Ухвала суду № 1336844, 01.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-12767/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“01” листопада 2007 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

відповідача: Прикіної С.Г., Філіппової О.Г.

розглянувши касаційну скаргу Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

на рішення господарського суду Чернігівської області від 08 серпня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005 року

у справі №6/158а

за позовом Державного підприємства «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш»

доПрилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішенняПрилуцької ОДПІ Чернігівської області №000006216/0/744 від 22.03.2005р..

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 08 серпня 2005р. позовні вимоги ДП «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш» було задоволено в повному обсязі.

Судове рішення першої судової інстанції мотивовано тим, що позивач є правонаступником Прилуцького орендного заводу «Пожмашина», яке припинило свою діяльність у звязку з припиненням договору оренди цілісного майнового комплексу, то позивач мав право на поліпшення основних фондів та на зменшення скоригованого прибутку, оскільки така передача права власності не є безоплатно наданим товаром.

Щодо безпідставності нарахування позивачем податку з власників транспортних засобів та включення даної суми до валових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що «Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів…», затверджених постановою КМ від 07.09.1998р. №1388 не передбачено обовязку зняття автотранспортних засобів з реєстрації у звязку з перереєстрацією їх внаслідок ліквідації чи реорганізації юридичної особи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу податку на прибуток на суму 240392,77грн. основного платежу та 146329,67грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позову було відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що витрати на поліпшення основних фондів в сумі 739800,00грн. та амортизаційні відрахування правомірно віднесено позивачем до складу валових витрат, оскільки на підставі правонаступництва останній набув право протягом звітного періоду віднести будь-які витрати на поліпшення основних фондів, оскільки внаслідок правонаступництва позивач здобув і обовязок щодо дотримання правил ведення бухгалтерського обліку, оскільки ці витрати дістались внаслідок правонаступництва.

Разом з тим, колегія суду апеляційної інстанції не погодилась з судом першої інстанції по епізоду включення позивачем до складу валових витрат податку з власників транспортних засобів, оскільки з більш ніж 25 одиниць техніки за позивачем було зареєстровано лише 5 одиниць.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції Прилуцька ОДПІ Чернігівської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну постанови Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005р., скасування рішення господарського суду Чернігівської області від 08 серпня 2005р. та прийняття нового рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ДП «Пожспецмаш» по податку на прибуток за період з 01.10.2004р. по 31.12.2004р., за результатами якої складено акт №32/26-2045/33004117 від 21.03.2004р..

Висновками даного акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п.5.2.5, 5.2.10 п.5.2 ст.5, п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за IVквартал 2004р. в сумі 244580,77грн.., а також порушено ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» в результаті чого надлишково нараховано податок з власників транспортних засобів в сумі 22412,00грн..

Суть зазначених порушень полягає наступному.

Отримавши основні фонди на підставі акта приймання-передачі цілісного майнового комплексу Прилуцького орендного заводу «Пожмашина» на баланс позивача, витрати понесені на поліпшення основних фондів в Декларації з податку на прибуток за 2004р. в сумі 880000,00грн. в т.ч. за IV квартал 2004р. в розмірі 739800,00грн. включені позивачем до складу валових витрат рядка 04.10 «Поліпшення основних фондів». Крім того, підприємством віднесено на зменшення скоригованого прибутку амортизаційні відрахування по вищезазначеним основним фондам за 2004р. в сумі 340711,06грн. в т.ч. за IV квартал 2004р. в розмірі 21611,06грн..

Також контролюючим органом вказано на безпідставність нарахування позивачем податку з власників транспортних засобів на суму 22412,00грн. та включено дану суму до складу валових витрат декларації на прибуток за 2004р..

На підставі даних висновків контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000062616/0/744 від 22.03.2005р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 391329,24грн., в т.ч. 244580,77грн. основного платежу та 146748,47грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій №6 від 29.07.2004р. «Про прийом-передачу цілісного майнового комплексу «Прилуцького орендного заводу «Пожмашина» створено комісію щодо приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу «Прилуцького орендного заводу «Пожмашина» на баланс ДП «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш» та зобовязано комісію до 01.08.2004р. передати майно згідно з актом примання-передачі.

