Рішення № 133754725, 03.02.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року Справа№200/9972/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення від 14.11.2025 року № 103550011934 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.10.2025 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, зарахувати до пільгового підземного стажу роботи з повним робочим днем під землею за Списком № 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи з 05.07.1994 по 28.07.1994, з 04.07.1995 по 29.09.1995, з 15.08.1997 по 22.11.1998, з 07.03.2012 по 21.11.2012, з 03.12.2012 по 06.01.2013, з 09.07.2013 по 28.12.2013, з 30.10.2014 по 21.08.2024, з 16.09.2024 по 07.01.2025 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 07.10.2025 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач 6 листопада 2025 року звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.11.2025 року № 103550011934 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Підставою для відмови стала відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Відповідач встановив, що загальний страховий стаж позивача, з урахуванням додаткових років за роботу за Списком № 1, становить 33 роки 6 місяців 1 день. При цьому, за результатами розгляду заяви та доданих документів, фактичний пільговий стаж особи за Списком № 1 склав лише 7 років 5 місяців 20 днів. Відповідач окремо зазначив, що до пільгового стажу не було зараховано періоди роботи з липня 2021 року по січень 2025 року згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків. Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.11.2025 року № 103550011934 (індивідуальний акт) незаконним та необґрунтованим, а дії відповідача щодо неврахування значного періоду пільгового стажу за Списком № 1 - протиправними, які порушують пенсійні права позивача, останній змушений звернутися до суду для їх поновлення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що відповідно до абзаців 1, 2 пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Згідно абзацу 7 пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 затверджено Порядок проведення атестацій робочих місць за умовами праці. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівника, професії та посади яких внесено до переліку (пункт 9 Порядку). Згідно з пунктом 10 Порядку результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 14.11.2025 вік заявника 50 років 29 днів. Страховий стаж позивача становить 33 роки 06 місяців 01 днів. Пільговий стаж за Списком №1 становить 7 років 5 місяців 20 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви: Заявнику до стажу роботи з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці зараховано періоди відображені в індивідуальних відомостях про застраховану особу, оскільки для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення заявник не надав уточнюючих довідок про підтвердження пільгового характеру роботи для призначення пенсії. До пільгового стажу не зараховано період роботи з липня 2021 по січень 2025, згідно індивідуальних відомостях про застраховану особу, оскільки відсутні дані про сплату внесків. Крім того, заявником подано паспорт не в повному обсязі, а саме відсутня 6 сторінка. Згідно підтверджених документів, особа матиме право на пенсійну виплату 08.10.2028. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень пункту 1 частини 2 ст. 114 Закону № 1058 виникає в чоловіків у віці 50 років за наявності не менше 25 років страхового стажу та не менше 10 років зайнятим повний робочий день на підземних роботах за Списком №1. Відповідно до поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 114 Закону № 1058 у позивача відсутнє. Додатково зазначає, що позовні вимоги щодо призначення пенсії за віком є передчасними.

У зв`язку з вищевикладеним просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 .

Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_4 , Позивач в спірні періоди працював:

05.07.1994 року прийнято учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на дільницю №5 для проходження виробничої практики;

28.07.1994 року звільнено із шахти у зв`язку із закінчення виробничої практики;

04.07.1995 року прийнято учнем прохідника на дільницю підготовчих робіт;

19.08.1995 року переведено прохідником 5р. з повним робочим днем у шахті;

29.09.1995 року звільнено у зв`язку із закінчення виробничої практики;

15.08.1997 року прийнято підземним гірничим майстром на Шахтоуправління "Україна";

22.11.1998 року звільнено за власним бажанням;

07.03.2012 року прийнято гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті на ТОВ «Донбасвуглерозробка»;

21.11.2012 року звільнено у зв`язку з переведенням до ТОВ «ПО «Шахта імені Святої Матрони Московської»;

03.12.2012 року прийнято гірничим майстром з повним робочим днем на підземних роботах за переведенням до ТОВ «Донбасвуглерозробка»;

06.01.2013 року звільнено за власним бажанням;

09.07.2013 року прийнято прохідником підземним з повним робочим днем у шахті на ТОВ «ПКФ Горизонт 2088»;

28.12.2013 року звільнено за власним бажанням;

30.10.2014 року прийнято підземним гірником з повним робочим днем у шахті на ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»;

01.07.2015 року переведено підземним гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті;

10.09.2018 року переведено гірником очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах;

21.08.2024 року звільнено за власним бажанням;

16.09.2024 року прийнято гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті на ВСП «Шахтоуправління імені героїв космосу»;

07.01.2025 року звільнено за власним бажанням.

06.11.2025 року Позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до територіальних органів Пенсійного фонду України.

