Рішення № 13367204, 29.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

29.12.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

23 грудня 2010р. справа №14/151

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат»,

вул.Немирівське шосе,26, м. Вінниця, 21034

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Олма», вул.Преображенська,14Б/35, м.Чернігів, 14000

Про стягнення 1102042грн. 37коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Лавренчук І.О, нач.юридичного відділу, довіреність №32/538 від 25.05.10р.

Від відповідача: Чорний О.О., директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 849300грн.00коп. за виготовлення і поставку обладнання сплачених у розмірі 50% від загальної суми по договору поставки №31/6 від 28.01.10р., яка перерахована позивачем на рахунок відповідача згідно виставленого виконавцем рахунку №11 від 24.03.2010р. по платіжним дорученням №1300 від 01.04.2010р. та №1320 від 02.04.2010р. Позивач також просить стягнути з відповідача 252742грн.37коп. штрафних санкцій, в тому числі пені в сумі 82882грн.37коп. за період з 11.07.10р. по 29.10.10р., штрафу в сумі 169860грн.00коп. за прострочення відповідачем поставки обладнання більше як на 10 календарних днів.

Представник позивача в судовому засіданні 18.11.10р. надав нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, в якому зазначив, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання, а саме станом на 15.11.10р. у відповідача на поточному рахунку рахується проведена позивачем передплата за товар в сумі 849 300грн. та просив керуючись ст.6,15,16,20,205,525,526,527,530,550,627 ЦК України, ст.5,173,174,193,231,232,229 ГК України, ст.1,2,12,66,67,82,83 ГПК України та відповідно до ст.629 ЦК України зобов’язати відповідача повернути сплачені позивачем за виготовлення та поставку обладнання кошти, що становить 50% від загальної суми по договору поставки №31/6 в розмірі 849300,00грн. та штрафні санкції в розмірі 252 742,37грн.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.10р. надав Витяг з ЄДРПОУ станом на 25.11.10р, згідно якого в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Олма», ідентифікаційний код 14230429, адреса: м.Чернігів, вул.Преображенська,14Б, кв.35.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.10р. надав Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Олма», ідентифікаційний код 14230429, місцезнаходження м.Чернігів, вул.Преображенська,14Б, кв.35.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.10р. надав пояснення від 13.12.10р., в якому зазначив, що 28.01.10р. між ТОВ ВПК «Олма»та ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат»було укладено договір поставки №31/6 на виготовлення та поставку електрода в зборі електролізера ТЕ-3-80.03.000 СБ в кількості 62шт. та електрода кінцевого ТЕ-3-80.04.000 СБ в кількості 4шт., що 01.04.10р. позивач перерахував згідно виставленого відповідачем рахунку №11 від 24.03.10р. 450000грн. та 02.04.10р. згідно виставленого рахунку №11 від 24.03.10р. 399300грн., а всього 849300грн. або 50% від загальної суми по договору, що позивач виконав в повному обсязі умови п.4.1.1 договору поставки №31/6 щодо попередньої оплати за обладнання, і відповідно до п.5.3 договору поставки обладнання повинно бути поставлено протягом 80 календарних днів з дня перерахування попередньої оплати в розмірі 50% від загальної суми договору, таким чином 80-денний термін (починаючи з 03.04.10р.) протягом якого відповідач зобов’язаний був виготовити та поставити обладнання закінчився 21.06.10р. Також позивача зазначив, що з метою досудового врегулювання спору керівники позивача неодноразово телефонували директору ТОВ ВПК «Олма», який запевняв про виконання зобов’язань в повному обсязі, що в телефонному режимі було погоджено новий термін виготовлення та поставки обладнання до 10.07.10р. про що свідчить лист від 28.05.10р. №30/555.

          Відповідач відзив на позов, заяв та клопотань не надав. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив отримання 849300,00грн. від позивача, та підтвердив відсутність документів щодо поставки позивачу обладнання по договору.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно п.1.3 Статуту позивача, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 14.05.10р. номер запису 11741056007000387, Публічне акціонерне товариство «Вінницький олійножировий комбінат»є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат».

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №643301 Публічне акціонерне товариство «Вінницький олійножировий комбінат»ідентифікаційний код 000373758, місцезнаходження вул. Немирівське шосе,26, м. Вінниця, зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 18.10.2004р., заміна свідоцтва про державну реєстрацію проведена 14.05.10р. у зв’язку зі зміною найменування юридичної особи.

28.01.10р. між ВАТ «Винницький олійножировий комбінат», правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір поставки №31/6. Відповідно до п.1.1-1.2 договору замовник (позивач по справі) доручає, а виконавець (відповідач по справі) приймає на себе наступні зобов’язання: виготовити і поставити електрод в зборі електролізера ТЕ-3-80.03.000 СБ в кількості 62шт. та електрод кінцевого ТЕ-3-80.04.000 СБ в кількості 4шт. згідно креслень замовника. Комплектація електрода в зборі електролізера ТЕ-3-80.03.000 СБ та електрода кінцевого ТЕ-3-80.04.000 СБ вказана в специфікації №1 (Додаток №1) до договору, і є його невід’ємною частиною.

