Постанова № 13374199, 03.11.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-3271/10/0670

категорія 2.11.15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.,

при секретарі - Господарчук І.В.,

з участю представника позивача, представників відповідачів, прокурора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, стягнення заборгованості по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому вказав, що ДПІ в м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000412304/0 від 20.04.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 р. в розмірі 932310 грн., за листопад 2009 р. в розмірі 883704 грн., за грудень 2009 р. в розмірі 917970 грн., за січень 2010 р. в розмірі 734516 грн., а всього на суму 3468500 грн.. Вказане рішення було прийняте на підставі акту невиїзної перевірки ЗАТ "Житомирські ласощі" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в жовтні, листопаді, грудні 2009 р. та січні 2010 р. № 2192/23-2/00382071 від 16.04.2010 року. Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач посилається на те, що всі суми сплаченого ПДВ підтверджені документально, внаслідок чого просить також стягнути з Державного бюджету України на користь товариства суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість згідно декларацій за жовтень 2009 року в сумі 932310 грн., за листопад 2009 року в сумі 883704 грн., за грудень 2009 року в сумі 917970 грн. та за січень 2010 року в сумі 734516 грн., а всього 3468500,00 грн. та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, обґрунтувавши його вищенаведеними обставинами.

Представники ДПІ у м. Житомирі в судовому засіданні позов не визнали. Вказали, що підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були встановлені перевіркою факти не надходження вказаного податку до бюджету, внаслідок того, що деякі підприємства по другому, третьому, четвертому ланцюгу постачання не знаходяться за юридичною адресою або не звітуються, тому підтвердити перерахування або не перерахування податку є неможливим. Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно включив суми до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за періоди жовтень-грудень 2009 р. та січень 2010 р. на загальну суму 3468500 грн., оскільки на ланцюгу постачання є суб"єкти господарської діяльності з ознаками сумнівності. Просять в позові відмовити.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області позов не визнав. Направив письмові заперечення, де вказав, що оскільки до них не надходив висновок ДПІ в м. Житомирі про відшкодування позивачу податку на додану вартість у вказаному вище розмірі, тому підстав для задоволення позову немає. Просив справу слухати у його відсутність.

В ході розгляду справи з метою захисту економічних інтересів держави та відповідно до ст.60 КАС України в справу для представництва інтересів відповідача вступив прокурор, який в задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Житомирі проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ "Житомирські ласощі" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень, листопад,грудень 2009 р. та січень 2010 р. станом на 16.04.2010 р.. По результатах перевірки складений акт № № 2192/23-2/00382071 від 16.04.2010 року (т.с. 3 а.с. 15-22).

У відповідності до зазначено акту податковим органом зроблено висновок про те, що ЗАТ "Житомирські ласощі" порушено п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 р. в розмірі 932310 грн., за листопад 2009 р. в розмірі 883704 грн., за грудень 2009 р. в розмірі 917970 грн., за січень 2010 р. в розмірі 734516 грн., оскільки ЗАТ не може підтвердити фактичну суму сплаченого ПДВ вітчизняним постачальникам, яка могла бути включена в розрахунок бюджетного відшкодування, а тому втратило право на відшкодування ПДВ.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000412304/0, відповідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3468500 грн. (т.с.3 а.с.13).

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Згідно до абзацу 1 пп.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Позивач надав ДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2009 року у строки, встановлені діючим законодавством та заявив про залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню у жовтні 2009 р. в сумі 932310 грн.(т.с.2 а.с. 151-154).

Аналогічно було подано податкові декларації з ПДВ з додатками і заявами про залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню в листопаді 2009 р. в сумі 883704 грн., грудні 2009 р. - 917970 грн., січні 2010 р. - 734516 грн. (т.с. 1 а.с. 160-167, т.с.2 а.с. 28-34,т.с.3 а.с. 23-29, 120-127).

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону (в редакції, що діяла до 28.12.2007 року), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.6. п.7.7 ст.7 Закону передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган Державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Приписами п.п.7.7.5. п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податків суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податків має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Право на повернення цих сум з бюджету гарантоване також п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань житняків податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Даною нормою Закону встановлено право платників податків подавати заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових) платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої передплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу зазначених норм Закону, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в п.1.8 ст. 1 даного Закону, що підлягає поверненню платнику податку у зв'язку з надмірною сплатою податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг), у випадках, визначених цим Законом.

Суми податку на додану вартість, сплаченого позивачем у складі ціни придбання товарів (робіт,послуг) на протязі перевіряємого періоду підтверджено наданими суду банківськими документами.

Відповідно до п.1.3. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА та Держказначейства України від 2.07.1997 р. за № 209/72 (далі - Порядок) суми, невідшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування, вважаються бюджетною заборгованістю.

Таким чином, на користь позивача бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України підлягає 3468500 грн..

Відповідно до п.4.1 Порядку відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного Казначейства України за висновками податкових органів або за рішеннями суду шляхом перерахування відповідних грошових сум з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

У розумінні пункту 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Правовідношення щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов’язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України "Про державну податкову службу в Україні" покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений підпунктами 7.7.4 –7.7.8 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державного казначейства України відповідний висновок.

Також є безпідставними є доводи відповідача - ДПІ у м. Житомирі про нібито неможливість підтвердження правильності формування податкового кредиту позивачем через відсутність за місцем реєстрації деяких фірм-контрагентів по ланцюгу чи не подання ними податкової звітності з ПДВ .

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавців своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Однак таких доказів суду контролюючим органом надано не було і вказані факти не доведені.

Відповідач, не заперечуючи право позивача на отримання бюджетного відшкодування, помилково трактує норми податкового законодавства, внаслідок чого порушуються права позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивачем правомірно було заявлено до відшкодування 3468500 грн., а тому податкове повідомлення рішення № 0000412304/0 від 20.04.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування відповідачем прийняте всупереч вимог закону та підлягає скасуванню, а сума заявненого бюджетного відшкодування стягненню на користь позивача.

У відповідності ст.94 КАС України позивач має право на відшкодування з Державного бюджету України понесених судових витрат в сумі 1703,40 грн.

Керуючись , ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у м. Житомирі податкове повідомлення-рішення № 0000412304/0 від 20.04.2010 р..

Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ " Житомирські ласощі" заборгованість по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість згідно декларацій за жовтень 2009 року в сумі 932310 грн., за листопад 2009 року в сумі 883704 грн., за грудень 2009 року в сумі 917970 грн. та за січень 2010 року в сумі 734516 грн., а всього 3468500,00 грн. на рахунок № 26002244201 МФО 311272, Житомирська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк".

Стягнути на користь ЗАТ " Житомирські ласощі"з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 1703,40 грн. понесених судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 08 листопада 2010 р.