Рішення № 133685507, 16.01.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2952/25

Провадження № 2/456/221/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

/заочне/

16 січня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Писарева О. Ю.,

при секретарі Стасів О. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Підстава позову (позиція позивача): Представник позивача Гірчак Андрій Миколайович звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість в сумі 253 389,10 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» судові витрати: 3040,67 грн. сплаченого судового збору та 20491,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21.12.2023 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг. 21.12.2023 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір, що підтверджується: офертою на укладення угоди про надання кредиту №507006284, акцептом пропозиції на укладення угоди про надання кредиту №507006284, додатком №1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту; анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 240 216,93 грн.; процентна ставка 4,99% річних, тип ставки фіксована; строк кредиту 120 місяців; дата повернення кредиту 21.12.2033 року; порядок повернення кредиту графік платежів: до 21 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 2786,92 грн., загальна кількість платежів 120; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку. Банк виконав взяті на себе зобов`язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов. Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером №110536029 від 21.12.2023 року, виписками по позичковому рахунку та рахунку для повернення заборгованості. Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. Загальна заборгованість згідно з угодою №507006284 від 21.12.2023 року становить 253 389,10 грн., з яких: за кредитом: 240 216,93 грн.; по відсотках: 10 684,73 грн.; по комісії: 2 487,44 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак 29.10.2025 подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити їх повністю, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Позиція відповідача: відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялась про розгляд справи на 30.10.2025, 04.12.2025 та 16.01.2026, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися на адресу суду 20.10.2025, 24.11.2025 та 22.12.2025 - згідно з довідкою Укрпошти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, про призначення судових засідань на 04.12.2025 та 16.01.2026 відповідача повідомлялось шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судове засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 29.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 04.12.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

З паспорта споживчого кредиту вбачається, що сума/ліміт кредиту становить 240 216,93 грн., строк кредитування 120 місяців, процентна ставка 4,99% річних (фіксована), загальні витрати за кредитом 443 007,68 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 683224,61 грн.; реальна річна процентна ставка 25,84% річних; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 4,99% /а.с.16/.

З оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту №507006284 від 21.12.2023 вбачається, що ОСОБА_1 запропонувала АТ «Сенс Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», що укладений між ним та Банком. Підписанням оферти відповідач підтвердила, що перед укладенням Угоди ознайомлена, в тому числі у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту; з нормами ЗУ «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; із інформацією, зазначеною в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці банку у мережі Інтернет /а.с.16 зворот-18/.

З акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту №507006284 від 21.12.2023 вбачається, що АТ «Сенс Банк» прийняло пропозицію ОСОБА_1 на укладення Угоди про надання споживчого кредиту №507006284 від 21.12.2023 на наступних умовах: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 240 216,93 грн.; процентна ставка 4,99% річних; тип ставки фіксована; строк кредитування 120 міс. /а.с.18 зворот-20/.

Випискою по особових рахунках відповідача ОСОБА_1 , за період з 21.12.2023 по 12.11.2024 підтверджується рух коштів по її картковому рахунку, в тому числі отримання та використання кредитних коштів відповідачем /а.с.23-27/.

З довідки про ідентифікацію Вих.№2849841, наданої АТ «Сенс Банк», вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», ідентифікована АТ «Сенс Банк» /а.с.28/.

З меморіального ордеру №110536029 від 21.12.2023 вбачається, що АТ «Сенс Банк» перерахувало ОСОБА_1 кошти в сумі 240 216,93 грн.; призначення платежу: надання кредиту за кредитним договором №507006284 від 21.12.2023 /а.с.29/.

З вимоги про усунення порушень вбачається, що АТ «Сенс банк» зверталося до ОСОБА_1 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором №507006284. Загальна сума заборгованості станом на 12.11.2024 року становить 253 389,10 грн. /а.с.31/.

З копії опису вкладення у цінний лист 0505278214553 Укрпошти вбачається, що 25.03.2025 АТ «Сенс Банк» було надіслано вимогу про усунення порушень ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.32/.

З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №507006284 від 21.12.2023, станом на 12.11.2024 складає 253 389,10 грн., з яких: заборгованість за кредитом 240 216,93 грн., заборгованість по відсотках 10 684,73 грн., заборгованість по комісії 2 487,44 грн. /а.с.33/.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

При цьому, в ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено, що 21.12.2023 між ОСОБА_1 та АТ «Сенс Банк» була підписана оферта на укладення угоди про надання споживчого кредиту №507006284, акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту №507006284, паспорт споживчого кредиту, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит, в розмірі 240 216,93 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом 4,99% річних. Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Сенс Банк» укласти з нею Угоду про про надання споживчого кредиту №507006284.

