Ухвала суду № 133656021, 26.01.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/385/26

провадження 1-кс/216/127/26

УХВАЛА

іменем України

26 січня 2026 року місто Кривий Ріг

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042080000103 від 04.07.2024 за ч. 2 ст. 367 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2026 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Судове засідання по розгляду вказаного клопотанні призначено на 23 січня 2026 року на 15 год. 30 хв.

23 січня 2026 року на 15 год. 30 хв. судове засідання відкладено на 26 січня 2026 року на 16 год. 30 хв. за заявою ініціатора клопотання слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3

1.Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042080000103 від 04.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до п. 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі за текстом Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178) затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про публічні закупівлі» - Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель:

1. Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.

Відповідно до п. 14. Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 - Закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, що неодноразово продовжувався та Указами Президента від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на строк 90 діб, від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб, тобто до 21.11.2022, і далі до теперішнього часу.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» затверджено Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі за текстом Методика).

Відповідно до п. 1 розділу І Методики ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень ЗУ «Про публічні закупівлі» та має рекомендаційний характер.

Відповідно до п. 2 розділу І Методики очікувана вартість це розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Методики визначення замовником очікуваної вартості складається з таких етапів визначення потреби в товарах, роботах, послугах, формування опису предмета закупівлі із зазначенням технічних і якісних характеристик, аналізу ринку, визначення вимог до умов поставки і оплати, а також визначення очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі.

У Методиці зазначено, що на стадії аналізу ринку доцільно використовувати як загальнодоступну інформацію щодо цін та асортименту товарів, робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань, в тому числі іноземних, тощо), так і інформацію, отриману шляхом проведення ринкових консультацій. Використання такого інструменту, як ринкові консультації, дозволяє визначити структуру ринку, ступінь конкуренції та можливі варіанти предмету закупівлі з урахуванням інновацій та нових технічних рішень.

Крім цього зазначено, що під час проведення ринкових консультацій замовники можуть направляти учасникам ринку повідомлення (анкети, запити, запрошення до обговорення тощо) з описом необхідних та бажаних вимог до предмета закупівлі, в яких, крім іншого, слід зазначати, що надсилання таких повідомлень (анкет, запитів, запрошень) не тягне за собою виникнення зобов`язань з боку замовника щодо надання переваг учасникам ринку, що брали участь в ринкових консультаціях. Зацікавлені учасники ринку надсилають свої пропозиції із зазначенням можливих варіантів, замовники опрацьовують та аналізують отримані пропозиції. За потреби замовники можуть організовувати зустрічі з зацікавленими постачальниками/підрядниками для консультацій та обговорення. Отримана замовниками під час ринкових консультацій інформація дозволить визначити оптимальні вимоги до предмета закупівлі з урахуванням актуальних пропозицій ринку та визначити обґрунтовану очікувану вартість.

Також зазначено, що водночас замовникам слід пам`ятати про неупереджене та рівне ставлення до учасників закупівлі незалежно від їх участі у ринкових консультаціях, що передували такій закупівлі, дотримання принципів недискримінації та прозорості. Крім того, інформація про проведення ринкових консультацій має бути відкрита для якомога ширшого кола учасників ринку. Це дозволить підвищити конкурентність закупівлі та запобігти можливим звинуваченням у наданні переваг певним учасникам.

У Методиці зазначено, що на стадії визначення очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі спосіб розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі залежить від виду предмета закупівлі, його розповсюдженості на ринку, порядку формування цін на нього.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципом максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовники суб`єкти, визначені згідно із ст. 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до п. 35 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:

1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;

2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);

3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об`єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» уповноважена особа:

1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель;

2) здійснює вибір процедури закупівлі;

3) проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі;

3-1) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, у випадку здійснення закупівель відповідно до частини сьомої статті 3 цього Закону;

4) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

5) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом;

6) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону;

7) здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про публічні закупівлі» за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до п. 1.2 статуту КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в особі Криворізької міської ради.

