Постанова № 13370036, 22.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5647/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Лічевецький І.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2010 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Канівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у справі за позовом Канівської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Канівська обєднана державна податкова інспекція (далі Канівська ОДПІ) звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 2220 грн. 85 коп. фінансових санкцій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у задоволені позову Канівській ОДПІ відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Канівської ОДПІ подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не зявились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Канівською районною державною адміністрацією 07 грудня 1999 р.

25 травня 2009 р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Черкаській області Коватем О.М. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Черкаській області Калюжним В.М. була проведена перевірка магазину, розташованого в с. Копіювати, Канівського району, Черкаської області, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2009 р. за №691/23/23/23/2197307756. Згідно даним вказаного акта при здійсненні перевірки встановлено факти: не проведення розрахункової операції на суму 16 грн. 35 коп. через реєстратор розрахункових операцій; незберігання контрольної стрічки № 0039 за 11.05.2009р.; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових, яка склала 342 грн. 30 коп.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що так як рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не містить відомостей щодо застосування цих санкцій до субєкта господарювання ОСОБА_3 то позов не підлягає задоволенню.

З таким рішенням, як не відповідним обставинам справи, вимогам матеріального закону, не може погодитись суд апеляційної інстанції.

Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265).

Відповідно до пунктів 1, 10, 13 статті 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за порушення вимог Закону №265 встановлена розділом V цього Закону.

Відповідно до пунктів 1 та 5 статті 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункові книжки; десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або не зберігання протягом встановленого терміну.

Згідно з статтею 22 Закону № 265 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці, проведення розрахунків суми коштів, які зазначені в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином колегія суддів зазначає, що порушення, викладені в акті перевірки об'єктивно підтверджуються матеріалами справи та знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Крім того судом першої інстанції правомірно зазначено, що постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2009 року встановлено, що продавець відповідача допустила невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті.

Як зазначено судом першої інстанції корінець рішення був своєчасно направлений відповідачу і ним рішення позивача не було оскаржено.

Однак, судом першої інстанції було зазначено, що корінець рішення №0000758800/4363, щодо застосування штрафних санкцій Канівською ОДПІ було заповнено з порушенням додатку № 8 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. №253 (далі Порядок) яке полягає в тому, що в йому не міститься відомостей щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи підприємця ОСОБА_3.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками та зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи, позивачем було вручено відповідачу рішення про застосування штрафних санкцій у вигляді бланку спеціальної форми «С»заповненого від руки де в графі найменування юридичної особи зазначено фамілія, імя та імя по батькові Позивача та ідентифікаційний код.

За змістом додатку № 8 до Порядку відповідні графи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та корінця рішення мають містити наступне застереження: «повне найменування юридичної особи, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, П.І.Б. фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний код (номер).

Колегія суддів зазначає, що та обставина, що бланк форми «С»на якому прийнято рішення відносно відповідача, відрізняється від затвердженого, згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій (Додаток №8) бланку, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, так як не суттєвим порушенням, при наявності встановленого факту порушення, прийнятого рішення, яке не оскаржено відповідачем.

Таким чином, вимоги Порядку при прийнятті рішення №0000758800/4363 про застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій в розмірі 2221,50 грн порушенні не були, повноваження державної податкової інспекцієї використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволеню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Канівської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року скасувати.

Позовні вимоги Канівської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, для зарахування на розподільчий рахунок № 34127999700184 Удк В Черкаській області, МФО 854018, код 22809050, заборгованість за штрафними санкціями в сумі 2220 (дві тисячи двісті двадцять) гривень 85 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: А.Б.Парінов

І.Й.Петрик