Постанова № 13373358, 18.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.11.10 Справа №2а-4926/10/8/0170

(17:57 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі ГнатенкоІ.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закритого акціонерного товариства «Джурчі»

до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національна комісія регулювання електроенергетики України (третя особа 1), Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (третя особа 2), Дочірня компанія «Газ України» (третя особа 3)

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників сторін та третіх осіб:

від позивача: Яницький Олексій Валерійович, довіреність №7/Д від01.02.2009р.;

від відповідача: Лук'янець Олена Юріївна, довіреність № 2268 від 16.09.2010р.;

від третьої особи 1: Ігошина Ольга Василівна, довіреність №57 від26.03.2010р.;

від інших третіх осіб: не зявилися

Сутність спору: Закрите акціонерне товариство «Джурчі» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування рішення від15.02.2010р. №11 про вилучення у Закритого акціонерного товариства «Джурчі» у дохід Державного бюджету код (21081100) 10167,00грн. та штрафу в сумі 20334,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 квітня 2006 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 505, якою регулюються деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Пунктом 1 вказаної Постанови було встановлено граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання з 01 січня 2008 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 998 внесено зміни до пункту 1 вказаної вище Постанови, відповідно до яких встановлено граничні рівні цін на природний газ для вказаних суб'єктів з 15 листопада 2008р. та передбачено формулу, за якою визначається граничний рівень ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання (крім суб'єктів господарювання, визначених у пункті 11 цієї постанови) на наступний місяць у разі зниження середньомісячного офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком на 01 листопада 2008р. більш на 5 відсотків.

Водночас, як зазначає позивач, підпунктом 1 пункту 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009р. № 36, внесені зміни до пункту 8 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996р. № 1548 щодо надання повноважень Національній комісії регулювання електроенергетики встановлювати граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

Підпунктом 1 пункту 3 вказаних Змін пункт 1 Постанови викладено в новій редакції, згідно з якою граничні рівні цін на природний газ підлягають корегуванню у наступному місяці реалізації природного газу Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу до офіційного курсу гривні до долара США, установленого Національним банком України станом на 01 січня 2009р. за відповідною формулою.

Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009р. № 36 ця постанова набирає чинності з 1 січня 2009 року, крім пункту 3, який набирає чинності з лютого 2009 року.

Позивач зазначає, що на виконання повноважень, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006р. № 605 та від 25 грудня 1996р. № 1548, Національною комісією регулювання електроенергетики прийнято постанови від 19 лютого 2009 року №194, 195, а також від 29 січня 2009 року № 56, 57, якими затверджено граничний рівень ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік.

На підставі абзацу 2 пункту 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 21 квітня 1998року № 335, постанови Комісії від 19 лютого 2009 року № 194, № 195 та від 29 січня 2009року № 56, № 57, прийняті в межах повноважень Комісії, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності. Обчислення календарного року розпочинається з 1 січня 2009 року.

Як зазначає позивач, вказану вище позицію стосовно повноважень в галузі формування цін на газ викладено в листі Міністерства юстиції України від 10 липня 2009 року № 8712-0-33-09-20/1, яким надано роз'яснення з цього питання Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України».

В той же час позивач в діяльності з реалізації газу на користь установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання в січні 2009 року керувався постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19 лютого 2009 року № 194, 195, а також від29січня 2009 року № 56, 57, якими затверджено граничний рівень на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік.

Так позивач зазначає, що у відповідності до вказаних постанов ціна газу встановлена на граничному рівні, що складає без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання на рівні 2020,25 грн. за 1000 м. куб., що фактично відповідає вартості реалізації газу позивачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.2010 року суддею Цикуренко А.С. відкрито провадження по справі № 2а-4926/10/9/0170.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2010р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Національну комісію регулювання електроенергетики України, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», Дочірню компанію «Газ України».

У зв'язку із призначенням Цикуренко А.С. суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду справу передано для здійснення автоматичного розподілу для призначення нового складу суду.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями у справі №2а-4926/10/9/0170 призначено головуючим суддю Кушнову А.О. та справі привласнено номер 2а-4926/10/8/0170.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від29.10.2010р. адміністративна справа №2а-4926/10/8/0170 за позовом Закритого акціонерного товариства «Джурчі» до Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна комісія регулювання електроенергетики України, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Дочірня компанія «Газ України», про визнання протиправним та скасування рішення прийнята до провадження суддею КушновоюА.О.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує, посилаючись на те, що зміни, які вносилися до постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006р. «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» постановою Кабінету Міністрів України № 998 від 30.10.2008 р., опубліковані в Урядовому кур'єрі» 26.11.2008 р., а отже набули чинності 26.11.2008 р., постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 28. 01.2009р. - опубліковані в «Урядовому кур'єрі» 04.02.2009 р., а отже набули чинності відповідно 04.02.2009 р.