Відповідно до п. 1.6 статуту КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» підпорядковане власнику.

Також встановлено, що відповідно до наказу директора КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» від 14.12.2021 № 1116 ОСОБА_4 переведено на посаду провідного інженера тендерного відділу КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ».

Відповідно до п. 2 наказу директора КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» від 21.12.2021 № 1996 «Про покладання на працівника функцій уповноваженої особи та затвердження Положення про уповноважену особу» (далі за текстом наказ від 21.12.2021 № 1996) функції уповноважених осіб з проведення закупівель через електронну систему закупівель покладено на ОСОБА_4 призначено уповноваженою особою відповідальною за організацією та проведення процедур закупівель.

Відповідно до п. 4 наказу від 21.12.2021 № 1996 визначено, що уповноваженим особам забезпечити об`єктивність та неупередженість процесу організації та проведення закупівель в інтересах КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», забезпечити виконання положень, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі» та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання проведення закупівель через електронну систему закупівель.

Крім того, відповідно до п. 1 наказу від 21.12.2021 № 1996 затверджено та введено в дію Положення про уповноважену особу (додаток 1 до цього наказу) (далі за текстом Положення).

Згідно п. 1.1 Положення передбачено, що це Положення розроблено відповідно до абз. 3 п. 11 ч. 1 ст. 9 та ч. 10 ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі Закон) і визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи.

Відповідно до п. 1.2 Положення уповноважена особа посадова чи інша особа, яка є працівником КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» (надалі замовник) і визначена відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель згідно з Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту).

Відповідно до п. 1.3 Положення уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об`єктивність і неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель в інтересах замовника.

Відповідно до п. 1.6 Положення уповноважена особа у своїй діяльності керується Законом, принципами здійснення публічних закупівель, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Відповідно до п. 3.1 Положення уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 3.4 Положення рішення уповноваженої особи оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.

Відповідно до п. 3.7 Положення уповноваженій особі рекомендовано дотримуватися принципів доброчесності та діяти на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель.

Відповідно до п. 3.8 Положення залежно від обсягів та предмету закупівлі уповноваженій особі доцільно орієнтуватися, зокрема, у таких питаннях:

- в основах сучасного маркетингу, кон`юнктурі ринків товарів, робіт і послуг та факторах, що впливають на її формування, а також джерелах інформації про ринкову кон`юнктуру;

- у чинних стандартах та технічних умовах товарів, робіт і послуг, які закуповуються підприємством;

- у видах, істотних умовах та особливостях укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг тощо.

Відповідно до п. 3.9 Положення до основних завдань (функцій) уповноваженої особи, серед іншого, належить: планування закупівель та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель; проведення попередніх ринкових консультацій з метою аналізу ринку; здійснення вибору процедури закупівлі; проведення процедур закупівель/спрощених закупівель; забезпечення укладання рамкових угод; забезпечення рівних умов для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; забезпечення складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом; забезпечення оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону.

Відповідно до п. 4.1 Положення уповноважена особа, серед іншого, має право: брати участь у плануванні видатків і визначенні потреби в товарах, роботах і послугах, що закуповуватимуться; запитувати та отримувати рекомендації та інформацію від суб`єктів господарювання для планування закупівель та підготовки до проведення процедур закупівель/спрощених закупівель; вимагати та отримувати від службових осіб і підрозділів замовника інформацію та документи, необхідні для виконання завдань (функцій), пов`язаних з організацією та проведенням процедур закупівель/спрощених закупівель; приймати рішення, узгоджувати проекти документів, зокрема проект договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та підписувати в межах компетенції відповідні документи; уносити пропозиції керівнику щодо організації закупівельної діяльності; здійснювати інші дії, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 4.2 Положення уповноважена особа, серед іншого, зобов`язана: дотримуватися законодавства у сфері публічних закупівель та цього Положення; організовувати та проводити процедури закупівель/спрощені закупівлі; забезпечувати рівні умови для всіх учасників процедур закупівель/спрощених закупівель, об`єктивний вибір переможця; у встановленому Законом порядку визначати переможців процедур закупівель/спрощених закупівель.

