Рішення № 133676200, 29.01.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10234/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/10234/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

23.07.2025 адвокат Пустяк Алла Володимирівна, здійснюючи на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1 - 2, 9 - 23, 26 - 29 частини першої статті 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", від 15.07.2025 №3265/2025-3969730 надання правничої допомоги ОСОБА_1 , звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (надалі - ГУПФ в Рівненській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №051330003439 від 09.07.2025 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати ГУПФ в Рівненській області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 період її роботи на посадах вчителя української мови, вчителя - дефектолога з 11.10.2017 по 30.06.2025;

- зобов`язати ГУПФ в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 02.07.2025 відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, який під час повторного розгляду питання щодо призначення позивачу пенсії не врахував висновків Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/1223/24 про визнання за ОСОБА_1 права на пенсію за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що знову призвело до протиправної відмови у призначенні пенсії за вислугою років.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 261 КАС України, відзив на позов не надав, хоча й був повідомлений про відкриття провадження у цій справі через електронний кабінет системи "Електронний суд".

За таких обставин відповідач вважається таким, що повідомлений про факт відкриття провадження в адміністративній справі, але правом на надання відзиву на позов не скористався.

Розгляд справи, відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами, вивчивши які суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.11.2023 звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за вислугою років як працівнику освіти на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За результатами розгляду заяви рішенням ГУПФ в Сумській області від 04.12.2023 №051330003439 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років як працівнику освіти на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Приймаючи вищевказане рішення, ГУПФ в Сумській області виходило з того, що за наданими документами право на призначення пенсії за вислугою років як працівнику освіти на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутнє у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, а саме: з 01.04.2017 по 11.10.2017 стаж роботи не менше 26 років 06 місяців. За поданими документами спеціальний стаж позивача - 25 років 01 місяць 25 днів.

ОСОБА_1 оскаржила це рішення до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №440/1223/24 позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення ГУПФ в Сумській області №051330003439 від 04.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано ГУПФ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2023 про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту ''е'' статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' (а.с. 16-19).

У подальшому, на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №440/1223/24 щодо судового контролю (а.с. 21-23), ГУПФ в Сумській області 26.05.2025 надано звіт про виконання судового рішення, в якому повідомлено, що на виконання вказаного судового рішення Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30.11.2023 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції, чинній до внесення змін законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII. За результатами розгляду заяви прийнято рішення від 20.05.2025 №051330003439 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років. Згідно з Реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу (далі - реєстр застрахованих осіб) станом на 21.05.2025 по страхувальнику Слов`янська спеціальна школа №41 Донецької обласної ради (код за ЄДРПОУ 26011260) наявні відомості про нараховану заробітну плату та страховий стаж з вересня 2022 року по 30.04.2025. При цьому наявні відомості по спеціальному стажу в цей же період. З огляду на це право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону №1788 у позивача відсутнє, оскільки на день звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 працювала на посаді, що дає право на пенсію за вислугу років, що підтверджується даними з реєстру застрахованих осіб, власноручним підписом у заяві від 30.11.2023, яка наявна в пенсійній справі та трудовою книжкою НОМЕР_1 від 20.08.1987 (а.с. 20).

Як з`ясував суд з письмових доказів у матеріалах цієї адміністративної справи, наказом від 23.06.2025 №4-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади вчителя-дефектолога Слов`янської спеціальної шкоди №41 Донецької обласної ради 30.06.2025 за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України (зворот а.с. 27).

Після звільнення з роботи позивачка повторно звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУПФ в Рівненській області, яким 09.07.2025 прийнято рішення №051330003439 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту 21 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного стажу за вислугу років, як працівника освіти. Зазначено, що пунктом 21 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право на пенсію за вислугу років, зокрема, педагогічних працівників за умови, якщо вони на день набуття чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VII, тобто станом на 11.10.2017, мають вислугу років, необхідну для призначення також пенсії. Вік заявниці 55 років 00 місяців 16 днів. Право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають особи, вислуга років яких на відповідних посадах становить не менш як: 25 років - на 1 квітня 2015 року; 25 років 6 місяців - на 31 грудня 2015 року; 26 років 6 місяців - на 11 жовтня 2017 року. Страховий стаж особи становить 37 років 09 місяців 13 днів. Станом на 11.10.2017 стаж за вислугу років становить 25 років 01 місяць 25 днів (а.с. 15).

Позивачка, вважаючи рішення відповідача таким, що порушує її конституційне право на отримання пенсії за вислугу років, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №440/1223/24, яке набрало законної сили 05.04.2024, визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ в Сумській області №051330003439 від 04.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 та зобов`язано ГУПФ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2023 про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту ''е'' статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' (а.с. 16-19).

Частково задовольняючи позов у вищевказаній справі, суд з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019 виходив з того, що "...починаючи з 05.06.2019, положення пункту "е" статті 55 Закону України №1788-ХІІ діють в первісній редакції, чинній до внесення змін Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII.

Таким чином, на день звернення позивача (30.11.2023) до пенсійного органу із заявою щодо наявності у неї права на призначення їй пенсії за вислугу років як працівнику освіти, пунктом "е" статті 55 Закону України №1788-ХІІ було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти незалежно від віку при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік №909).

