Рішення № 13367020, 21.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2010 Справа № 10/182

за позовом Одеської залізниці, 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19

до Відкритого акціонерного товариства "Полтавський ГЗК", 39805, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16

про стягнення 12 550,00 грн.,

Суддя Ківшик О.В.

Представники

від позивача: Стрілець О.С., довіреність № 81 від 04.01.2010 р.;

від відповідача: Самоходський Є.О., довіреність № 59/105 від 31.12.2008 р..

21.12.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Одеської залізниці, м. Одеса про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Полтавський ГЗК", м. Комсомольськ 12 550,00 грн. штрафних санкцій, визначених на підставі ст. 118 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову не заперечує та просить суд зменшити штрафні санкції з п'ятикратного до двократного розміру провізної плати, тобто з 12 550,00 грн. на 5 020,00 грн. та становить 40 % від суми штрафу, про що зазначає у клопотанні № 59/899 від 17.12.2010 р. (вх. № 15803д від 21.12.2010 р.). При цьому останній вказує про відсутність заперечення з боку Відкритого акціонерного товариства "Полтавський ГЗК" щодо правильності встановлення факту перевантаження вагону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив:

Згідно залізничної накладної № 44639251 від 16.06.2010 року на станцію Знамянка Одеської залізниці в залізничному вагоні № 63812911 надійшов вантаж : залізорудні котуни, відправлений зі станції Золотоношино Південної залізниці, відправник ВАТ "Полтавський ГЗК" з пунктом призначення - станція Бровари Південно-Західної залізниці на адресу "Казенного заводу порошкової металургії".

При цьому в зазначеній залізничній накладній вантажовідправником (ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат") вказана маса вантажу вагону № 63812911, а саме : брутто - 86 200,00 кг., тара - 21 650,00 кг. та нетто - 64 550,00 кг..

В ході перевірки маси вантажу у вагоні № 63812911 було встановлено, що маса вантажу, вказана відправником у залізничній накладній № 44639251, не відповідає масі вантажу на станції Знамянка Одеської залізниці, яка становить : брутто - 64 350,00 кг., тара - 21 650,00 кг. та нетто - 42 700,00 кг.. Різниця ваги проти накладної в сторону зменшення становить 21 850,00 кг..

Даний факт зафіксовано комерційним актом серії АА № 054959/504/1 від 17.06.2010 р., що складений відповідно до п. 4 "Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 року № 334, та приймається судом як допустимий доказ.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Полтавський ГЗК", м. Комсомольськ 12 550,00 грн. штрафних санкцій визначених на підставі ст. 118 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондує із ст. 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 р. у №273\96-ВР законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статут залізниць України (далі - Статут) згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. № 457, з подальшими змінами та доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1510 та від 25.12.2002 р. № 1973).

Статтею 5 Статуту на Міністерство транспорту України (далі - Мінтранс України, Мінтрансзв'язку України) покладено затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних документів.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.

Ст. 23 Статуту та "Правил перевезень вантажів", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. ("Правила оформлення перевізних документів"), передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з п. 2.1 та п. 2.2 розділу 2 "Правил оформлення перевізних документів", графи "Маса вантажу в кг. Визначена відправником" та "Спосіб визначення маси" заповнюються відправником; ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", маса вантажу визначається відправником. Правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника (п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів").

Пунктом 28 "Правил приймання вантажів до перевезення" передбачено, що вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагони без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Ст. 118 Статуту визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Ст. 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно із ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовуються.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи той факт, що дії відповідача щодо невірного зазначення в залізничній накладній маси вантажу не мали негативних наслідків у вигляді збитків, та виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - суд зменшує розмір штрафу на 50 %, а тому позов підлягає задоволенню частково в розмірі 6 275,00 грн..

Судові витрати відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (39802, м. Комсомольськ, Полтавська область, вул. Будівельників,16), код ЄДРПОУ 00191282, р/р 26009010001980 у відділенні ПрРУ "Фінанси та Кредит" на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), р/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-банк", МФО 328801, ЗКПО 01071315 : 6 275,00 грн. штрафу; 125,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.