Відповідно до п. 4.3 Положення уповноважена особа несе персональну відповідальність за прийняті нею рішення і вчинені дії (бездіяльність) відповідно до законів України; за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель; за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Таким чином, відповідно до приписів вищенаведених нормативних актів, ОСОБА_4 в якості уповноваженої особи КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» наділена вказаним комунальним підприємством спеціальним повноваженням на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у тому числі на представництво інтересів КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» з питань закупівель, зокрема під час проведення перевірок і контрольних заходів, тобто правом вимоги, прийняття управлінських рішень з вибору процедури закупівель КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», на організацію та проведення процедур закупівлі та вибору переможця процедури, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

В серпні 2022 року на технічній нараді комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» (далі за текстом КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ») прийняте рішення здійснити капітальний ремонт ділянки водогону Карачуни-Центральна, від вул. Азовська до пр. Миру, та водопровідної мережі на вул. Кобилянського, від м. Вознесенського до пр. Миру в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з метою недопущення техногенної катастрофи місцевого значення внаслідок погіршення санітарно-епідеміологічного та екологічного стану в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області, в зв`язку з чим визначено обсяги робіт з вказаного капітального ремонту.

18.11.2022 уповноважена особа КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» ОСОБА_4 затвердила річний план закупівель UA-P-2022-11-18-003536-c, визначивши предмет закупівля труби ПЕ та фітинги, ДК021-2015: 44160000-9 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби, очікувану вартість предмета закупівлі в сумі 10 063 556 грн.

Так, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що вона, у період часу з приблизно з першої декади листопада 2022 року по 20.12.2022, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, будучи службовою особою уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», знаходячись на робочому місці в адміністративні будівлі КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Дудаєва Джохара (попередня назва вул. Єсеніна), 6А, діючи в порушення вимог та приписів вищенаведених нормативних актів, маючи реальну можливість діяти відповідно до їх вимог, проявляючи службову недбалість, тобто неналежно виконуючи свої службові обов`язки, що полягали в організації та проведенні процедури закупівлі товарів «Труби ПЕ та фітинги» за кодом СРV ДК 021:2015: 44160000-9 «Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби», в прийняті рішення на підставі тендерної пропозиції єдиного учасника товариство з обмеженої відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЄВРОТРУБПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 33090871) (далі за текстом ТОВ «ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ»), та не здійснивши належного аналізу при формуванні ціни на труби ПЕ, а саме «Труба ПE100 SDR 17 630 відр. питна» «ДК 021:2015: 44163100-1 Труби», що визначено тендерної документації, затвердженої рішенням уповноваженої особи № 63 від 18.11.2022, та не здійснивши належного аналізу ринку, тобто не використавши загальнодоступну інформацію щодо ринкової ціни зазначеного товару, в тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань, в тому числі іноземних, не здійснивши ринкових консультацій, що дозволили б визначити структуру ринку, ступінь конкуренції, діючи від імені та в інтересах підприємства КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», обрала переможцем ТОВ «ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ» з пропозицією 10 043 548,39 грн. з ПДВ, з яких визначено вартість одного метру погонного труб поліетиленових з маркуванням «ПЕ 100 SDR 17 630 відр. питна» 10 209,2 грн. без ПДВ, прийнявши рішення про розкриття тендерних пропозицій і намір укласти договір про закупівлю UA-2022-11-18-012597-a.

