Ухвала суду № 133656562, 29.01.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/179/25

29 січня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 її захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх представників адвоката ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 (який рпиймає участь у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони захисту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про виклик експертів для роз`яснення висновків судових експертиз,

в с т а н о в и в :

У провадженні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні сторона захисту заявила клопотання про виклик та допит експертів Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України та Львівського НДІСЕ з метою роз`яснення висновків: № СЕ-19/109-23/14955-IT від 05.02.2024; № СЕ-19/109-24/16584-IT від 13.01.2025; № 1351-Е від 05.09.2024. Позиція сторони захисту зводиться, зокрема, до такого, що місце наїзду на пішохода, визначене експертами, є сумнівним, оскільки після ДТП упродовж значного часу рух транспортних засобів не був обмежений. Фрагменти пластмаси чорного кольору, які покладені в основу визначення місця наїзду, могли бути переміщені колесами інших автомобілів та експерти не врахували можливість такого переміщення уламків.

Показання свідка ОСОБА_10 , яка перебувала позаду потерпілої, суперечать висновкам експертів щодо місця наїзду у поздовжньому напрямку, що, на думку захисту, ставить під сумнів достовірність експертних висновків.

Експерти не встановили місце наїзду у поперечному напрямку, а тому їхні висновки є неповними та такими, що потребують роз`яснення. Визначення швидкості руху автомобіля (близько 118 км/год) є необґрунтованим, оскільки на місці події не зафіксовано слідів гальмування. Механізм контакту автомобіля з тілом потерпілої не передбачав «відкидання» тіла, вважають, що експерт використав параметри, які не відповідають фактичним обставинам ДТП. Крім того, на думку захисту неправильно визначено момент виникнення небезпеки для руху, оскільки, небезпека для водія виникла лише в момент вибігання пішохода на смугу руху автомобіля, а не з моменту її появи у полі зору водія, що призвело до хибних розрахунків можливості уникнення ДТП.

У зв`язку з наведеним сторона захисту вважає, що допит експертів у судовому засіданні є необхідним для роз`яснення відповідних висновків.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , потерпілі та їх представники запречували проти обгрунтованості заявленого клопотання про що надали відповідні письмові заперечення.

Оцінюючи наведене клопотання, суд приходить до таких висновків.

Так, у своїх доводах сторона захисту фактично ставить під сумнів достовірність слідової інформації, зафіксованої під час огляду місця події, та правильність її використання експертами. Разом з тим, зазначені аргументи не свідчать про незрозумілість або двозначність висновків експертів, а стосуються оцінки того, яким доказам слід надати перевагу, та чи є вихідні дані достатньо надійними.

Вирішення цих питань належить до оцінки доказів судом відповідно до ст. 94 КПК України і не може бути підмінене допитом експерта, який не наділений повноваженнями оцінювати достовірність доказів або змінювати вихідні дані, зафіксовані у матеріалах кримінального провадження.

Посилання сторони захисту на суперечності між показаннями свідка ОСОБА_10 та висновками експертів не свідчить про необхідність їх роз`яснення.

Експертний висновок і показання свідка є різними видами доказів, які мають самостійне доказове значення та підлягають оцінці судом у сукупності. Усунення можливих суперечностей між ними здійснюється судом шляхом аналізу всіх доказів, а не шляхом допиту експерта з метою підтвердження або спростування показань свідків.

Крім того, як убачається з тексту експертних висновків, експерти прямо зазначили про межі можливого встановлення обставин ДТП та вказали, що визначити окремі параметри (зокрема, у поперечному напрямку) не видається можливим через відсутність достатньої слідової інформації. Таким чином, відповідні положення висновків є чіткими та зрозумілими і не потребують додаткового усного роз`яснення.

Щодо аргументів сторони захисту щодо відсутності слідів гальмування, особливостей механізму контакту з тілом потерпілої та застосованих розрахункових параметрів фактично зводяться до незгоди з методикою експертного дослідження та його результатами.

Разом з тим, перевірка правильності застосування експертних методик та переконливості отриманих результатів здійснюється судом при оцінці доказів, а не шляхом допиту експерта з метою фактичного перегляду або виправлення його висновку.

Доводи захисту про неправильне визначення експертами моменту виникнення небезпеки для руху також стосуються правильності вихідних припущень, покладених в основу експертного дослідження, та їх відповідності нормам Правил дорожнього руху і методичним рекомендаціям.

Такі доводи не свідчать про незрозумілість викладеного у висновках змісту, а є предметом правової та фактичної оцінки суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що всі наведені стороною захисту аргументи спрямовані на оспорювання правильності та достовірності експертних висновків і зводяться до оцінки доказів у кримінальному провадженні.

Обставин, які б свідчили про наявність у висновках експертів неясностей або таких положень, що унеможливлюють їх сприйняття судом без додаткового усного роз`яснення, не встановлено.

За таких умов підстави для виклику експертів відповідно до ч. 1 ст. 356 КПК України відсутні.

Керуючись статтями 94, 356, 372 КПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання сторони захисту про виклик у судове засідання експертів Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України та Львівського НДІСЕ для роз`яснення висновків судових експертиз відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :