Ухвала суду № 13368916, 23.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1211/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Драчук Т.О.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

Суддів: Хрімлі О.Г.

Чаку Є.В.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного малого підприємства «Яна»до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

В березні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та зобов»язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2010 року позову було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано повідомлення - рішення №00000422301/0 від 03 березня 2010 рокуЛиповецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, застосоване до приватного підприємства "Яна".Визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення №0000052301/0 від 03 березня 2010 року Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, застосоване до приватного підприємства "Яна".

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Іллінецька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку ПМП «Яна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20 січня 2007 року по 30 вересня 2009 року, якою, зокрема встановлено порушення п.п. 7.4.4 та п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додатну вартість», п. п. 5.7.1 п. 5.7. ст. 5, п. п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за результатами якого складено Акти від 24 лютого 2010 року №2/23-20110647 та № 17-020/20110647.

На підставі вказаних актів винесено податкові повідомлень-рішення від 03 березня 2010 року за №0000052301/0 про визначення податку на додану вартість в сумі 834580, 00 грн., №00000422301/0 про визначення податку на прибуток підприємств в сумі 486964, 00 грн., №0000062301/0 про визначення єдиного податку з юридичних осіб в сумі 64904, 00 грн. та №00100161701/0 про визначення податку з податку з доходів фізичних осіб 10 254, 60 грн.

Позивач оскаржив вказане повідомлення рішення в порядку адміністративного оскарження податкових зобов'язань до податкових органів вищого рівня, однак за наслідками розгляду скарг податкові повідомлення-рішення було залишено без змін.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (п. 1.32 ст. 1 цього Закону).

Згідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Згідно до п. п. 7.4.4 - витрати платника податку, понесені по сплаті процентів по депозитах, орендних платежах, цивільно-правових договорах пов'язаним з платником податку особам, визначаються виходячи із договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за звичайні ціни (звичайні процентні ставки за депозит).

Як вбачається з матеріалів справи, завищення сум податкового кредиту відбулось за рахунок включення до податкового кредиту податкових накладних виданих на виконання вказаних вище договорів контрагентами ПМП «Яна», а саме ПП «Агродар України», ТОВ «Промоут-центр», ППБТОВ «Агропромбуд», ТОВ «Тріада-Люкс».

Виконання робіт, вказаних в договорах, вищезазначеними підприємствами підтверджується актами здачі-приймання робіт, виданих ПП «Агродар України», ТОВ «Промоут-центр», ППБТОВ «Агропромбуд», ТОВ «Тріада-Люкс», які відповідають вимогам встановленим ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

На виконання договорів, зазначеними підприємствами ПМП «Яна»видано також податкові накладні, які стали підставою для збільшення підприємством податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень податкового органу щодо не підтвердження ПМП «Яна»сум сплаченого податку у звязку з придбанням інформаційних послуг від ПП «Агродар України», ТОВ «Промоут-центр», ППБТОВ «Агропромбуд»та ТОВ «Тріада-Люкс».

Так, надані послуги позивачу були спрямовані саме на розвиток господарської діяльності позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що понесення позивачем витрат на отримання інформаційних, рекламних, експертних послуг пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Посилання відповідача на те, що податкова накладна виписана з порушенням п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки в ній не визначені кількісні характеристики, наданих послуг, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки надані послуги не можуть бути відображені в таких показниках, а лише в грошовому еквіваленті.

Отже, вартість таких послуг може бути віднесена до складу валових витрат відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 31 грудня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 30 грудня 2010 року.