У період, який перевірявся та за який встановлено порушення (з 01.01.2009р. до 03.02.2009р.), діяла постанова Кабінету Міністрів України № 998 від 30.10.2008р., отже зміни, які вносились до постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006р. «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 28.01.2009р., опубліковані в «Урядовому кур'єрі» 04.02.2009 р., при розрахунку до уваги не бралися.

Враховуючи викладене, відповідач просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Від третьої особи 2 - Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на адресу суду 26.07.2010 надійшли пояснення, в яких зазначено, що позовні вимоги є обґрунтованими з огляду на наступне. Третя особа2 вказує, що згідно ст.52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обовязкові для виконання акти постанови і розпорядження. Тому вимоги постанови КМУ від 30.10.08 №998, зокрема щодо застосування граничних рівнів цін на природний газ з 15.11.08, як це вказано у тексті документа, є обовязковими для виконання як НАК «Нафтогаз України», так і іншими субєктами господарювання. До того ж ст.55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», на яку посилається в своєму рішенні Держцінінспекція, визначає момент набрання чинності постанов Уряду, а не встановлює період дії положень, зазначених в цих постановах.

Третя особа 2 вказує, що з урахуваннями листа НКРЕ від 24.04.09 №2768/24/17-09, граничні рівні цін на природний газ, встановлені постановами Національної комісії регулювання електроенергетики від 29.01.09 №56 та №57 (від 19.02.09 №194 та №195), підлягають застосуванню саме з січня 2009 року. З огляду на зазначене третя особа 2 вважає, що оскільки постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 29.01.09 №56 та №57 та від 19.02.09 №194 та №195, будучи обовязковими для виконання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, не були скасовані самою Комісією, не були визнані нечинними в судовому порядку, вимоги вказаних нормативних актів були обовязковими для виконання ЗАТ «Джурчі» і товариство не може нести відповідальність за їх виконання.

В судовому засіданні третя особа 1 - Національна комісія регулювання електроенергетики України надала суду письмові пояснення за позовом, в яких зазначила, що на виконання вимог Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995р. №213/95, Комісія забезпечує проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі та відповідно до покладених на неї завдань формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, тарифів на їх транспортування, зберігання, постачання та розподіл, а також транспортування трубопроводам інших речовин.

Згідно з повноваженнями, наданими постановою КМУ від 25.12.1996р. №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» НКРЕ встановлює, зокрема, граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших субєктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

В своїх поясненнях НКРЕ зазначила, що Україна споживає природний газ з двох джерел його надходження: газ власного видобутку та імпортований природний газ. Відповідно до положень постанови КМУ від 27.12.2001р. №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» потреби в природному газі для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших субєктів господарювання задовольняються за рахунок ресурсів імпортованого природного газу власного видобутку обмежені. Джерелом імпортованого природного газу у 2009 році є природний газ, отриманий НАК «Нафтогаз України» у 2009 році відповідно до довгострокового контракту, укладеного 19.01.2009р. між ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» на 2009-2019 роки.

Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики від 29.01.09 №56 та №57 та від 19.02.09 №194 та №195 затверджено на 2009 рік граничні рівні цін на природний газ без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших субєктів господарювання.

Як зазначає НКРЕ в своїх письмових поясненнях граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших субєктів господарювання на 2009 рік були розраховані з урахуванням вартості імпортованого газу, отриманого відповідно до контракту купівлі-продажу природного газу маж ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» в 2009 році, офіційного курсу гривні до долара США, установленого Національним банком України на 1 січня 2009 року, витрат імпортера, повязаних із закупівлею і реалізацією природного газу та річних обсягів споживання імпортованого природного газу зазначеними споживачами. Як зазначає третя особа 1 відповідно до розяснень, наданих Міністерством юстиції України у листі від 10.07.09 № 8712-0-33-09-20/1 постанови НКРЕ від 29.01.09 №56 та №57 та від 19.02.09 №194 та №195 прийняті в межах повноважень НКРЕ та є обовязковими для виконання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності.

Крім того НКРЕ звертає увагу суду на те, що постановою КМУ від 14.07.10 №572 «Про внесення змін до п.2 постанови КМУ від 28.07.09 №36» установлено, що розрахунки за природний газ, закуплений за період з 1 січня по 19 лютого 2009 року, здійснюються відповідно до граничних рівнів цін, установлених на 19 лютого 2009 року.

Позивач у судових засіданнях 17.11.2010р.та 18.11.2010р. надав додаткові правові обґрунтування до позовної заяви, в яких із посиланням на п.2 постанови КМУ від 27.12.2001р. №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» в редакції, що була чинною на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, зазначив, що потреби бюджетних установ та організацій, а також субєктів господарювання задовольняються за рахунок ресурсів імпортованого природного газу. Відповідно до вказаних вимог позивач на 2009 рік уклав відповідні договори з Дочірньою компанією «Газ України», а саме договір №06/08-2371 від 31.12.08 та додаткову угоду №1 від 30.01.09 до вказаного договору, предметом якого є подальша реалізація газу установам та організаціям,що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також договір №06/09-20 від 30.01.09, предметом якого згідно п.1.3 є подальша реалізація газу промисловим споживачам та іншим субєктам господарювання. Згідно вказаних договорів ціна газу за одну тисячу метрів кубічних складає 2020,25грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що згідно п.п.5 п.2 постанови КМУ від 27.12.2001р. №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» передбачено, що реалізація газу бюджетним установам та організаціям здійснюється за рахунок газу НАК «Нафтогаз України». КМУ від 27.12.2001р. №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» Вказана ціна як зазначає позивач відповідає в повному обсязі затвердженій на 2009 рік НКРЕ граничній ціні на газ для вказаних категорій споживачів згідно постанов НКРЕ від 29.01.09 №56 та №57 та від 19.02.09 №194 та №195, тому за твердженням позивача газу для даних категорій споживачів по іншій ціні на газовому ринку України в січні-лютому 2009 року не існувало, із чого позивач підсумовує, що він не застосовував вільні ціни, а навпаки використовував ціни, що були встановлені уповноваженим органом а 2009 рік, а тому в Держцінінспекції були відсутні достатні правові підстави для прийняття рішення про вилучення виручки у Товариства та накладення штрафу.

Третя особа 3 Дочірня компанія «Газ України» письмових пояснень чи доказів суду не надала, була сповіщена належним чином про розгляд справи, про причини неявки суду не повідомлено.

У судовому засіданні 18.11.2010р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні, що відбулося 18.11.2010р., позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи 1, суд -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Джурчі» зареєстровано 06.06.2000р. Первомайською районною державною адміністрацією АРКрим в якості юридичної особи та 30.05.2007р. у звязку зі зміною місцезнаходження юридичної особи - Закритого акціонерного товариства «Джурчі» було видане нове свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №454556 (а.с.29).

Відповідно до довідки АБ№054496 з Єдиного державного реєстру відділу статистики у Первомайському районі АР Крим, до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема, розподілення та постачання газу (а.с.27).

Як встановлено судом, позивач має ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом серії АВ № 331934, що видана Національною комісією регулювання електроенергетики України строком дії з 14.02.2007р. по 13.02.2012р., та ліцензію на розподіл природного і нафтового газу серії АВ № 331933, що видана Національною комісією регулювання електроенергетики України строком дії з 14.02.2007р. по 13.02.2012р. (а.с.30-31).

Судом встановлено, що 31.12.2008р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Джурчі» (Покупець) був укладений Договір № 06/08-2371, предметом якого є поставка Постачальником в 2009 році Покупцю імпортованого природного газу, отриманого Постачальником за договором поставки природного газу між НАК«Нафтогаз України» та Постачальником (а.с.14-18).

Пунктом 1.3 Договору № 06/08-2371 передбачено, що газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору № 06/08-2371 встановлено, що Постачальник передає Покупцеві в 2009році газ в обсязі до 57,000 тис.куб.м.