Оферта містить умови надання кредиту: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 240 216,93 грн.; процентна ставка 4,99% річних; тип ставки фіксована; та умови сплати кредиту.

Крім того, за поданою позивачем Випискою по рахунку з кредитною карткою за період з 21.12.2023 по 12.11.2024 підтверджується отримання кредитних коштів відповідачем та наявність заборгованості за кредитним договором.

Отже, надавши суму кредиту відповідачу, позивач виконав умови укладеного кредитного договору №507006284 від 21.12.2023, однак ОСОБА_1 всупереч умовам такого свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до п. 9.4. Розділу 9 Додатку № 10 до Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», який оприлюднено банком та є загальнодоступним за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi, банк має право достроково розірвати угоду у випадку невиконання клієнтом прийнятих зобов`язань за угодою, шляхом направлення відповідного письмового повідомлення на адресу Клієнта, зазначену в Анкеті-Заяві про акцепт Публічної пропозиції АТ «Сенс Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, не менш ніж за 10 (десять) робочих днів до дня такого розірвання. В разі розірвання банком угоди з підстав та в порядку, передбачених цим підпунктом, угода вважається розірваною та припиняє свою дію з моменту спливу строку, зазначеного в письмовому повідомленні банка про дострокове розірвання угоди.

Позивачем 25.03.2025 року було надіслано відповідачу досудову вимогу про усунення порушень, в якій зазначалось про наявність у відповідача боргу перед позивачем, який станом на 12.11.2024 року становив 253 389,10 грн.

Водночас, відповідачем не було виконано вимогу позивача, суму боргу до дня звернення із позовом до суду погашено не було.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства, суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду.

Він нівелює можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_1 не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому.

Оскільки станом на день розгляду справи борг за кредитним договором від 21.12.2023 року №507006284 у повному обсязі відповідачем не повернуто, відзиву на позов на надано, розмір заборгованості не спростовано, альтернативного розрахунку суду не надіслано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 240 216,93 грн. та за простроченими відсотками у розмірі 10 684,73 грн. є обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача комісії у розмірі 2 487,44 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Так, згідно ч. 1 та 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління НБУ постановою № 49 від 08.06.2017 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» №168 від 10.05.2007.

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, що передбачено п. 8 Правил про споживчий кредит.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом із тим, згідно постанови Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 року у справі №343/557/15-ц, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Отже, за висновками Верховного Суду несправедливими є положення договору про споживчий кредит, який містить умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону №2121-Ш), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі №363/1834/17).

Відповідно до п. 1 Оферти та Акцепту, під час користування кредитом користувач пропонує банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме:

(а) За надання Кредиту у розмірі 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті на укладення Угоди (далі - Оферта) без ПДВ. Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті, сплачується Позичальником одноразово при наданні Кредиту та є платою за послуги, що супроводжують отримання кредиту, такі як: розгляд заявки на видачу кредиту, його надання, перерахування коштів на рахунок Позичальника, дострокове погашення кредиту, відкриття та ведення позичкового рахунку. Розмір комісії за надання кредиту розраховується від суми кредиту, що видається, і включається в суму кредиту. Зазначена комісія підлягає сплаті Позичальником у день видачі кредиту.

(б) За обслуговування (управління) Кредиту щомісячно: за період з 1 по 12 місяць користування кредитом - 0,10% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ; за період з 13 по 24 місяць користування кредитом - 1,00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ; за період з 25 по 120 місяць користування кредитом - 1,50% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ.

Комісійна винагорода, що вказана в підпункті (б) п. 1, сплачується Позичальником щомісячно за кожний місяць користування Кредитом відповідно до Графіку платежів, який є Додатком №1 до Угоди і є його невід`ємною частиною. Зазначена в цьому підпункті комісійна винагорода нараховується Банком починаючи з дня надання Кредиту по дату його повернення, що вказана в п. 2 Угоди. Позичальник зобов`язується сплатити комісійну винагороду за останній місяць користування Кредитом не пізніше дати остаточного повернення Кредиту за Угодою.

Комісія за розрахунково-касове обслуговування: Комісія за надання кредиту - є платою Позичальника Банку за розгляд його заявки на отримання кредиту, аналіз його платоспроможності, операційне супроводження кредиту на етапі його надання, надання можливості користуватись системою дистанційного обслуговування і т.д..

