Рішення № 13366652, 24.12.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" грудня 2010 р. Справа № 20/1385

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача- КЕВ м.Житомира: Карпенка В.В. - представника за довіреністю № 4292

від 09.12.2010р.,

від позивача - Міністерства оборони України: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від прокуратури: Барілова Д.В. - помічника військового прокурора

Житомирського гарнізону (посвідчення № 588 видане 30.11.2005р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м. Київ) в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Промислова Компанія "Ігва" (м. Житомир)

про стягнення 5638,18 грн.

Військовий прокурор Житомирського гарнізону звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м.Житомира до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Промислова Компанія "Ігва" про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди №56/2010 від 10.07.2010р. та експлуатаційним витратам на загальну суму 5638,18грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.11.2010р. позовну заяву Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира прийнято суддею Гнисюком С.Д. до розгляду та порушено провадження у справі №20/1385. Розгляд справи призначено на 23.11.2010р.

Ухвалою господарського суду від 22.11.2010р, на підставі розпорядження в.о. голови Господарського суду Житомирської області №237 від 18.11.2010., справу №20/1385 прийнято суддею Кравець СГ. до свого провадження. Розгляд справи призначено на 23.11.2010р.

Ухвалою господарського суду від 23.11.2010р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено на 09.12.2010р.

Ухвалою від 09.12.2010р. розгляд справи було відкладено на 24.12.2010р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Представник позивача - Міністерства оборони України в судове засідання 24.12.2010р. не з'явився.

Представник позивача - КЕВ м.Житомира та прокурор в судовому засіданні 24.12.2010р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Представник позивача пояснив, що на виконання вимог ухвали господарського суду, позивач намагався провести звірку розрахунків з відповідачем, для чого була створена комісія, яка виїздила на об'єкт оренди. На об'єкті оренди комісією було встановлено, що будівля кінобази орендарем не використовується, на час перевірки орендар (його представники) відсутні, про що комісією складено відповідний акт.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Слід зазначити, що ухвала про порушення провадження у справі від 01.11.2010р., яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною прокурором в позовній заяві, а саме: 10029, м.Житомир, вул. Шелушкова, буд. 95, повернулася до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.48-49).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, станом на 29.10.2010р., місцем знаходження відповідача є: 10029, м.Житомир, вул. Шелушкова, буд. 95 (а.с.37).

Відповідно до п. 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Згідно до п. 4 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України в інформаційному фонді реєстру містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі місцезнаходження юридичної особи.

Згідно до п. 12 зазначеного Положення, підставою для внесення до Реєстру або виключення з нього даних щодо суб'єктів, а також внесення змін до Реєстру є надходження від державного реєстратора до органу державної статистики інформації про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У даній справі відповідачем є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Ігва".

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Отже, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Ігва" є: 10029, м.Житомир, вул. Шелушкова, буд. 95 .

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. (з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Копії ухвал господарського суду про відкладення розгляду справи від 23.11.2010р. та від 09.12.2010р., які було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою: 10029, м.Житомир, вул. Шелушкова, буд. 95, на час розгляду справи до суду не повертались.

Також до суду не повернулась копія ухвали господарського суду від 09.12.2010р., яку було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою: Житомирський район, смт.Гуйва, Військове містечко № 81, буд. 454.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2010р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Житомира (позивач/орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Ігва" (відповідач/орендар) було укладено договір оренди №56/2010 (а.с. 11-18), за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - будівлю кінобази площею 412 кв. м. в будівлі № 454 військового містечка № 81 (далі майно), що знаходиться на балансі КЕВ м.Житомир, розташоване за адресою: Житомирська область, Житомирський р-н, смт. Гуйва, вартість якого визначена на 30.09.2009р. за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 390576грн. (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору оренди №56/2010 від 10.07.2010р., орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк 3 (три) роки і більше - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

10.07.2010р. між сторонами було підписано акт прийому-передачі нерухомого військового майна будівлі кінобази інв. № 454, в/м № 81, Житомирська область, Житомирський район, смт. Гуйва, площею 412,0 м.кв. (а.с. 19).

Пунктом 10.1 договору оренди №56/2010 від 10.07.2010р. встановлено, що цей договір укладено строком на 5 місяців 25 днів, що діє з 10 липня 2010р. до 30 грудня 2010р. включно.

Прокурор у позовній заяві посилається на те, що в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 56/2010 від 10.07.2010р., у відповідача перед Квартирно-експлуатаційним відділом м.Житомира утворилась заборгованість в розмірі 5638,18грн., у тому числі по сплаті орендної плати в сумі 4385,96грн., по сплаті експлуатаційних витрат в сумі 312,53грн. та ПДВ в сумі 939,69грн.

Обґрунтовуючи суму заборгованості, прокурор посилається на рахунки, що виставлялись відповідачу Квартирно-експлуатаційним відділом м.Житомира, зокрема:

№ 515 від 13.08.2010р. на суму 3282,68грн., із яких: 1104,75грн. - орендна плата за липень 2010р. (21 кал. день), 1630,82грн. орендна плата за серпень 2010р., 547,11грн. - 20% ПДВ;

№ 554 від 15.09.2010р. на суму 2355,50грн., із яких: 1650,39грн. - орендна плата за вересень 2010р., 312,53грн. - експлуатаційні витрати за 3 квартал 2010 року, 392,58грн. - 20% ПДВ.

У відповідності з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 наведеної норми передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно- правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Частина 1 статті 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму ( ч.1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1 договору оренди №56/2010 від 10.07.2010р., орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (грудень 2009 року) на рівні 2500,00грн. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (далі - Методика), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2009 року) 1675,05 грн. (додаток № 5). Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Пунктом 3.2 договору оренди № 56/2010 від 10.07.2010р. передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору оренди № 56/210 від 10.07.2010р.).

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з методикою на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4 договору оренди № 56/210 від 10.07.2010р.).

Згідно п. 3.6 договору оренди № 56/210 від 10.07.2010р., орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітом.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року № 316 КЕВ м.Житомир було здійснено перерахунок орендної плати по зазначеному договору та було встановлено, що орендна плата за базовий місяць оренди (червень 2010 року) за результатами конкурсу складає 1630,82грн.

Пунктом 5.3 договору оренди № 56/210 від 10.07.2010р. передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Отже, у відповідності до умов укладеного між сторонами 10.07.2010р. договору оренди № 56/210, після прийняття майна, згідно акту прийому-передачі, у відповідача виникло зобов'язання здійснювати оплату за користування ним.

Проте, відповідач взяте на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором оренди № 56/210 від 10.07.2010р. не виконав, орендну плату за користування орендованим майном не сплачував, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 4385,96грн., у тому числі за липень 2010р. в сумі 1104,75грн. (21 календарний день), за серпень 2010р. в сумі 1630,82грн. та за вересень 2010р. в сумі 1650,39грн., а також заборгованість по сплаті 877,19грн. - 20% ПДВ нарахованих на орендну плату.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідач на час розгляду справи доказів виконання зобовязань щодо сплати орендних платежів по договору оренди № 56/210 від 10.07.2010р. за липень, серпень та вересень 2010 року в сумі 4385,96грн. та нарахованих на орендну плату 20% ПДВ в сумі 877,19грн. на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира не надав.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача експлуатаційних витрат за третій квартал 2010 року в сумі 312,53грн. та нарахованих 20% ПДВ в сумі 62,50грн., включених до рахунку № 554 від 15.09.2010р. (а.с. 31), господарський суд вважає, що вимоги позивача про їх стягнення не підлягають задоволенню, оскільки умовами договору оренди №56/2010 не передбачено обов'язок орендаря (відповідача) відшкодовувати орендодавцю (КЕВ м.Житомира) експлуатаційні витрати.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на вищезазначене, правомірними та такими що підлягають задоволенню є вимоги Військового прокурора Житомирського гарнізону в частині стягнення з відповідача на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомира заборгованості по орендній платі в сумі 5263,15грн. з урахуванням ПДВ. У задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по експлуатаційним витратам в сумі 375,03грн. з урахуванням ПДВ суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності із ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст. 11, 509, 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Промислова Компанія "Ігва" (10029, м.Житомир, вул. Шелушкова, буд. 95, ідентифікаційний код 35410355)

на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир ( 10014, м.Житомир, вул. Адмірала Щасного, 20, ідентифікаційний код 08492505, р/р 31255274211907 в ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039) 5263,15грн. заборгованості по орендній платі.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 375,03грн. експлуатаційних витрат.

4. Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Промислова Компанія "Ігва" (10029, м.Житомир, вул. Шелушкова, буд. 95, ідентифікаційний код 35410355)

- в доход Державного бюджету України (р/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК у м.Житомирі) - 102,00грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України (р/р 31217264700002 ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, код 22050003, отримувач УДК у м.Житомирі) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "29" грудня 2010р.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2, 3 - позивачам;

4 - відповідачу (рек. з пов.) м.Житомир, вул. Шелушкова, буд. 95,

5 - військовому прокурору.