Ухвала суду № 133741437, 29.01.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/74/26

Номер провадження 1-в/585/17/26

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

29 січня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ДУ «Роменська виправна колонія (№56) ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ромни подання тимчасово виконуючого обов`язки начальника державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання

встановив:

06.01.2026 року тимчасово виконуючий обов`язки начальника державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» ОСОБА_6 звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.04.2021 року засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подання мотивоване тим, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, в останнє засуджений 05.04.2021 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, зараховано строк попереднього ув`язнення в строк покарання з 06.11.2018 року по 05.04.2021 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один деь позбавлення волі. Згідно витягу з рішення міжрегіональної комісії з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (протокол №33 від 08.08.2023 року) визначено відбувати покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки у звичайних жилих приміщеннях. Початок строку: 06.11.2018 року. Кінець строку: 06.11.2027 року. До державної установи «Роменська випрана колонія (№56)» прибув 11.09.2023 року із державної установи «Харківський слідчий ізолятор» згідно наряду Північно-Сіхдного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерствав юстиції №22-2520/14/14/14-23 від 08.08.2023 року. Дата настання можливого розгляду на умовно-дострокове звільнення по відбутті 2/3 строку покарання після 06.11.2024 року. Станом на 26.12.2025 року відбув 7 років 1 місяць 20 днів, не відбув 1 рік 10 місяців 10 днів. Засуджений ОСОБА_7 , відбуваючи міру покарання в місцях позбавлення волі, зарекомендував себе виключно з позитивного боку. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. За сумлінну поведінку та ставлення до праці неодноразово заохочувався, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Працевлаштований в установі робітником по благоустрою. До виконання покладених на нього обов`язків відноситься добре, проявляє розумну ініціативу. Раціонально витрачає зароблені кошти, планує бюджет, встановлює фінансові цілі. Також добровільно залучається до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов засуджених та допоміжних робіт. До даних заходів ставиться сумлінно. Виконавчих листів не має. Приймає активну участь у суспільному житті відділення, проведенні культурно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходах. Задіяний до програми диференційованого виховного впливу «Подолання наркотичної залежності». Повністю визнає свою вину, міру призначеного судом покарання вважає справедливою, щиро розкаюється. Спостерігається здатність засудженого повернутися до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Адміністрація державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» на сумісному засіданні із спостережною комісією при Роменській районній державній адміністрації Сумської області, розглянувши матеріали особової справи та характеристику, представлену начальником відділення, вирішили, що засуджений ОСОБА_5 заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, так як, він фактично відбув 2/3 строку призначеного покарання і сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

В судовому засіданні представник ДУ «Роменська виправна колонія (№56) ОСОБА_8 зазначене подання підтримав та просив задовольнити, додатково зазначив, що засуджений ОСОБА_5 з 25.09.2023 року працює в колонії №56 на посаді робітника з благоустрою місць позбавлення волі за офіційним трудовим договором.

Прокурор ОСОБА_3 вважав за можливе задовольнити зазначене подання.

Засуджений ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення зазначеного подання, зазначив, що свою вину визнає повністю, постійно працював перебуваючи спочатку в Харківському СІЗО, але не офіційно, потім прибувши до Роменської ВК №56 працює офіційно, підтримує родинні зв`язки зі своєю матір`ю.

Заслухавши думку учасників справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

За змістом цього кримінального закону умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, а умовно-достроковому звільненню підлягають лише ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення. Для цього всі дані про особу беруться в сукупності, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а саме виправлення засудженого.

Згідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Як вбачається з матеріалів особової справи на засудженого, вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.04.2021 року справа №623/4811/18 (номер провадження 1-кп/623/24/2021), залишеним без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24.07.2023 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним та призначено покарання: за ч.2 ст. 307 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинання, призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна. Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України ОСОБА_5 зараховано строк попереднього ув`язнення з 06 листопада 2018 року з 19 години 20 хвилин до квітня 2021 року включно в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Згідно довідки про відбуту, не відбуту частину покарання, підписану начальником відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи «Роменська виправна колонія (№56)», щодо засудженого ОСОБА_5 , початок строку відбуття покарання останнім є 06.11.2018 року, кінець - 06.11.2027 року. Станом на 29.01.2026 року ОСОБА_5 відбув 7 років 2 м. 23 дн., не відбув 1 р. 9 м. 7 дн.

Згідно висновку інспектора відділу СВПР державної установи «Харківський слідчий ізолятор», за фактом порушення режиму утримання ув`язненим від 08.05.2019 року, за порушення режиму тримання, перешкоджанні проведення обшуку, згідно п.4.3 розділ 1, п.7.2 розділ 7 Наказу Міністертва юстиції України №460/5 від 18.03.2013 року ПВР СІЗО та ст. 15 Закону України «Про попереднє ув`язнення», ув`язненого ОСОБА_5 1983 р.н. слід помістити до карцеру строком на 5 діб (а.с. 40 ІІ ч. т.1 ос.спр.).

Згідно витягу з протоколу №170 від 09.09.2020 року вирішено, що дії ув`язненого ОСОБА_5 , а саме, те, що він почав безпідставно розмовляти на підвищених тонах, висловлюватись із застосуванням нецензурної лексики в адресу персоналу представників адміністрації СІЗО, є порушенням вимог частини 1, розділу 4, пункт 2 абз. 1,3, 4 пункт 3 абз. 1, 4, 18 Наказу Міністерства юстиції України №1769/5 від 14.06.2019 року, ПВР СІЗО. Враховуючи причини, обставини і мотиви вчинення порушення ув`язненого, його поведінку, а також той факт, що всі особи які прибувають до установи, під особистий підпис ознайомлюються з правилами внутрішнього розпорядку, керуючись ст. 15 Закону України «Про попереднє ув`язнення», застосовано захід стягнення догана (а.с. 80 ІІ ч. т.1 ос.спр).

Згідно опитувального листа ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» щодо заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким працівники установи зазначили, що ОСОБА_5 не заслуговує на таку заміну (т.ІІ ос. спр. а.с. 7).

Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого, засуджений ОСОБА_5 не стає на шлях виправлення. На підставі ст. 101 КВК України йому не доцільно змінити умови тримання шляхом переведення з виправної колонії максимального рівня безпеки до виправної колонії середнього рівня безпеки (т.ІІ ос. спр. а.с. 15).

За витягом з протоколу №21 від 31.10.2023 засідання комісії державної установи Роменська ВК №56 по розгляду матеріалів засуджених на переведення із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки, засудженому ОСОБА_5 1983 р.н. за ст. 307 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України до 9 р. позбавлення волі, відмовлено в переведенні до виправної колонії середнього рівня безпеки, як особі яка не стає на шлях виправлення (т.ІІ ос. спр. а.с. 16).

За витягом з протоколу №21 від 31.10.2023 засідання комісії державної установи Роменська ВК №56 по розгляду матеріалів засуджених, які згідно ст. 82 КК України формально підпадають під заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, засудженому ОСОБА_5 1983 р.н. за ст. 307 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України до 9 р. позбавлення волі, відмовлено в поданні матеріалів до суду щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким, як особі яка не стала на шлях виправлення (т.ІІ ос. спр. а.с. 17).

Згідно опитувального листа ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» від 13.11.2024 року щодо заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким посадові особи установи зазначили, що ОСОБА_5 не заслуговує на таку заміну (т.ІІ ос. спр. а.с. 26).

Згідно характеристики на засудженого за 2024 рік ОСОБА_5 вчиняє дії, пов`язані з погрозами або насильством, не робить висновків зі своїх минулих помилок, повторює помилки іноді. Стикаючись з проблемою, особа нездатна знайти шляхи її вирішення або легко здається і відступає перед труднощами ні. Не може передбачити наслідки своїх дій. Відсутні явні прояви неадекватної поведінки. Відсутні явні ознаки нервового збудження. Самооцінка адекватна. Не має дисциплінарних стягнень. Не вживає алкоголь. Особа регулярно вживала ПАР до засудження. За словами засудженої особи, відсутні ознаки щодо зв`язку вживання ПАР з підвищенням агресивності. Не бере відповідальності за вчинені дії на себе. Не усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення для потерпілої особи, заперечує серйозність або мінімізує наслідки своїх дій. Вважає що деякі типи антисоціальної поведінки прийнятні (або стосовно деяких груп). Не вчиняв порушень протягом останніх півроку. Має заохочення: 10.04.2024 подяка, 07.10.2024 подяка. Стягнень не має. Бажає змінити своє життя, але за поведінкою особи чи з інших джерел інформації зрозуміло, що це не відповідає дійсності. Стверджує, що має бажання брати участь у програмах/заходах, але за поведінкою особи чи з інших джерел інформації зрозуміло, що це не відповідає дійсності, або відвідуючи заходи програми, особа не бере активну участь в діяльності групи/відвідує несистематично. Усвідомлює, що саме потребує змін, але при цьому нічого не робить. Має позитивні плани на майбутнє, але не розуміє, яким чином їх втілити. Результати реалізації заходів індивідуальної програми, рекомендації щодо подальшої роботи виконані частково, відсутність мотивації у засудженого до виконання заходів, виявлена потреба у визначенні інших завдань впливу на криміногенну потребу та планувальні заходи відповідних заходів. Вплив факторів ризику на поведінку засудженого відсутні (т.ІІ ос. спр. а.с. 27-28).

