Постанова № 13367846, 08.12.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.10 Справа № 5/115 (21/141(1/574-21/13

08 грудня 2010 рокуСправа № 5/115 (21/141 (1/874-21/135)

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів:Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Львівського Державного дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання, м. Львів

на ухвалу господарського суду Львівської області від 25.10.2010р.

у справі № 5/115 (21/141 (1/574-21/135)

за заявою Державного підприємства “Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання”, м. Львів про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2007 р. у справі № 1/574-21/135,

у справі 1/574-21/135

за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі:

1:Міністерства промислової політики України, м. Київ,

2:Львівського Державного дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання, м. Львів,

3:Державного науково-дослідного підприємства “Конекс”, м. Львів,

4:Державного підприємства науково-технічного центру “Композит”, м. Львів,

до відповідача-1:Відкритого акціонерного товариства “Екпериментально-конструкторський технологічний інститут захисних покрить”, м. Львів,

відповідача-2:Львівського обласного комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів,

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “Укрмедмаркет”, м. Львів,

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м. Львів,

третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3, м. Львів,

третьої особи-5,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліграфічне виробниче підприємство “Ладекс”, м. Львів,

третьої особи-6,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4, м. Львів,

третьої особи-7,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5, м. Львів,

третьої особи-8,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_6, м. Львів,

третьої особи-9,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_7, м. Львів,

третьої особи-10,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю “Золотий Байбак”, м. Львів,

третьої особи-11,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_8, м. Львів,

Про визнання права державної власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_1, згідно проведеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області розподілу даних приміщень між Львівським державним дослідно-експериментальним заводом технологічного обладнання, Державним науково-дослідним підприємством “Конекс”, Державним підприємством науково-технічного “Композит”відповідно до наказів РВ ФДМУ по Львівській області за № 2025 (з додатками) від 12.08.1996 року, за № 342 від 25.03.2008 року; визнання недійсним реєстраційного посвідчення на право колективної власності на цілісний майновий комплекс в цілому за адресою: АДРЕСА_1 від 08.12.2000р. за реєстраційним № 1210, видане ВАТ “ЕКТІавтопром” Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

За участю представників:

Прокурор: не викликався.

від позивача- 1: не з»явився;

від позивача- 2: не з»явився;

від позивача- 3: не з»явився;

від позивача- 4: не з»явився;

від відповідача-1: Шестопалов В.Є.- представник;

від відповідача-2: не з»явився;

від третьої особи- 1: не з»явився;

від третьої особи- 2: не з»явився;

від третьої особи- 3: не з»явився;

від третьої особи- 4: ОСОБА_3- представник.

від третьої особи- 5: ОСОБА_10- представник.

від третьої особи- 6: не з»явився;

від третьої особи- 7: не з»явився;

від третьої особи- 8: не з»явився;

від третьої особи- 9: не з»явився;

від третьої особи-10:ОСОБА_10- представник.

від третьої особи-11: не з»явився;

Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.ст.22,27 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.10.2010р. у справі №5/115 (21/141 (1/574-21/135) (головуючий суддя: Данко Л.С, судді: Фартушок Т.Б., Мазовіта А.Б.) відмовлено у задоволенні заяви Державного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2007р. у справі №1/574-21/135 за ново виявленими обставинами та вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.Крім того, вказаною ухвалою відхилено клопотання заявника про об»єднання справ №5/115 (21/141 (1/574-21/135) та №21/133; 21/156 (21/141; 1/574-21/135)

Ухвала суду мотивована тим, що рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2007р. у справі № 1/574-21/135 відповідає матеріалам справи, обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не можуть бути підставою для перегляду рішення господарського суду в порядку статті 112 ГПК України, оскільки не вважаються ново виявленими, так як про їх наявність було відомо господарському суду , сторонам у справі, в тому числі заявнику та прокурору на час розгляду справи, за наслідками розгляду якої, господарським судом Львівської області 10.10.2007р. постановлено рішення у справі №1/574-21/135, інші обставини, на які покликається заявник, зокрема, накази, як на нововиявлені обставини, не мають істотного значення для справи, так як не передбачають обов»язків власників щодо володіння, користування та розпорядженням належним їм майном, крім того, відмінивши дію не виконаного на той час наказу № 506 від 15.09.1993р. «Про розподіл основних фондів», наказ № 938 від 22.06.1994р. «Про відміну дії наказу № 506 від 15.09.1993р.»припинив чинність у зв»язку із його виконанням, як і суспільні відносини, пов»язані з його виконанням, таким чином, наказ Міністерства промислової політики України № 136 від 11.03.2008р. «Про скасування наказу Мінмашпрому України від 22.06.1994р. № 938», навіть в редакції наказу Міністерства промислової політики України № 82 від 30.01.2009р. «Про внесення змін до наказу»спрямований на регулювання вже неіснуючих суспільних відносин та відповідно не має правового значення.