14.11.2025 року, за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було розглянуто заяву Позивача та додані до неї документи та прийнято рішення № 103550011934 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, у спірному рішенні вказано, що вік заявника 50 років 29 днів. Страховий стаж 33 роки 6 місяців 1 день (в т.ч. додаткові роки за списком №1 - 7 років). Пільговий стаж особи за списком №1 становить - 7 років 5 місяців 20 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди. Заявнику до стажу роботи з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці зараховано періоди відображені в індивідуальних відомостях про застраховану особу, оскільки для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення заявник не надав уточнюючих довідок про підтвердження пільгового характеру роботи для призначення пенсії. До пільгового стажу не зараховано період роботи з липня 2021 по січень 2025, згідно індивідуальних відомостях про застраховану особу, оскільки відсутні дані про сплату внесків. Крім того, заявником подано паспорт не в повному обсязі, а саме відсутня 6 сторінка. Згідно підтверджених документів, особа матиме право на пенсійну виплату 08.10.2028.

Відповідно до наданого розрахунку стажу Позивача форма РС-право, період з 01.09.1994 по 25.06.1997 (Навчання у вищих/ середн.НЗ), з 15.08.1997 по 22.11.1997, з 23.11.1997 по 22.11.1998, з 09.07.2013 по 28.12.2013, з 16.09.2024 по 07.01.2025 зараховано до страхового стажу. Періоди роботи з 07.03.2012 по 21.11.2012, з 03.12.2012 по 06.01.2013, з 30.10.2014 по 30.06.2021, зараховано до пільгового стажу (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п р.1, п.а-в). Період роботи з 01.07.2021 по 21.08.2024 взагалі не зараховано до стажу.

Згідно відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) щодо позивача, вбачається що в періоди з 03.2012 року по 01.2025 рік міститься інформація, що трудовий стаж облікований за кодом спецстажу ЗПЗ014А4, ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А2, в період з 10.2011 року по 03.2012 рік за кодом спецстажу ЗПЗ056А3. Наявна інформація про сплату страхових внесків. За період з липня 2021 року по серпень 2024 року відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до суду із цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 пункт 20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_4 , Позивач в спірні періоди працював:

05.07.1994 року прийнято учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на дільницю №5 для проходження виробничої практики;

28.07.1994 року звільнено із шахти у зв`язку із закінчення виробничої практики;

04.07.1995 року прийнято учнем прохідника на дільницю підготовчих робіт;

19.08.1995 року переведено прохідником 5р. з повним робочим днем у шахті;

29.09.1995 року звільнено у зв`язку із закінчення виробничої практики;

15.08.1997 року прийнято підземним гірничим майстром на Шахтоуправління "Україна";

22.11.1998 року звільнено за власним бажанням;

07.03.2012 року прийнято гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті на ТОВ «Донбасвуглерозробка»;

21.11.2012 року звільнено у зв`язку з переведенням до ТОВ «ПО «Шахта імені Святої Матрони Московської»;

03.12.2012 року прийнято гірничим майстром з повним робочим днем на підземних роботах за переведенням до ТОВ «Донбасвуглерозробка»;

06.01.2013 року звільнено за власним бажанням;

09.07.2013 року прийнято прохідником підземним з повним робочим днем у шахті на ТОВ «ПКФ Горизонт 2088»;

28.12.2013 року звільнено за власним бажанням;

30.10.2014 року прийнято підземним гірником з повним робочим днем у шахті на ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»;

01.07.2015 року переведено підземним гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті;

10.09.2018 року переведено гірником очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах;

21.08.2024 року звільнено за власним бажанням;

16.09.2024 року прийнято гірником очисного забою з повним робочим днем у шахті на ВСП «Шахтоуправління імені героїв космосу»;

07.01.2025 року звільнено за власним бажанням.

Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.

Відповідно до наданого розрахунку стажу Позивача форма РС-право, період з 01.09.1994 по 25.06.1997 (Навчання у вищих/ середн.НЗ), з 15.08.1997 по 22.11.1997, з 23.11.1997 по 22.11.1998, з 09.07.2013 по 28.12.2013, з 16.09.2024 по 07.01.2025 зараховано до страхового стажу. Періоди роботи з 07.03.2012 по 21.11.2012, з 03.12.2012 по 06.01.2013, з 30.10.2014 по 30.06.2021, зараховано до пільгового стажу (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п р.1, п.а-в). Період роботи з 01.07.2021 по 21.08.2024 взагалі не зараховано до стажу.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, №36 від 16.01.2003 року, №461 від 24.06.2016 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року посади Позивача «гірника очисного забою», «прохідник», «гірничий майстер» передбачені Списком №1 та обліковуються в розділі І. ГІРНИЧІ РОБОТИ, підрозділ 2, код 1010300а-11717, код 1010300а-17491, код 1010300б-23242 відповідно. Також згідно з розділом І. ГІРНИЧІ РОБОТИ, підрозділ 1 код 1010100а цього Списку №1, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" посади Позивача «гірника очисного забою», «прохідник», «гірничий майстер» передбачені Списком №1 та обліковуються в розділі, І, підрозділі 2, пункт «а», код 1.2а та пункт «б», код 1.2б. Згідно з підпунктом 1.1а підрозділом 1 розділу І цього Списку №1, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" згідно з підрозділом 1 розділу І цього Списку №1 правом пільгового пенсійного забезпечення користуються працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