Комісія за обслуговування (управління) кредитом - є платою Позичальника Банку за: надання послуг з розрахунку суми чергового платежу за Угодою у випадку дострокового часткового повернення кредиту та/або суми повного дострокового повернення заборгованості за Угодою, що надаються: а) з використанням телефонного зв`язку, у Контакт-центрі, через IVR-menu; б) шляхом оброблення запитів, що направлені Банку Позичальником із використанням Системи, та надання відповідей на відповідні запити Позичальника; операційне супроводження кредиту, що полягає в обліку, зберіганні і актуалізації інформації, документів Позичальника, його кредитної справи; здійснення інформування про неналежне виконання зобов`язань з повернення кредиту; надання інформації (виписок) по рахунках з використанням SMS та/або PUSH-повідомлень щодо суми платежу за Угодою; надання довідок щодо стану заборгованості або про закриття кредиту за допомогою Системи в електронному вигляді шляхом направлення відповідних повідомлень на адресу електронної пошти Позичальника, вказану при формуванні довідки; інформування Позичальника щодо діючих пропозицій, тарифів, змін у Банку шляхом SMS-інформування або PUSH-повідомлень на мобільний телефон Позичальника та/або за допомогою месенджерів (Viber, Telegram, Messenger або будь-який інший).

Разом із тим, таку суму коштів позивач вчинив на власну користь та такі дії не становлять кредитну послугу, яку замовив позичальник, оскільки відповідають економічним потребам лише самого кредитодавця. При цьому, відповідно до висновків Верховного Суду, кредитодавець не уповноважений стягувати з позичальника таку плату.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості або надання кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.

У даному випадку сплата позичальником комісії за послуги розрахунково-касового обслуговування кредиту передбачена умовами договору. Водночас у договорі відсутні відомості про конкретні послуги, пов`язані з обслуговуванням чи наданням кредиту, які кредитор вчинив для позичальника за сплачену ним комісію.

Суд дійшов висновку, що встановлення комісії за надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачу, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць.

При цьому будь-яких інших дій на користь позичальника, окрім надання безоплатної, відповідно до вимог закону, інформації про кредит, кредитор за сплачену комісію вчиняти не зобов`язаний. За таких обставин і без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність в заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані Правила відкриття кредитної лінії не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Подібних правових висновків дійшов Львівський апеляційний суд постановах від 10.07.2025 року у справі № 451/341/24, від 14.07.2025 року у справі № 465/4537/24, від 15.07.2025 року у справі № 438/1402/24, від 15.07.2025 року у справі № 441/1290/24, від 04.08.2025 року у справі № 464/508/25 тощо.

Отже, відповідні дії банку вносять дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими.

Аналогічних висновків щодо дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими дійшов Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2023 року у справі №199/7014/20 (провадження №61-17825св21).

Відтак, вимога позивача про сплату позичальником комісії у розмірі 2 487,44 грн. за надання кредиту задоволенню не підлягає.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №507006284 від 21.12.2023 року у розмірі 250 901,66 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 240 216,93 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 10 684,73 грн., є підставними і такими, що підлягають до задоволення, а в частині стягнення комісії у розмірі 2 487,44 грн. - задоволенню не підлягають.

Судові витрати.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем, при поданні даної позовної заяви до суду, було сплачено судовий збір у розмірі 3040,67 грн., який підтверджено меморіальним ордером №823813 від 02.04.2025 року.

Відтак, у зв`язку із частковим задоволенням заявлених позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3010,82 грн.

У позовній заяві позивач також просить також стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 491,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем долучено до позовної заяви копію Договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025, укладений між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс», копію Довіреності №023782/25 від 03.02.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність Гірчак Андрія Миколайовича. Однак, не долучено жодних доказів надання правової допомоги саме у справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Окрім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено розмір понесених витрат на правову допомогу в сумі 20 491,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за договором №507006284 від 21.12.2023 року у розмірі 250 901 /двісті п`ятдесят тисяч дев`ятсот одна/ грн. 66 коп., з яких: 240 216,93 грн. заборгованість за кредитом, 10 684,73 грн. заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» судовий збір у розмірі 3 010 /три тисячі десять/ грн. 82 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ ЄДРПОУ 23494714; адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 100;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 26.01.2026 року.

Головуючий суддя О. Ю. Писарев