'єкти нерухомості для обслуговування яких призначена земельна ділянка перейшло до ТОВ «Мега-Онікс».

Згідно ч.1 ст. 377 ЦК України (у редакції Закону України від 05.11.2009 р. N 1702) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ст. 377 ЦК України в редакції чинній на момент укладення договорів купівлі-продажу із ТОВ «МАГА-ОНІКС» до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Крім цього, позивач звертався з листами до Хмельницького міського голови та БТІ м. Хмельницького з проханням перереєструвати земельну ділянку за іншим підприємством у зв'язку з продажем будівель та приміщень, які знаходились на вказаній земельній ділянці, однак вказане не прийнято до уваги ДПІ у м. Хмельницькому.

Таким чином право користування земельною ділянкою загальною площею 0,37 га., за адресою: м. Хмельницький, вул. Геологів, 17 перейшло до "ТОВ "МАГА-ОНІКС", відповідно, немає підстав для визначення КП «Цивільжитлобуд» податкового зобов'язання та застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій за пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в розмірі 20257 грн..

Оскільки судом не встановлено порушення позивачем вимог законодавства, зазначених у акті перевірки № 9272/23-5/01274231 від 28.09.2010 року, то суд приходить до переконання, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому форми "Р" від 20.10.2010 року №0004862301/0/7211, №0004872301/0/7212, №0004882301/0/7213 є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись Законами України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 71, 86, 99, 158 - 163, 167 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0004862301/0/7211, №0004872301/0/7212, №0004882301/0/7213.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >< Суддя >

"Згідно з оригіналом" СуддяП.І. Салюк