Постанова № 13373937, 12.07.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-3681/10/0670

категорія 2.11.15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.,

при секретарі - Господарчук І.В.,

за участю представника позивача, представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Житомирського відкритого акціонерного товариства "Крок"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Житомирське відкрите акціонерне товариство "Крок" (надалі - підприємство) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Житомирі (надалі – ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Житомирі №00005523004/0 від 20.05.2010 р., якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1878876 грн.. Підприємство не погоджується з зазначеним рішенням так як вважає, що його прийнято на підставі незаконно проведенної перевірки, а самі висновки не відповідають та суперечать вимогам чинного податкового законодавства.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просить позов задоволити.

Представники ДПІ щодо задоволення позову заперечили. Вказали, що відшкодування податкового кредиту з податку на додану вартість ВАТ "Крок" не можливо через відсутність підтвердження факту сплати податку до бюджету підприємствами постачальниками, оскільки на момент перевірки відповідачем не отримано відповіді на його запити з Оболонської ДПІ в м.Києві щодо проведення зустрічних перевірок. Просять в позові відмовити.

Суд, перевіривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Щодо законності проведення перевірки.

18.05.2010 р. відповідачем на підставі ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ "Крок" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2009 р., листопад 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р. станом на 18.05.2010 р.. За результатами перевірки складено акт № 2890/23-2/04594746 від 18.05.2010 р. (надалі- акт перевірки), згідно висновку якого позивачем порушено п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97 ВР, в результаті чого зменшено бюджетне відшкодування на суму 1878876 грн., а саме: за вересень 2009 р. в сумі 52333 грн., за листопад 2009 р. в сумі 26167 грн., за грудень 2009 р. в сумі 1032052 грн., за січень 2010 р. в сумі 768324 грн..

Відповідачем висновок акту вмотивовано тим, що на час перевірки відсутні результати зустрічних перевірок ДПІ в Оболонському районі м. Києва на підтвердження сплати податку на додану вартість основними постачальниками підприємства СП ТОВ "РІФ"та ТОВ "Інтер-Форум".

На підставі акту перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000552304/0 від 20.05.2010 р., згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1878876 грн..

Спеціальною нормою, яка регулює порядок обчислення та сплати ПДВ, а також строки бюджетного відшкодування, є Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно з п. 7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Пунктом 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що право на проведення позапланової документальної перевірки на підставі наказу керівника органу Державної податкової служби виникає, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки дати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Положеннями пп. 7.7.6 п. 7.7 цієї ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку заявлену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отриманого висновку податкового органу.

Таким чином, за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в частині проведення перевірки заявленої суми бюджетного відшкодування законодавець визначає обов’язок проведення за п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" спочатку камеральної перевірки заявлених даних у декларації а за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, провести в ці строки позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування. Законом України "Про державну податкову службу в Україні" у випадку подання платником податків декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень встановлено право на проведення позапланової виїзної перевірки не залежно від наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства.

Тобто, строк в межах якого, може бути проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування визначеного у поданій платником податків декларації становить 30 днів, з дня наступного за днем отримання податковим органом податкової декларації. А звідси гарантоване законом право платника податків на одержання бюджетного відшкодування протягом 40 днів з дня отримання податковим органом податкової декларації.

Декларація з ПДВ за вересень 2009 р. платником подана до податкового органу 20.10.2009 р. Позапланова виїзна перевірка зазначених у декларації показників проведена 30.11.2009 р., за результатами якої складена довідка № 7599/23-2/04594746.

Декларації з ПДВ за листопад 2009 р. платником подані 21.12.2009 р. та за грудень 2009 р. - 20.01.2010 р.. Позапланова виїзна перевірка зазначених у деклараціях показників проведена 04.02.2010 р, за наслідками якої складено акт № 613/23-2/04594746.

Декларація з ПДВ за січень 2010 р. платником подана до податкового органу 22.02.2010 р. Позапланова виїзна перевірка зазначених у декларації показників проведена 31.03.2010 р., за результатами якої складена довідка № 1849/23-2/04594746.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачена процедура продовження строків встановлених п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватись без порушення приписів встановлених діючим законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в України" органи податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції та законів України, а отже не можуть порушувати порядок та строки бюджетного відшкодування, передбачені пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Проведена перевірка за межами строку протягом якого надане таке право не може бути визнано законною.

