Ухвала суду № 13366768, 14.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

14.12.2010 Справа № 2/35

Суддя господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі розглянувши скаргу Берегівської центральної районної лікарні, м. Берегово №541 від 29.10.2010р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції, м. Берегово з приводу примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2010р. у справі №2/35,

за участю представників:

від заявника - Болдижар Е.Е. представник за довіреністю

від позивача ОСОБА_2. підприємець та

ОСОБА_3 представник за довіреністю від 28.10.2010р.

від відділу ДВС Бубняк Г.О. в.о. начальника відділу та

Росоха С.В. предст. за довіреністю №04-18/38 від 16.06.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.05.2010р. позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Берегово до Берегівської центральної районної лікарні, м. Берегово за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста району Берегівської районної ради, м. Берегово про зобов'язання відповідача передати обєкт оренди нежитлове приміщення площею 30,8кв.м., що розміщене в АДРЕСА_2, у користування позивача в натурі шляхом складання акту прийому-передачі обєкта оренди та зобовязано Берегівську центральну районну лікарню, м. Берегово, вул.. Ліннера, 2 (код ЄДРПОУ 01992430) у строк до 21.06.2010р. передати фізичній особі підприємцю ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідент код НОМЕР_1) обєкт оренди нежитлове приміщення площею 30,8кв.м., що розміщене в АДРЕСА_2 шляхом складання та підписання відповідного акту прийому-передачі обєкта оренди. На виконання рішення видано наказ від 18.06.2010р.

Берегівська центральна районна лікарня звернулась зі скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції, м. Берегово з приводу примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2010р. у справі №2/35. Стверджує, що відділ ДВС в порушення вимог ЗУ „Про виконавче провадження” безпідставно наклав штраф на посадову особу Берегівської ЦРЛ, тобто головного лікаря, оскільки стаття 12 даного Закону на врегульовує питання порядку накладення штрафів на боржників. Разом з тим, вважає, що державним виконавцем безпідставно не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, як цього вимагає Закон України „Про виконавче

Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 14.12.2010 року по справі №2/35

провадження”.

Представник відділу ДВС заперечує з приводу правомірності доводів заявника з мотивів, наведених у поданому суду письмовому поясненні та просить взяти до уваги те, що незважаючи на намагання державного виконавця своєчасно та належним чином виконати відповідне судове рішення, скаржник намагається встановити в акті передачі факти, які навіть не становили предмет судового розгляду і спору в цілому, боржник пропонує зафіксувати в акті факт передачі визначеного судом майна разом з іншими об'єктами, які знаходяться на думку боржника у вказаному приміщенні, починаючи з липня 2009 року. Одночасно стягувачем ФОП ОСОБА_2 було наголошено про відсутність заперечень щодо чіткої вказівки в акті приймання-передачі приміщення у відповідно оціненому стані, разом з певними майновими об'єктами, речами на дату складання акту.

Відтак, згідно акта державного виконавця від 29.09.2010 року державним виконавцем встановлено факт невиконання боржником - Берегівською центральною районною лікарнею судового рішення. Керуючись вимогами ст.сг.76.87 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем винесено постанову, затверджену в.о. начальника відділ) від 07.10.2010 року про накладення на посадову особу-головного лікаря Берегівської ЦРЛ Малеш Івана Володимировича штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн, що на думку державного виконавця, цілковито відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

СУД, вивчивши всі заявлені вимоги та заперечення а також дослідивши матеріали справи та додатково подані представниками в засіданні суду, прийшов до висновку про відмову у задоволення скарги відповідача у справі в повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження»(далі Закон).

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 3 Закону відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню судові накази.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону України «Про виконавче провадження»; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках (стаття 18 Закону).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів,

Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 14.12.2010 року по справі №2/35

а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як слідує з матеріалів справи, 17.09.2010 року на підставі вимог ст. 3.18.24 Закону України «Про виконавче провадження»Відділом Державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції, м. Берегово винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надано строк боржнику добровільно виконати рішення суду до 23.09.2010 року. Копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією 17.09.2010 року.