Відповідно до п.5.1 Договору № 06/08-2371 ціна за 1000куб.м газу становить 1152,00грн. без урахування податку на додану вартість, витрат на реалізацію природного газу НАК«Нафтогаз України», збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- витрати на реалізацію природного газу НАК «Нафтогаз України» - 121,00грн.;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

До сплати за 1000куб.м. природного газу 1273,00грн., крім того ПДВ20%, всього з ПДВ1527,60грн.

У відповідності до п.5.4. даного договору сторони домовились, що ціна за 1000 куб.м. газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом.

Згідно п.11.1 цей договір набуває чинності з 01.01.2009р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.

30.01.2009р. Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Постачальник) та Закрите акціонерне товариство «Джурчі» уклали Додаткову угоду №1 до Договору № 06/08-2371 від 31.12.2008р. якою виклали, зокрема, пункт 5.1 Договору в наступній редакції:

«5.1 З 01 січня 2009року ціна за 1000куб.м природного газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.

До сплати за 1000куб.м. природного газу 2020,25, крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 2424,30грн.» (а.с.19).

Судом встановлено, що 30.01.2009р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Джурчі» (Покупець) був укладений Договір № 06/09-20, предметом якого є поставка Постачальником в 2009 році Покупцю імпортованого природного газу, отриманого Постачальником за договором поставки природного газу між НАК «Нафтогаз України» та Постачальником (а.с.8-13).

Пунктом 1.3 Договору № 06/09-20 передбачено, що газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації промисловим та іншим субєктам господарювання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору № 06/09-20 встановлено, що Постачальник передає Покупцю в період з 01.01.2009р. по 31.03.2009р. газ в обсязі до 114,2тис.куб.м., за наявності його обсягів, в тому числі по місяцях (тис.куб.м.): січень 38,8, лютий 37,0, березень 28,4. Обсяги газу, які планується поставити за цим Договором, можуть змінюватися Постачальником протягом місяця поставки.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 06/09-20 з 01 січня 2009 року ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00грн., крім того ПДВ 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2145,25, крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 2570,70грн.

Пунктом 11.1 встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися з 01.01.2009р. і діє в частині поставки газу до 31.03.2009р., а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2009р. та від28.02.2009р. ДК «Газ України» (Постачальник) передала, а ЗАТ «Джурчі» (Покупець), яке є платником податку на додану вартість та не є кінцевим споживачем згідно договору №06/09-20 від 30.01.2009р., прийняло у січні 2009року та у лютому 2009року відповідно імпортований природний газ, який отриманий ДК«Газ України» за договором поставки природного газу між НАК«Нафтогаз України» та ДК «Газ України» №06/09-11 від23.01.2009р., зокрема у січні 2009року загальним обсягом 33,500 тис.куб.м. за ціною 2142,25грн. за 1000куб.м., в тому числі цільова надбавка, загальною вартістю 88118,46грн. (а.с.22) та у лютому 2009 року загальним обсягом 21,479 тис. куб.м. за ціною 2142,25грн. за 1000 куб.м., в тому числі цільова надбавка, загальною вартістю 55216,07грн. (а.с.23).

Актами передачі-приймання природного газу за січень 2009року від31.01.2009року та за лютий 2009року від28.02.2009р. ДК«Газ України» передала, а ЗАТ«Джурчі» прийняло та реалізувало у січні 2009року природний газ для потреб бюджетних установ та організацій в обсязі 16,459тис.куб.м. та у лютому 2009року в обсязі 12,253тис.куб.м. за ціною 2020,25грн. за 1000куб.м., отриманий ДК«Газ України» відНАК«Нафтогаз України» згідно з договором від23.01.2009р. №06/09-8, укладеним між НАК«Нафтогаз України» та ДК«Газ України» (а.с.20-21).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.01.2009р. між ЗАТ«Джурчі» та ГУ МНС України був укладений Договір № 3/П, відповідно до якого ЗАТ«Джурчі» (Постачальник) зобовязується поставити ГУ МНС України (Споживач) природний газ загальною кількістю 8800куб.м. за ціною 2590,74грн. за 1000куб.м., у тому числі ПДВ - 431,79грн. Строк дії вказаного Договору з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. (а.с.147-148).

