Постанова № 13373572, 20.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 р. справа № 2а-24947/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю

представника позивача - Зотова І.Н., Сташко Г.І.,

представника відповідача - Осипович І.Г., Дацко А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Донецької обласної державної адміністрації до Контрольно ревізійного управління в Донецькій області про часткове скасування першого пункту вимоги від 26.07.2010 року № 05-07-10-14/8048 за актом від 05.07.2010 року № 07-17/015 в частині незаконного кредитування 64 осіб на загальну суму 1393,00 тисяч гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Донецької обласної державної адміністрації, звернувся до суду з позовною заявою до Контрольно ревізійного управління в Донецькій області про часткове скасування вимоги від 26.07.2010 року № 05-07-10-14/8048 за актом від 05.07.2010 року № 07-17/015 в частині незаконного кредитування 64 осіб на загальну суму 1393,00 тисяч гривень, зобовязання Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області згідно чинного законодавства України виконати рішення, постанови від 21.10.2009 року Донецького окружного адміністративного суду, що вступило в законну силу.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що за наслідками проведеної відповідачем ревізії фінансово-господарської діяльності Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Донецької обласної державної адміністрації за період з 01.01.2009 року по 01.04.2010 року, складений акт № 07-17/015 від 05.07.2010 року, на підставі якого прийнято оскаржувану вимогу.

Не погоджується із спірною вимогою в частині зобовязання директора вчинити заходи відповідно до вимог чинного законодавства щодо повного відшкодування встановлених порушень шляхом забезпечення повернення кредитів забудовниками, які проживають, будують (реконструюють) житло та інженерні мережі не в сільській місцевості, та вважає оскаржувану вимогу в цій частині такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що висновки акту перевірки на підставі яких було прийнято спірну вимогу в частині, що оскаржується є такими, що не відповідають дійсності, тому що фактично 116 осіб, які отримали кредити за рахунок кредитних ресурсів Фонду в 2009 році за програмою „Власний дім”, що є складовою частиною Програми економічного і соціального розвитку Донецької області, затвердженої сесією Донецької обласною ради, є мешканцями сільських районів Донецької області, які постійно проживають і будують чи реконструюють індивідуальне жило та інженерні мережі в сільській місцевості в межах відповідній районів, як це передбачено п. 4 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 р. № 1597, і відповідно мають право на отримання пільгових кредитів, що підтверджено органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, які характеризують як індивідуальних сільських забудовників, так і сільську місцевість в місцях їх проживання.

Надання кредитів здійснюється позивачем виключно на підставі відповідних списків (клопотань), затверджених органами місцевого самоврядування і місцевої виконавчої влади, що передбачено п.8, 11 Правил.

Вказує, що Регіональна програма „Власний дім” розроблена на виконання Указу Президента України від 27.03.1998 № 222 з урахуванням пропозицій районних державних адміністрацій, щорічно затверджується як Донецькою обласною державною адміністрацією, так і Донецькою обласною державною адміністрацією, так і Донецькою обласною радою.

Щорічно Регіональна програма „Власний дім” фінансується з державного та місцевих бюджетів в установленому порядку, що підтверджує її відповідність діючим постановам Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 211 та від 05.10.98 № 1597. Виконання Регіональної програми „Власний дім” є для позивача обовязковим.

Всупереч вищезазначеним обставинам при проведенні ревізії відповідачем не були враховані Правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, листи Мінагрополітики України та Регіональна програма „Власний дім”, а Закон України „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” трактовано невірно.

Також позивач звертає увагу суду на те, що правовідносини, аналогічні тим, що є предметом розгляду у даній справі, вже розглядались за наслідками оскарження вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області прийнятої за результатами проведеної у 2009 році ревізії Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Донецької обласної державної адміністрації, та є такою, що набрала законної сили постанова Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2-а-18178/09/0570, якою задоволені позовні вимоги Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про скасування рішення.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20.12.2010 року було залишено без розгляду позовну заяву Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Донецької обласної державної адміністрації до Контрольно ревізійного управління в Донецькій області в частині зобовязання Контрольно - ревізійного управління в Донецькій області згідно чинного законодавства України виконати рішення, постанови від 21.10.2009 року Донецького окружного адміністративного суду, що вступило в законну силу.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали суду пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

В обґрунтування наданих суду письмових заперечень зазначили, що під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності було встановлено, що позивачем, у 2009 році всупереч законодавству було надано кредити 64 особам, які проживають, будують, (реконструюють) житло та інженерні мережі не в сільській місцевості, тобто особам, які не мали права на отримання пільгових кредитів, а саме позивальникам міста Волноваха та смт. Оленівка Волноваського району, м. Красний Лиман, смт. Дробишеве та смт. Кіровське Краснолиманського району, смт. Билбасівка та смт. Черкаське Словянського району, смт. Тельманове Тельманівського району в загальній сумі 1393000,00 гривень.

Вважає, що до сільської місцевості не відносяться території міських населених пунктів, до яких належать і селища міського типу.