22.09.2010 року за вх. № 1275/06-40 надійшов лист № 42548-9 від 21.09.2010 року за підписом головного лікаря Берегівської ЦРЛ І.В.Малеш. адресований стягувачу ОСОБА_2 та головному державному відділ) Оприш ГЛ.. у якому запропоновано зазначеним особам 23.09.2010 року о 10 год. к.г. прибути за адресою м. Берегово, вул. Лінера.2 для підписання підготовленого лікарнею акта прийому -передачі.

29.09.2010 року стягувачем подано заяву про невиконання Берегівською ЦРЛ судового рішення.

Згідно акта державного виконавця від 29.09.2010 року державним виконавцем встановлено факт невиконання боржником - Берегівською центральною районною лікарнею судового рішення.

Керуючись вимогами ст.ст. 76.87 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем винесено постанову, затверджену в.о. начальника відділ) від 07.10.2010 року про накладення на посадову особу-головного лікаря Берегівської ЦРЛ Малеш Івана Володимировича штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 гри. Копію постанови надіслано головному лікарю рекомендованим листом, призначено повторний строк для виконання даного судового рішення, зобов'язано Берегівську ЦРЛ у строк до 25.10.2010 року повідомити відділ ДВС офіційним листом про фактичне виконання судового рішення у строк до 25.10.2010 року.

Відповідно до ст. 76 Закону після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону.

Згідно з частиною 1 ст. 87 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти

Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 14.12.2010 року по справі №2/35

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Судом встановлено, що скаржником не було виконано рішення суду у встановлений (повторно) строк добровільного виконання, дій спрямованих на виконання рішення суду з боку боржника не вчинено та державному виконавцю не було надіслано відомостей щодо підстав такого невиконання.

За невиконання без поважних у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника вчинити певні дії, які можуть бути виконані лише боржником на підставі ст. 5, 76, 87 Закону 07.10.2010 державним виконавцем було винесено Постанову про накладення штрафу у розмірі 180 грн. на посадову особу боржника.

Таким чином, оскільки оскаржувана Постанова винесена у звязку з невиконання боржником (скаржником) вимоги державного виконавця, яка була отримана останнім своєчасно, то наклавши штраф на посадову особу боржника держаний виконавець діяв у відповідності до вимог законодавства та в межах наданих йому повноважень.

Посилання ж скаржника на те, що державний виконавець не мав права накладати штраф на посадову особу боржника, а тільки як на юридичну особу, повністю спростовуються нормами ст. 87 Закону, відповідно до якої передбачено накладення штрафу на як боржника юридичну особу, так і на посадову особу юридичної особи та встановлено відповідні розміри такого штрафу.

Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Під посадовими особами розуміються особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також займають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

В контексті наведеного суд вважає, що виконання відповідного судового рішення може бути здійснене тільки шляхом здійснення керівником боржника покладених на нього організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків при підписанні відповідного акту приймання-передачі.

Крім того, якщо виходити з тверджень скаржника Берегівської центральної районної лікарні, м. Берегово, керівник даної установи є окремою особою у виконавчому провадженні, разом з тим, дану скаргу подано юридичною особою за підписом її керівника, а відтак, накладання штрафу на посадову особу юридичної особи не дає підстави відповідній юридичній особі подавати скаргу на дії державного виконавця.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Скаржником не доведено неправомірності дій ВДВС.

Відтак, подана Берегівською центральною районною лікарнею, м. Берегово скарга на дії державного виконавця задоволенню не підлягає, оскільки доводи викладені в ній спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 33, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Берегівської центральної районної лікарні, м. Берегово №541 від 29.10.2010р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції, м. Берегово з приводу примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2010р. у справі №2/35 відмовити.

Суддя О.Ф. Ремецькі

В.о. помічника судді В.В. Мазюта