Крім того, відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні", для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання, наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зі змінами внесеними наказом Державної податкової адміністрації України № 354 від 13.06.2007 року, затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, пунктом 1.2. якого визначено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Разом з тим ДПІ в м.Житомирі провівши невиїзну документальну перевірку 18.05.2010 року, зробила висновок відсутність підстав для бюджетного відшкодування ПДВ лише на відсутності матеріалів зустрічних перевірок контрагентів позивача.

За змістом статтей 10,11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведення зустрічних перевірок є обов"язком податкових органів. Однак, законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, а відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановлений Законом України "Про податок на додану вартість".

Наведене переконливо свідчить про те, що невиїзна документальна перевірка позивача була проведена ДПІ з порушенням підстав та порядку її проведення, визначених ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", у зв'язку з чим акт перевірки як виключний носій доказової інформації про порушення, виявлені відповідачем під час податкової перевірки, було одержано в розумінні ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України з порушенням закону, тому суд не вправі брати його до уваги як доказ при вирішенні цієї справи.

Таким чином, право суб’єкта господарської діяльності в разі проведення перевірки суб’єктом владних повноважень за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом підлягає захисту.

Щодо висновків акту перевірки, то суд вважає їх безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та іншими суб"єктами господарської діяльності проводились господарські операції, зокрема позивачем з ТОВ "Інтер-Форум" укладено договір про оренду комплексу будівель та іншого майна необхідного для здійснення виробничої діяльності та з СП у формі ТОВ "Ріф-1" договір поставки взуття.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити.

Податковий кредит позивачем відображений в податкових деклараціях з ПДВ на підставі таких документів: прибуткових накладних, реєстру отриманих податкових накладних, податкових накладних, банківських виписок, які надавались працівниками ДПІ в м.Житомирі в ході проведення позапланових виїзних документальних перевірок. Податкові накладні та інші документи, на підставі яких підприємство сформовано податковий кредит не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним законодавством, що підтверджується довідкою № 7599/23-2/04594746 від 30.11.2009 р., актом № 613/23-2/04594746 від 04.02.2010 р., довідкою № 1849/23-2/04594746 від 3103.2010 р., що містяться в матеріалах справи.

Розрахунки за одержану продукцію, позивачем проведено безготівковими операціями в повному обсязі згідно платіжних доручень, та в ціні придбаного товару сплачено податок на додану вартість повністю.

Вказані обставини також були підтверджені поясненнями представників відповідача, які вони надавали в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", є наявність податкової накладної, виданої продавцем.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Закон України "Про податок на додану вартість", так само як і інші закони не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання який був постачальником товарів /послуг/, так і зокрема тим, який не був постачальником товарів /послуг/,(перевірка по ланцюгу) на вартість яких нарахований податок на додану вартість, включений платником податку до податкового кредиту.

Тобто, позивач правомірно на підставі п.7.5.1. п.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів на підставі отриманих від його постачальників податкових накладних, що засвідчує факт придбання ним товарів (послуг), що підтверджено даними позапланових перевірок, проведених ДПІ, які містяться в матеріалах справи.

Постачальники підприємства внесені до Єдиного державного реєстру, мають свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість, що не заперечується представниками ДПІ.

Відповідно до пп. 7.7.1., абз. 1, 2 пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду; у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації; підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З вказаного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими Законом України "Про податок на додану вартість", останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період та в разі від’ємного значення між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за такий період покупець має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставни, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем ні матеріалами проведеної перевірки, ні в судовому засіданні не надано доказів, які б підтверджували факт не сплати податку до бюджету підприємствами постачальниками, а висновок щодо зменшення ВАТ "Крок" сум бюджетного відшкодування ним зроблено лише на підставі відсутності висновків зутрічних перевірок з ДПІ в Оболонському районі м.Києва.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Житомирі № 00005523004/0 від 20.05.2010 р. прийняте з порушенням вимог законодавста, тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 26.05.2010 р..

Керуючись ст.ст. 86,94,158-162,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Житомирі № 00005523004/0 від 20.05.2010 р..

Відшкодувати Житомирському відкритому акціонерному товариству "Крок" з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 19 липня 2010 р.