Загальна сума по договору відповідно до п.2.1 погоджена сторонами в Протоколі погодження договірної ціни (додаток №2), який є невід’ємною частиною договору.

Протоколом погодження договірної ціни по договору поставки №31/6 від 28.01.10р. сторони досягли згоди про те, що загальна сума по договору поставки №31/6 від 28.01.10р. на момент укладання договору становить 1698600,00грн., в т.ч. ПДВ 20% на суму 283100,00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками сторін специфікація №1 до договору №31/6 від 28.01.10р. (додаток №1).

Відповідно до п.3.1 договору він ступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.10р., а в частині виконання сторонами зобов’язань по договору –до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, передбачених договором, або до моменту його дострокового розторгнення.

Відповідно до п.4.1. договору оплата за обладнання здійснюється в гривнях, наступним чином: замовник проводить попередню оплату в розмірі 50% від загальної суми договору, на протязі 5 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату. Другий заключний платіж в розмірі 50% від загальної суми договору, замовник проводить на протязі 5 банківських днів з моменту повідомлення від замовника, засобом факсимільного зв’язку, про готовність обладнання до відправки.

Згідно п.5.3 договору обладнання, вказане в п.1.2 договору повинно бути поставлене на протязі 80 календарних днів з дня перерахування попередньої оплати в розмірі 50% від загальної суми договору.

Відповідачем на виконання умов договору виставлено позивачу рахунок-фактура №11 від 24.03.10р. на 849300,00грн. на оплату: електрод в зборі електролізера ТЕ-3-80.03.000 СБ в кількості 31шт. та електрод кінцевого ТЕ-3-80.04.000 СБ в кількості 2шт.

Позивач в свою чергу платіжним дорученням №1300 від 01.04.10р. перерахував відповідачу 450 000,00грн. з призначенням платежу «за електрод в зборі електроліз. зг. рах. №11 від 24.03.10 дог. №31/6 від 28.01.10р. у т.ч. ПДВ 75 000,00грн.»та платіжним дорученням №1320 від 02.04.10р. перерахував відповідачу 399 300,00грн. з призначенням платежу «за електрод електролізера зг. рах. №11 від 24.03.10р. у т.ч. ПДВ 66550,00грн.».

Позивач відповідно до листа від 28.05.10р. за №30/555 погодив відповідачу продовження строку виготовлення запчастин до електролізера ТЕ-3-80 до 10.07.2010р.

Як свідчать матеріали справи та не спростовує відповідач, останній свої зобов’язання за договором, враховуючи і продовження позивачем відповідачу строку виготовлення обладнання до 10 липня 2010р. не виконав, обладнання у строки визначені договором не поставив.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частиною 2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем направлена відповідачу претензія №32/758 від 13.07.10р. з вимогою на протязі 3-х календарних днів повернути сплачені кошти в сумі 849 300,00грн. і сплатити штрафні санкції або поставити в термін до 19.07.10р. обумовлене договором поставки №31/6 обладнання. Претензія направлена на адресу відповідача 13.07.10р., що підтверджується фіскальним чеком підприємства зв’язку та описом вкладення у цінний лист від 13.07.10р.

Відповідачем претензія позивача залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач на день розгляду справи не подав суду належних та допустимих доказів виконання умов договору поставки №31/6 від 28.01.10р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснену позивачем попередню оплату у сумі 849 300,00грн. в добровільному порядку не повернув, а тому сума попередньої оплати - 849300,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 82882грн.37коп. за період з 11.07.10р. по 29.10.10р., штраф у сумі 169 860грн.00коп. за прострочення відповідачем поставки обладнання більше як на 10 календарних днів.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором поставки можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Пунктами 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за прострочку поставки обладнання, згідно строків вказаних в п.5.3 договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діє в період прострочки, від загальної суми недопоставленого обладнання, за кожен день прострочки. У випадку прострочки поставки обладнання більше 10 календарних днів, виконавець крім пені сплачує замовнику одноразово штраф в розмірі 10% від загальної суми недопоставленого обладнання.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення штрафу є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 169860,00грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 82091,24грн. В решті стягнення пені відмовити у зв’язку з допущеними помилками при нарахуванні пені.

Оскільки відповідач в порушення ст.525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання не виконав, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 849 300,00грн. суми попередньої оплати, в частині стягнення штрафу в сумі 169 860,99грн., в частині стягнення пені в сумі 82 091,24грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 11 012,51грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,83грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.525, 526, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Олма»(вул.Преображенська,14Б/35, м.Чернігів, код 14230429) на користь Публічного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат»(вул.Немирівське шосе,26, м. Вінниця, р/р 26002017412336 у Вінницькій філії АТ «Укрексімбанк»МФО 302429, код 00373758) 849300грн.00коп. попередньої оплати, 82091грн.24коп. пені, 169860грн.00коп. штрафу, 11012грн.51коп. державного мита, 235грн.83коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

          Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складно 28.12.2010р.