Крім того, 30.01.2010р. між ЗАТ«Джурчі» (Постачальник) та Первомайським ГВТФ Кооперативного підприємства «Виробниче управління Кримспоживспілка» (Споживач) був укладений Договір № 3/ДП, згідно якого Постачальник зобовязується поставити та передати Споживачу на межі балансового розмежування газопроводів природний газ у кількості 195,6200тис.куб.м за ціною з 01.01.2009р. відповідно до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики №1391 від19.12.2003р., №387 за одну тисячу метрів кубічних газу 2590,74грн., в тому числі ПДВ 404,50грн., що складається з:

- ціна газу за одну тисячу кубічних метрів без врахування тарифів на транспортування 2424,30грн., в тому числі ПДВ4024,05грн. відповідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №56, 57 від29.01.2009р.;

- тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом ЗАТ«Джурчі», що згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №982 від07.08.2008р. становить одну тисячу метрів кубічних 20,04грн., в тому числі ПДВ3,34;

- вартість транспортування природного газу розподільними трубопроводами ЗАТ«Джурчі», що згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №982 від07.08.2008р. становить за одну тисячу метрів кубічних 118,20грн., в тому числі ПДВ19,70грн.

- вартість транспортування природного газу за одну тисячу метрів кубічних магістральними газопроводами ДАТ«Чорноморнафтогаз», що згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №935 від 07.08.2008р. становить за одну тисячу метрів кубічних 1,80грн., в тому числі ПДВ0,30грн.;

- вартість транспортування природного газу за одну тисячу метрів кубічних магістральними газопроводами ДАТ«Укрансгаз» НАК«Нафтогаз України», що згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №935 від 07.08.2008р. становить за одну тисячу метрів кубічних 26,40грн., в тому числі ПДВ4,40грн. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим Договором та розповсюджується своєю дію на відношення, що склалися з 01.01.2009р. (а.с.149-151).

Актами звірки взаємних розрахунків з постачання та транспортування природного газу, проведеними між ЗАТ«Джурчі» та ФОПОСОБА_7, ППОСОБА_8, ПП ОСОБА_10, радгоспом ім.1 травня, ЗАТ «АФ«Заря», Первомайським РайПО, філією «Первомайський райавтодор», Первомайським ПТФ КП«Кримспоживспілка», ЦПС№ 7, РВГУМВС України в АРКрим, УДК в Первомайському районі, Первомайською організацією АР Крим Товариства Червоного хреста України, УДАІ ГУ МВС України в АРКрим, Первомайською ЦРЛ, Первомайською СЕС, УПФУ в Первомайському районі, ГУ МНС України в АРКрим, Первомайським УВХ, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в АРКрим, ВАТ «Агропромсервіс», підтверджується отримання ЗАТ«Джурчі» плати за постачання та транспортування природного газу (а.с.157-167).

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення від11.01.2010р. №0011 на виконання наказу від11.01.2010р. №06 та відповідно до ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», пунктів 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від13.12.2000р. №1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами», відповідно до пункту 2.1.4 Плану роботи на І квартал 2010року Державною інспекцією з контролю за цінами в АРКрим проведена планова перевірка правильності формування та застосування цін (тарифів) на природний і скраплений газ, який реалізується населенню та іншим споживачам Закритого акціонерного товариства «Джурчі», за результатами якої складено акт перевірки №0010 від11.02.2010р. (а.с.126-137).

Перевіркою встановлено ряд порушень державної дисципліни цін внаслідок застосування ЗАТ«Джурчі» вільних цін при реалізації природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших субєктів господарювання в період з 01.01.2009р. по 03.02.2009р. за умови запровадження режиму державного регулювання. В результаті чого, сума необґрунтовано нарахованої виручки в період з 28.01.2009р. по 03.02.2009р. становить 10166,92грн. з ПДВ. Період для розрахунку необґрунтовано нарахованої виручки визначено відповідно до ст.250 Господарського кодексу України. На підставі викладеного, згідно ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Мінфіну України від03.12.2001р. №298/519, сума необґрунтовано отриманої виручки з урахуванням оплати за період з 28.01.2009р. по 03.02.2009р. становить 10166,92грн. (з ПДВ) та підлягає вилученню в дохід бюджету із застосуванням штрафних санкцій у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки (зворотній бік а.с.137).

Акт перевірки №0010 від11.02.2010р. не підписаний директором ЗАТ«Джурчі», але на акті зроблена помітка: «У звязку з відрядженням керівника до м.Київ проект акту перевірки прийнятий до розгляду 11.02.2010р. Головний бухгалтер Хохлова В.С.».