На виконання вказаного вище наказу було складено акт інвентаризації зобовязань та заборгованості по Прилуцькому орендному заводу «Пожмашина» станом на 01.09.2004р., акт інвентаризації активів і пасивів Прилуцького орендного заводу «Пожмашина» від 21.09.2004р., акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Прилуцького орендного заводу «Пожмашина» від 23 вересня 2004р. на баланс позивача.

В результаті передачі цілісного майнового комплексу Прилуцького орендного заводу «Пожмашина» на баланс позивача, останньому було передано і автотранспортну техніку.

Відповідно до ч.1 ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Приписами ст.105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Статтями 107 та 111 Цивільного кодексу України встановлюється особливий порядок припинення юридичної особи, порушення якого є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників, і, зокрема, визначається, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, наявне фактичне припинення юридичної особи Прилуцького орендного заводу «Пожмашина», однак на час проведення контролюючим органом перевірки позивача до єдиного державного реєстру не було внесено відомості про припинення Прилуцького орендного заводу «Пожмашина» і нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу не було передано в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника. А отже, дана процедура завершена не була і у позивача не виникло підстав для віднесення до складу валових витрат витрати на поліпшення основних фондів (переданого майна згідно передаточного балансу) та нарахування позивачем на залишкову вартість вказаних основних фондів і зменшувати скоригований прибуток.

Підпунктом 8.7.1. пункту 8.7. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N334/94-ВР у діючій на той час редакції від 01.07.2004р. встановлено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Пунктом 11.1. ст.11 цього ж Закону передбачено, що, у разі коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

ДП «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш» зареєстровано 23.07.2004р..

Це підприємство взято на облік як платник податків 28.07.2004р., з цього ж дня, як зазначено у підпункті 8.7.1. пункту 8.7. ст.8 Закону, почався його перший звітний податковий період.

На цей момент підприємство не мало на балансі власних основних фондів.

Ці основні фонди воно отримало у наступному, 23.09.2004р., від Прилуцького орендного заводу «Пожмашина».

Відносити на валові витрати ДП «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш» мало право витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Так як на початок звітного періоду 28.07.2004р. сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів ДП «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш» становила 0 грн., то 10 відсотків від цієї суми також становило 0 грн..

Відносити на валові витрати за цей податковий період витрати на поліпшення орендованих основних фондів в сумі 739,8 тис.грн. підприємство не мало ніяких підстав, бо ця сума значно перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Висновки попередніх судових інстанцій про те, що мала місце реорганізація Прилуцького орендного заводу «Пожмашина» і застосування у звязку з цим до спірних правовідносин ст.104 ЦК України є помилковими, так як мали місце не реорганізація, а передання цілісного майнового комплексу у звзку із закінченням строку його оренди.

Щодо нарахування позивачем податку з власників транспортних засобів, які не були зареєстровані за ним в органах МРЕВ ДАІ, то суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що таке нарахування є безпідставним з огляду на наступне.

За визначенням п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат підприємства включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом).

Відповідно до п.30.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., власники механічних транспортних засобів повинні зареєструвати (перереєструвати) їх у Державтоінспекції незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання).

Судом встановлено, що на час проведення перевірки позивач був власником більш ніж 25 одиниць техніки, з яких лише 5 одиниць техніки були зареєстровані позивачем в органах МРЕВ ДАІ.

Повно і правильно встановивши обставини справи на підставі наданих сторонами доказів своїх вимог, суд апеляційної інстанції, однак, неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ №000006216/0/744 від 22.03.2005р. в частині нарахування позивачу податку на прибуток на суму 240392,77грн. основного платежу та 146329,67грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи, що по справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи встановлені судом повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, судове рішення другої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005р. скасувати в частині задоволення позовних вимог. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Хрущ В.Л.