Ухвала суду № 133723268, 29.01.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3215/25

Провадження № 1-кп/610/61/2026

УХВАЛА

29.01.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12025221080000312, який надійшов з Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Андріївка Балаклійського району Харківської області, громадянина України, без освіти, неодруженого, не працевлаштованого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Балаклійського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження № 12025221080000312 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 20.11.2025 провадження по справі було зупинено у зв`язку з розшуком обвинуваченого.

Згідно повідомлення ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 29.01.2026 обвинувачений ОСОБА_4 був затриманий 28.01.2026.

Ухвалою від 29.01.2026 провадження у справі було відновлено та призначено підготовче засідання на 14:30 год 29.01.2026.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років, має 5 не знятих та не погашених судимостей, у т.ч за вчинення тяжких злочинів, ніде не працює, тобто не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків. Крім того, ОСОБА_4 ухилявся від явки до суду, внаслідок чого його було оголошено у розшук. Зазначені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме можливість переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вказували, що підозрюваний не має намірів переховуватися від суду, інші злочини вчиняти не збирається, просили застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому ОСОБА_4 заявив, що не отримував судових викликів, а відтак не знав про дату судового розгляду, він здійснює догляд за хворим батьком та своєю хворою співмешканкою. Також пояснив, що вину у вчиненні інкримінованого злочину визнає і уникати відповідальності не збирається.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов таких висновків.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину проти власності за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років.

Як встановлено, 28.01.2026 ОСОБА_4 було затримано на підставі ухвали суду 20.11.2025 про розшук останнього.

З пояснень самого обвинуваченого встановлено, що він офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, неодружений та не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, тобто не має міцних соціальних зв`язків.

З довідки про наявність судимостей убачається, що ОСОБА_4 має 5 не погашених судимостей, чотири з яких за вчинення тяжких злочинів. Має стійку направленість на вчинення кримінальних правопорушень проти власності.

Зазначені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, спростовують доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доводи обвинуваченого про те, що він не отримував судові виклики суд вважає безпідставними, оскільки судом обвинувачений неодноразово піддавався приводу, однак ухвали про привід виконані не були у зв`язку з відсутністю останнього за місцем проживання. Крім того, обвинуваченому було відомо про наявність на розгляді в суді кримінального провадження відносно нього, і при прояві належної свідомості, він мав би періодично цікавитися станом його розгляду, повідомляти суд про зміну місця проживання та подавати клопотання про відкладення судового розгляду за наявності для цього поважних причин.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не має міцних соціальних зв`язків, фактично веде кочовий спосіб життя, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 28.04.2026 включно.

Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що застава в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому призначає заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 266 240 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 182, 183, 371, 372, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Андріївка Балаклійського району Харківської області, громадянина України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" на 60 (шістдесят) днів до 28 березня 2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266 240 гривень, яку необхідно внести до закінчення строку тримання під вартою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (отримувач: ТУДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; МФО банку: 820172; р/р UA208201720355299002000006674 (справа № 610/3215/25, провадження № 1-кс/646/61/2026) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 02 лютого 2026 року.

Суддя