Щодо відхиленого клопотання заявника про об»єднання справ №5/115 (21/141 (1/574-21/135) та №21/133; 21/156 (21/141; 1/574-21/135), судом вказано, що об»єднання в одну справу справи № 21/133(21/141; 1/574-21/135), яка вже розглянута по суті, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, про що постановлено відповідні рішення у цій справі та справи № 5/115 (21/141 (1/574-21/135), яка розглядається, суперечить приписам ГПК України. Зокрема суперечить ст. 58 ГПК України об»єднання справи № 21/156 (21/133; 21/141; 1/574-21/135) щодо якої, 27.11.2009р. вже порушено провадження і заяву прийнято до розгляду іншим складом суду (суддею господарського суду Львівської області Масловською Л.З.) та справи № 5/115 (21/141 (1/574-21/135), оскільки справа за № 21/156 (21/133; 21/141;1/574-21/135) знаходиться у провадженні господарського суду (судді Масловської Л.З.), складу суду, яким розглядається справа № 5/115 (21/141 (1/574-21/135) не передавалася. Разом з тим, суд прийшов до висновку, що сумісний розгляд цих справ перешкоджатиме з»ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Скаржник - Державний Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви ДП „ДЕЗТО" про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2007р. за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, скаржник ствердив, що наказ Мінмашпрому України від 11.03.2008р. №136 „Про скасування наказу Мінмашпрому України від 22.06.1994р. №938". яким, в редакції наказу Міністерства промислової політики України №82 від 30.01.2009 р. "Про внесення змін до наказу" скасовано наказ Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України від 22.06.1994 р. №938 "Про відміну дії наказу №506 від 15.09.1993 р." з наданням йому зворотної сили, є ново- виявленою обставиною, яка вказує на необхідність перегляду рішення місцевого господарського суду від 10.10.20107р.

Крім того, скаржник у своїй апеляційній скарзі зіслався на рішення арбітражного суду Львівської області від 30.06.1998р. у справі №3/192-11/92, яке на його думку мало преюдиційне значення та вказувало на те, що ВАТ ,.ЕКТІавтопром'" не володів правом власності на спірні приміщення, що не було взято до уваги господарським судом Львівської області при прийнятті рішення від 10.10. 2007р. у справі №1/154-21/135.

Однак, в обгрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є не вищевказане рішення арбітражного суду Львівської області від 30.06.1998р. у справі №3/192-11/92 та перелічені вище відповідні накази, а накази Міністерства промислової політики України №136 від 11.03.2008 р. та №82 від 30.01.2009р.

Третьою особою -10: ТзОВ «Золотий Байбак», м.Львів подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, що обґрунтовано тим, що накази Міністерства промислової політики України №136 від 11.03.2008р. та №82 від 30.01.2009р. не зареєстровані у встановленому законом порядку, а відтак не мають нормативного характеру, тому твердження заявника, що вказані накази є нововиявленими обставинами для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2007р. у справі №1/574-21/135 з посиланням на п. 1.4 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»є безпідставним і таким, що не грунтується на нормах чинного законодавства. В судовому засіданні представник відповідача-1, третьої особи-4: ОСОБА_3, м.Львів та представник третьої особи-5 та -10 вимоги апеляційної скарги відхилили, підтримали заперечення третьої особи-10.

Від позивача-1 надійшло клопотання розглядати апеляційну скаргу без участі його представника, в якому позивач-1 зазначає про те, що вимоги апеляційної скарги ним підтримуються з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Інші представники учасників судового процесу в судове засідання 8.12.2010р., з невідомих суду причин, не з»явилися.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали господарського суду Львівської області за наявними у справі матеріалами без представників відсутніх у судовому засіданні учасників судового процесу.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що неподання відповідачами письмового відзиву на апеляційну скаргу та нез'явлення в судове засідання всіх учасників судового процесу не перешкоджають розглядові апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу,судова колегія повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції в повному обсязі з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.10.2007 р. у справі № 1/574-21/135 за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, Державного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання, Державного науково-дослідного підприємства «Конекс», Державного підприємства науково-технічного центру «Композит», до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-конструкторський технологічний інститут захисних покрить», відповідача 2: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «Укрмедмаркет», ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне виробниче підприємство «Ладекс», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Байбак», ОСОБА_8 про визнання права державної власності на майно та визнання неправомірними дій, у позові було відмовлено повністю.