В обґрунтування своєї правової позиції посилаються на ч.5 ст.1 Закону України „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”, абз.3, Премабули „Положення про порядок вирішення питань адміністративно - територіального устрою Української РСР” затвердженого Указом Верховної ради УРСР від 12.03.1981 року № 1654-Х, п. 5, 7, 8, 9, 10 цього ж Положення, Класифікатор обєктів адміністративно територіального устрою України (Держстандарт 014-97), введеним в дію наказом Держстандарту України від 21.10.1997 № 659, Державний класифікатор обєктів адміністративно - територіального устрою України, який є складовою частиною єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, який розроблено відповідно до постанови КМУ від 04.05.2993 року № 326 „Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку та статистики”, п.4,7, Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, п.11 „Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі”, затвердженого ПКМУ від 03.08.1998 року № 1211. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач, Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, зареєстрований в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради 20.06.2007 р., включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 25604868, діє на підставі Положення, затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації № 391 від 30.06.1998 р.

Відповідач, Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області (КРУ в Донецькій області) діє на підставі Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 111 від 09.01.2001р.

Головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 по 01.01.2010 року, за результатами якої складено акт № 07-17/015 від 05.07.2010 року (далі - акт ревізії), яким, серед іншого, було встановлено порушення з боку позивача у вигляді завдання матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету на суму 1393000,00 гривень.

Завдання матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету відбулось внаслідок видачі 64 кредитів особам, які проживають, будують (реконструюють) житло та інженерні мережі не в сільській місцевості, тобто які не мали права на отримання пільгових кредитів, а саме позичальникам м. Волноваха та смт. Оленівка Волноваського району, м. Красний Лиман, смт. Дробишеве та смт. Кіровське Краснолиманського району, смт. Билбасівка та смт. Черкаське Словянського району, смт. Тельманове Тельманівського району у загальній сумі 1393000,000 гривень.

В обґрунтування чого зазначив, що позивачем порушено п.4 Правил № 1597 та п.11 Положення № 1211.

Вказаний акт ревізії був підписаний посадовими особами позивача із зауваженнями 08.07.2010 року.

Пунктом 7 ст. 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” встановлено право органів контрольно-ревізійної служби предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження та використання державної власності та фінансів.

Крім того, відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (далі Порядок № 550), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

26.07.2010 відповідачем прийнято, вимогу № 05-07-10-17/8048 (Далі за текстом, - спірна вимога) «Про відшкодування порушень, виявлених ревізією», якою, позивача зокрема зобовязано прийняти заходи відповідно до вимог чинного Законодавства щодо повного відшкодування встановлених порушень шляхом забезпечення повернення кредитів забудовниками, які проживають будують (реконструюють) житло та інженерні мережі не в сільській місцевості в загальній сумі 1393 000,00 гривень (а.с.8).

01.11.2010 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірної вимоги в частині щодо якої предявлені позовні вимоги, з огляду на наступне.

Позиція відповідача щодо неправомірності видачі 64 кредитів особам, які проживають, будують (реконструюють) житло та інженерні мережі не в сільській місцевості, тобто які не мали права на отримання пільгових кредитів, ґрунтується на тому, що позивачем порушено п.4 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 р. № 1597 та п.11 „Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі”, затвердженого ПКМУ від 03.08.1998 року № 1211.

Умови і порядок надання фондами підтримки індивідуального житлового будівництва на селі пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі на виконання регіональних програм "Власний дім" відповідно до Указу Президента України від 27 березня 1998 р. № 222 "Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" визначаються Правилами надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. № 1597.

Пунктом 4 зазначених Правил встановлено, що позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть бути громадяни України, які постійно проживають, будують індивідуальне житло в сільській місцевості і працюють в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, інших господарських формуваннях, що функціонують у сільській місцевості, соціальній сфері села, а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району.

Отже, право на отримання кредитів за рахунок кредитних ресурсів фонду мають особи, які проживають, будують індивідуальне житло в сільській місцевості, а також працюють на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури, охорони здоровя, розташованих у межах району.

Визначення терміну „сільська місцевість” надається у Законі України „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”, відповідно до якого сільська місцевість - території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови. Аналогічні розяснення надані листами Міністерства аграрної політики України від 08.04.2009 р. № 17-2/286 та від 01.07.2009 р. № 31-17-2-13/11081, в яких вказується, що сільська місцевість це не населенні пункти, а відповідні території населених пунктом, які є зонами переважно сільськогосподарського виробництва та переробки сільськогосподарської продукції та сільської забудови.

Судом встановлено, що усі 64 особи, які отримали кредити за рахунок кредитних ресурсів фонду є мешканцями сільських районів Донецької області, вони постійно проживають і будують (реконструюють) індивідуальне житло та інженерні мережі в сільській місцевості в межах відповідних районів, як це передбачено п. 4 Правил.

Регіональна програма індивідуального житлового будівництва на селі „Власний дім” розроблена на виконання Указу Президента України від 27.03.1998 р. № 222/98 з урахуванням пропозицій районних державних адміністрацій, очікуваних обсягів фінансування з Державного і місцевого бюджетів, є складовою частиною Програми економічного і соціального розвитку області, розроблена з урахуванням місцевих умов, як це передбачено постановами Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1211 та від 05.10.1998 р. № 1597.

