Ухвала суду № 13368943, 23.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1966/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.С.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Літвіної Н.М.,

Суддів: Хрімлі О.Г.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська універсальна база - 2001»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська універсальна база - 2001»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська універсальна база - 2001»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення - рішення - було відмовлено.

На вказану постанову суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська універсальна база - 2001»звернулося з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та прийняти нову, якою повністю задовольнити його позовні вимоги.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29 березня 2004 року між Черкаською міською радою та ТОВ «Черкаська універсальна база 2001»укладено договір оренди земельної ділянки площею 6277 кв. м. , яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Молоткова, 85.

30 березня 2010 року посадовою особою відповідача проведена камеральна перевірка податкової декларації щодо орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, за результатами якої складено акт № 2312/15-31/31333361.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем визначено розмір річної орендної плати за орендовану земельну ділянку без врахування вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі», в звязку з чим позивачем занижено орендну плату за 2010 рік на суму 18961, 29 грн.

На підставі акту перевірки 12 квітня 2010 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006391503/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 19909, 35 грн., в тому числі за основним платежем 18961, 29 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 948, 06 грн.

Колегією суддів встановлено, що спеціальним законом, який регулює питання повязані із здійсненням плати за використання земельних ресурсів та сплату земельного податку є Закон України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року№2535-XII.

Відповідно до ст. 2 даного Закону - використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно до ст. 7 Закону - ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки. При цьому ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.

Разом з тим, встановлені ст. 7 Закону ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року№161-XIV - орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доЗакону України «Про плату за землю»). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

-для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;

-для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними, зміни внесені до Закону України «Про оренду землі»підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107-VI від 28 грудня 2007 року, які встановлювали розмір річної орендної плати за земельні ділянки.

Проте, 04 червня 2008 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03 червня 2008 року №309-VI, яким частина четверта статті 21 викладена у такій редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при обчисленні платником суми щорічної орендної плати за земельні ділянки населених пунктів, які перебувають у державній або комунальній власності, слід виходити з трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» в редакції, яка була чинною на момент обчислення орендної плати.

Відповідно до п. п. «в»п. п. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року - контролюючий орган зобов»язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно до п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 даного Закону - у разі, коли онтролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірнсть нарахування позивачу орендної плати.

Суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська універсальна база - 2001»- залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 31 грудня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: