Ухвала суду № 133689953, 29.01.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 522/25938/25-Е

Провадження №2/523/3250/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м.Одеси Боков О.М. розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шериф-Одеса» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-

В С Т А Н О В И В:

28.11.2025 року до Приморського районного суду м.Одеси за підсудністю надійшли матеріали справи за позовом ТОВ «Шериф-Одеса» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, у якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №16508250 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони у розмірі 14250 грн., а також судові витрати.

04.12.2025 року ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси Абухіна Р.Д. цивільну справу №522/25938/25-Е за вказаним позовом передано на розгляд до Пересипського районного суду м. Одеси за підсудністю, яка визначена за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст.14, 33 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 зазначається про те, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є заборгованість за договором про надання послуг з охорони приміщення, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 , що не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Пересипського районного суду м.Одеси.

Саме тому, суд вважає, що дана справа була помилково передана за підсудністю до Пересипського районного суду м.Одеси, а справа територіально підсудна Приморському районному суду м.Одеси.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід також зауважити, що в силу ст. 378 ЦПК України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно з ч. 3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У статті 32ЦПК України вказує на те, що не допускаються спори між судами про підсудність.

У відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а у випадку їх неврахування, повинен це обґрунтувати.

Згідно Постанови ВП ВС від 26.08.2019 по справі № 855/364/19, якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.

Враховуючи викладене, підстави для розгляду цивільної справи №522/25938/25-Е Пересипським районним судом м.Одеси відсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю, на розгляд до територіальної юрисдикції Приморського районного суду м.Одеси

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 187, 260, 353, 378 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали цивільної справи №522/25938/25-Е за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шериф-Одеса» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг передати за підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси (65110, м.Одеса, вул.Балківська, буд.33).

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя О.М.Боков