Так, відповідно до розділу 1 Освіта, до професій, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема, належать:

- робота в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах, на посадах: учителі, логопеди вчителі-логопеди вчителі-дефектологи викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;

- робота у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на посадах директора, його заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старших майстрів виробничого навчання, майстрів виробничого навчання, викладачів, педагогів професійного навчання, практичних психологів, соціальних педагогів, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

У спірному випадку пенсійним органом безпосередньо у рішенні від 04.12.2023 №051330003439 визнається наявність у позивача спеціального стажу роботи у кількості 25 років 01 місяць 25 днів.

Відтак, оскільки згідно з відомостями пенсійного органу та трудової книжки позивача спеціальний стаж роботи останньої станом на 11.10.2017 (дату набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"), який дає їй право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти становить більше 25 років, визначених пунктом "е" статті 55 Закону України №1788-ХІІ, суд вважає помилковими висновки пенсійного органу щодо неможливості позитивного вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років позивачу.

Однак, всупереч висновку суду щодо наявності у ОСОБА_1 права на пенсію за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.07.2025 про призначення пенсії за вислугою років відповідач відмовив заявниці в реалізації права, підтвердженого висновками суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на встановлені судовим рішенням у справі №440/1223/24 обставини наявності у ОСОБА_1 права на пенсію за вислугою років, суд не здійснює їх повторне дослідження та аналіз, натомість приймає їх до уваги як такі.

Тож оскаржене у цій справі рішення відповідача від 09.07.2025 №051330003439, яке фактично грунтується на тих же мотивах, що й рішення, яке скасоване судом у справі №440/1223/24, суд визнає протиправним з тих же мотивів, що наведені судом у справі №440/1223/24, у зв`язку з чим скасовує його.

Відповідач у спірному рішенні визнає той факт, що на момент звернення вік заявниці становив 55 років 00 місяців 16 днів, страховий стаж 37 років 09 місяців 13 днів, станом на 11.10.2017 стаж за вислугу років становить 25 років 01 місяць 25 днів.

Представник позивача у свою чергу в позовній заяві наголошує на обставинах того, що ОСОБА_1 додатково має бути зараховано спеціальний стаж роботи з 11.10.2017 по 30.06.2025 працівником освіти (вчителем української мови, вчителем-дефектологом) у кількості 7 років 8 місяців 20 днів.

На підтвердження вказаних обставин до позовної заяви надано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.08.1987 (а.с. 24-26), із записів № 5 - 8 якої судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала з 01.09.1996 по 05.09.2022 вчителем української мови Новгородської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату для розумово відсталих дітей м. Дзержинська (допоміжна школа), яка з 01.08.2012 перейменована на Новгородську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат №38 Донецької обласної ради, а 01.10.2020 - на Новгородську спеціальну школу №38 Донецької обласної ради. У подальшому з 06.09.2022 ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя-дефектолога Слов`янської спеціалізованої школи №41 Донецької обласної ради, наказом директора Слов`янської спеціальної школи №41 Донецької обласної ради від 23.06.2025 №4-к ОСОБА_1 звільнена із займаної посади вчителя-дефектолога з 30.06.2025 за власним бажанням у відповідності до статті 38 КЗпП України (зворот а.с. 27).

Враховуючи те, що посади вчителя української мови в Новгородській спеціальній школі №38 Донецької обласної ради та вчителя-дефектолога у Слов`янській спеціалізованій школі №41 Донецької обласної ради віднесені до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, то за висновком суду у цій справі стаж роботи за період з 11.10.2017 по 30.06.2025 також має бути врахований до спеціального стажу під час вирішення питання про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

Водночас, вирішуючи позов у частині вимог, що стосуються зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за вислугу років з 02.07.2025, суд виходить з того, що уповноваженим органом для призначення пенсії є структурний підрозділ Пенсійного фонду України, до виключної компетенції якого відноситься повноваження з розгляду документів, в тому числі і поданих вперше, позаяк адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до виключної компетенції цього органу державної влади.

Питання визначення наявності підстав для призначення позивачу пенсії за віком за вислугу років у досліджуваному випадку відноситься до повноважень ГУПФ в Рівненській області.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, де Суд зазначав, що завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

За таких обставин позов у частині вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 02.07.2025 суд залишає без задоволення.

Водночас суд, керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного відновлення прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог задля зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 02.07.2025 про призначення пенсії за вислугу років з урахуванням висновків суду щодо наявності у неї такого права в силу пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з одночасним зарахуванням до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 у період з 11.10.2017 по 30.06.2025 на посадах вчителя української мови та вчителя-дефектолога.

З огляду на спосіб відновлення порушеного права, обраний позивачем, та спосіб, застосований судом, заявлений позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач сплатила 969,96 грн судового збору, з яких до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід присудити 1/2 частину, що становить 484,98 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/10234/25 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 09.07.2025 №051330003439.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 02.07.2025 про призначення пенсії за вислугу років з урахуванням висновків суду щодо наявності у неї такого права в силу пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з одночасним зарахуванням до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 у період з 11.10.2017 по 30.06.2025 на посадах вчителя української мови та вчителя-дефектолога.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 98 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076; вул. О.Борисенка, 7, м. Рівне, 33028).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун