Рішення № 13366669, 29.12.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" грудня 2010 р. Справа № 15/1449

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Лужко О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Медвецького О.П. - представника за довіреністю № 2739/19

від 26.07.2010р.,

від відповідача: ОСОБА_2 - підприємця,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 14 586, 30 грн.

У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.12.2010р. до 29.12.2010р.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 14586,30грн., із яких 11645,11грн. боргу, 1045,58грн. пені, 451,66грн.- 3 % річних, 1443,95грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні 29.12.2010р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої, просить стягнути з відповідача на користь позивача 11645,11грн. заборгованості, 1044,87грн. пені, 451,66грн. - 3% річних, 1327,22грн. інфляційних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладених 26.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (позивач у справі) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (відповідач у справі) договорів № 7-2008-ПП-983 на постачання природного газу та № 7-2008-Т-1041 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств, з урахуванням укладених до них додаткових угод (а.с.10-19), позивач у період з січня 2009 року по червень 2009 року надав відповідачу природний газ в об'ємі 5330 куб.м., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- від 29.01.2009р. за січень 2009р. в об'ємі 1243 куб.м. (а.с.20),

- від 25.02.2009р. за лютий 2009р. в об'ємі 1290 куб.м. (а.с. 21),

- від 25.03.2009р. за березень 2009р. в об'ємі 1200 куб.м. (а.с. 22),

- від 29.04.2009р. за квітень 2009р. в об'ємі 950 куб.м. (а.с. 23),

- від 24.05.2009р. за травень 2009р. в об'ємі 280 куб.м. (а.с. 24),

- від 02.07.2009р. за червень 2009р. в об'ємі 367 куб.м. (а.с. 25).

Відповідно до розхідних накладних, за отриманий від позивача природний газ в об'ємі 5330 куб.м. та за послуги по його транспортуванню, відповідач мав сплатити позивачу 13958,97грн., зокрема:

- за січень 2009р. - 3248,94грн. (а.с. 36, 37),

- за лютий 2009р. - 3325,51грн. (а.с. 38, 39),

- за березень 2009р. - 3093,50грн. (а.с. 40, 41),

- за квітень 2009р. - 2588,97грн. (а.с. 42, 43, 44),

- за травень 2009р. - 736,59грн. (а.с. 45, 46),

- за червень 2009р. - 965,46грн. (а.с. 47, 48).

Відповідно до п.7.1. договору №7-2008-ПП-983 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору №7-2008-Т-1041 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р., сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та його транспортування здійснюється до п'ятого числа місяця, наступного за звітним.

Проте, відповідач за отриманий від позивача у період з січня 2009 року по червень 2009 року природний газ в об'ємі 5330 куб.м. та за послуги по його транспортуванню, належним чином та у повному обсязі розрахунки не провів.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача із позовом до господарського суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість по договору № 7-2008-ПП-983 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору № 7-2008-Т-1041 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р. в сумі 11645,11грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 75).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 11645,11грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11645,11грн. боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1044,87грн. нараховану на суму заборгованості в розмірі 11645,11грн. за період з 06.04.2010р. по 03.10.2010р., 3% річних в сумі 451,66грн. нараховані на суму заборгованості в розмірі 11645,11грн. за період з 06.07.2009р. по 21.10.2010р. та інфляційні в сумі 1327,22грн. нараховані на суму заборгованості за період з вересня 2009 року по вересень 2010 року.

Розглядаючи питання про обґрунтованість нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує таке.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п. 9.3 договору № 7-2008-ПП-983 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору № 7-2008-Т-1041 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р. сторони погодили, що за порушення строку оплати відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені позивачем збитки.

Пунктом 9.5 договору №7-2008-ПП-983 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору № 7-2008-Т-1041 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р. передбачено, що штраф та пеня нараховуються позивачем протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з позовом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних, з урахуванням укладених між сторонами умов договорів та вимог чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 1044,87грн. пені, 451,66грн. - 3% річних, 1327,22грн. інфляційних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги визнав, проте доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 11645,11грн. заборгованості, 1044,87грн. пені, 451,66грн. - 3% річних, 1327,22грн. інфляційних.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071)

- 11645,11грн. основного боргу,

- 1044,87грн. пені,

- 451,66грн. - 3% річних,

- 1327,22грн. - інфляційних,

- 144,69грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "30" грудня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 -сторонам