Вказане рішення суду набрало законної сили і мотивовано наступним: - власником спірних приміщень будівлі по АДРЕСА_1 став ВАТ «Експериментально-конструкторський і технологічний інститут захисних покрить»внаслідок його створення у процесі приватизації шляхом перетворення державного підприємства в акціонерне товариство у складі цілісного майнового комплексу; - не була спростована презумпція правомірного володіння спірним майном ВАТ «ЕКТІавтопром», а також презумпція правомірності набуття приміщень в будівлі по АДРЕСА_1 ОСОБА_3, Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне виробниче підприємство «Ладекс», ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТзОВ «Золотий Байбак», а також пропущенням - позивачами встановленого строку позовної давності.

Судом також була надана оцінка мотивам прокурора та позивачів щодо їх прав та обов'язків, які випливали з невиконаного наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 506 від 15.03.1993р. «Про розподіл основних фондів», який був згодом відмінений наказом № 938 від 22.06.1994р. Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії «Про відміну дії наказу № 506 від 15.09.1993р.». Таке посилання не було прийнято судом до уваги передусім у зв'язку із невиконанням наказу № 506 від 15.03.1993р., оскільки саме із цим фактом стаття 128 ЦК УРСР, яка діяла на час існування спірних відносин, пов'язувала юридичні наслідки, а не із фактом його скасування.

Заявник є правонаступником Львівського Державного дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання, м. Львів, який, на підставі наказу Міністерства промислової політики України №261 від 06.05.2008р., 07.10.2008р. зареєстрував в новій редакції Статут за №1415105001001328, на підставі зазначеного проведено зміну найменування Заявника (позивача-2 по справі) на Державне підприємство «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання»(п.1.2. Статуту (нова редакція), місцезнаходження: м. Львів, вул. Зелена, 115-Б, код ЄДРПОУ 00231320.

Заявник у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилається, як на нововиявлену обставину на те, що у листі Львівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.07.2009 року № 02/600 зазначено, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «ЕКТІавтопром»від 31.05.2007 року було звільнено, зокрема, з посади заступника спостережної ради ОСОБА_3. Тобто, як стверджує заявник, ОСОБА_3, на час придбання нежитлових приміщень виступав, як заступник голови спостережної ради ВАТ «ЕКТІавтопром», та, як випливає із всіх, без винятку, договорів купівлі-продажу (укладених протягом вересня-жовтня 2006 року), давав згоду на продаж спірних приміщень на самого себе. Вказана обставина, як вбачається із заяви Державного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання, має істотне значення для розгляду справи, так як ставить під сумнів законність набуття ОСОБА_3 та ОСОБА_8 права власності на нежитлові приміщення і про наявність такої обставини заявнику не було відомо на час розгляду справи № 1/574-21/135 в господарському суді Львівської області у 2007 році.

Крім того, заявник у заяві від 19.11.2009р. № 187/11 про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на інформацію викладену у Довідці-характеристиці Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки») від 08.12.2000р., стверджує, що так як у цій Довідці-характеристиці внесено ряд будівель та споруд, які відсутні в Переліку, наданому РВ ФДМУ по Львівській області від 09.11.98р., відтак зазначену розбіжність, заявник вважає нововиявленою обставиною, яка спростовує факти, що були покладено в основу судового рішення, мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

В обгрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами заявник покликається на наказ Мінмашпрому України від 11.03.2008р. № 136 «Про скасування наказу Мінмашпрому України від 22.06.1994р. № 938», яким, в редакції наказу Міністерства промислової політики України № 82 від 30.01.2009р. «Про внесення змін до наказу»скасовано наказ Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України від 22.06.1994р. № 938 «Про відміну дії наказу № 506 від 15.09.1993р.»з наданням йому зворотної сили, при цьому Заявник у своїх поясненнях, щодо наявності нововиявленої обставини, покликається на п. 1.4. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами».

Відповідно до ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Однією із підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначено у пункті 1.1 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами'', судове рішення може бути переглянуто на підставі статті 112 ГПК України за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України

Заявник у своїх поясненнях щодо наявності нововиявленої обставини покликається на пункт 1.4 вищевказаного роз'яснення, де зазначено, що скасування чи зміна акту, яким скасовано чи змінено попередній, і у якому зазначено про надання йому зворотної сили, може вважатись нововиявленою обставиною лише, якщо такий акт є нормативним і лише якщо на ньому ґрунтувалось судове рішення.

Як вбачається зі змісту вказаних наказів Міністерства промислової політики України №136 від 11.03.2008р. та №82 від 30.01.2009р., на які посилається заявник, як на нововиявлену обставину, останні в розумінні положень вищевказаного роз'яснення, відносяться до актів ненормативного характеру, а саме - індивідуальних актів, які породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта чи визначеного ними певного кола суб'єктів, якому вони адресовані та застосовуються одноразово, до яких відносяться також і накази №506 від 15.09.1993 р. та №938 від 22.06.1994 р.

Крім того, накази Міністерства промислової політики України №136 від 11.03.2008р. та №82 від 30.01.2009р., на які покликається заявник, як на нововиявлені обставини, були прийняті після ухвалення судового рішення від 10.10.2007р. у справі №1/574-21/135 та не носять нормативного характеру, в тому числі в режимі „зворотньої дії", що стверджується наступним.

Відповідно до ст. 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

У відповідності частини 4 п.1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням про такий орган.

Пунктами 1, і 2 Указу Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 3 жовтня 1992 року N 493/92 встановлено, що з 01 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю, і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснюють - Міністерство юстиції України.

Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992р. N731 встановлено, що державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Таким чином, з огляду на те, що накази Міністерства промислової політики України №136 від 11.03.2008р. та №82 від 30.01.2009р., не зареєстровані у встановленому законом порядку, а відтак не мають нормативного характеру, то твердження заявника, що вказані накази є нововиявленими обставинами для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2007р. у справі №1/574-21/135 з посиланням на п.1.4 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" є безпідставним і таким, що не грунтуються на нормах чинного законодавства. Крім цього, як вірно зазначено господарським судом, що відмінивши дію невиконаного на той час наказу №506 від 15.09.1993 р. "Про розподіл основних фондів", наказ №938 від 22.06.1994 р. "Про відміну дії наказу №506 від 15.09.1993р." припинив чинність у зв'язку із його виконанням, як і суспільні відносини, пов'язані з його виконанням. Таким чином, наказ Міністерства промислової політики України №136 від 11.03.2008 р. "Про скасування наказу Мінмашпрому України від 22.06.1994 року №938", в редакції наказу Міністерства промислової політики України №82 від 30.01.2009 р. «Про внесення змін до наказу»спрямований на регулювання вже неіснуючих суспільних відносин та не має правового значення.

Крім вищенаведеного, господарським судом вірно звернено увагу на те, що подані заявником накази, як нововиявлені обставини не мають істотного значення для справи з огляду на наступне.

Згідно із ст. 128 ЦК УРСР, який діяв на час існування спірних відносин, право власності (право оперативного управління) у набувача майна виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. З невиконаного на дату його відміни наказу №506 від 15.09Л993 р. не вбачається інших положень щодо переходу права на спірні приміщення. Поданий заявником наказ Міністерства промислової політики України №136 від 11.03.2008 р. "Про скасування наказу Мінмашпрому України від 22.06.1994 року №938", в редакції наказу Міністерства промислової політики України №82 від 30.01.2009 р. ''Про внесення змін до наказу", не містить інших положень та сам по собі не породжує права власності чи господарського відання (оперативного управління) на спірні приміщення, а саме в режимі "зворотньої дії" - станом до дати винесення господарським судом Львівської області рішення від 10.10.2007 р.

Не впливають обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені і на інші положення, які мають істотне значення для справи, зокрема: як щодо пропуску строку позовної давності, так щодо правомірності набуття майна третіми особами у справі, тощо.

Враховуючи, що приватизація державного підприємства була завершена, що підтверджується наказом РВ ФДМ України по Львівській області №123 від 28.02.2000 р., спірні приміщення не належать до державної власності, Міністерство промислової політики України не має повноважень по розпорядженню ним, а тому подані заявником накази не передбачають по змісту обов'язків власників щодо володіння, користування та розпорядження належним їм майном.

Крім того, господарським судом вірно зазначено, що предметом даної справи є визнання права державної власності на спірне майно, а заявник, звертаючись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вказує на обставини, які на його думку впливають на правомірність/неправомірність укладення договорів купівлі-продажу, які не були предметом розгляду по даній справі.