На підставі акту перевірки №0010 від11.02.2010р. начальником Державної інспекції з контролю за цінами в АРКрим 15.02.2010р. прийнято рішення №11 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у ЗАТ«Джурчі» в дохід Державного бюджету 10157,00 грн. та штраф в сумі 20334,00грн. (а.с.7).

Не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача №11 від15.02.2010р., позивач і звернувся до суду з вимогами про визнання цього рішення протиправним та його скасування.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ЗАТ«Джурчі» є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Відповідно до ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» на Державну інспекцію з контролю за цінами в АРК покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Повноваження Державної інспекції з контролю за цінами визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000р. № 1819 «Про питання Державної інспекції з контролю за цінами».

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами (далі Положення) Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Частиною 2 п.4 Положення передбачено, що у межах своєї компетенції Держцінінспекція організує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Міністру економіки.

Згідно з п. 5 вказаного Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами Державного контролю за цінами встановлений затвердженою Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001р. № 298/519 Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами.

Відповідно до п. 3.1, 3.3 вищезазначеної Інструкції державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Акти перевірок підписуються посадовими особами органів державного контролю за цінами, що здійснюють перевірки, і керівниками, головними (старшими) бухгалтерами суб'єктів господарювання, що перевіряються. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керівник, головний (старший) бухгалтер підписують акт і можуть зробити запис про свої заперечення, одночасно додати письмові пояснення і мотивувальні документи. Один примірник акта передається керівникові перевіреного суб'єкта.

Таким чином, Державна інспекція з контролю за цінами в АРК є субєктом владних повноважень, який наділений правом проводити, зокрема, перевірки правильності формування та застосування цін (тарифів) на природний і скраплений газ, який реалізується населенню та іншим споживачам та приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки №0010 від11.02.2010р., складеного Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК у відношенні ЗАТ«Джурчі», ціна природного газу за 1000м3 з ПДВ, яка повинна була застосовуватися в періоді з 01.01.2009р. по 12.01.2009р. складає 1877,35 грн.; в періоді з 12.01.2009р. по 03.02.2009р. 1694,04грн. за 1000м3.

На підставі чого, Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК зроблений висновок про необґрунтовано отриману виручку в розмірі 10166,92грн.

Пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України №605 від 29.04.2006р. «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від25.10.2008р. №938 «По внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», постановою Кабінету Міністрів України від30.10.2008р. №998 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 29 квітня 2006р. №605 і від 11.02.2008р. №53» та постановою Кабінету Міністрів України від28.01.2009р. №36 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України», встановлено, що граничні рівні цін на природний газ, що встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики установам і організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, підлягають коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» таким споживачам у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США, установленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу до офіційного курсу гривні до долара США, установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 р. за формулою:

Цс = Цб х (Ксм/Коф),

де Цс - скоригований Національною комісією регулювання електроенергетики граничний рівень ціни на природний газ у наступному місяці реалізації природного газу для відповідної категорії споживачів;

Цб - базовий граничний рівень ціни на природний газ, установлений Національною комісією регулювання електроенергетики для відповідної категорії споживачів, з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009 року;

Ксм - середньомісячний курс гривні до долара США, установлений Національним банком України у місяці реалізації природного газу;

Коф - офіційний курс гривні до долара США, установлений Національним банком України станом на 1 січня 2009 року.

Абзацами1-3 п.п. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від27.12.2001р. року № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» установлено, що потреба в природному газі задовольняється установами і організаціями, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (крім обсягів природного газу, що використовуються як пальне для забезпечення горіння Вічного вогню), суб'єктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, котелень, установлених на дахові та прибудованих, - з ресурсів імпортованого природного газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Реалізація природного газу здійснюється:

для задоволення потреб установ та організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, - суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Джерелом імпортованого природного газу у 2009 році є природний газ отриманий НАК «Нафтогаз України» у 2009 році відповідно до довгострокового контракту, укладеного 19.01.2009 між ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» на 2009 - 2019 роки.

Основні засади діяльності та завдання Національної комісії регулювання електроенергетики України визначені Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженим Указом Президента України від 14.03.1995р. №213/95 (в редакції Указу Президента України від 21.04.1998 № 335/98).

Так, абзац 5 пункту 3 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України передбачає одним із основних завдань Комісії забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі.

Комісія, відповідно до покладених на неї завдань, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, тарифів на їх транспортування, зберігання, постачання та розподіл, а також транспортування трубопроводами інших речовин (підпункт 16 пункту 4 Положення).