В подальшому, а саме 14.12.2022, між КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», в особі директора ОСОБА_5 , як покупцем, діючого в межах повноважень та на підставі вищевказаних рішень уповноваженої особи ОСОБА_4 , що мали всі необхідні реквізити і підтверджували факти, що мають юридичне значення та ззовні були оформлений правильно, однак щодо факту неналежного виконання ОСОБА_4 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них ОСОБА_5 обізнаний не був, укладено з ТОВ «ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ», як постачальником, договір № 55-СНАБ від 14.12.2022 про закупівлю товарів, предметом якого визначено: код СРV ДК 021:2015: 44160000-9 «Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби» (Труби ПЕ та фітинги») на загальну суму 10 043 548,39 грн. в тому числі ПДВ 1 673 924,73 грн.

Далі, в грудні 2022 року начальником технічної служби КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» в особі ОСОБА_6 підписано видаткові накладні, згідно яких прийнято поставлені товари, в тому числі партії труб поліетиленових «ПЕ 100 SDR 17 630 відр. питна»: № ЕТП КЛ1512/005 від 15.12.2022 в кількості 108 м погонних, № ЕТП КЛ1612/001 від 16.12.2022 в кількості 108 м погонних, № ЕТП КЛ1612/014 від 16.12.2022 в кількості 108 м погонних, № ЕТП КЛ1612/015 від 16.12.2022 в кількості 108 м погонних, № ЕТП КЛ1912/001 від 19.12.2022-в кількості 108 м погонних, № ЕТП КЛ1912/003 від 19.12.2022 в кількості 108 м погонних, № ЕТП КЛ2012/014 від 20.12.2022 в кількості 108 м погонних, № ЕТП КЛ2012/008 від 20.12.2022 в кількості 2 м погонних, що мали всі необхідні реквізити і підтверджувала факт, що має юридичне значення та ззовні були оформлені правильно.

В подальшому, 23.12.2022, на підставі рахунку-фактури № ЕТП ЗР1412/001 від 14.12.2022, вищевказаних видаткових накладних, платіжної інструкції № 8673 від 23.12.2022 за поставлені товари у вигляді труб ПЕ та фітингів відповідно до договору про закупівлю товарів № 55-СНАБ від 14.12.2022, укладеного між КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» і ТОВ «ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ», з банківського рахунку платника КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» в АТ «ПУМБ» за НОМЕР_2 на банківський рахунок отримувача ТОВ «ТД «ЄВРОТРУБПЛАСТ» НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПІВДЕННИЙ», здійснено перерахування грошових коштів в сумі 10 043 548,39 грн., з яких 4 047 768,68 грн. є безпідставно та зайво витраченими бюджетними коштами, оскільки в дійсності ринкова вартість метру погонного «Труба ПE100 SDR 17 630 відр. питна» станом на 15.12.2022 становила 6 452,92 грн. з ПДВ, станом на 16.12.2022 становила 6 440,47 грн. з ПДВ, станом на 19.12.2022 6 438,14 грн. з ПДВ, станом на 20.12.2022 становила 6 429,58 грн. з ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, спричинила КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», майнової шкоди на загальну суму 4 047 768,64 грн., що складає 3 263 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених діючим законодавством України на час скоєння злочину, та згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України, вважається тяжкими наслідками.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за ознаками службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам.

21.01.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тобто у вчиненні службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народилася с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, українки, громадянина України, що має вищу освіту, яка в період інкримінованого кримінального правопорушення працювала на посаді провідного інженера тендерного відділу комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», уповноваженою особою вказаного підприємства, яка раніше не судима, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ознаками ч. 2 ст. 367 КК України, що карається позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

У кримінальному провадженні встановлено факт спричинення шкоди територіальній громаді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькими органами територіальної громади м. Кривого Рогу Дніпропетровської області є Криворізька міська рада, а також районні у місті Кривому Розі ради.

13.01.2026 на лист від 05.01.2026 за вихідним № 59-89ВИХ-26, що надійшов до Криворізької міської ради Криворізька міська рада надала згоду на залучення у вказаному кримінальному провадженні в якості потерпілого.

21.01.2026 визнано територіальну громаду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) потерпілою у кримінальному провадженні № 42024042080000103 від 04.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Представником потерпілого Криворізької міської ради подано цивільний позов у кримінальному провадженні № 42024042080000103цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 ,. на Криворізької міської ради коштів у сумі 4 047 768,68 грн.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності володіє об`єктом нерухомого майна, а саме трикімнатною квартирою загальною площею 70,6 м2, розташованою на 14 поверсі 16-поверхового житлового будинку загальною площею 70,6 м2, за адресою: АДРЕСА_1 ..

Слідчий посилаючись на вимоги ст. ст. 131, п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170, 172 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , а розгляд клопотання проводити без повідомлення і виклику власника майна та його захисника, обґрунтовуючи це необхідністю забезпечення арешту майна, існуванням реальної загрози його відчуження. Також з метою збереження таємниці досудового розслідування слідчий просив розгляд клопотання провести в закритому судовому засіданні, без оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

2.Позиції учасників

У судове засідання слідчий не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання за його відсутністю.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.

Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.

Також з метою забезпечення арешту майна слідчий просив розгляд клопотання провести без виклику власника майна в порядку передбаченому ч.2 ст. 172 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, встановив, що вони містять відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом тому, керуючись п. 4 ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 172, 222 КПК України, дійшов висновку про проведення розгляду даного клопотання без виклику власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, та з оприлюдненням судового рішення в порядку ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень».

Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

3.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання

В ході розгляду клопотання встановлено, що в провадженні Слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042080000103 від 04.07.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч ч. 2 ст. 367 КК України.

21.01.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Представником потерпілого Криворізької міської ради подано цивільний позов у кримінальному провадженні № 42024042080000103цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 ,. на Криворізької міської ради коштів у сумі 4 047 768,68 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності володіє об`єктом нерухомого майна, а саме трикімнатною квартирою розташованою на 14 поверсі 16-поверхового житлового будинку загальною площею 70,6 м2, за адресою: АДРЕСА_1 .

4.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, встановив, що вони містять відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом тому, керуючись п.4 ч.2 ст. 27, ч. 2 ст. 172, 222 КПК України, дійшов висновку про проведення розгляду цього клопотання у без виклику власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, та з оприлюдненням судового рішення в порядку ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень».

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає можливій конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із вимогами п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(ч. 3 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. (ч. 5 ст. 170 КПК України).

У випадку накладання арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч. 6 ст. 170 КПК України).

При вирішенні питання про арешт майна з підстав, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

4.1 Наявність обґрунтованої підозри

Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 могла вчинити інкримінований їй злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

У межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що підтверджується її підписом про отримання повідомлення про підозру від 21 січня 2026 року.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема висновком експерта № 3412-24 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 26.05.2025; висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 32-25 від 08.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.10.2025; протоколом огляду документів від 17.10.2025, витребуваних у КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ»; наказом директора КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» № 1116 від 14.12.2021 «Про переведення ОСОБА_4 на посаду провідного інженеру тендерного відділу», наказом директора КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» № 1996 від 21.12.2021 «Про покладення на працівника функцій уповноваженої особи та затвердження Положення Про уповноважену особу».

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_4 . до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

4.2.Щодо правової підстави для арешту майна

Під час розгляду клопотання встановлено, що в провадженні слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042080000103 від 04.07.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Слідчий просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно посилаючись на вимоги п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170, 172 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)

4.2.1.Щодо можливості арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Виходячи зі змісту клопотання та доданих до нього документів відсутні підстави вважати, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Таким чином, підстава для арешту майна визначена п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України не підлягає застосуванню.

4.2.2. Щодо можливості арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання

21.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тобто у вчиненні службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам.

Санкція ч. 2 ст. 367 КК України, що інкримінується ОСОБА_4 , не передбачає призначити покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, за відсутності достатніх підстав вважати, що суд може призначити ОСОБА_4 покарання у виді конфіскації майна у слідчого судді відсутні підстави для накладення арешту на майно з підстав визначених пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України.

