Ухвала суду № 133712023, 28.01.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/9644/25

Провадження № 1-кп/946/251/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

УХВАЛА

про відмову в дорученні проведення судової експертизи

28 січня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Ізмаїлі Одеської області клопотання захисника ОСОБА_3 про призначення повторної судово-медичної експертизи щодо тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162150001044, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК),

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_3 ,

інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_4 .

Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Суть питання, що вирішується

1. ОСОБА_5 , згідно обвинувальному акту, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК, а саме у незакінченому замаху на вбивство, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, якщо особа з причин, що не залежали від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

2.Під час судового розгляду захисник ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням за підписом обвинуваченого ОСОБА_5 , про доручення проведення повторної судово-медичної експертизи щодо тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_4 , пославшись на те, що у 2011 році потерпілий вже отримував осколковий перелом кісток черепа у тій самій анатомічній ділянці, що підтверджується копією вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2014. При цьому захисник зазначає, що судово-медична наука виходить з того, що після осколкових переломів черепа у місці травми довічно зберігаються лінії перелому, деформація кістки, потовщення та кістковий мозоль. Такі посттравматичні зміни на рентгенологічних та КТ-знімках можуть імітувати новий перелом, якщо не проведено диференціації між старою та свіжою травмою. Захисник ОСОБА_3 також зазначила, що у даному кримінальному провадженні потерпілий отримав рублені рани шкіри голови від дії сокири, які самі по собі не є доказом перелому кісток черепа, однак могли проходити по лінії старого перелому 2011 року та створити хибне уявлення про його утворення у 2025 році. На думку захисника, у висновку експерта не наведено аналізу ознак «свіжості» перелому, не оцінено наявність або відсутність крововиливів у окістя, підкісткових гематом та набряку м`яких тканин, не здійснено порівняння з медичною документацією 2011 року, що ставить під сумнів наукову обґрунтованість і достовірність висновку, що має істотне значення для правильної кваліфікації дій обвинуваченого. Тож захисник пропонує на вирішення поставити питання: Чи містять кістки черепа потерпілого ознаки старого перелому 2011 року? Чи наявні у ділянці перелому ознаки кісткового мозоля або ре моделювання кістки? Чи є об`єктивні ознаки, що перелом є «свіжим», а не посттравматичною деформацією? Чи супроводжується перелом ознаками гострої травми: крововиливами в окістя, підкістковими гематомами, набряком м`яких тканин? Чи могли рублені рани шкіри голови від дії сокири проходити по лінії старого перелому та створювати хибне враження його утворення у 2025 році? Чи можна виключити, що виявлена кісткова деформація є наслідком перелому 2011 року? Які могли би бути наслідки якщо врахувати фізичну силу обвинуваченого ОСОБА_5 , вагу сокири, ступінь гостроти сокири та травму 2011 року?

Встановлені судом обставини

3.У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали клопотання, а прокурор ОСОБА_6 заперечив проти його задоволення, пославшись на те, що підстав для проведення експертизи немає, сторона захисту посилається на те, що під час проведення експертизи не були враховані пояснення обвинуваченого, хоча клопотання було подане до його допиту, тому, на думку прокурора, таке клопотання є передчасним. Крім того, прокурор також зазначив, що експерт під час його допиту в суді чітко роз`яснив свої висновки, в тому числі і щодо часу утворення виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень. На думку прокурора, потерпілий не міг отримати виявлені у нього тілесні ушкодження ще в 2011 році, оскільки після їх отримання при розглядуваних в цьому кримінальному провадженні обставинах йому стало погано, він був госпіталізований та йому надано медичну допомогу.

Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали

4.Суд, розглянув клопотання сторони захисту, вислухав думки учасників судового провадження, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання з таких підстав.

5.Відповідно до ст. 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

6.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 КПК, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

7.Згідно положень ч. 1 ст. 332 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

8.Відповідно до ч. 2 ст. 332 КПК, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

9.У ч. 1 ст. 242 КПК передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

10.Згідно ст. 1 Закону України від 25.02.1994 №4038-ХІІ «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

11.Таким чином, проведення судової експертизи доручається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

12.Наполягаючи на проведенні експертизи сторона захисту посилається на те, що у 2011 році потерпілий ОСОБА_4 вже отримував осколковий перелом кісток черепа у тій самій анатомічній ділянці. На думку сторони захисту, у даному кримінальному провадженні потерпілий отримав рублені рани шкіри голови від дії сокири, які самі по собі не є доказом перелому кісток черепа, однак могли проходити по лінії старого перелому 2011 року та створити хибне уявлення про його утворення у 2025 році. Тобто, порушені питання стороною захисту зводяться до того, що виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження виникли не 23.07.2025, а ще в 2011 році.

13.Але згідно висновку судово-медичної експертизи №129 від 18.08.2025, у ОСОБА_4 виявлена сочетана відкрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку, втиснутого перелому лівої скроневої кістки, втиснутого багатоуламкового перелому тім`яної кістки зліва, рубаної рани лівої скроневої ділянки, рубано-скальпованої рани тім`яної ділянки. Ушкодження голови у ОСОБА_4 утворилися по одному механізму, вкрай короткий проміжок часу, складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс сочетаної травми голови, який був небезпечний для життя, в тому числі і в момент заподіяння. Тілесні ушкодження заподіяні незадовго до надходження ОСОБА_4 в стаціонар та могли утворитися в період, зазначений в медичній документації (медична карта №4106 стаціонарного хворого КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська міська центральна лікарня»), тобто 23.07.2025.