Регіональна програма індивідуального житлового будівництва на селі „Власний дім” розробляється та затверджується як Донецькою обласною державною адміністрацією, так й рішенням сесії Донецької обласної ради, щорічно.

Програма на 2009 рік затверджена рішенням сесії Донецької обласної ради від 28.04.2009 р. № 5/22-657 (а.с.27-35).

На районному рівні програма затверджується відповідними сесіями місцевих рад.

Отже, кредити фондом надаються за затвердженими відповідними органами програмами.

Пунктом 8 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. № 1597, визначено, що індивідуальні забудовники, яким надаватиметься кредит, визначаються фондами за поданням їх відділень на підставі відповідних списків, затверджених органами місцевого самоврядування.

Фонд не визначає приналежність окремих населених пунктів до сільської місцевості. Судом встановлено, що рішення про надання кредитів приймались фондом на підставі відповідних списків, затверджених органами місцевого самоврядування.

Положенням про виконання Регіональної програми „Власний дім” Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, затвердженим заступником голови Донецької обласної державної адміністрації, визначено, що коло позичальників кредитів складають громадяни України, які постійно проживають (або переселяються на постійне місце проживання) в сільській місцевості в межах районів, включаючи районні центри і невеликі міста районного підпорядкування (або обласного, що мають в своєму складі сільськогосподарські підприємства), і працюють на підприємствах, установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від форм власності, інших господарських формуваннях, що функціонують в сільській місцевості, соціальній сфері села, навчальних закладах, закладах культури, охорони здоровя, органах місцевого самоврядування, відділеннях банків, торгівлі, звязку, комунальних, побутового обслуговування та інших галузей, обслуговуючих агропромисловий комплекс, розташованих у межах району.

Положення про виконання Регіональної програми „Власний дім” Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі є обовязковою для виконання фондом.

Судом встановлено, що усі 64 особи, яким були видані фондом кредити, проживають у межах відповідних районів, включаючи районні центри і невеликі міста районного підпорядкування, працюють на підприємствах, установах та організаціях агропромислового комплексу, інших господарських формуваннях, що функціонують в сільській місцевості, соціальній сфері села, навчальних закладах, закладах культури, охорони здоровя, органах місцевого самоврядування тощо, розташованих у межах району, а тому суд приходить до висновку, що вони мали право на одержання кредитів за рахунок коштів фонду.

До того ж є такою, що набрала законної сили, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2009 року справі № 18178/09/0570 якою задоволені позовні вимоги Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Донецької обласної державної адміністрації до Контрольно ревізійного управління в Донецькій області про скасування рішення (а.с.44-50).

Предметом оскарження у справі № 18178/09/0570 була вимога про усунення виявлених ревізією порушень, в якій Контрольно ревізійне управління в Донецькій області, зокрема вимагло прийняти заходи щодо повного відшкодування встановлених порушень в сумі 2751000 гривень шляхом забезпечення повернення кредитів забудовниками.

Як вбачається із тексту постанови Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2009 року справі № 18178/09/0570 підставою прийняття оскаржуваної вимоги були висновки акту ревізії Контрольно ревізійного управління в Донецькій області аналогічні висновкам викладеним у акті ревізії на підставі яких прийнято частково оскаржувану вимогу у даній справі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2009 року справі № 18178/09/0570 вже було встановлено безпідставність висновків акту ревізії та незаконність рішення прийнятого за їх наслідками.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки висновки акту ревізії на підставі яких прийнято спірну вимогу в частині, що оскаржується, є необґрунтованими, тому суд приходить до висновку спірна вимога в частині зобовязання вчинити заходи відповідно до вимог чинного законодавства щодо повного відшкодування встановлених порушень шляхом забезпечення повернення кредитів забудовниками, які проживають, будують (реконструюють) житло та інженерні мережі не в сільській місцевості, є такою, що підлягає скасуванню.

Отже виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та вважає за необхідне скасувати перший пункт вимоги від 26.07.2010 року № 05-07-10-14/8048 за актом від 05.07.2010 року № 07-17/015 в частині незаконного кредитування 64 осіб на загальну суму 1393,00 тисяч гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Донецької обласної державної адміністрації до Контрольно ревізійного управління в Донецькій області про часткове скасування першого пункту вимоги від 26.07.2010 року № 05-07-10-14/8048 за актом від 05.07.2010 року № 07-17/015 в частині незаконного кредитування 64 осіб на загальну суму 1393,00 тисяч гривень,- задовольнити.

Скасувати перший пункт вимоги Контрольно ревізійного управління в Донецькій області від 26.07.2010 року № 05-07-10-14/8048 за актом від 05.07.2010 року № 07-17/015 в частині прийняття заходів відповідно до вимог чинного Законодавства щодо повного відшкодування встановлених порушень шляхом забезпечення повернення кредитів забудовниками, які проживають будують (реконструюють) житло та інженерні мережі не в сільській місцевості в загальній сумі 1393 000,00 гривень.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 грудня 2010 року.

Повний текст постанови складений 25 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.