Постанова № 13374414, 09.12.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5672/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Мельник К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгортехніка" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецгортехніка" звернулось до суду з адміністративним позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції. Просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000602301/0 від 19 травня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2 місяці 2010 року на 268255 грн. 00 коп. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 18 травня 2010 року податковими інспекторами Коростенської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року. За результатами перевірки був складений акт від 18 травня 2010 року за № 184/23-01/34152336. В акті перевірки зафіксовано порушення з боку ТОВ "Спецгортехніка" вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме товариством завищено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку в лютому 2010 року на суму 268255 грн. 00 коп. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень 2010 року в сумі 192953 грн. 00 коп., що в свою чергу вплинуло на завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 192953 грн.00 коп. На підставі вказаного акту Коростенська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0000602301/0 від 19 травня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2 місяці 2010 року на 268255 грн. 00 коп. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його нечинним, таким, що винесено при вільному трактуванні відповідачем норм чинного законодавства та просить скасувати його, так як товариство вірно визначило та включило до податкового кредиту вартість отриманих послуг по оренді майна та ремонту орендованої техніки на підставі договорів, акту виконаних робіт та податкової накладної.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Надав суду заперечення щодо позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 11 травня 2010 року № 269 податковими інспекторами Коростенської ОДПІ 18 травня 2010 року проведена виїзна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Спецгортехніка" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок у банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 184/23-01/34152336 від 18.02.2010 року.

В акті перевірки зазначено, що податковим органом під час перевірки виявлено порушення з боку ТОВ "Спецгортехніка" вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п.7.7.2, п.п. 7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: товариством завищено суму ПДВ заявлену до бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на суму 268255 грн. 00 коп. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень 2010 року в сумі 192953 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки Коростенська ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2010 року № 0000602301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2 місяці 2010 року на 268255 грн. 00 коп.

З висновком податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Спецгортехніка" та ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" було укладено договір оренди майна від 01.01.2007 року, додаткову угоду від 02.01.2007 року, додаткову угоду від 03.01.2007 року, договір оренди №1/1 від 01.01.2008 року та акт приймання-передачі до договору оренди №1/1 від 01.01.2008 року (а.с. 17-25). Відповідно до яких, позивач передав ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" у строкове платне користування частину приміщення площею 60 кв. м., яке знаходиться за адресою Житомирська область, Коростенський район, с. Бехи, а ТОВ "Спецгортехніка" залишила за собою право проводити за власний рахунок ремонт та технічне обслуговування, нести витрати, пов'язані з оплатою ПММ, витратних матеріалів та деталей, вузлів та агрегатів, що спрацьовуються або зношуються в процесі експлуатації майна, що здається в оренду ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр". В акті наданих послуг зазначено найменування виконаних робіт (послуг), а саме: оренда офісу, оренда майна та ремонт орендованої техніки. Загальна вартість виконаних робіт складає 2768460 грн. 48 коп., в т.ч. ПДВ 461410 грн. 08 коп.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, передбачає, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пунктами 2.15 тп 2.16 Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам.

З цього випливає, що для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарський операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, то безпосередньо після її закінчення.

Однак, акти надання послуг, які були надані для перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, не містять змісту господарської операції та її вимірні натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Перевіркою встановлено, що надані копії актів про надання послуг оформлені довільною формою, не є підставою для включення до складу податкового кредиту і не відповідають вимогам п.9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фіні звітність в Україні", оскільки в них відсутня інформація про фактично понесені витрати, пов'язані з проведенням ремонтних робіт.          

В актах наданих послуг відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням ремонтних робіт, тобто немає документального підтвердження, що понесені витрати принесли економічну ефективність для товариства та його господарської діяльності, тому акти наданих послуг не можуть слугувати підставою для включення їх до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже з наведеного вище випливає, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 268255 грн. 00 коп. по ремонту орендованої техніки ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр", оскільки в ході перевірки ТОВ "Спецгортехніка" не надало відповідних документів, які підтверджували б фактичне отримання послуг в розрізі конкретно виконаної роботи та в розрізі конкретної одиниці техніки, ремонт якої проводився.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що згідно банківських рахунків „Спецгортехніка" фактично не проводило розрахунків з ТОВ „Бехівський гранітний кар'єр" за отримані послуги ремонту спецтехніки, чим порушено п.п.7.7.2, п.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Таким чином, ТОВ „Спецгортехніка" завищено суму податкового кредиту за 2 місяці 2010 року в розмірі 268255 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158-163, 254 КАС України, суд,-

постановив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                В.А. Липа