В дослідній частині цього ж висновку експерт детально описав наявні тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_4 , з якими він поступив до КНП ІМР ІР ОО «Ізмаїльська міська центральна лікарня» о 02:00 год. 23.07.2025 з попереднім діагнозом: «Відкрита черепно-мозкова травма, вдавлений перелом кісток черепу, пневмоцефалія, рублені рани голови, рублена рана лівої здухвинної ділянки» (т. 1 а.п. 97 99).

14.Крім того, з медичної карти стаціонарного хворого №4106 КНП Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльська міська центральна лікарня», а також з виписки з цієї медичної карти вбачається, що ОСОБА_4 був доставлений швидкою медичною допомогою та госпіталізований у цей медичний заклад 23.07.2025 о 02:00 год. зі скаргами на біль в ранах, загальну слабкість, нудоту, втрату свідомості. При первинному огляді травматологом виявлено в скроневій ділянці зліва рублену рану до 1,5 см з чіткими краями, в тім`яній ділянці рублену рану до 3 см півмісячної форми, в здухвинній ділянці зліва рублену рану до 5 см з рівними чіткими краями, та встановлений попередній діагноз: «Відкрита черепно-мозкова травма. Вдавлений перелом кісток черепу. Пневмоцефалія. Рублені рани голови. Рублена рана лівої здухвинної ділянки». За наслідками телемедичного консультування з нейрохірургом ОСОБА_7 ОСОБА_4 25.07.2025 був переведений до КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» для подальшого лікування (т. 1 а.п. 90 94, 95)

15.А з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №17337 КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» вбачається, що ОСОБА_4 знаходився на лікуванні з 25.07.2025 до 30.07.2025 з діагнозом: «Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Втиснутий імпресійний багатоуламковий перелом тім`яної кістки зліва. Рублені рани склепіння черепу та поперекової ділянки зліва». Крім того, з цієї ж виписки вбачається, що 25.07.2025 ОСОБА_4 було проведено операцію, під час якої здійснено вторинну хірургічну обробку, усунення втиснутого багатоуламкового перелому тім`яної кістки зліва шляхом резекційної трепанації, а також зроблено первинну пластику дефекту черепу титановою пластиною з гвинтами. ОСОБА_4 був виписаний з КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» для подальшого лікування та під нагляд невролога, сімейного лікаря, хірурга у ЛПЗ за місцем мешкання (т. 1 а.п. 89).

16.Більше того, під час судового розгляду був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_8 , який роз`яснив свої висновки, чітко та однозначно вказавши, що наявні у потерпілого ОСОБА_4 рани на голові не могли бути отримані в 2011 році. Рана як правило загоюється протягом 7 9 днів, а кістки черепа протягом 21 дня, а відокремлені осколки кістки черепа в шкірі не можуть зберігатися протягом тривалого часу та відторгаються організмом у найкоротші вказані строки, у тому числі через гнійні процеси, і залишатися в шкірі роками не можуть. Поняття «рана» не є тотожним поняттю «рубець», рубець утворюється внаслідок загоєння рани, тому якщо йде мова про «рану», то це завжди буде «свіже» тілесне ушкодження. Він, дослідивши, медичні документи, у тому числі й вищенаведені, дійшов висновку, що існуючі рани на голові у потерпілого були отримані ним виключно незадовго до його надходження в лікарню 23.07.2025 і не могли були отримані ним ще у 2011 році, оскільки вони з того часу до 2025 року загоїлися би.

17.Суд звертає увагу, що згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, зокрема, істотними можуть визнаватися порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

18.Разом з цим сторона захисту, заявляючи клопотання про доручення проведення повторної судово-медичної експертизи не обґрунтовує наявність сумнівів у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, сторона захисту також не обґрунтовує наявність істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

19.Отже, враховуючи дані висновку судово-медичної експертизи №129 від 18.08.2025, медичну карту стаціонарного хворого №4106, виписку з цієї медичної карти, виписку з медичної карти стаціонарного хворого №17337, а також роз`яснення висновку експертом у даному кримінальному провадженні підстав для доручення проведення судово-медичної експертизи не вбачається, оскільки питання, що пропонуються стороною захисту, вже вирішені, у тому числі і шляхом їх роз`яснення експертом.

20.Таким чином, судом не встановлено наявність підстав, у тому числі обов`язкових, для проведення експертизи. Одна лише незгода сторони кримінального провадження з певними відповідями експерта також не є підставою для доручення проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 93, 242, 332, 370 372, ч. 2 ст. 376 КПК, суд

постановив:

1.У клопотанні захисника ОСОБА_3 про доручення проведення повторної судово-медичної експертизи щодо тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_4 відмовити.

2.Ухвала оскарженню не підлягає.

3.Повний текст ухвали оголошений 02 лютого 2026 року.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1