Рішення № 133751167, 03.02.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/96/26

Єдиний унікальний № 748/2194/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 рокум. Чернігім. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретар Крошки І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

30.06.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області через електронний суд надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс»:

1) заборгованість за кредитним договором № 916718409 від 08.03.2024 р. у розмірі 38 043,23 грн;

2) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.03.2024 р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 916718409, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 8 200,00 грн строком до 1826 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження), який має бути повернено 07.04.2029 р., зі сплатою 2,50% (відсотків) на добу. Договір позичальником підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (із укладенням додаткових угод щодо продовження дії строку договору до 31.12.2024 р.), який 19.12.2024 р. уклав договір факторингу № 19/1224-01 із ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 29.05.2025 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е з позивачем, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 . Факт передачі права вимоги за вказаним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі, підтверджується реєстром прав вимоги до договору про відступлення права вимоги, випискою та розрахунком заборгованості, розмір якої становить 38 043,23 грн.

Разом із позовною заявою позивач надав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у АТ «Універсал Банк» інформацію, документи, які б підтверджували факт зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача та належності самого банківського рахунку відкритого відповідачем у АТ «Універсал Банк» та мобільного номера йому.

Ухвалою судді від 03.07.2025 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін не подав. Крім того, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши подані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають відхиленню з таких підстав.

08.03.2024 р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 916718409 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа із кредитним лімітом на суму 8 200,00 грн зі строком дії договору: 1826 днів (до 07.04.2029 р.), сторонами погоджені умови сплати процентів у розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день його користування. Номер телефону позичальника зазначено як НОМЕР_1 (а.с.14-24).

Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору № 916718409 від 08.03.2024 р. (а.с.12,13), а також договір кредитної лінії № 916718409 від 08.03.2024 р. (а.с.14-24) підписані відповідачем його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (а.с.37).

Відповідно до платіжного доручення від 08.03.2024 р., встановлено, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» переказало кошти на рахунок № НОМЕР_2 у розмірі 8 200,00, де у призначення платежу зазначено «Переказ коштів згідно договору № 916718409 від 08.03.2024 р., ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а.с.47).

Згідно наданої інформації АТ «Універсал Банк», яка надійшла до суду 18.08.2026 р., встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . За період з 08.03.2024 р. по 13.03.2024 р. на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 8 200,00 грн. Номер телефону НОМЕР_1 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_2 , та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с.118).

АТ «Універсал Банк» суду також надано довідку про рух коштів по картці № НОМЕР_2 від 15.08.2025 р. ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 08.03.2024 р. на рахунок відповідача було зараховано 8 200,00 грн (а.с.120,121).

28.11.2018 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.55-58).

Згідно із п. 2.1 укладеного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідно до п. 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. строк дії договору закінчується 28.11.2019 р.

28.11.2019 р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020 р. (а.с.60 зворот).

31.12.2020 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., згідно з якою текст договору факторингу викладено у новій редакції, а також строк дії договору продовжено до 31.12.2021 р. (а.с.61-65).

Додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 р. строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. продовжено до 31.12.2022 р. включно (а.с.66).

Додатковою угодою № 31 від 31.12.2022 р. строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. продовжено до 31.12.2023 р. включно (а.с.66 зворот).

Додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 р. строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. продовжено до 31.12.2024 р. Крім того, договір викладено у новій редакції та доповнено новими пунктами (а.с.67).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 288 від 11.06.2024 р. на умовах договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 916718409 від 08.03.2024 р. (а.с.68-69).

31.12.2021 р. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 р. зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 288 від 11.06.2024 р. за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. (а.с.70).

19.12.2024 р. між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як фактором, та ТОВ «Таліон Плюс», як клієнтом, укладений договір факторингу № 19/1224-01, відповдіно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.71-74).

Згідно з Реєстром прав вимоги № 1 від 19.12.2024 р. на умовах договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 р. ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 916718409 від 08.03.2024 р. (а.с.76,77).

29.05.2025 р. ТОВ «ФК «Ейс», як фактором, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як клієнтом, укладений договір факторингу 29/05/25-Е, предметом якого є зобов`язання клієнта відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити обумовлені грошові кошти (а.с.79-82).

Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право вимоги за кредитним договором № 916718409 від 08.03.2024 р. (а.с.84,85).

Згідно із виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 916718409 від 08.03.2024 р. ОСОБА_1 , встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.06.2025 р. за кредитним договором № 916718409 від 08.03.2024 р. не погашена. Відтак, сума заборгованості за період 29.05.2025 р. по 05.06.2025 р. становить 38 043,23 грн, з яких: 8 199,81 грн - прострочене тіло, 29 843,42 грн - прострочені відсотки (а.с.93).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 906/1174/18 (п. п. 37, 38)).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ст. 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п. 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 р. у справі №910/12525/20, п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 р. у справі №910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

У розрізі викладеного, враховуючи сталу практику Верховного Суду, яка регулює правовідносини із відступлення права вимоги (цесії) вбачається, що саме на первісного кредитора покладено обов`язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов`язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Враховуючи викладене, відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 79, 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач просить стягнути 38 043,23 грн заборгованості за кредитним договром № 916718409 від 08.03.2024 р. з підстав набуття права вимоги по ньому відповідно до договорів факторингу від 28.11.2018 р., укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», який продовжувася неодноразово додатковими угодами, від 19.12.2024 р., укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від 29.05.2025 р., укладеним між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем, ТОВ «ФК «Ейс», при цьому станом на час укладення договору факторингу з ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 р. даний кредитний договір укладений не був, у зв`язку з чим, відступлення неіснуючих станом на 28.11.2018 р. прав вимоги та майнових прав ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» суперечить ст. 514 ЦК України (до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом), тобто право кредитора за кредитним договором № 916718409 від 08.03.2024 р. до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому і до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивача, ТОВ «ФК «Ейс», - не перейшло, у зв`язку з чим, позивач не набув прав кредитора по відношенню до відповідача по даному кредитному договору від 08.03.2024 р.

Також судом враховується, що необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке і підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 р. у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.

Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п. 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 р. у справі № 910/12525/20, п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 р. у справі №9 10/19199/21).

Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 р. у справі № 6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/33403/17 від 22.04.2021 р.

З урахуванням викладеного позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи відмову у позові відсутні підстави для стягнення на користь позивача в порядку ст. 141 ЦПК України сплачених 2 422,40 грн судового збору, 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, ст. ст.12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя В.О. Кухта