Згідно повноважень, наданих постановою Кабінету Міністрів України від25.12.1996р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», Національна комісія регулювання електроенергетики України встановлює, зокрема, граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

Відповідно до повноважень, наданих постановою Кабінету Міністрів України від25.12.1996 № 1548 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 36), Національна комісія регулювання електроенергетики України за погодженням Міністерства економіки постановами від 29.01.2009р. № 56, 57 та від19.02.2009р. № 194, 195 (Мінекономіки погодило проекти постанов НКРЕ без зауважень листами від 29.01.2009 №3802-25/45 та від 18.02.2009 № 3802-25/69) було затверджено на 2009 рік граничні рівні цін на природний газ без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом для:

-установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на рівні 2020,25 грн. за 1000 м3 (постанови від 29.01.2009р. №56 та від 19.02.2009р. №194);

-промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за регульованим тарифом на рівні 2020,25 грн. за 1000 м3 (постанови від 29.01.2009р. №57 та від19.02.2009р. №195).

Граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік були розраховані з урахуванням вартості імпортованого природного газу, отриманого відповідно до контракту купівлі-продажу природного газу між ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» в 2009 році, офіційного курсу гривні до долара США, установленого Національним банком України станом на 1 січня 2009p., витрат імпортера, пов'язаних з закупівлею і реалізацією природного газу та річних обсягів споживання імпортованого природного газу зазначеними споживачами.

Згідно абзацу 2 пункту 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995р. №213/95 (в редакції Указу Президента України від 21.04.1998 № 335/98), рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

Згідно із п.п 16 п. 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006р. № 1577, роз'яснення законодавства державним органам, підприємствам, установам та організаціям дає Мін'юст.

Відповідно до роз'яснень, наданих Міністерством юстиції України (лист від10.07.2009р. № 8712-0-33-09-20/1), постанови НКРЕ від 19.02.2009р. № 194, 195 та від29.01.2009р. № 56, 57 прийняті в межах повноважень НКРЕ та є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2010р. № 512 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2009р. №36» встановлено, що розрахунки за природний газ, закуплений за період з 1 січня по 19лютого 2009p., здійснюються відповідно до граничних рівнів цін, установлених на 19лютого 2009р.

Аналіз вищенаведених норм дає можливість суду зробити висновок про те, що Державною інспекцією з контролю за цінами в АРК безпідставно та незаконно застосовані ціни за 1000м3 у періоди з 01.01.2009р. по 12.01.2009р. - 1877,35 грн.; з 12.01.2009р. по 03.02.2009р. - 1694,04грн., що призвело до висновку про необґрунтовано отриману виручку в розмірі 10166,92грн. (з ПДВ), що і стало підставою для прийняття рішення № 11 від15.02.2010р. про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у ЗАТ«Джурчі» в дохід Державного бюджету 10157,00грн. незаконно отриманої виручки та штраф в сумі 20334,00грн.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що ним правомірно застосовані встановлені на 2009 рік НКРЕ граничні рівні цін на газ для вказаних категорій споживачів згідно постанов НКРЕ від 29.01.09 №56 та №57 та від 19.02.09 №194 та №195, тому за твердженням позивача газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших субєктів господарювання, оскільки ці ціни є встановлені уповноваженим державним органом.

Суд зазначає, що постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 29.01.09 №56 та №57 та від 19.02.09 №194 та №195, які є обовязковими для виконання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, не були скасовані самою Комісією, не були визнані нечинними в судовому порядку, відтак вимоги вказаних нормативних актів були обовязковими для виконання ЗАТ «Джурчі», тому позивач не може нести відповідальність за їх належне виконання.

На підставі викладеного,суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення від15.02.2010р. №11 про вилучення у Закритого акціонерного товариства «Джурчі» у дохід Державного бюджету код (21081100) 10167,00грн. незаконно отриманої виручки та штрафу в сумі 20334,00грн., є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 18.11.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 23.11.2010р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК від15.02.2010р. №11 про вилучення у Закритого акціонерного товариства «Джурчі» у дохід Державного бюджету код (21081100) 10167,00грн. незаконно отриманої виручки та штрафу в сумі 20334,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Джурчі» (96300, АРКрим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул.Інтернаціональна, 1, ЄДРПОУ30951066) судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кушнова А.О.