За витягом з протоколу №23 від 14.11.2024 засідання комісії державної установи Роменська ВК №56 по розгляду матеріалів засуджених, які згідно ст. 81 КК України формально підпадають під умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, засудженому ОСОБА_5 1983 р.н. за ст. 307 ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 КК України до 9 р. позбавлення волі, відмовлено в поданні матеріалів до суду щодо застосування умовно-дострокового звільнення, як особі яка не довела свого виправлення (т.ІІ ос. спр. а.с. 33).

За характеристикою на засудженого від 26.12.2025 року ОСОБА_5 порушень вимог пожежної безпеки і праці не допускає. До заходів, що сприяють ставленню засуджених на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно-корисної діяності відноситься позитивно. Займається самоосвітою шляхом читання художньої та наукової літератури. Свою вину визнав в повній мірі. Заходи індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим виконані частково, у зв`язку з незакінченим терміном виконання. Залишається актуальними виконання запланованих заходів. Вплив факторів ризику на поведінку засудженого наявний, а саме вживання наркотичних засобів (а.с. 15-17).

Згідно відомості про наявність заохочень та стягнень засудженого ОСОБА_9 , останній має подяки за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки встановлених КВК та Правилами внутрішнього розпорядку оголошені 10.04.2024 року, 07.10.2024 року, 10.01.2025 року, 10.04.2025 року, 09.07.2025 року (а.с. 18-19).

За психологічною характеристикою на засудженого ОСОБА_5 від 26.12.2025 року, останній за час перебування в установі зарекомендував себе з позитивної сторони, за характером спокійний, не конфліктний. Лінія поведінки задовільна, мислення логічне, психічних патологій не виявлено. В міжособистісних стосунках не конфліктний. Адаптаційні можливості посередні. Відношення до соціальних норм задовільне. З моменту прибуття до колонії весь час працює. В середовищі засуджених користується повагою. Підтримує позитивні, субординаційні стосунки з представниками адміністрації. Соціально-важливі орієнтири та стосунки на майбутнє позитивного спрямування: працювати, піклуватись про рідних. Своїм добропорядним відношенням бажає заслужити умовно-дострокове звільнення. Процес соціальної реабілітації в громадянське суспільство можливий. Існує невеликий ризик скоєння повторного правопорушення, внаслідок гіпотетично можливого збігу несприятливих обставин (а.с.20).

За висновком щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 за 2025 рік, останній довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення, набраний підсумковий загальний бал 84 (а.с.20-23).

За відомістю про наявність майнового позову від 26.12.2025 року на засудженого ОСОБА_5 , останній згідно вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.04.2021 року має позов на суму 9438 грн. 00 коп. Виконавчі листи до ДУ «РВК №56» не надходили (а.с.24).

Згідно витягу з протоколу №37 від 05.12.2025 року засідання комісії державної установи Роменська ВК №56 по розгляду матеріалів засуджених, які згідно ст. 81 КК України формально підпадають під умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, постановлено засудженому ОСОБА_5 подати матеріали до суду на умовно-дострокове звільнення (а.с.27).

ОСОБА_5 зобов`язався у разі застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, працєю, право слухняною поведінкою та дотриманням соціальних норм оправдати цю довіру. Зазначає, що попереджених про негативні правові насідки для нього у разі вчинення нового злочину протягом не відбутої частини покарання, та зобов`язується протягом трьох днів після прибуття до місця проживання зареєструватися в органах пробації (а.с.30).

Однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Крім того, під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення, суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання.

На підставі ст. 181 КВК України засуджений має залучатися до робіт із благоустрою установи та робіт з забезпечення установи продовольством.

Відповідно до статті 123 КВК України засуджений має брати участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу «Професія», відвідувати заплановані заходи, робити для себе належні висновки.

Відповідно до ст. 110 КВК України засуджений має підтримувати зв`язки з рідними.

Суд, вважає за необхідне констатувати, що ОСОБА_5 відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину проти власності, раніше неодноразово був засуджений за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних речовин, поседньо характеризується за місцем відбування покарання, за порушення порядку поміщався до карцеру строком на 5 діб у 2019 році, також має захід стягнення у вигляді догани у 2020 році, має подяки за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки лише з 2024 року.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання тимчасово виконуючого обов`язки начальника державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які викладені в Постанові Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002, слідує та, що суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії.

Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчинених злочинів, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.

Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Згідно ст.6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві.

Враховуючи зазначені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_5 недовів своє виправлення, з огляду що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання тимчасово виконуючого обов`язки начальника державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.

Застосування до засудженого умовно - дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто, не є обов`язком суду, а є правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.81 КК України, ст. 376, 537, 539 КПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні подання тимчасово виконуючого обов`язки начальника державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали суду складено 02.02.2026 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1