4.2.2.Щодо можливості арешту майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)

Зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого територіальної громади м. Кривого Рогу Дніпропетровської області спричинено шкоду в сумі 4 047 768,68 грн.

Представницькими органами територіальної громади м. Кривого Рогу Дніпропетровської області є Криворізька міська рада, а також районні у місті Кривому Розі ради.

Так, згідно із висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 32-25 від 08.10.2025 здійснено перерахування грошових коштів в сумі 10 043 548,39 грн., з яких 4 047 768,68 грн. є безпідставно та зайво витраченими бюджетними коштами.

Представником потерпілого Криворізької міської ради подано цивільний позов пред`явив у кримінальному провадженні № 42024042080000103цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 ,. на Криворізької міської ради коштів у сумі 4 047 768,68 грн.

Першою необхідною умовою для обмеження права власності шляхом накладення арешту на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України є наявність встановленої належним чином розміру шкоди, завданої злочином. Факт спричинення та встановлення її розміру у законний спосіб є підставою для заявлення у кримінальному провадженні цивільного позову. Одночасно із цим розмір шкоди є саме такою величиною, відповідно до якої визначається предмет цивільного позову та співмірність такого заходу забезпечення як арешт цього майна. При цьому слід врахувати, що положення Глави 9 КПК України у сукупності із іншими нормами КПК України, зокрема, ч.ч. 2,3 ст. 127, ч. 1 ст. 128 КПК, свідчать про право на відшкодування шкоди та пред`явлення цивільного позову.

Тому, враховуючи приписи п. 4 ч. 2, ч.ч. 6,8 ст. 170, ч. 3 ст. 171 КПК України, розмір шкоди, завданої злочином, є необхідною умовою для звернення із цивільним позовом та критерієм для визначення співмірності заходу забезпечення. Але лише наявність поданого цивільного позову є підставою для можливого застосування арешту майна в кримінальному провадженні на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Звертаю увагу, що при розгляді клопотання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя не встановлює остаточний розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів врахувати заявлений стороною обвинувачення можливий розмір шкоди та перевірити співмірність ціни позову розміру шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

З огляду на наявність у матеріалах провадження цивільного позову про стягнення з відповідача ОСОБА_4 , на користь потерпілого Криворізької міської ради заподіяної шкоди в розмірі 4 047 768,68 грн., а також враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, якими завдано шкоди на загальну суму 4 047 768,68 грн, слідчий суддя дійшов висновку, про наявність правових підстав для арешту майна підозрюваної ОСОБА_4 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_4 належить на праві власності квартира розташована на 14 поверсі 16-поверхового житлового будинку загальною площею 70,6 м2, за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вартість вказаної квартири на момент реєстрації права власності становила 21542 грн.

Зазначене майно, враховуючи норми ч. 10 ст. 170 КПК України, є об`єктами, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

4.3 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Разом з цим, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

4.4 Щодо наслідків арешту майна

На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.

Окрім того, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або повним позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні 42024042080000103, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2024, здійснюється за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме: службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам, враховуючи обґрунтування розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди та цивільного позову у кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді, арешт нерухомого майна, забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_4 , відповідає принципу розумності, є співрозмірним, з огляду на завдання кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна.

Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (ч. 5 ст. 173 КПК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Враховуючи те, що правовою підставою для накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також доведеність слідчим існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, може призвести до його можливого відчуження на користь третіх осіб або настання інших наслідків, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що заборона розпорядження та відчуження майна виправдовує у цьому випадку ступінь втручання у право власності особи.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно з якими ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання, тому з метою своєчасного оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ініціатора клопотання обов`язок повідомити слідчого суддю про дату звернення цієї ухвали до виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з забороною відчуження та розпорядження майном, а саме: АДРЕСА_1 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 невідкладно повідомити слідчого суддю про дату звернення до виконання цієї ухвали.

Роз`яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_8