Як вбачається із пояснень відповідача-1 перебування ОСОБА_3 в складі Спостережної ради на час відчуження приміщень не є нововиявленою обставиною, оскільки дозвіл на відчуження приміщень давав не ОСОБА_3, а Спостережна рада в складі 4-х членів, а саме: Пласконь О.П. - голова, Рейса К.М., Столмов Є.М., Сутягіна Л.В. - члени Спостережної ради. Крім того, як стверджує відповідач-1, ОСОБА_3 у зв'язку із переходом на іншу роботу був виведений з членів Спостережної ради ВАТ «ЕКТІавтопром»ще 28 липня 2006р., тобто задовго до відчуження приміщень.

Згідно п.10.6 Статуту голова правління мав право відчужувати приміщення в розмірі до 75% без погодження із Спостережною радою товариства, але в даному випадку рішення на відчуження приміщень приймало правління ВАТ «ЕКТІавтопром».

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 21.12.2004р. у справі № 12/123, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов»язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день, коли заявникові стало відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

Судові рішення, на які посилається Заявник, як на підставу перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2007р. по справі № 1/574-21/135, а саме: рішення арбітражного суду Львівської області від 30.06.1998р. № 3/192-11/92, постанову арбітражного суду Львівської області від 18.11.98р., постанову Вищого арбітражного суду України від 29.04.99р. та відповідні накази, були долучені до позовної заяви від 08.06.2007р. № 05-486 вих-07 (знаходяться в матеріалах справи № 1/574-21/135, том 1-й, а.с. 117139) не можуть вважатися нововиявленими обставинами, оскільки про їх наявність було відомо господарському суду, сторонам у справі, в т.ч. заявникові та прокуророві, на час розгляду справи, за наслідками розгляду якої, господарським судом Львівської області 10.10.2007р. постановлено рішення у справі № 1/574-21/135.

Є вірним висновок господарського суду щодо відхилення клопотання заявника про об»єднання справ №5/115 (21/141 (1/574-21/135) та № 21/133; 21/156 (21/141;1/574-21/135) в одну справу, оскільки господарським судом встановлено, що такі вже розглянуті по суті, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції про що поставлено відповідні рішення у справах.

На час розгляду справи, суперечило ст. 58 ГПК України, об»єднання справи №21/156 (21/133; 21/141; 1/574-21/135) щодо якої, 27.11.2009р. вже було порушено провадження і заяву прийнято до розгляду іншим складом суду (суддею господарського суду Львівської області Масловською Л.З.) та справи № 5/115 (21/141 (1/574-21/135), оскільки справа за № 21/156 (21/133; 21/141;1/574-21/135) знаходилась у провадженні господарського суду (судді Масловської Л.З.), складу суду, яким розглядалася дана справа №5/115 (21/141 (1/574-21/135) не передавалася.

Підставою на яку посилається заявник у клопотанні про об»єднання справ

№ 5/115 (21/141 (1/574-21/135) та № 21/133; № 21/156 (21/141; 1/574-21/135) в одну справу є «незатягування розгляду справ (справи розглядаються між тими самими сторонами і стосуються питання перегляду за нововиявленими обставинами одного і того ж рішення господарського суду Львівської області від 10.10.2007р. по справі № 1/574-21/135)».

Господарський суд, врахувавши наведені обставини, зробив вірний висновок, що в даному випадку, сумісний розгляд цих справ перешкоджав би з»ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво міг утруднити вирішення спору.

Виходячи із наведеного, підстави, які заявник обумовив для перегляду судового рішення місцевим господарським судом є обставинами, які могли бути встановлені судами при попередньому розгляді, як докази відповідно до умов виконання ними норм процесуального закону та при умові правового значення цих доказів для вирішення спору.

Відповідно до п.1.3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.2002р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами'', не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю нововиявлених обставин господарським судом обгрунтовано залишено без змін судове рішення, оскаржувана ухвала господарського суду Львівської області від 28.10.2010р. у справі №5/115 (21/141(1/574-21/135) є законною і обгрунтованою, винесеною з повним і всебічним дослідженням всіх обставин справи при дотриманні норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 25.10.2010р. у справі №5/115 (21/141 (1/574-21/135) залишити без змін, апеляційну скаргу Львівського Державного дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання, м. Львів без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

3.Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддяКордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Мурська Х.В.