Відповідно до роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22 червня 2011 року (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз`яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Також, суд враховує відомості у довідці форми ОК-5 у розділі Відомості по спеціальному стажу де міститься інформація, що трудовий стаж позивача за період з 03.2012 року по 01.2025 рік облікований за кодом спецстажу ЗПЗ014А4, ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А2, в період з 10.2011 року по 03.2012 рік за кодом спецстажу ЗПЗ056А3. Наявна інформація про сплату страхових внесків. За період з липня 2021 року по серпень 2024 року відсутня інформація про сплату страхових внесків.

Наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 814 від 28.12.2020}) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ013А1 - це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам;

код підстави ЗПЗ014А4 - інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202;

код підстави ЗПЗ014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого.

Разом з цим, суд зазначає, що невірно зазначений код підстав для обліку спецстажу, що вноситься роботодавцем при формуванні та поданні страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не може слугувати підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком за частиною 2 статті 114 Закону України №1058, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вже було зазначено судом, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Суд зазначає, що трудова книжка Позивача серії НОМЕР_4 містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.

Щодо відсутності інформації про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відтак, перевіряючи доводи відповідача щодо відсутності даних про сплату страхових внесків по ОК-5, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 22 Закону № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду серед іншого для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

У ч. 1 ст. 16 Закону №2464-VI встановлено, що Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 2464-VI Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абз. 2 ч. 3 ст. 16 Закону № 2464-VI).

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (надалі - Положення №10-1), відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Пунктом 4 розділу І «Загальні положення» Положення № 8-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.5 розділу І «Загальні положення» Положення № 8-1).

Згідно з п.1 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 8-1 Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені ч. 3 ст. 20 Закону та ч. 3 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок щодо внесення даних в індивідуальні відомості про застраховану особу та внесення відомостей по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Тому, відповідальність за не внесення індивідуальних відомостей про застраховану особу та несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює таке внесення відомостей та нарахування страхових внесків, їх сплату (утримання) із заробітної плати застрахованої особи.

Отже відсутність в інформаційній базі індивідуальних відомостей та в системі персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків за оскаржувані періоди для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на призначення та виплату пенсії.

Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі №199/1852/15-а та від 17.07.2019 у справі №144/669/17.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що періоди роботи Позивача з 05.07.1994 по 28.07.1994, з 04.07.1995 по 29.09.1995, з 15.08.1997 по 22.11.1998, з 09.07.2013 по 28.12.2013, з 01.07.2021 по 21.08.2024, з 16.09.2024 по 07.01.2025 підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Проте, в зарахуванні періодів роботи з 07.03.2012 по 21.11.2012, з 03.12.2012 по 06.01.2013, з 30.10.2014 по 30.06.2021 до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV слід відмовити, оскільки відповідно до наданого розрахунку стажу форми РС-право вказані періоди вже зараховано до пільгового стажу Позивача.

Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, Позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 31 березня 2020 року у справі № 127/16245/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.11.2025 року № 103550011934 щодо відмови в призначенні Позивачу пільгової пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування винесено з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити пенсію, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії та розрахунку стажу.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.11.2025 року № 103550011934 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.11.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 05.07.1994 по 28.07.1994, з 04.07.1995 по 29.09.1995, з 15.08.1997 по 22.11.1998, з 09.07.2013 по 28.12.2013, з 01.07.2021 по 21.08.2024, з 16.09.2024 по 07.01.2025 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 .

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції № 81LK-LS62-764E від 17.12.2025 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1 судовий збір в розмірі 600,00 грн.

Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.11.2025 року № 103550011934 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 06.11.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 05.07.1994 по 28.07.1994, з 04.07.1995 по 29.09.1995, з 15.08.1997 по 22.11.1998, з 09.07.2013 по 28.12.2013, з 01.07.2021 по 21.08.2024, з 16.09.2024 по 07.01.2025 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 600,00 грн.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 03 лютого 2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров